www.wikidata.uk-ua.nina.az

Арктична рада англ Arctic Council міжурядовий форум високого рівня який займається питаннями країн Арктики та корінних н

Арктична рада

Арктична рада (англ. Arctic Council) — міжурядовий форум високого рівня, який займається питаннями країн Арктики та корінних народів Арктики.

Арктична рада
Тип міжурядова організація
Засновано 19 вересня 1996
Оттава
Штаб-квартира Fram Centred
Вебсайт: arctic-council.org
 Арктична рада у Вікісховищі
Арктична рада
   члени
   спостерігачі

Рада має 8 членів: Канада, Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Росія, Швеція та США, а також ряд країн-спостерігачів.

Історія Арктичної Ради ред.

Першим кроком до створення Ради було підписання вісьмома арктичними країнами «Стратегії охорони довкілля Арктики» (англ. Arctic Environmental Protection Strategy), скорочено «СОДА» (англ. AEPS), у 1991 році. «Оттавська декларація» 1996 року заснувала Арктичну раду як форум для просування співпраці, координації та спілкування серед арктичних країн, з залученням корінних народів та інших жителів Арктики з таких питань як сталий розвиток та охорона довкілля. Арктична Рада займалась дослідженнями зміни клімату, нафти та газу та арктичних морських перевезень.

У 2011 році країни-члени Ради уклали «Угоду про пошук та рятування в Арктиці» (англ. Arctic Search and Rescue Agreement) — першу зобов'язуючу угоду, укладену за сприяння Ради.

3 березня 2022 року через російське вторгення в Україну, робота Арктичної ради була поставлена на паузу. Сім арктичних країн тимчасово припинили співпрацю з Росією в Рад.і 8 червня 2022 року всі арктичні країни, окрім Росії, опублікували спільну заяву, в котрій передбачався "намір здійснити обмежене відновлення роботи в Арктичній раді за проєктами, які не передбачають участі Російської Федерації."

Членство ред.

Членами Ради можуть бути лише країни, що мають території в Арктиці. Оскільки до неї входять всі вісім таких країн, форум є циркумполярним.

Рада також має постійні та ad hoc країни-спостерігачі та «постійних учасників».

Країни-члени ред.

Головування ред.

Головування у Раді змінюється кожні два роки. Першим було головування Канади (1996–1998 рр.), потім США (1998–2000 рр.), Фінляндії (2000–2002 рр.), Ісландії (2002–2004 рр.), Росії (2004–2006 рр.), Норвегії (2006–2009 рр.), Данії (2009–2011 рр.) та Швеції (2011–2013 рр.). Норвегія, Данія та Швеція погодили спільні пріоритети для своїх трьох головувань.

Поточне головування — за Канадою до зустрічі міністрів у травні 2015 року, після чого головування перейде до США на 2015–2017 роки.

Країни-спостерігачі ред.

Постійні спостерігачі ред.

Статус спостерігача відкритий для неарктичних країн, які погоджені Радою на зустрічах міністрів, що відбуваються раз на два роки. Постійні спостерігачі не мають права голосу на Раді. Країни-спостерігачі отримують запрошення на більшість засідань Ради, а їх участь у проектах та робочих групах не завжди можливе, що однак не становить проблеми, оскільки небагато з них бажають брати участь на цих рівнях. Станом на травень 2013 року було 12 країн-постійних спостерігачів.:

Країни-спостерігачі ad hoc ред.

Країни-спостерігачі ad hoc повинні отримувати згоду на свою присутність на кожній окремій зустрічі Ради; проте такі запити про дозвіл є рутинними та майже завжди задовольняються. На цей час існує 6 ad hoc-спостерігачів, не включаючи Європейського Союзу. На зустрічі міністрів 2013 в Кіруні, Швеція, ЄС звернувся по статус повного спостерігача, однак його не отримав, в першу чергу через незгоду країн-членів на заборону ЄС полювання на морських котиків.

Постійні Учасники — корінні народи мають змішані погляди на збільшення групи неарктичних спостерігачів. Деякі з них бояться, що їх ролі будуть маргіналізовані, якщо великі гравці (Індія, Китай та ЄС) отримають більше уваги від Ради.

Неурядові спостерігачі ред.

Міжурядові та міжпарламентські організації (глобальні та регіональні) та неурядові організації також можуть отримати статус спостерігача за погодження Радою. Так спостерігачі на цей час включають такі організації як Арктичні Парламентарії, Міжнародний союз охорони природи, Міжнародна федерація товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, Північна Рада, Північний Форум, Програма розвитку ООН, Програма ООН з довкілля; та деякі недержавні організації, такі як Асоціація світових стадників північних оленів, Університет Арктики та Арктична програма Всесвітнього фонду дикої природи.

Корінні народи ред.

Сім з восьми країн-членів (крім Ісландії) мають досить великі спільноти корінних народів Арктики. Організації корінних народів Артики можуть отримати статус Постійного Учасника Арктичної Ради, але лише якщо вони представляють один корінний народ, який живе у більш ніж одній країні-учасниці, або більш ніж один корінний народ, що живуть в одній країні-учасниці; а кількість таких Постійних Учасників не повинна перевищувати кількість країн-членів.

Категорія Постійного Учасника була створена для забезпечення активної участі та повного консультування з представниками корінних народів Арктики у Арктичній раді, всіх її зустрічах та проектах. Постійний Учасник може виступати на зустрічах, піднімати питання порядку, які потребують негайного рішення Головою Ради. З ними слід обговорювати порядок денний зустрічі міністрів, до якого вони можуть пропонувати додаткові питання. Вони також можуть пропонувати спільні проекти. З одного боку це дає корінним народам досить широке представництво у Арктичній Раді у порівнянні з іншими схожими організаціями, а з іншого — все одно всі рішення приймаються лише країнами-членами на підставі консенсусу.

Станом на 2010 рік шість спільнот корінних народів Арктики отримали статус Постійного Учасника: «Алеутська міжнародна асоціація», «Рада арктичних атабасків», «Кучинська міжнародна рада», «Інуїтська циркумполярна рада», «Асоціація корінних малочисельних народі Півночі, Сибіру та Далекого Сходу Російської Федерації» та «Союз саамів». Ці організації дуже відрізняються за чисельністю членів, яких вони представляють — від декількох тисяч алеутів та кучинів до 150 тис. інуїтів.

Оскільки для таких груп участь у кожному засіданні ради, які проходять у головуючій країні, та інших проектах є дорогим задоволенням, для посилення їх присутності та участі у діяльності ради та її програми була створена фінансова підтримка, яка надається через Секретаріат корінних народів..

Якою б не була роль корінних народів як Постійних Учасників Арктичної Ради, такий статус не надає їм ніякого юридичного визнання як саме "народів. У Оттавській декларації, якою засновано Раду, в примітках було спеціально зазначено: «Використання терміну 'народи' у цій декларації не буде розумітись як таке, що має будь-які наслідки в частині прав, які надаються такому терміну за міжнародним правом». Також, Декларація про права корінних народів ООН, прийнята Радою Генеральної Асамблеї ООН 13 вересня 2007 року після 22 років переговорів, була початково не погоджена Канадою та США, а Росія утрималась. Наприкінці 2010 року Канада та США офіційно схвалили Декларацію, але з окремими формулюваннями, які роблять її «бажаною», а не обов'язковою для виконання ними.

Безпека та геополітичні питання ред.

Арктична Рада часто опиняється в центрі питань безпеки та геополітики, оскільки Арктика є предметом особливого інтересу як членів Ради так і спостерігачів. Коли Рада була утворена в 1996 році, питання миру та безпеки не були включені до її мандату, однак зміни в арктичному середовищі (в першу чергу скорочення крижаного покрову) та учасників Ради призвели до перегляду відносин між геополітичними питаннями та роллю Арктичної Ради.

З огляду на зміну клімату та танення морської криги Арктики, все більше ресурсів та водних шляхів стають доступними. В Арктиці існують значні запаси нафти, газу та мінералів, і цей фактор довкілля (танення криги) спричинив територіальні суперечки серед країн-членів Ради. Конвенція ООН з морського права дозволяє країні поширювати свою виключну економічну зону (яка дозволяє видобуток та користування ресурсами), якщо вона може довести, що її континентальний шельф простягається понад ліміт в 200 миль. Країни визначають свої води від найбільш заглибленої в море частини суші, тому права на будь-які острівці виступають предметом суперечки. Існують суперечки щодо Берингова та Чукотського морей між Росією та Америкою, та острова Ганса та моря Лінкольна між Канадою та Данією (в інтересах Гренландії). Крім того, в Канаді половина опитаних виступає за ствердження суверенітету країни над морем Бофорта (у США таких лише 10%). Іншим джерелом конфлікту можуть стати нові комерційні трансарктичні морські торгові шляхи, які відкриваються з таненням криги. Наприклад, опитування показало, що канадці вважають Північно-Західний Прохід внутрішньоканадським водним шляхом, а інші країни вважають його міжнародним морським шляхом.

Зростання числа Постійних Спостерігачів також піднімає інші питання національної безпеки країн-членів, оскільки такі спостерігачі виказують свій інтерес до арктичного регіону. Наприклад, Китай не приховує свого бажання видобувати природні ресурси в Гренландії чи освоїти трансарктичні морські шляхи

Військова інфраструктура є ще одним питанням — США, Канада, Данія, Норвегія та Росія збільшують свою військову присутність та розбудовують військову інфраструктуру в регіоні.

Однак на думку деяких, незважаючи на потенційні конфлікти між її членами, Арктична Рада сприяє стабільності в регіоні (напр., норвезький адмірал Хаакон Бруун Ханссен (норв. Haakon Bruun Hanssen) зазначив, що Арктика є «ймовірно найбільш стабільним регіоном світу»), закони добре встановлені та виконуються, а члени Ради вважають, що поділ вартості розвитку Арктичних морських шляхів, досліджень тощо в кооперації та добрих стосунках є корисним для всіх.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. . Arctic Council Document Archive. Архів оригіналу за 2 квітня 2018. Процитовано Sep 5, 2013. 
  2. Axworthy, Thomas S. (29 березня 2010). . The Toronto Star. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано Sep 5, 2013. 
  3. Savage, Luiza Ch. (13 травня 2013). . Maclean's. Rogers Digital Media. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано Sep 5, 2013. 
  4. . Foreignpolicy.com. Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 24 вересня 2013. 
  5. . About Us. Arctic Council. 29 червня 2011. Архів оригіналу за 18 вересня 2013. Процитовано 6 вересня 2013. 
  6. Koring, Paul (12 травня 2011). . Globe and Mail. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 13 травня 2011. 
  7. Schreiber, Melody (3 березня 2022). Arctic Council nations are 'pausing' work after Russia's invasion of Ukraine. ArcticToday (амер.). Процитовано 10 березня 2023. 
  8. Canada, Global Affairs (8 червня 2022). Joint statement on limited resumption of Arctic Council cooperation. www.canada.ca. Процитовано 10 березня 2023. 
  9. . The Arctic Council. 7 квітня 2011. Архів оригіналу за 1 вересня 2013. Процитовано 6 вересня 2013. 
  10. ↑ Troniak, Shauna (May 1, 2013). . HillNotes. Library of Parliament Research Publications. Архів оригіналу за червень 29, 2013. Процитовано Sep 6, 2013. 
  11. Category: About (7 квітня 2011). . Arctic-council.org. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 24 вересня 2013. 
  12. . Learn More. Arctic Council. 15 травня 2013. Архів оригіналу за вересень 1, 2013. Процитовано Sep 6, 2013. 
  13. Suzanne Goldenberg (10 травня 2013). Obama undecided on Arctic Council expansion days before summit: Arctic region's international governing body will debate member status of 14 potential new members including China. The Guardian. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 12 травня 2013. «Китай, незважаючи на свою відстань до Арктики, поступово і наполегливо збільшує свою присутність у регіоні. Минулого року країна послала криголам через Арктику по шляху, який може скоротити час транспортування товарів до північної Європи на два тижні у порівнянні з традиційним шляхом через Суецький канал.»  
  14. Ghattas, Kim (14 травня 2013). . Bbc.co.uk. Архів оригіналу за 20 лютого 2015. Процитовано 24 вересня 2013. 
  15. Category: Observers (27 квітня 2011). . Arctic-council.org. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 24 вересня 2013. 
  16. . Thehindu.com. 15 травня 2013. Архів оригіналу за 13 січня 2016. Процитовано 24 вересня 2013. 
  17. . Arcticparl.org. Архів оригіналу за 21 березня 2015. Процитовано 24 вересня 2013. 
  18. . Northern Forum. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 24 вересня 2013. 
  19. . Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 31 березня 2015. 
  20. . Aleut-international.org. 23 серпня 2012. Архів оригіналу за 2 лютого 2015. Процитовано 24 вересня 2013. 
  21. . Arctic Athabaskan Council. 23 квітня 2013. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 24 вересня 2013. 
  22. . Gwichin.org. 21 грудня 2010. Архів оригіналу за 15 лютого 2018. Процитовано 24 вересня 2013. 
  23. . Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 31 березня 2015. 
  24. . Saami Council. 24 серпня 2009. Архів оригіналу за 17 травня 2013. Процитовано 24 вересня 2013. 
  25. . Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 31 березня 2015. 
  26. . BBC News. 13 вересня 2007. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 24 вересня 2013. 
  27. ↑ . Americansecurityproject.org. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 24 вересня 2013. 
  28. ↑ . The Economist. 2 лютого 2013. Архів оригіналу за 28 березня 2015. Процитовано 24 вересня 2013. 
  29. ↑ Jill Mahoney. . The Globe and Mail. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 24 вересня 2013. 
  30. . The Economist. 24 березня 2012. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 24 вересня 2013. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Arktichna rada angl Arctic Council mizhuryadovij forum visokogo rivnya yakij zajmayetsya pitannyami krayin Arktiki ta korinnih narodiv Arktiki Arktichna radaTip mizhuryadova organizaciyaZasnovano 19 veresnya 1996 OttavaShtab kvartira Fram CentredVebsajt arctic council org Arktichna rada u VikishovishiArktichna rada chleni sposterigachiRada maye 8 chleniv Kanada Daniya Finlyandiya Islandiya Norvegiya Rosiya Shveciya ta SShA a takozh ryad krayin sposterigachiv Zmist 1 Istoriya Arktichnoyi Radi 2 Chlenstvo 2 1 Krayini chleni 2 2 Golovuvannya 3 Krayini sposterigachi 3 1 Postijni sposterigachi 3 2 Krayini sposterigachi ad hoc 4 Neuryadovi sposterigachi 5 Korinni narodi 6 Bezpeka ta geopolitichni pitannya 7 Div takozh 8 Primitki 9 PosilannyaIstoriya Arktichnoyi Radi red Pershim krokom do stvorennya Radi bulo pidpisannya vismoma arktichnimi krayinami Strategiyi ohoroni dovkillya Arktiki angl Arctic Environmental Protection Strategy skorocheno SODA angl AEPS u 1991 roci Ottavska deklaraciya 1 1996 roku zasnuvala Arktichnu radu 2 yak forum dlya prosuvannya spivpraci koordinaciyi ta spilkuvannya sered arktichnih krayin z zaluchennyam korinnih narodiv ta inshih zhiteliv Arktiki z takih pitan yak stalij rozvitok ta ohorona dovkillya 3 Arktichna Rada zajmalas doslidzhennyami zmini klimatu nafti ta gazu ta arktichnih morskih perevezen 4 5 U 2011 roci krayini chleni Radi uklali Ugodu pro poshuk ta ryatuvannya v Arktici angl Arctic Search and Rescue Agreement pershu zobov yazuyuchu ugodu ukladenu za spriyannya Radi 6 3 bereznya 2022 roku cherez rosijske vtorgennya v Ukrayinu robota Arktichnoyi radi bula postavlena na pauzu Sim arktichnih krayin timchasovo pripinili spivpracyu z Rosiyeyu v Rad i 7 8 chervnya 2022 roku vsi arktichni krayini okrim Rosiyi opublikuvali spilnu zayavu v kotrij peredbachavsya namir zdijsniti obmezhene vidnovlennya roboti v Arktichnij radi za proyektami yaki ne peredbachayut uchasti Rosijskoyi Federaciyi 8 Chlenstvo red Chlenami Radi mozhut buti lishe krayini sho mayut teritoriyi v Arktici Oskilki do neyi vhodyat vsi visim takih krayin forum ye cirkumpolyarnim Rada takozh maye postijni ta ad hoc krayini sposterigachi ta postijnih uchasnikiv 9 Krayini chleni red Kanada Daniya yaka takozh predstavlyaye svoyi zalezhni teritoriyi Grenlandiyu Farerski ostrovi Finlyandiya Islandiya Norvegiya Rosiya Shveciya Spolucheni Shtati Ameriki Golovuvannya red Golovuvannya u Radi zminyuyetsya kozhni dva roki 10 Pershim bulo golovuvannya Kanadi 1996 1998 rr potim SShA 1998 2000 rr Finlyandiyi 2000 2002 rr Islandiyi 2002 2004 rr Rosiyi 2004 2006 rr Norvegiyi 2006 2009 rr Daniyi 2009 2011 rr ta Shveciyi 2011 2013 rr 10 Norvegiya Daniya ta Shveciya pogodili spilni prioriteti dlya svoyih troh golovuvan 11 Potochne golovuvannya za Kanadoyu do zustrichi ministriv u travni 2015 roku 12 13 pislya chogo golovuvannya perejde do SShA na 2015 2017 roki Krayini sposterigachi red Postijni sposterigachi red Status sposterigacha vidkritij dlya nearktichnih krayin yaki pogodzheni Radoyu na zustrichah ministriv sho vidbuvayutsya raz na dva roki Postijni sposterigachi ne mayut prava golosu na Radi Krayini sposterigachi otrimuyut zaproshennya na bilshist zasidan Radi a yih uchast u proektah ta robochih grupah ne zavzhdi mozhlive sho odnak ne stanovit problemi oskilki nebagato z nih bazhayut brati uchast na cih rivnyah 14 Stanom na traven 2013 roku bulo 12 krayin postijnih sposterigachiv 15 16 Kitaj Franciya Nimechchina Indiya Italiya Yaponiya Pivdenna Koreya Niderlandi Polsha Singapur Ispaniya Velika Britaniya