Гуро́во-Ілаве́цьке (або Ґурово Ілавецьке; пол. Górowo Iławeckie, нім. Landsberg) — місто в північній Польщі. Належить до Бартошицького повіту Вармінсько-Мазурського воєводства. За даними з 30 червня, 2010 року в місті було 4907 жителів.
Гурово-Ілавецьке Górowo Iławeckie | |
---|---|
площа Ринок | |
Основні дані | |
54°16′ пн. ш. 20°29′ сх. д. / 54.267° пн. ш. 20.483° сх. д. | |
Країна | Польща |
Регіон | Вармінсько-Мазурське воєводство |
Засновано | 1335 |
Магдебурзьке право | 1335 |
Площа | 3,32 км² |
Населення | 4424 (2011) |
· густота | 1329 (2008) осіб/км² |
Міста-побратими | Багратіонівськ |
Телефонний код | (48) 89 |
Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 |
Номери автомобілів | NBA |
GeoNames | 771779 |
OSM | ↑2675551 ·R (Бартошицький повіт) |
SIMC | 0964643 |
Поштові індекси | 11-220 |
Міська влада | |
Вебсайт | gorowoilaweckie.pl |
Мапа | |
| |
| |
Гурово-Ілавецьке у Вікісховищі |
Осередок українського шкільництва та громадсько-культурного життя.
Розташування, транспорт Редагувати
Гурово- Ілавецьке розташоване в північній частині Вармінсько-Мазурського воєводства в Бартошицькому повіті на річці Млинувка і озері Гарнцарськім. Це невелике місто площею 3,32 км ². Воно розташоване на важливих комунікаційних шляхах:
- Провінційна дорога № 511 (Живково (Державний кордон) — Лідзбарк Вармінський)
- Провінційна дорога № 512 (Щурково — Бартошиці — Гурово-Ілавецьке-Пенєнжно)
У місті є автовокзал, старий залізничний вокзал, який протягом кількох років є закритим. Міжміську автобусну комунікацію надає місцеве відділення в Бартошицях. З міста можна безпосередньо добратися автобусом до Бартошиць, Лідзбарка Вармінського, Ольштина, Бранева і Ельблонга.
Відстані:
- Ольштин — 60 км
- Безледи — 16 км
- Бартошице — 23 км
- Лідзбарк Вармінський — 17 км
- Ельблонг — 89 км
Назва Редагувати
Спочатку місто називалося Ляндштрассе (Landstrasse), пізіше Ляндсберг (Landsberg; у вільному перекладі «земна гора»). Місто лежало на невеликій відстані від районного центру, Preussisch Eylau (Ілавка Прусська, нині Багратіонівськ у Росії). Після приєднання міса до Польщі в 1945 році прийнято рішення надати йому нову польську назву. Комісія, яка надавала назву, посилалася на сенс німецької назви, створила вона форму Гурово і додала до неї прикметник Ілавецький.
Історія Редагувати
Цей розділ потребує доповнення. |
У червні 1990 року тут відбувся 1-й з'їзд українців-політв'язнів сталінського періоду.
Економіка Редагувати
Гурово є місцевим центром для промислових, комерційних та послугових сфер. У місті мало промисловості тому міська влада спрямована на розвиток туризму. Таким чином, у місті розвиваються туристичні фірми. У Гурові знаходиться багато гастрономічних осередків (ресторан «Natangia», пуб: «Total», «Emigra», «Lucyna», «BrunoPub»), магазинів, комерційних підприємств та дві автозаправки. Є також філії кооперативного банку і банку PKO BP. Крім того, діє тут поліційний комісарят, пошта, служба лісового господарства, дружина добровільних пожежних, та видділення митників.
Освіта Редагувати
У місті функціонує комплекс шкіл з українською мовою навчання в Ґурові-Ілавецькому Вармінсько-Мазурського воєводства. Комплекс працює для представників української меншини в Польщі. У школі вчиться близько 250 учнів. Кубатура будинків комплексу — 38 448 м³. Предметні кабінети обладнані необхідними дидактичними приладами та технікою аудіо-відео. Гордістю школи є велика бібліотека з читальнею, де знаходиться багатий книгозбір художньої та науково-популярної літератур, фахові видання для учнів та вчителів, багато енциклопедій, часописів, відеотека, комп'ютерні програми, компакт-диски та комп'ютери з постійним підключенням до Інтернету.
Культура Редагувати
Організацією культурних заходів в місті займається Центр культури (вулиця Тадеуша Костюшки). Центр проводить заняття за інтересами, а також є організатором спортивних та культурно-розважальних заходів у місті, серед яких «Дні Гурови» у червні. Він також підтримує скаутинг, місцевий фольклор (з 2005 року група «Promień» працює з центром); рекламує регіональних митців, зокрема і танцювально-пісенний колектив «Думка», що користується визнанням в Польщі та за кордоном.
Також фнукціонує Публічна бібліотека, що працює за адресою вул. Генерала Сікорського, 34.
Українські місця Редагувати
В місті діє греко-католицька церква Воздвиження.
На старому цвинтарі по вул. Промислова похований вояк УНР Максим Марущенко (вважалося що це вояк похований у Бартошицях). Могила розташована неподалік основи водонапірної вежі.
Демографія Редагувати
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 2187 | 411 | 1555 | 221 |
Жінки | 2237 | 354 | 1378 | 505 |
Разом | 4424 | 765 | 2933 | 726 |
Примітки Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гурово-Ілавецьке |
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- Заброварний С. Ґурово Ілавецьке [ 27 серпня 2021 у Wayback Machine.]… — С. .
- . szkolazdumka.pl. Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 14 грудня 2019.
- . Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
- . Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела Редагувати
- Заброварний С. Ґурово Ілавецьке [ 27 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — ISBN 978-966-02-4457-3.
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |