Ольге́рд Іва́нович Бахаре́вич (біл. Альгерд Іванавіч Бахарэвіч; *31 січня 1975, Мінськ) — білоруський письменник і перекладач.
| Ольгерд Іванович Бахаревич | |
|---|---|
| Альгерд Іванавіч Бахарэвіч | |
| Ольгерд Бахаревич, вересень 2009. | |
| Ім'я при народженні | біл. Алег Іванавіч Бахарэвіч |
| Народився | 31 січня 1975 (48 років) Мінськ, Білорусь |
| Країна | Білорусь |
| Діяльність | Письменник, перекладач |
| Сфера роботи | література |
| Alma mater | Q57538535? (1997) |
| Мова творів | білоруська, російська і німецька |
| Членство | Білоруський ПЕН-центр, Союз білоруських письменників і Q61890437? |
| У шлюбі з | Тимофєєва Юлія Петрівна |
| Нагороди | Глиняний Велесd |
| | |
| Бахаревич Ольгерд Іванович у Вікісховищі |
Біографія ред.
Народився 1975 року в Мінську. В 1997 році закінчив Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка, де студіював білоруську філологію й педагогіку. Після закінчення навчання в університеті працював учителем, а потім журналістом.
Учасник мистецького руху «Бум-Бам-Літ».
Учасник Берлінського літературного колоквіуму, театрального фестивалю у Любліні (Польща), літературного фестивалю «Vilenica-2006» у Словенії, Lesefest Osteuropa (Лейпциг, Німеччина), «Місяця авторського читання в Брно» (Чехія, 2006), Міжнародного літературного фестивалю у Львові (2009). Стипендіат IHAG (Грац, Австрія, 2006) і німецького ПЕН-центру. Член білоруського ПЕН-центру.
Окремі твори перекладалися на німецьку, чеську, українську, польську, словенську, англійську, болгарську і російську мови.
Мешкав в Мінську. У 2020 році проголосував за Світлану Тихановську та взяв участь у післявиборчих протестах, а наприкінці року залишив Білорусь.
У травні 2022 року білоруський суд вніс до списку екстремістських матеріалів роман Бахаревича «Собаки Європи», а в березні 2023 року — його ж «Останню книгу пана А.».
Бібліографія ред.
- Практычны дапаможнік па руйнаваньні гарадоў | Практичний помічник із руйнування міст, (Менск: «Логвінаў», 2002)
- Натуральная афарбоўка | Природне забарвлення, (Менск: «Логвінаў», 2003)
- Ніякай літасьці Валянціне Г. | Ніякого жалю до Валентини Г., (Менск: «Логвінаў», 2006)
- Праклятыя госьці сталіцы | Прокляті гості столиці. Роман, (Менск: «Логвінаў», 2008)
- Talent do jakania sie | Талант до заїкання (Wroclaw: Kolegium Europy Wschodniej, 2008) — польсько-білоруська білінґва
- Сарока на шыбеніцы | Сорока на шибениці. Роман, (Менск: «Логвінаў», 2009)
- Вільгельм Гаўф: Халоднае сэрца | Вільгельм Гауфф: Холодне серце. Переклад і післямова Ольгерда Бахаревича, (Менск: «Галіяфы», 2009)
- Alhierd Bacharevič: Die Elster auf dem Galgen | Сорока на шибениці (Leipzig: «Leipziger Literaturverlag», 2010)
- Шабаны. Гісторыя аднаго зьнікненьня. Роман, (Менск: «Галіяфы», 2012)
- Дзеці Аліндаркі (Менск: «Галіяфы», 2014)
- Белая муха, забойца мужчын (Менск: «Галіяфы», 2015)
- Бэзавы і чорны. Парыж праз акуляры беларускай літаратуры (Менск: «Зміцер Колас», 2016)
- Сабакі Эўропы (Вільня: «Логвінаў», 2017)
- Мае дзевяностыя (Мінск: «Янушкевіч», 2018)
Український переклад ред.
- «Білоруси на кришталевих кулях» («Сучасність», № 8, 2006. Переклала Лариса Андрієвська)
- «Дар заїкання» («Київська Русь». Переклала Богдана Матіяш)
- «Найновіша історія Полісся» («Критика», № 7-8, 2007. Переклала Богдана Матіяш)
- «Абсолютний слух» [ 7 лютого 2009 у Wayback Machine.] («Потяг 76», Дванадцятий рейс. Переклала Богдана Матіяш)
- «Дар заїкання» («Альманах Четвертого міжнародного літературного фестивалю»[недоступне посилання з травня 2019], стор. 22. Переклала Богдана Матіяш)
- «Герберт Веллс, заслужений вчитель БРСР» [ 15 червня 2021 у Wayback Machine.] (Матеріали, подані на літературну премію METAPHORA. Переклав В'ячеслав Левицький)
- «Німці. Кебаби. Чорний» [ 14 серпня 2019 у Wayback Machine.] («Критика», № 5-6, 2017. Переклав В'ячеслав Левицький)
- Останнє слово дитинства. Фашизм як спогад [ 19 січня 2021 у Wayback Machine.] // Pen Ukraine, 29.12.2020 (Переклала Ія Ківа)
- «Жлобин, meine Liebe». Переклав Василь Білоцерківський
Премії ред.
- літературна премія «Глиняний Велес» (2002)
- найкращий білоруський автор 2006 року — за версією сайту «Новая Эўропа» (2006)
Примітки ред.
- ↑ Czech National Authority Database
- Gazeta.ua (12 липня 2016). . Gazeta.ua (uk-UA). Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 19 жовтня 2017.
- З Беларусі з'ехаў Альгерд Бахарэвіч. Новы Час (біл.). 1 грудня 2020.
- «Сабакаў Эўропы» закатаюць у зямлю трактарам. Новы Час (біл.). 26 липня 2022.
- «Прыкметы экстрэмізму такія відавочныя, што і экспэртыза ніякая не патрэбная». Новы Час (біл.). 14 березня 2023.