www.wikidata.uk-ua.nina.az

Астольф де Кюстін Астольф Луї Леонор маркіз де Кюстін фр Astolphe Louis Léonor Marquis de Custine 18 березня 1790 Нідерв

Астольф де Кюстін

Астольф Луї Леонор, маркіз де Кюстін (фр. Astolphe-Louis-Léonor, Marquis de Custine, *18 березня 1790, Нідервіллер — †25 вересня 1857, Париж) — французький аристократ (маркіз), мандрівник, письменник. Автор цікавих оповідань про свої подорожі Англією, Італією, Росією, Шотландією та Швейцарією. Найвідоміший твір — «Росія у 1839 році» (або ж «Миколаївська Росія» — такий переклад назви застосовувався в епоху колишнього СРСР). Приятелював з видатними сучасниками — Гете, Стендалем, Шатобріаном, Бальзаком, Шопеном та іншими.

Астольф де Кюстін
Astolphe de Custine
Народився 18 березня 1790(1790-03-18)
Нідервіллер, Франція,
Помер 25 вересня 1857(1857-09-25) (67 років)
Париж
·інсульт
Громадянство  Франція
Діяльність письменник
Мова творів французька
Напрямок романтизм
Жанр есе
Magnum opus «Росія у 1839 році»
Батько Renaud-Philippe de Custined
Мати Delphine de Sabran Custined
Родичі Адам Філіп Кюстін
 Астольф де Кюстін у Вікісховищі
  Висловлювання у Вікіцитатах
  Роботи у  Вікіджерелах

Життєпис Редагувати

Ранні роки життя Редагувати

Астольф Кюстин народився у м. Нідервіллер, (Лотарингія), у знатній аристократичній родині, був другим сином Армана де Кюстіна і Дельфіни де Сабран. Його дід, Філіп де Кюстін був відомими генералом, учасником Семілітньої війни і Війни за незалежність Сполучених Штатів. Філіп де Кюстін підтримав Французьку революцію, однак під час терору за звинуваченнями у зраді був страчений на гільйотині у серпні 1793 року. Також у січні 1794 року був страчений і батько Астольфа — Арман, який намагався захистити генерала. Його мати протягом певного часу знаходилась у в'язниці і ледве не була страчена також, але після термідоріанського перевороту в липні 1794 року була звільнена.

Мати Астольфа, Дельфіна де Кюстін, була відома у Парижі своїм розумом і надзвичайною красою, відіграла у житті сина дуже важливу роль: була для нього не тільки вихователькою та вчителькою, але й другом до останніх днів її життя. Салон Дельфіна де Кюстін відвідували видатні політики і письменники того часу, серед них, мадам де Сталь, яка присвятила мадам де Кюстін свій роман «Дельфіна», майбутня імператриця Жозефіна, Жозеф Фуше та інші. У 1802 році Дельфіна стала коханкою відомого письменника і політика Франсуа-Рене де Шатобріана. Астольф ніколи не відвідував жодний навчальний заклад, його навчанням займалися приватні вчителі, а також значний внесок у формування майбутнього письменника внесли гості його матері — Шатобріан, Бальзак, Гюго та інші.

Сімейне життя та подорожі Редагувати

Мати Астольфа воліла перечекати наполеонівські війни за кордоном. Під час правління Наполеона, Астольфу вдалося уникнути військової служби завдяки протекції міністра внутрішніх справ Фуше. У 1810—1811 роках вони з сином подорожували по Німеччині та Швейцарії. У цей час Астольф поступив на службу до графа д'Артуа, майбутнього короля Карла Х, і з його свитою повернувся до Франції під час Реставрації Бурбонів. Служба у війську не приваблювала юнака і з часом йому вдалося отримати місце у дипломатичній місії Шарля Талейрана на Віденському конгресі 1815 року. Дипломатична робота також не приваблювала Астольфа і протягом наступних декількох років він подорожував Німеччиною, де серед інших познайомився з Гете.

15 травня 1821 року у результаті шлюбу, влаштованого Дельфіною, маркіз де Кюстін одружився з Леонтіною де Сен-Сімон де Куртюмер. У вересні 1822 року у них народився хлопчик, якого назвали Енгерран. Попри це, Астольф ніколи не приховував свої гомосексуальні уподобання: майже зразу після шлюбу він познайомився з англійцем Едуардом Сен-Барбом, подорожував разом з ним у 1823 році по Англії, а пізніше жив разом з ним в одному будинку з дружиною і матір'ю. Враження від цієї подорожі по Англії і Шотландії він описував у частих листах до своєї матері та до Шатобріана. Саме у них з'явилися перші ознаки літературного таланту та проникливого аналізу стану країн де Кюстіном, зокрема, він був першим, хто оцінив вплив Індустріальної революції на розвиток Великої Британії.

Відсутність будь-якого фаху чи роду занять молодого маркіза турбувала його матір, яка почала через своїх численних та впливових знайомих шукати можливості призначення Астольфа до палати перів парламенту, однак прикрий випадок із гомосексуальними зв'язками її сина поклав край цим намірам. 28 жовтня 1824 року Астольф де Кюстин мав побачення із молодим солдатом, однак інші військовослужбовці полку маючи намір захистити честь офіцера та провчити маркіза, напали на нього, побили й залишили напівроздягнутого та непритомного де Кюстіна на вулиці. Через цей скандал, про який писали майже всі газети Парижа маркіз вимушений був тимчасово покинути столицю й оселитися у родовому маєтку Фервак у Нормандії.

У 1823 році у його дружини Леонтіни з'явилися перші ознаки захворювання на туберкульоз. Астольф залишався з жінкою до її смерті 17 липня 1823 року. Пізніше, у січні 1826 року несподівано помер і малолітній син маркіза. Також у цьому ж році 13 липня від раку шлунку померла і його мати Дельфіна. Астольф залишився із Сен-Барбом, з яким жив не криючись, ніби у шлюбі. Він залишатиметься з ним до кінця життя.

Спроби літературної діяльності Редагувати

Цитати Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. ↑

Література та посилання Редагувати

Це незавершена стаття про літератора.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Astolf Luyi Leonor markiz de Kyustin fr Astolphe Louis Leonor Marquis de Custine 18 bereznya 1790 Niderviller 25 veresnya 1857 Parizh francuzkij aristokrat markiz mandrivnik pismennik Avtor cikavih opovidan pro svoyi podorozhi Angliyeyu Italiyeyu Rosiyeyu Shotlandiyeyu ta Shvejcariyeyu Najvidomishij tvir Rosiya u 1839 roci 2 abo zh Mikolayivska Rosiya takij pereklad nazvi zastosovuvavsya v epohu kolishnogo SRSR Priyatelyuvav z vidatnimi suchasnikami Gete Stendalem Shatobrianom Balzakom Shopenom ta inshimi Astolf de KyustinAstolphe de CustineNarodivsya 18 bereznya 1790 1790 03 18 Niderviller Franciya Pomer 25 veresnya 1857 1857 09 25 67 rokiv Parizh insultGromadyanstvo FranciyaDiyalnist pismennikMova tvoriv francuzkaNapryamok romantizmZhanr eseMagnum opus Rosiya u 1839 roci Batko Renaud Philippe de CustinedMati Delphine de Sabran CustinedRodichi Adam Filip Kyustin Astolf de Kyustin u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Ranni roki zhittya 1 2 Simejne zhittya ta podorozhi 1 3 Sprobi literaturnoyi diyalnosti 1 4 Citati 2 Primitki 3 Literatura ta posilannyaZhittyepis RedaguvatiRanni roki zhittya Redaguvati Astolf Kyustin narodivsya u m Niderviller Lotaringiya u znatnij aristokratichnij rodini buv drugim sinom Armana de Kyustina i Delfini de Sabran Jogo did Filip de Kyustin buv vidomimi generalom uchasnikom Semilitnoyi vijni i Vijni za nezalezhnist Spoluchenih Shtativ Filip de Kyustin pidtrimav Francuzku revolyuciyu odnak pid chas teroru za zvinuvachennyami u zradi buv strachenij na giljotini u serpni 1793 roku Takozh u sichni 1794 roku buv strachenij i batko Astolfa Arman yakij namagavsya zahistiti generala Jogo mati protyagom pevnogo chasu znahodilas u v yaznici i ledve ne bula strachena takozh ale pislya termidorianskogo perevorotu v lipni 1794 roku bula zvilnena Mati Astolfa Delfina de Kyustin bula vidoma u Parizhi svoyim rozumom i nadzvichajnoyu krasoyu vidigrala u zhitti sina duzhe vazhlivu rol bula dlya nogo ne tilki vihovatelkoyu ta vchitelkoyu ale j drugom do ostannih dniv yiyi zhittya Salon Delfina de Kyustin vidviduvali vidatni politiki i pismenniki togo chasu sered nih madam de Stal yaka prisvyatila madam de Kyustin svij roman Delfina majbutnya imperatricya Zhozefina Zhozef Fushe ta inshi U 1802 roci Delfina stala kohankoyu vidomogo pismennika i politika Fransua Rene de Shatobriana Astolf nikoli ne vidviduvav zhodnij navchalnij zaklad jogo navchannyam zajmalisya privatni vchiteli a takozh znachnij vnesok u formuvannya majbutnogo pismennika vnesli gosti jogo materi Shatobrian Balzak Gyugo ta inshi Simejne zhittya ta podorozhi Redaguvati Mati Astolfa volila perechekati napoleonivski vijni za kordonom Pid chas pravlinnya Napoleona Astolfu vdalosya uniknuti vijskovoyi sluzhbi zavdyaki protekciyi ministra vnutrishnih sprav Fushe U 1810 1811 rokah voni z sinom podorozhuvali po Nimechchini ta Shvejcariyi U cej chas Astolf postupiv na sluzhbu do grafa d Artua majbutnogo korolya Karla H i z jogo svitoyu povernuvsya do Franciyi pid chas Restavraciyi Burboniv Sluzhba u vijsku ne privablyuvala yunaka i z chasom jomu vdalosya otrimati misce u diplomatichnij misiyi Sharlya Talejrana na Videnskomu kongresi 1815 roku Diplomatichna robota takozh ne privablyuvala Astolfa i protyagom nastupnih dekilkoh rokiv vin podorozhuvav Nimechchinoyu de sered inshih poznajomivsya z Gete 15 travnya 1821 roku u rezultati shlyubu vlashtovanogo Delfinoyu markiz de Kyustin odruzhivsya z Leontinoyu de Sen Simon de Kurtyumer U veresni 1822 roku u nih narodivsya hlopchik yakogo nazvali Engerran Popri ce Astolf nikoli ne prihovuvav svoyi gomoseksualni upodobannya majzhe zrazu pislya shlyubu vin poznajomivsya z anglijcem Eduardom Sen Barbom podorozhuvav razom z nim u 1823 roci po Angliyi a piznishe zhiv razom z nim v odnomu budinku z druzhinoyu i matir yu Vrazhennya vid ciyeyi podorozhi po Angliyi i Shotlandiyi vin opisuvav u chastih listah do svoyeyi materi ta do Shatobriana Same u nih z yavilisya pershi oznaki literaturnogo talantu ta proniklivogo analizu stanu krayin de Kyustinom zokrema vin buv pershim hto ociniv vpliv Industrialnoyi revolyuciyi na rozvitok Velikoyi Britaniyi Vidsutnist bud yakogo fahu chi rodu zanyat molodogo markiza turbuvala jogo matir yaka pochala cherez svoyih chislennih ta vplivovih znajomih shukati mozhlivosti priznachennya Astolfa do palati periv parlamentu odnak prikrij vipadok iz gomoseksualnimi zv yazkami yiyi sina poklav kraj cim namiram 28 zhovtnya 1824 roku Astolf de Kyustin mav pobachennya iz molodim soldatom odnak inshi vijskovosluzhbovci polku mayuchi namir zahistiti chest oficera ta provchiti markiza napali na nogo pobili j zalishili napivrozdyagnutogo ta nepritomnogo de Kyustina na vulici Cherez cej skandal pro yakij pisali majzhe vsi gazeti Parizha markiz vimushenij buv timchasovo pokinuti stolicyu j oselitisya u rodovomu mayetku Fervak u Normandiyi U 1823 roci u jogo druzhini Leontini z yavilisya pershi oznaki zahvoryuvannya na tuberkuloz Astolf zalishavsya z zhinkoyu do yiyi smerti 17 lipnya 1823 roku Piznishe u sichni 1826 roku nespodivano pomer i malolitnij sin markiza Takozh u comu zh roci 13 lipnya vid raku shlunku pomerla i jogo mati Delfina Astolf zalishivsya iz Sen Barbom z yakim zhiv ne kriyuchis nibi u shlyubi Vin zalishatimetsya z nim do kincya zhittya Sprobi literaturnoyi diyalnosti Redaguvati Citati Redaguvati Astolf de Kyustin moskovska vdacha ce dikunska vdacha bajduzha do svyatosti danogo slova do vsyakogo pravdivogo pochuvannya do pochuttya spravedlivosti Vse v nij triumfuyucha brehnya obluda j obman brak vsyakogo moralnogo sensu vidsutnist ponyattya prava i obov yazku 2 Astolf de Kyustin Blukayuchi po Kremlyu vi pochinayete viriti v nadprirodne Kreml zovsim ne te chim jogo zazvichaj vvazhayut Ce zovsim ne nacionalna svyatinya de zibrani istorichni skarbi imperiyi Ce ne tverdinya ne blagogovijno shanovanij pritulok de spochinut svyati zahisniki batkivshini Kreml menshe i bilshe cogo Vin prosto zhitlo prividiv U vsomu viglyadi i bezlad i svavillya vse vidaye tu postijnu trivogu za svoyu bezpeku yaku vidchuvayut strashni lyudi sho prirekli sebe na zhittya v comu fantastichnomu sviti Vsi ci nezlichenni pam yatniki gordini lasolyubstva blagochestya i slavi vislovlyuyut ne divlyachis na nachebto riznomanittya odnu yedinu ideyu yaka panuye tut nad usim ce vijna sho zhivitsya vichnim strahom Kreml bezperechno ye tvorinnya istoti nadlyudskoyi Slava sho vinikla z rabstva alegoriya virazhennya cim sataninskim pam yatnikiv zodchestva Hocha kozhna vezha kozhna okrema detal maye svoyu individualnist voni vsi govorit pro odne j te zh pro strah ozbroyenij do zubiv Zhiti v Kremli ce znachit ne zhiti a oboronyatisya Gnit porodzhuye oburennya oburennya porodzhuye zapobizhni zahodi ostanni v svoyu chergu zbilshuyut nebezpeku povstannya Z cogo dovgogo lancyuga prichin i naslidkiv dij i protidij viniklo chudovisko despotizm yakij pobuduvav dlya sebe v centri Moskvi ligvo Kreml 2 Astolf de Kyustin U Rosiyi z usogo roblyat tayemnicyu Vsi zajmayutsya tut shpigunstvom z lyubovi do mistectva navit ne rozrahovuyuchi na vinagorodu Pri spoglyadanni zusil z yakimi tut namagayutsya znishiti pam yat pro minule ya divuyusya sho she zberigayut desho Osnova cogo brehnya a razom z neyu i boyazn pravdi Do cogo chasu ya dumav sho istina potribna lyudini yak povitrya yak sonce Podorozh po Rosiyi mene perekonala v protilezhnomu Brehati tut oznachaye ohoronyati prestol govoriti pravdu oznachaye rujnuvati osnovi Vsya Rosiya odin sucilnij obman Tut ye vse ne vistachaye tilki svobodi 2 Primitki Redaguvati a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b v g Rosiya u 1839 roci Literatura ta posilannya RedaguvatiV Berelovich Kyustin Astolf Luyi Leonor de Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 387 808 s ISBN 978 966 611 818 2 De Kyustin markiz Astolf Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 2 D Ye kn 3 S 315 1000 ekz Astolf de Kyustin Pravda pro Rosiyu Podorozhnij shodennik Opracyuvav O Merchanskij Pislyamova M Slaboshpickij K Yaroslaviv Val Ukr pismennik 2009 241 s Arhivovano 21 lyutogo 2022 u Wayback Machine Melnichenko V Yakoyu pobachiv Rosiyu u 1839 r francuzkij markiz Astolf de Kyustin Perelom Vijna Rosiyi proti Ukrayini u chasovih plastah i prostorah minuvshini Dialogi z istorikami Vidp red V Smolij K NAN Ukrayini In t istoriyi Ukrayini 2023 Kn 3 S 143 152 844 s ISBN 978 966 02 9981 8 nbsp Ce nezavershena stattya pro literatora Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Astolf de Kyustin amp oldid 40085666