Батичі (пол. Batycze) — розташоване на Закерзонні село в Польщі, у гміні Журавиця Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 308 осіб (2011).
| Село
Координати 49°52′ пн. ш. 22°45′ сх. д. / 49.867° пн. ш. 22.750° сх. д.Координати: 49°52′ пн. ш. 22°45′ сх. д. / 49.867° пн. ш. 22.750° сх. д.
Батичі у Вікісховищі |
Розташування ред.
Розміщене недалеко від кордону з Україною. Село розташоване за 2 км на схід від Журавиці, за 6 км на північний схід від Перемишля та 63 км на південний схід від Ряшева.
Історія ред.
Входило до складу Перемиського староства Перемишльської землі Руського воєводства до 1772 р.
У 1880 р. село належало до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 373 мешканців (342 греко-католики, 24 римо-католики і 7 юдеїв).
У 1939 році в селі проживало 630 мешканців, з них 560 українців-грекокатоликів, 45 українців-римокатоликів, 15 поляків і 10 євреїв. Село входило до ґміни Оріхівці Перемишльського повіту Львівського воєводства.
В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а за Люблінською угодою від 9 вересня 1944 року село опинилося в Польщі. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР. Українське населення села, якому вдалося уникнути вивезення до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистка під час проведення Операції «Вісла» і було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині. На їх місце населяли поляків.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Церква ред.
Перше документальне свідчення про церкву в селі сягає 1507 р.
У 1935 р. українці на місці попередньої (1901 р.) дерев’яної збудували муровану греко-католицьку церкву св. О. Николая. До їх депортації була філіяльною церквою, яка належала до парафії Вуйковичі Радимнянського деканату Перемишльської єпархії, надалі перетворена на костел.
Демографія ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 146 | 40 | 88 | 18 |
| Жінки | 162 | 42 | 79 | 41 |
| Разом | 308 | 82 | 167 | 59 |
Примітки ред.
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Batycze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 118. (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 55.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 22 березня 2018.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
| Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |