Багратіоновськ (до 1946 року Пройсіш-Ейлау; нім. Preußisch Eylau, лит. Ylava, пол. Pruska Iława, Iławka) — місто в Росії, адміністративний центр муніципального утворення Багратіоновський район Калінінградської області (колишня Східна Пруссія). Розташований на південь від Калінінграду, за 2 км від кордону з Польщею (міжнародний прикордонний пропуск Багратіоновськ — Безледи). У місті знаходиться однойменна залізнична станція. Населення міста становить 6,6 тис. осіб (2009).
| Місто Багратіоновськ Багратионовск
Координати 54°23′00″ пн. ш. 20°38′00″ сх. д. / 54.38333333336077402009323123° пн. ш. 20.63333333336077757280691003° сх. д.Координати: 54°23′00″ пн. ш. 20°38′00″ сх. д. / 54.38333333336077402009323123° пн. ш. 20.63333333336077757280691003° сх. д.
Багратіоновськ у Вікісховищі |
Пройсіш-Ейлау — «прусське Ейлау», місто назване прусським, щоб відрізняти його від Дойче-Ейлау — «німецького Ейлау» (зараз місто Ілава в Польщі); Топонім Ейлау походить від слов'янського топоніма Ilawa, який можна часто зустріти в топономії Польщі і Словаччини.
Історія Редагувати
Місто Пройсіш-Ейлау засноване як замок — опорний пункт Тевтонського ордена, в 1325 році. Замок будувався з каменю і цегли, під керівництвом будівельного майстра Арнольфа фон Ойленштейна. Замок являв собою чотирифлігельну конструкцію і мав в плані чотирикутник 43 м х 41 м. Зі сходу до нього примикав великий форбург. У південному флігелі знаходилась замкова капелла — атрибут орденського замку. До 1347 року замок Пройсіш-Ейлау був резиденцією орденского пфлігера, потім тут розташувалась адміністрація каммерата.
З 1585 місто Пройсіш-Ейлау.
7 — 8 лютого (26—27 січня) 1807 поблизу міста сталась Пройсіш-Ейлауська битва між франузькою і російсько-прусською арміями. Російською армією командував генерал Леонтій Бенігсен, французькою армією командував імператор Наполеон I. З 7 лютого по 17 лютого 1807 року в будинку на колишній Ландсбергській вулиці розташовувалась головна квартира Наполеона (тепер вул. Центральна). На будинку № 19 по вулиці Центральній встановлена меморіальна дошка.
В 1856 на південно-східній окраїні міста за проектом архітектора Августа Штюлера був споруджений обеліск в честь битви.
1 квітня 1819 Пройсіш-Ейлау став адміністративним центром однойменного округу. З 1835 почала виходити місцева газета. В 1861 побудовано нову будівлю Королівського учительського інституту. В 1866 відкрито залізничне сполучення з Кенігсбергом (зараз Калінінград) і Бартенштайном (зараз Бартошице, Польща).
Під час Першої Світової війни місто на короткий термін було окуповане російськими військами. При цьому активних бойових дій в місті не велося, а саме місто не постраждало.
В 1932 в старому особняку біля стін колишнього орденського замку був відкритий краєзнавчий музей.
10 лютого 1945 в ході Східно-Пруської операції Другої Світової війни радянські війська захопили місто.
З 1945 року знаходиться в складі СРСР (РРФСР). 7 вересня 1946 місто перейменоване на честь російського полководця, героя франко-російської війни 1812 року генерала Петра Івановича Багратіона, який в 1807 брав участь в битві під Пройсіш-Ейлау.
В 1961 році територію замку і форбурга передали Багратіоновській конторі райспоживспілки.
Населення Редагувати
Згідно з переписом 1989 року, у Багратіоновську проживало 6728 осіб, у тому числі 3 607 чоловіків і 3 121 жінка.
| Рік | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2002 | 2009 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення (чол) | 4400 | 5600 | 6000 | 6700 | 7300 | 6600 |
Географія Редагувати
У місті знаходяться озера Лангер і Варшкайтерське. По його території протікають три струмки.
У Багратіоновську закінчується траса А-195 з Калінінграда. У місті знаходиться автомобільний пункт пропуску через державний кордон із Республікою Польща.
Економіка Редагувати
У місті розвинуте машинобудування (холодильне і торгове обладнання), меблеве виробництво, харчова промисловість, переробка сільгосппродукції.
АТЗТ «Багратіоновський мясокомбінат», АТЗТ «Багратіоновський сирзавод» — одні з найбільших підприємств міста.
Соціальна сфера Редагувати
Заклади освіти Редагувати
- Муніципальний загальноосвітній заклад ЗОШ м. Багратіоновськ вул. Погранична буд.68. Директор: Клокова Світлана Сергіївна
- Муніципальний загальноосвітній заклад Вечірня (позмінна) ЗОШ м. Багратіоновськ вул. Загородна буд.1Б. Директор: Стенникова Надія Петрівна
- МОУ для дітей-сирот і дітей, залишених без виховання батьків дитячий будинок Колосок вул. Калінінградська буд.55
- Центр психолого-медико-соціального супроводу вул. Погранична буд.80
Заклади культури Редагувати
У 1993 році відкрився Музей історії краю. Існує Будинок культури.
Готелі Редагувати
- «Багратіоновськ», вулиця Іркутсько-Пінської дивізії буд.8
Історико-архітектурні пам'ятники Редагувати
- Форбург замку Пройсіш-Ейлау (XIV століття). Будівля була побудована в Пруссії в 1325 році при магістрі Вернері фон Орзельні.
- Будівля колишнього Королівського інституту (1861)
- Музей історій краю
- Пам'ятник П. І. Багратіону в центрі міста
- Пам'ятник на честь битви під Пройсіш-Ейлау
- Церква святих мучениць Віри, Надії, Любові і матері їх Софії
- Меморіальне кладовище. Великий меморіал, присвячений Другій Світовій Війні
- Камінь з надписом «Місто засноване в 1336 році» із замку Бальга.
Міста-побратими Редагувати
|
Поимітки Редагувати
- ↑ ЗКТМУ. 185/2016. Північно-Західний ФО
- ↑ . Архів оригіналу за 12 серпня 2010. Процитовано 12 вересня 2010.
- ↑ . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 12 вересня 2010.
- ↑ . Архів оригіналу за 1 жовтня 2010. Процитовано 21 лютого 2019.
- ↑ Багратионовск на tripadviser.ru[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ . Архів оригіналу за 22 січня 2009. Процитовано 12 вересня 2010.
- Сайт музею [ 25 вересня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- 28 червня 2007 року на меморіалі в місті Багратіоновську (Калінінградська область) були зі всіма військовими почестями перепоховані останки 45 червоноармійців, загиблих на початку 1945 року. Издательский дом «Коммерсантъ» со ссылкой на ИТАР-ТАСС 28.07.2007
Посилання Редагувати
- Багратіонівск в енциклопедії «Моє місто» [ 12 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- Історія герба Багратіоновська [ 27 липня 2009 у Wayback Machine.]