www.wikidata.uk-ua.nina.az

Баґінсберґ німецька колонія у Коломиї 1818 1940 Виникла на так званому станіславськім передмістю тепер вул Б Хмельницько

Баґінсберґ

Баґінсберґ — німецька колонія у Коломиї (1818—1940). Виникла на так званому станіславськім передмістю (тепер вул. Б. Хмельницького, О. Пушкіна, Б. Лепкого, частково С. Петлюри), на ґрунтах колишньої монастирської юрисдикції Мечиківка (Менчиківка), що півколом тягнулася від Воскресинців до П'ядик.

Походження поселенців ред.

На початку 19 століття З/4 її належало Маріанні Кунегунді з Швейковських — Баґінській, а 1/4 — Анатолієві і Станіславові Баґінським. У 1818 М. Баґінська спровадила німецьких колоністів з Бріґідау (Стрийщина на Львівщині, Йозефсберґу (Дрогобиччина на Львівщині) й Уґартсталь (Сівка-Калуська Калущина на Івано-Франківщині).

На її наділі поселилося 17 сімей:

  • Марії Ашенбренер
  • Ванеля Барімапа
  • Антона Бауера
  • Ґеорґа Ґерштеля
  • Ґеорґа Дайля
  • Марґарети Кальман
  • Йогана Кифпера
  • Лоренца Кікеля
  • Ґеорґа Леснера
  • Йозефа Легнера
  • Йогапа Лераха
  • Ґеорґа Ліпомґеиа
  • Венцеля Міллера
  • Йозефа Ріксля
  • Йогана Стецсля
  • Якуба Шафґайера
  • Франца Штрауба.

Тоді родини Родини Бахман, Франца Гоф Міллера і Франца Цаппе осіли на землях Станіслава і Сюзанни Баґінських.

Новозаснована колонія стала називатися Мечиківкою. Згодом вона зміцнилася за рахунок колоністів, які прибули з Ландестреу (Зелений Яр (Калуський район))(Калущина на Івано-Франківщині).

Предки тих колоністів походили з Вюртемберґа, Гессена і Палитинату — земель Німеччини.

Історія ред.

Заснування ред.

1818 М. Баґінська уклала з цими колоністами угоду, згідно з якою кожна родина отримувала по 10 морґів землі на постійне використання. Кожен колоніст повинен був відпрацювати щороку на панщині 14 днів, сплачувати податки натурою і грошима. Куратор громади (голова) отримав у безкоштовне користування землею, а вчитель — 4 морґи землі, їх також звільняли від сплати чиншу та панщини. Так і виникла німецька колонія Баґінсберґ, названа на честь Баґінських і в перекладі ця назва означала «гори Баґінських» чи «верхи Баґінських».

20 червня 1833 і 20 березня 1836 до угоди Баґінських з німецькими колоністами долучилися Антон і Станіслав Баґінські, котрі додатковим завірянням погодилися надати кожній німецькій родині по 10 морґів землі, а колоністи зі свого боку повинні були відпрацювати на панщині 7 днів пішо, 7 днів тяглом щороку, а також давати по 2 курки і 13 яєць.

Поселенцям у державних – колишніх клерикальних та польських королівських і поміщицьких володіннях – була гарантована державна допомога у будівництві будинків та в устаткуванні промислових виробництв. Для рільництва була обіцяна відповідна орна земля, селянський житловий будинок, стайня, сарай, комора, а також звільнення від фінансових та натуральних податків протягом десяти років і шести – від панщини. Зокрема, для німецьких колоністів панщина була замінена певним строком відробітку на користь австрійської держави або фінансовим еквівалентом. Так, в 1871 р. відробіток в колоніях становив – в Полівцях 83 дні/рік, згодом цю межу зменшили до 25 днів, а в колонії Багінберґ вона становила – 40 днів.

По скасуванні панщини Баґінсберґ підпорядкували міській громаді Коломиї.

Розвиток релігії ред.

У 1869 протестантська — лютеранська — громада Баґінсберґа дістала статус самостійної релігійної громади, яка охоплювала й інших коломийських протестантів, які до того часу належали до протестантської громади міста Чернівців.

Свій молитовний дім баґінсберці звели 1871, перший душпастор — Кароль Крцал з Моравії, у Баґінсберґу служив протягом 5 років, за нього баґінсберці звели славний цегляно-кам'яний, покритий цинковою бляхою молитовний будинок (1873—1875). На цей лютеранський храм німці з Пруссії надіслали 10 000 талерів або 16 000 золотих австрійських ринських. Частково пожертвувала кошти й громада і 25 жовтня 1875 молитовний будинок на Баґінсберґу був посвячений і відкритий.

У 1877 пастором став працювати Фридерік Шасдель з Липника в Західній Галичині і тоді ж за його керівництва звели новий парафіяльний пасторський будинок на місці старого, якого роз'їв грибок.

До лютеранської парафії в Баґінсберґу належали й протестанти Августдорфу, Константинівки, Мікульсдорфу, Нойдорфу, Сітауперівки та Бредгайму.

У 1890 баґінсберзька парафія налічувала 1000 вірних. Мала свій окремий цвинтар на теперішній вул. Довгій. У 1890 тут почала діяти пошта, яка обслуговувала 70 родин колоністів.

Початок 20 століття ред.

1900 Баґінсберґ нараховував 167 дворів з 1245 душами, а 1922 — 680 жителів.

У Баґінсберґу засновано одну з перших кооперативних кас серед німецьких колоній Галичини (1903). Її очолювали Філіп Коль (голова), Філіп Шмалснберґ (заступник), касир — Віктор Наґрганґ. У 1928 ця каса Рафайзена мала 130 клієнтів-баґінсберців.

28 квітня 1908 в Баґінсберґу засновано первинний осередок німецького «Союзу німців-християн Галичини», керівний склад: Якоб Баннмунк, Р. Бреґфоґель, Йоган Дресслер, Валентин Дірн, Філіп Коль, Якоб Лівенберґ, Філіп Шефер, Філіп Шмаленберґ і С. Шпанієр. У 1911 тут зав'язали «Німецький дім».

Перша світова війна ред.

Активне життя баґінсберців перервала Перша світова війна. 15 вересня 1915 російські козаки ввірвалися до німецької колонії, вигнали мешканців з хатів і підпалили їх. Зі 110 будинків уціліло 17, а також молитовний будинок та «Німецький дім». Залишившись без даху над головою, баґінсберці спочатку подалися до Ворохти, а відтак розбрелися по німецьких колоніях Львівщини: відомо, що 1916 деякі діти з Баґінсберґа влилися до бригідауської німецької громади на Львівщині.

Польський період ред.

По закінченні війни більшість баґінсберців повернулася назад і взялася активно відбудувати Баґінсберґ. Відродження тривало щонайменше 3 роки, 1922 вже відновилося суспільно-політичне й освітнє життя. У 1922 вони зібрали у фонд Ґермана Фріче 15 тисяч польських марок, відновив роботу первинний осередок «Спілки німців-християн Галичини», запрацював «Німецький дім».

У грудні 1922 молодь Баґінсберґа поставила виставу під назвою «Мир», в основі якої був епізод з тридцятирічної війни в Європі (1618—1648). Клієнтів стала обслуговувати каса Рафайзена.

3 травня 1923 відбулося урочисте відзначення Дня польської конституції 1791 року. На святі виступив пастор Макс Вайдауер (помер 31 березня 1937), який зробив багато доброго для громади.

Занепад колонії ред.

У січні 1940 всі німецькі колоністи Коломиї виїхали до Німеччини. Школу їхню використали як пересильний пункт для репресованих осіб в часи СРСР (1940-ві), згодом — під автошколу. «Німецький дім» згорів, у молитовному будинку в радянські часи був склад льону, згодом склад підприємства «Коломиясільмаш», від 1997 — церква УГКЦ святого Миколая на вулиці Симона Петлюри.

З житлових будівель зберігся будинок — вілла Шмаленберґів, які були добрими стоматологами.

Господартство і побут ред.

Господарство ред.

Німецьким колоністам дісталася багниста місцевість. Осушивши її, баґінсберці стали займатися переважно хліборобством. Господарство їхнє було зразковим. Заможніші колоністи використовували і сільськогосподарську техніку, і міндобрива. Займалися і тваринництвом, їхня худоба була добре доглянута, а на крайових виставках домашніх тварин баґінсберзькі конярі не раз отримували премії за зразково утримуваних коней. У вільний від сільського господарства час чоловіче населення Баґінсберґ фірманило: перевозили з Коломиї до Косова туристів.

Побут ред.

Свої будинки будували по обидва боки шляху. Були вони світлими, дерев'яними, довгими, покритими соломою. Житло складалося з сіней, кухні і двох кімнат, завжди охайних. Стайні й стодоли містилися па певній віддалі позаду хати і завжди відповідали своєму призначенню. Згодом свої оселі зводили па мурованих фундаментах, з ґанками, а дах покривали ґонтами. Мали свій млин.

Мова і відносини з українцями ред.

У побуті між собою баґінсберці розмовляли швабським діалектом німецької мови і дотримувалися національних традицій. За свідченням очевидців-коломийців Івана Волошинського, Марти Волошинської-Коссак, Любові Баб'юк-Коссак, німецькі баґінсберці жили з українцями Коломиї у злагоді й дружбі.

Сусідні села ред.

Примітки ред.

  1. Kuhn W. Das deutsche Siedlungswerk in Galizien in der österreichischen Zeit. – S. 48; Das Anssiedlungswesen in der Bukowina seit der Besitzergreifung durch Österreich... – S. 424.

Література ред.

  • Енциклопедія Коломийщини, зшиток 2, літера Б
  • ЦДІА у м. Львові, ф. 20, оп. X, спр. 33, л. 20-25
  • ф. 146, оп. 58, спр. 1103, л. 65
  • ф. 427, оп. З, спр. 275, л. 2
  • ф. 863, оп. 1, спр. 39, л. 4
  • ДАІФО, ф. 2, оп. 1, спр. 635, л. 23
  • Руская Рада [Коломия]. — 1873. — Ч. 22
  • Воля Покуття [Коломия]. — 1942. — Ч. 33
  • Бучко Д. Походження назв населених пунктів Покуття. — Львів, Світ, 1990. — С. 50
  • Миронюк М. Звідки пішла ця назва //Комсомольський прапор [Івано-Франківськ]. — 1988. — 5 січня
  • Волошинський І., Баб'юк-Коссак Л., Волонінська-Коссак М. Німецькі колонії в Коломиї. Спогади.//В кн. Німецькі колонії Галичини. — Львів, 1996. — С. 154—155;
  • Haber J. Osady niemieckie w Kołomyi // Kołomyjska księga pamiątkowa ku uczczeniu setnej rocznicy ogłoszenia Konstytucji Polskiej z dnia Trzeciego Maja r. 1791, Lwów, 1891, s. 305—325
  • Faust G. Kriegsnote Der Deutschen Gemeinden in Galizien und Bukowina, Leipzig, 1915, с. 14
  • Gemainde-Lexikon. Galizien, Wien, 1907, t. 12, с. 293
  • Historya Kołomyi // Goniec Pokucki, Kołomyja, 1907, № 36, c. 4
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Baginsberg nimecka koloniya u Kolomiyi 1818 1940 Vinikla na tak zvanomu stanislavskim peredmistyu teper vul B Hmelnickogo O Pushkina B Lepkogo chastkovo S Petlyuri na gruntah kolishnoyi monastirskoyi yurisdikciyi Mechikivka Menchikivka sho pivkolom tyagnulasya vid Voskresinciv do P yadik Zmist 1 Pohodzhennya poselenciv 2 Istoriya 2 1 Zasnuvannya 2 2 Rozvitok religiyi 2 3 Pochatok 20 stolittya 2 4 Persha svitova vijna 2 5 Polskij period 2 6 Zanepad koloniyi 3 Gospodartstvo i pobut 3 1 Gospodarstvo 3 2 Pobut 3 3 Mova i vidnosini z ukrayincyami 4 Susidni sela 5 Primitki 6 LiteraturaPohodzhennya poselenciv red Na pochatku 19 stolittya Z 4 yiyi nalezhalo Marianni Kunegundi z Shvejkovskih Baginskij a 1 4 Anatoliyevi i Stanislavovi Baginskim U 1818 M Baginska sprovadila nimeckih kolonistiv z Brigidau Strijshina na Lvivshini Jozefsbergu Drogobichchina na Lvivshini j Ugartstal Sivka Kaluska Kalushina na Ivano Frankivshini Na yiyi nadili poselilosya 17 simej Mariyi Ashenbrener Vanelya Barimapa Antona Bauera Georga Gershtelya Georga Dajlya Margareti Kalman Jogana Kifpera Lorenca Kikelya Georga Lesnera Jozefa Legnera Jogapa Leraha Georga Lipomgeia Vencelya Millera Jozefa Rikslya Jogana Stecslya Yakuba Shafgajera Franca Shtrauba Todi rodini Rodini Bahman Franca Gof Millera i Franca Cappe osili na zemlyah Stanislava i Syuzanni Baginskih Novozasnovana koloniya stala nazivatisya Mechikivkoyu Zgodom vona zmicnilasya za rahunok kolonistiv yaki pribuli z Landestreu Zelenij Yar Kaluskij rajon Kalushina na Ivano Frankivshini Predki tih kolonistiv pohodili z Vyurtemberga Gessena i Palitinatu zemel Nimechchini Istoriya red Zasnuvannya red 1818 M Baginska uklala z cimi kolonistami ugodu zgidno z yakoyu kozhna rodina otrimuvala po 10 morgiv zemli na postijne vikoristannya Kozhen kolonist povinen buv vidpracyuvati shoroku na panshini 14 dniv splachuvati podatki naturoyu i groshima Kurator gromadi golova otrimav u bezkoshtovne koristuvannya zemleyu a vchitel 4 morgi zemli yih takozh zvilnyali vid splati chinshu ta panshini Tak i vinikla nimecka koloniya Baginsberg nazvana na chest Baginskih i v perekladi cya nazva oznachala gori Baginskih chi verhi Baginskih 20 chervnya 1833 i 20 bereznya 1836 do ugodi Baginskih z nimeckimi kolonistami doluchilisya Anton i Stanislav Baginski kotri dodatkovim zaviryannyam pogodilisya nadati kozhnij nimeckij rodini po 10 morgiv zemli a kolonisti zi svogo boku povinni buli vidpracyuvati na panshini 7 dniv pisho 7 dniv tyaglom shoroku a takozh davati po 2 kurki i 13 yayec Poselencyam u derzhavnih kolishnih klerikalnih ta polskih korolivskih i pomishickih volodinnyah bula garantovana derzhavna dopomoga u budivnictvi budinkiv ta v ustatkuvanni promislovih virobnictv Dlya rilnictva bula obicyana vidpovidna orna zemlya selyanskij zhitlovij budinok stajnya saraj komora a takozh zvilnennya vid finansovih ta naturalnih podatkiv protyagom desyati rokiv i shesti vid panshini Zokrema dlya nimeckih kolonistiv panshina bula zaminena pevnim strokom vidrobitku na korist avstrijskoyi derzhavi abo finansovim ekvivalentom Tak v 1871 r vidrobitok v koloniyah stanoviv v Polivcyah 83 dni rik zgodom cyu mezhu zmenshili do 25 dniv a v koloniyi Baginberg vona stanovila 40 dniv 1 Po skasuvanni panshini Baginsberg pidporyadkuvali miskij gromadi Kolomiyi Rozvitok religiyi red U 1869 protestantska lyuteranska gromada Baginsberga distala status samostijnoyi religijnoyi gromadi yaka ohoplyuvala j inshih kolomijskih protestantiv yaki do togo chasu nalezhali do protestantskoyi gromadi mista Chernivciv Svij molitovnij dim baginsberci zveli 1871 pershij dushpastor Karol Krcal z Moraviyi u Baginsbergu sluzhiv protyagom 5 rokiv za nogo baginsberci zveli slavnij ceglyano kam yanij pokritij cinkovoyu blyahoyu molitovnij budinok 1873 1875 Na cej lyuteranskij hram nimci z Prussiyi nadislali 10 000 taleriv abo 16 000 zolotih avstrijskih rinskih Chastkovo pozhertvuvala koshti j gromada i 25 zhovtnya 1875 molitovnij budinok na Baginsbergu buv posvyachenij i vidkritij U 1877 pastorom stav pracyuvati Friderik Shasdel z Lipnika v Zahidnij Galichini i todi zh za jogo kerivnictva zveli novij parafiyalnij pastorskij budinok na misci starogo yakogo roz yiv gribok Do lyuteranskoyi parafiyi v Baginsbergu nalezhali j protestanti Avgustdorfu Konstantinivki Mikulsdorfu Nojdorfu Sitauperivki ta Bredgajmu U 1890 baginsberzka parafiya nalichuvala 1000 virnih Mala svij okremij cvintar na teperishnij vul Dovgij U 1890 tut pochala diyati poshta yaka obslugovuvala 70 rodin kolonistiv Pochatok 20 stolittya red 1900 Baginsberg narahovuvav 167 dvoriv z 1245 dushami a 1922 680 zhiteliv U Baginsbergu zasnovano odnu z pershih kooperativnih kas sered nimeckih kolonij Galichini 1903 Yiyi ocholyuvali Filip Kol golova Filip Shmalsnberg zastupnik kasir Viktor Nagrgang U 1928 cya kasa Rafajzena mala 130 kliyentiv baginsberciv 28 kvitnya 1908 v Baginsbergu zasnovano pervinnij oseredok nimeckogo Soyuzu nimciv hristiyan Galichini kerivnij sklad Yakob Bannmunk R Bregfogel Jogan Dressler Valentin Dirn Filip Kol Yakob Livenberg Filip Shefer Filip Shmalenberg i S Shpaniyer U 1911 tut zav yazali Nimeckij dim Persha svitova vijna red Aktivne zhittya baginsberciv perervala Persha svitova vijna 15 veresnya 1915 rosijski kozaki vvirvalisya do nimeckoyi koloniyi vignali meshkanciv z hativ i pidpalili yih Zi 110 budinkiv ucililo 17 a takozh molitovnij budinok ta Nimeckij dim Zalishivshis bez dahu nad golovoyu baginsberci spochatku podalisya do Vorohti a vidtak rozbrelisya po nimeckih koloniyah Lvivshini vidomo sho 1916 deyaki diti z Baginsberga vlilisya do brigidauskoyi nimeckoyi gromadi na Lvivshini Polskij period red Po zakinchenni vijni bilshist baginsberciv povernulasya nazad i vzyalasya aktivno vidbuduvati Baginsberg Vidrodzhennya trivalo shonajmenshe 3 roki 1922 vzhe vidnovilosya suspilno politichne j osvitnye zhittya U 1922 voni zibrali u fond Germana Friche 15 