Krayini sposterigachi ad hoc red Krayini sposterigachi ad hoc povinni otrimuvati zgodu na svoyu prisutnist na kozhnij okremij zustrichi Radi prote taki zapiti pro dozvil ye rutinnimi ta majzhe zavzhdi zadovolnyayutsya Na cej chas isnuye 6 ad hoc sposterigachiv ne vklyuchayuchi Yevropejskogo Soyuzu Na zustrichi ministriv 2013 v Kiruni Shveciya YeS zvernuvsya po status povnogo sposterigacha odnak jogo ne otrimav v pershu chergu cherez nezgodu krayin chleniv na zaboronu YeS polyuvannya na morskih kotikiv Postijni Uchasniki korinni narodi mayut zmishani poglyadi na zbilshennya grupi nearktichnih sposterigachiv Deyaki z nih boyatsya sho yih roli budut marginalizovani yaksho veliki gravci Indiya Kitaj ta YeS otrimayut bilshe uvagi vid Radi Neuryadovi sposterigachi red Mizhuryadovi ta mizhparlamentski organizaciyi globalni ta regionalni ta neuryadovi organizaciyi takozh mozhut otrimati status sposterigacha za pogodzhennya Radoyu Tak sposterigachi na cej chas vklyuchayut taki organizaciyi yak Arktichni Parlamentariyi 17 Mizhnarodnij soyuz ohoroni prirodi Mizhnarodna federaciya tovaristv Chervonogo Hresta ta Chervonogo Pivmisyacya Pivnichna Rada Pivnichnij Forum 18 Programa rozvitku OON Programa OON z dovkillya ta deyaki nederzhavni organizaciyi taki yak Asociaciya svitovih stadnikiv pivnichnih oleniv 19 Universitet Arktiki ta Arktichna programa Vsesvitnogo fondu dikoyi prirodi Korinni narodi red Sim z vosmi krayin chleniv krim Islandiyi mayut dosit veliki spilnoti korinnih narodiv Arktiki Organizaciyi korinnih narodiv Artiki mozhut otrimati status Postijnogo Uchasnika Arktichnoyi Radi ale lishe yaksho voni predstavlyayut odin korinnij narod yakij zhive u bilsh nizh odnij krayini uchasnici abo bilsh nizh odin korinnij narod sho zhivut v odnij krayini uchasnici a kilkist takih Postijnih Uchasnikiv ne povinna perevishuvati kilkist krayin chleniv Kategoriya Postijnogo Uchasnika bula stvorena dlya zabezpechennya aktivnoyi uchasti ta povnogo konsultuvannya z predstavnikami korinnih narodiv Arktiki u Arktichnij radi vsih yiyi zustrichah ta proektah Postijnij Uchasnik mozhe vistupati na zustrichah pidnimati pitannya poryadku yaki potrebuyut negajnogo rishennya Golovoyu Radi Z nimi slid obgovoryuvati poryadok dennij zustrichi ministriv do yakogo voni mozhut proponuvati dodatkovi pitannya Voni takozh mozhut proponuvati spilni proekti Z odnogo boku ce daye korinnim narodam dosit shiroke predstavnictvo u Arktichnij Radi u porivnyanni z inshimi shozhimi organizaciyami a z inshogo vse odno vsi rishennya prijmayutsya lishe krayinami chlenami na pidstavi konsensusu Stanom na 2010 rik shist spilnot korinnih narodiv Arktiki otrimali status Postijnogo Uchasnika Aleutska mizhnarodna asociaciya 20 Rada arktichnih atabaskiv 21 Kuchinska mizhnarodna rada 22 Inuyitska cirkumpolyarna rada Asociaciya korinnih malochiselnih narodi Pivnochi Sibiru ta Dalekogo Shodu Rosijskoyi Federaciyi 23 ta Soyuz saamiv 24 Ci organizaciyi duzhe vidriznyayutsya za chiselnistyu chleniv yakih voni predstavlyayut vid dekilkoh tisyach aleutiv ta kuchiniv do 150 tis inuyitiv Oskilki dlya takih grup uchast u kozhnomu zasidanni radi yaki prohodyat u golovuyuchij krayini ta inshih proektah ye dorogim zadovolennyam dlya posilennya yih prisutnosti ta uchasti u diyalnosti radi ta yiyi programi bula stvorena finansova pidtrimka yaka nadayetsya cherez Sekretariat korinnih narodiv 25 Yakoyu b ne bula rol korinnih narodiv yak Postijnih Uchasnikiv Arktichnoyi Radi takij status ne nadaye yim niyakogo yuridichnogo viznannya yak same narodiv U Ottavskij deklaraciyi yakoyu zasnovano Radu v primitkah bulo specialno zaznacheno Vikoristannya terminu narodi u cij deklaraciyi ne bude rozumitis yak take sho maye bud yaki naslidki v chastini prav yaki nadayutsya takomu terminu za mizhnarodnim pravom Takozh Deklaraciya pro prava korinnih narodiv OON prijnyata Radoyu Generalnoyi Asambleyi OON 13 veresnya 2007 roku pislya 22 rokiv peregovoriv bula pochatkovo ne pogodzhena Kanadoyu ta SShA a Rosiya utrimalas 26 Naprikinci 