Мети́льна гру́па (скорочено мети́л) — функціональна група складу CH3, утворена відщепленням одного атома Гідрогену від молекули метану. Найпростіша алкільна група. При написанні структурних формул група може позначатися символом Me або не мати позначення взагалі (для скелетної формули).
Орієнтаційні властивості Редагувати
Метильна група є електродонором (електроновідштовхувальною групою) і при зміщенні електронної густини решта молекули набуватиме частково негативного заряду. Зокрема, при знаходженні в бензеновому ядрі (молекула толуену) метильна група виявляє властивості орієнтанта першого роду: негативний заряд з'являтиметься на сусідніх положеннях орто і, внаслідок чергування, також у положенні пара, тому введення нових електрофільних замісників відбуватиметься за цими положенням. Введення нуклеофільних замісників у мета-положення на практиці не реалізується.
При наявності в ароматичному ядрі окрім метильної групи також замісника другого роду, метильна група визначатиме положення для нових електрофільних замісників, оскільки саме вона активує ядро для електрофільної атаки. Якщо ж у ядрі знаходиться кілька орієнтантів першого роду, то положення для введення визначатиметься величинами орієнтаційного ефекту, який у метильної групи є порівняно низьким. Наприклад, хлорування орто-крезолу відбуватиметься переважно у пара-положення по відношенню до гідроксильної групи, оскільки вона є сильнішим орієнтантом першого роду.
Введення групи Редагувати
Реакція введення метильної групи у цільову молекулу має назву метилювання (зворотний процес є деметилюванням). Поширеними агентами для метилювання є диметилсульфат і метилйодид.
В органічному синтезі метильна група може використовуватися для захисту гідроксильної, карбоксильної або тіольної груп із утворенням етерів, естерів і сульфідів відповідно:
Класичним способом введення метильної групи у бензенове ядро є реакція Фріделя — Крафтса:
Джерела Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Метильна група |
- Физер, Л., Физер, М. Органическая химия. Углубленный курс / Пер. с англ. под ред. Н. С. Вульфсона. — М. : Химия, 1966. — Т. 1. — С. 161. (рос.)
- Чирва В. Я., Ярмолюк С. М., Толкачова Н. В., Земляков О. Є. Органічна хімія. — Львів : БаК, 2009. — С. 683—694. — ISBN 966-7065-87-4.
- Химическая энциклопедия / Гл. ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Советская энциклопедия, 1990. — Т. 2. ДАФ—МЕД. — С. 167. (рос.)
| Це незавершена стаття з органічної хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |