Етильна група Ети л або ети льна група С2Н5 функціональна група що входить до складу хімічних сполук Структура типової е

Ети́л або ети́льна група С₂Н₅ — функціональна група, що входить до складу хімічних сполук.

Структура типової етилової групи

Введення етильної групи може здійснюватися:

За реакцією SN₂ заміщення при використанні йодетану, діетилсульфату, етилтозилату.

При реакції сполук з електрофільними групами (С-Hal, С=O, -CN) з металоорганічними сполуками (EtMgCl, Zn(CH₂CH₃)₂): Me₂CO + EtMgCl → EtMe₂C-O-MgCl

Введення у сполуку етильної групи збільшує ліпофільність речовини.

Етильний радикал Редагувати

Вільний етильний радикал отримують розщепленням бутану. Час життя — близько кількох мікросекунд, але він може бути збільшеним за допомогою інгібіторів. Хімічно дуже активний, легко димеризується з утворенням бутану

CH₂CH₃• + •CH₂CH₃ → CH₃CH₂CH₂CH₃

Утворюється у вільному вигляді при деяких реакціях:

При розпаді тетраетилсвинцю: Pb(CH₂CH₃)₄ →(t) Pb + 4CH₃CH₂•
При розпаді деяких азосполук (містять групу -N=N-)
При реакції хлорування, нітрування, окиснення етану: Cl₂ (hν або t°) → 2Cl•

Легко реагує з киснем, галогенами та іншими речовинами.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.

Посилання Редагувати

ЕТИЛ [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія

Це незавершена стаття про органічну сполуку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.