Артем Бебик (нар. 7 лютого 1990, Миколаїв) — український письменник, перекладач, блоґер, організатор літературних заходів і маркетолог. Знакова особа і піонер української інтернет-субкультури іміджборд. Родом з Миколаєва, живе і працює у Львові.
| Артем Бебик | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Артем Бебик |
| Народився | 7 лютого 1990 (33 роки) Миколаїв, Українська РСР, СРСР |
| Країна | Україна |
| Національність | українець |
| Місце проживання | Миколаїв Львів |
| Діяльність | письменник, перекладач, блогер, організатор заходів, маркетолог |
| Alma mater | Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського |
| Мова творів | українська |
| Напрямок | вірші, верлібри, проза |
| |
Пише вірші, оповідальні форми. Друкується в журналах «Дзвін», «Соборна вулиця» та інших.
Веде кілька блоґів, зокрема популярний мікроблоґ на Фейсбуку.
Життєпис і творчість ред.
Народився в Миколаєві в робітничій сім'ї російськомовних українців. Повністю перейшов на українську в 19 років, що було пов'язано з рішенням писати рідною мовою.
Ранній етап творчості експериментальний, дехто характеризує як постмодерністський, хоча сам автор зізнавався, що приліпив «ярлик» цього напрямку «з маркетологічною метою».
В Миколаєві організовував літературні читання і літературно-музичні вечори.
Виступав на групових і сольних літературних читаннях у Києві, Миколаєві, Одесі, Херсоні, Луцьку, Івано-Франківську, Харкові, про що звітував на блозі.
Артем Бебик разом з Олегом Дорошем, Іриною Павленко та групою інших миколаївських літераторів є учнем миколаївського письменника Михалка Скаліцкого.
2016 року переїхав до Львова. Закінчив львівські курси письменницької майстерності, де серед лекторів були Тарас Прохасько, Юрій Винничук, Юрій Андрухович. За словами Артема Бебика, Тарас Прохасько і Юрій Винничук позитивно відгукнулися про його тексти.
Роман «Тихий Дім» Богдан Смоляк в критичному огляді журналу Дзвін називає «абсолютно збитошним, технологізовано-сленгованим» і відзначає як такий, що запам'ятовується. Щодо іншої публікації, історії «Розбиваючи місто», пан Смоляк виділяє «гіпемоторику стосунків», як провідну цінність тексту.
Критика ред.
Головною мішенню критики в текстах Артема Бебика зазвичай є нецензурна лексика, яку автор вільно використовує. Наприклад, коли коментар Артем Бебика опублікували в рамках проекту «Переходь на мову», то це спричинило деяку критику, що втім не завадило передати суть, як відзначив в інтерв'ю організатор проекту Олександр Іванов:
Поет із Миколаєва Артем Бебик написав вірша про російську з лайкою, і ми його додали до розповіді. Трохи нас критикували читачі за таку поезію. Але головне, що саму тематику дуже тепло сприймають, у тому числі, російськомовні.
Публічні дискусії ред.
Відгук у пресі отримала суперечка Артема Бебика з колишнім міністром економіки Тимофієм Миловановим, де перший розкритикував екс-міністра за неприйняття книжок. Дискусія закінчилася переходом державного чиновника на російську й проханням поета говорити з ним державною мовою, на що міністр не відреагував.
Публікації ред.
2015 — добірка віршів — журнал «ТекстOver»
2016 — В окияні одиноких акаунтів (добірка віршів) — журнал «Соборна вулиця»
2018 — роман «Тихий Дім» — журнал «Дзвін»
2019 — новела «Розбиваючи місто» — журнал «Дзвін»
Відзнаки ред.
- Золота Арфа (2012) — лавреат
Посилання ред.
- Особистий блоґ [ 22 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Авторська сторінка в Фейсбуку з онлайн-публікаціями [ 11 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Блоґ про інтернет-маркетинг [ 10 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Твори автора в електронній бібліотеці Чтиво [ 8 червня 2020 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 16 травня 2020. Процитовано 21 травня 2020.
- . Artemis (укр.). 6 вересня 2019. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 21 травня 2020.
- Ні обіцянок ні пробачень: етичний маркетинг — запорука виживання. www.facebook.com (укр.). Процитовано 21 травня 2020.
- Бебик, Артем (2019T07:05). . @artem_bebyk (укр.). Архів оригіналу за 19 вересня 2019. Процитовано 21 травня 2020.
- . web.archive.org. 12 лютого 2014. Архів оригіналу за 12 лютого 2014. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ . uamodna.com. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 21 травня 2020.
- . nikolaev-city.com. Архів оригіналу за 7 квітня 2015. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Куцолабский, Артем. . nikvesti.com. Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 21 травня 2020.
- . niklife.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 20 травня 2017. Процитовано 21 травня 2020.
- . izvestia.nikolaev.ua (ru-RU). Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
- . litcentr.in.ua. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
- . Волинські новини. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 21 травня 2020.
- . web.archive.org. 10 жовтня 2016. Архів оригіналу за 10 жовтня 2016. Процитовано 21 травня 2020.
- Артем Бебик. www.facebook.com (укр.). Процитовано 21 травня 2020.
- . bukvoid.com.ua. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 21 травня 2020.
- . bukvoid.com.ua. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 21 травня 2020.
- Gazeta.ua (12 лютого 2016). . Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 серпня 2019. Процитовано 21 травня 2020.
- . fakty.ua (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 21 травня 2020.
- Володимир Криницький (3 травня 2015). TekstOver #1. Процитовано 21 травня 2020.
- Бебик, Артем (2016). (українська). Миколаїв: Редакція газети "Рідне Прибужжя". с. 83–85. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 21 травня 2020.
- Золота арфа. Творчість молодих митців Миколаївщини. – Випуск ХІІ. (укр.). Миколаїв: Іліон. 2012. с. 94–102.