2010 roku Kanada ta SShA oficijno shvalili Deklaraciyu ale z okremimi formulyuvannyami yaki roblyat yiyi bazhanoyu a ne obov yazkovoyu dlya vikonannya nimi Bezpeka ta geopolitichni pitannya red Arktichna Rada chasto opinyayetsya v centri pitan bezpeki ta geopolitiki oskilki Arktika ye predmetom osoblivogo interesu yak chleniv Radi tak i sposterigachiv Koli Rada bula utvorena v 1996 roci pitannya miru ta bezpeki ne buli vklyucheni do yiyi mandatu odnak zmini v arktichnomu seredovishi v pershu chergu skorochennya krizhanogo pokrovu ta uchasnikiv Radi prizveli do pereglyadu vidnosin mizh geopolitichnimi pitannyami ta rollyu Arktichnoyi Radi Z oglyadu na zminu klimatu ta tanennya morskoyi krigi Arktiki vse bilshe resursiv ta vodnih shlyahiv stayut dostupnimi V Arktici isnuyut znachni zapasi nafti gazu ta mineraliv i cej faktor dovkillya tanennya krigi sprichiniv teritorialni superechki sered krayin chleniv Radi Konvenciya OON z morskogo prava dozvolyaye krayini poshiryuvati svoyu viklyuchnu ekonomichnu zonu yaka dozvolyaye vidobutok ta koristuvannya resursami yaksho vona mozhe dovesti sho yiyi kontinentalnij shelf prostyagayetsya ponad limit v 200 mil 27 Krayini viznachayut svoyi vodi vid najbilsh zagliblenoyi v more chastini sushi tomu prava na bud yaki ostrivci vistupayut predmetom superechki Isnuyut superechki shodo Beringova ta Chukotskogo morej mizh Rosiyeyu ta Amerikoyu ta ostrova Gansa ta morya Linkolna mizh Kanadoyu ta Daniyeyu v interesah Grenlandiyi 28 Krim togo v Kanadi polovina opitanih vistupaye za stverdzhennya suverenitetu krayini nad morem Boforta u SShA takih lishe 10 29 Inshim dzherelom konfliktu mozhut stati novi komercijni transarktichni morski torgovi shlyahi yaki vidkrivayutsya z tanennyam krigi Napriklad opituvannya pokazalo sho kanadci vvazhayut Pivnichno Zahidnij Prohid vnutrishnokanadskim vodnim shlyahom a inshi krayini vvazhayut jogo mizhnarodnim morskim shlyahom 29 Zrostannya chisla Postijnih Sposterigachiv takozh pidnimaye inshi pitannya nacionalnoyi bezpeki krayin chleniv oskilki taki sposterigachi vikazuyut svij interes do arktichnogo regionu Napriklad Kitaj ne prihovuye svogo bazhannya vidobuvati prirodni resursi v Grenlandiyi chi osvoyiti transarktichni morski shlyahi 28 Vijskova infrastruktura ye she odnim pitannyam SShA Kanada Daniya Norvegiya ta Rosiya zbilshuyut svoyu vijskovu prisutnist ta rozbudovuyut vijskovu infrastrukturu v regioni 27 Odnak na dumku deyakih nezvazhayuchi na potencijni konflikti mizh yiyi chlenami Arktichna Rada spriyaye stabilnosti v regioni napr norvezkij admiral Haakon Bruun Hanssen norv Haakon Bruun Hanssen zaznachiv sho Arktika ye jmovirno najbilsh stabilnim regionom svitu zakoni dobre vstanovleni ta vikonuyutsya 28 a chleni Radi vvazhayut sho podil vartosti rozvitku Arktichnih morskih shlyahiv doslidzhen tosho v kooperaciyi ta dobrih stosunkah ye korisnim dlya vsih 30 Div takozh red Arktichna spivpracya ta politika Arktichni morski shlyahi Antarktichnij dogovir Ilulissatska deklaraciya angl Ilulissat Declaration Mizhnarodnij arktichnij naukovij komitet Ugoda pro poshuk ta ryatuvannya v Arktici Konvenciya OON z morskogo pravaPrimitki red Arctic Council Founding Documents Arctic Council Document Archive Arhiv originalu za 2 kvitnya 2018 Procitovano Sep 5 2013 Axworthy Thomas S 29 bereznya 2010 Canada bypasses key players in Arctic meeting The Toronto Star Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano Sep 5 2013 Savage Luiza Ch 13 travnya 2013 Why everyone wants a piece of the Arctic Maclean s Rogers Digital Media Arhiv originalu za 5 bereznya 2014 Procitovano Sep 5 2013 Think Again The Arctic Foreignpolicy com Arhiv originalu za 14 travnya 2014 Procitovano 24 veresnya 2013 Member States About Us Arctic Council 29 chervnya 2011 Arhiv originalu za 18 veresnya 2013 Procitovano 6 veresnya 2013 Koring Paul 12 travnya 2011 Arctic treaty leaves much undecided Globe and Mail Arhiv originalu za 14 travnya 2011 Procitovano 13 travnya 2011 Schreiber Melody 3 bereznya 2022 Arctic Council nations are pausing work after Russia s invasion of Ukraine ArcticToday amer Procitovano 10 bereznya 2023 Canada Global Affairs 8 chervnya 2022 Joint statement on limited resumption of Arctic Council cooperation www canada ca Procitovano 10 bereznya 2023 About the Arctic Council The Arctic Council 7 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 1 veresnya 2013 Procitovano 6 veresnya 2013 a b Troniak Shauna May 1 2013 Canada as Chair of the Arctic Council HillNotes Library of Parliament Research Publications Arhiv originalu za cherven 29 2013 Procitovano Sep 6 2013 Category About 7 kvitnya 2011 The Norwegian Danish Swedish common objectives for their Arctic Council chairmanships 2006 2013 Arctic council org Arhiv originalu za 27 veresnya 2013 Procitovano 24 veresnya 2013 Canadian Chairmanship Program 2013 2015 Learn More Arctic Council 15 travnya 2013 Arhiv originalu za veresen 1 2013 Procitovano Sep 6 2013 Suzanne Goldenberg 10 travnya 2013 Obama undecided on Arctic Council expansion days before summit Arctic region s international governing body will debate member status of 14 potential new members including China The Guardian Arhiv originalu za 12 travnya 2013 Procitovano 12 travnya 2013 Kitaj nezvazhayuchi na svoyu vidstan do Arktiki postupovo i napoleglivo zbilshuye svoyu prisutnist u regioni Minulogo roku krayina poslala krigolam cherez Arktiku po shlyahu yakij mozhe skorotiti chas transportuvannya tovariv do pivnichnoyi Yevropi na dva tizhni u porivnyanni z tradicijnim shlyahom cherez Sueckij kanal Ghattas Kim 14 travnya 2013 Arctic Council John Kerry steps into Arctic diplomacy Bbc co uk Arhiv originalu za 20 lyutogo 2015 Procitovano 24 veresnya 2013 Category Observers 27 kvitnya 2011 Six non arctic countries have been admitted as observers to the Arctic Council Arctic council org Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2013 Procitovano 24 veresnya 2013 India enters Arctic Council as observer Thehindu com 15 travnya 2013 Arhiv originalu za 13 sichnya 2016 Procitovano 24 veresnya 2013 Arctic Parliamentarians Arcticparl org Arhiv originalu za 21 bereznya 2015 Procitovano 24 veresnya 2013 Northern Forum Northern Forum Arhiv originalu za 8 listopada 2017 Procitovano 24 veresnya 2013 Association of World Reindeer Herders Arhiv originalu za 28 veresnya 2007 Procitovano 31 bereznya 2015 Aleut International Association Aleut international org 23 serpnya 2012 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2015 Procitovano 24 veresnya 2013 Arctic Athabaskan Council Arctic Athabaskan Council 23 kvitnya 2013 Arhiv originalu za 27 veresnya 2013 Procitovano 24 veresnya 2013 Gwich in Council International Gwichin org 21 grudnya 2010 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2018 Procitovano 24 veresnya 2013 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 8 bereznya 2022 Procitovano 31 bereznya 2015 Saami Council Saami Council 24 serpnya 2009 Arhiv originalu za 17 travnya 2013 Procitovano 24 veresnya 2013 Terms Reference and Guidelines Arhiv originalu za 20 lipnya 2011 Procitovano 31 bereznya 2015 Indigenous rights outlined by UN BBC News 13 veresnya 2007 Arhiv originalu za 28 veresnya 2013 Procitovano 24 veresnya 2013 a b The Arctic Five Critical Security Challenges ASPAmerican Security Project Americansecurityproject org Arhiv originalu za 27 veresnya 2013 Procitovano 24 veresnya 2013 a b v Outsiders in the Arctic The roar of ice cracking The Economist 2 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 28 bereznya 2015 Procitovano 24 veresnya 2013 a b Jill Mahoney Canadians rank Arctic sovereignty as top foreign policy priority The Globe and Mail Arhiv originalu za 3 kvitnya 2015 Procitovano 24 veresnya 2013 Arctic politics Cosy amid the thaw The Economist 24 bereznya 2012 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2015 Procitovano 24 veresnya 2013 Posilannya red www arctic council org Arctic Council Arhivovano 18 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Arktichna rada amp oldid 39820341