tisyach polskih marok vidnoviv robotu pervinnij oseredok Spilki nimciv hristiyan Galichini zapracyuvav Nimeckij dim U grudni 1922 molod Baginsberga postavila vistavu pid nazvoyu Mir v osnovi yakoyi buv epizod z tridcyatirichnoyi vijni v Yevropi 1618 1648 Kliyentiv stala obslugovuvati kasa Rafajzena 3 travnya 1923 vidbulosya urochiste vidznachennya Dnya polskoyi konstituciyi 1791 roku Na svyati vistupiv pastor Maks Vajdauer pomer 31 bereznya 1937 yakij zrobiv bagato dobrogo dlya gromadi Zanepad koloniyi red U sichni 1940 vsi nimecki kolonisti Kolomiyi viyihali do Nimechchini Shkolu yihnyu vikoristali yak peresilnij punkt dlya represovanih osib v chasi SRSR 1940 vi zgodom pid avtoshkolu Nimeckij dim zgoriv u molitovnomu budinku v radyanski chasi buv sklad lonu zgodom sklad pidpriyemstva Kolomiyasilmash vid 1997 cerkva UGKC svyatogo Mikolaya na vulici Simona Petlyuri Z zhitlovih budivel zberigsya budinok villa Shmalenbergiv yaki buli dobrimi stomatologami Gospodartstvo i pobut red Gospodarstvo red Nimeckim kolonistam distalasya bagnista miscevist Osushivshi yiyi baginsberci stali zajmatisya perevazhno hliborobstvom Gospodarstvo yihnye bulo zrazkovim Zamozhnishi kolonisti vikoristovuvali i silskogospodarsku tehniku i mindobriva Zajmalisya i tvarinnictvom yihnya hudoba bula dobre doglyanuta a na krajovih vistavkah domashnih tvarin baginsberzki konyari ne raz otrimuvali premiyi za zrazkovo utrimuvanih konej U vilnij vid silskogo gospodarstva chas choloviche naselennya Baginsberg firmanilo perevozili z Kolomiyi do Kosova turistiv Pobut red Svoyi budinki buduvali po obidva boki shlyahu Buli voni svitlimi derev yanimi dovgimi pokritimi solomoyu Zhitlo skladalosya z sinej kuhni i dvoh kimnat zavzhdi ohajnih Stajni j stodoli mistilisya pa pevnij viddali pozadu hati i zavzhdi vidpovidali svoyemu priznachennyu Zgodom svoyi oseli zvodili pa murovanih fundamentah z gankami a dah pokrivali gontami Mali svij mlin Mova i vidnosini z ukrayincyami red U pobuti mizh soboyu baginsberci rozmovlyali shvabskim dialektom nimeckoyi movi i dotrimuvalisya nacionalnih tradicij Za svidchennyam ochevidciv kolomijciv Ivana Voloshinskogo Marti Voloshinskoyi Kossak Lyubovi Bab yuk Kossak nimecki baginsberci zhili z ukrayincyami Kolomiyi u zlagodi j druzhbi Susidni sela red Ugartstal Sivka Kaluska Zelenij Yar Kaluskij rajon Primitki red Kuhn W Das deutsche Siedlungswerk in Galizien in der osterreichischen Zeit S 48 Das Anssiedlungswesen in der Bukowina seit der Besitzergreifung durch Osterreich S 424 Literatura red Enciklopediya Kolomijshini zshitok 2 litera B CDIA u m Lvovi f 20 op X spr 33 l 20 25 f 146 op 58 spr 1103 l 65 f 427 op Z spr 275 l 2 f 863 op 1 spr 39 l 4 DAIFO f 2 op 1 spr 635 l 23 Ruskaya Rada Kolomiya 1873 Ch 22 Volya Pokuttya Kolomiya 1942 Ch 33 Buchko D Pohodzhennya nazv naselenih punktiv Pokuttya Lviv Svit 1990 S 50 Mironyuk M Zvidki pishla cya nazva Komsomolskij prapor Ivano Frankivsk 1988 5 sichnya Voloshinskij I Bab yuk Kossak L Voloninska Kossak M Nimecki koloniyi v Kolomiyi Spogadi V kn Nimecki koloniyi Galichini Lviv 1996 S 154 155 Haber J Osady niemieckie w Kolomyi Kolomyjska ksiega pamiatkowa ku uczczeniu setnej rocznicy ogloszenia Konstytucji Polskiej z dnia Trzeciego Maja r 1791 Lwow 1891 s 305 325 Faust G Kriegsnote Der Deutschen Gemeinden in Galizien und Bukowina Leipzig 1915 s 14 Gemainde Lexikon Galizien Wien 1907 t 12 s 293 Historya Kolomyi Goniec Pokucki Kolomyja 1907 36 c 4 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Baginsberg amp oldid 30883194