Байра́чні ліси́, байра́ки — широколистяні ліси, що ростуть по верхів'ях і схилах балок (байраків).
Виростають переважно в лісостепових та степових районах центру Східно-Європейської рівнини. Особливо поширені на горбистих територіях (Середньоруська височина, Приволзька височина, Донецький кряж).
Основні породи, що утворюють подібні ліси — дуб, клен, в'яз, ясен, липа, груша, яблуня. У деяких районах також зустрічаються черешня, граб.
У підліску найчастіше виростають клен татарський, глід, калина гордовина, ліщина, бруслина, місцями скумпія, на узліссях — терен, шипшина, вишня степова, бобовник.
У трав'яному ярусі переважають зірочник злакоподібний, яглиця звичайна, копитняк європейський, перлівка ряба та ін.
Байрачні ліси мають протиерозійне значення.
Галерея Редагувати
Байрачний ліс Півчої балки (Донецький кряж, 2 км на пд.-сх. від Зугреса):
Джерела Редагувати
- Пащенко В. М. Байрак // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0. — С. 104.
Посилання Редагувати
- Байрачний ліс в Географічному словнику на сайті Екологічного Центру «Экосистема. РУ» [ 6 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Півча балка [ 29 листопада 2012 у Wayback Machine.]