Ацета́ти (рос. ацетаты, англ. acetates, нім. Azetate n pl) — солі та естери оцтової кислоти — CH3COOH. Загальне позначення ацетатів-естерів CH3COOR, де R — органічний радикал, та n – кількість карбоксильних груп, а ацетатів-солей (CH3COO)nMe, де Me – металічний елемент, або катіон амонію. Також можуть позначатися AcOR та (AcO)nMe, де Ac – ацетильна група, відповідно.
Отримання Редагувати
Утворюються при взаємодії оцтової кислоти та лугів: Також утворюється під час обміну між іншим ацетатом і сіллю: Естери отримують під час взаємодії між оцтовою кислотою та спиртами: У спрощеному, за допомогою скорочень позначенні, реакції набувають вигляду:
Ac – ацетильна група, Et – етильна група C2H5 , Me – метильна група CH3
Фізичні властивості Редагувати
Неорганічні ацетати є кристалічними речовинами, здебільшого добре розчинними у воді. Ацетати заліза, алюмінію, хрому вживаються при протравному фарбуванні тканин. Ацетат свинцю(II) (свинцевий цукор) — отруйна речовина, ацетат міді — зелена фарба.
Ацетати мінерального походження слабко вивчені.
Хімічні властивості Редагувати
Ацетати здатні взаємодіяти з іншими солями утворюючи нові: Також вони взаємодіють з сильнішими кислотами. При цьому відбувається реакція обміну, в результаті чого отримуємо сіль сильнішої кислоти та оцтову кислоту:
Джерела Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ацетати |
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Див. також Редагувати
| Це незавершена стаття з органічної хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |