www.wikidata.uk-ua.nina.az

Арктичний вірус сказу Поширення арктичного вірусу сказуКласифікація вірусівГрупа VРяд MononegaviralesРодина Rhabdovirida

Арктичний вірус сказу

?
Арктичний вірус сказу

Поширення арктичного вірусу сказу
Класифікація вірусів

Арктичний вірус сказу — різновид вірусів, що провокують сказ. Охоплює арктичні регіони США (Аляска), Канади, Гренландії, Ісландії, Фінляндії, Швеції, Норвегії та Росії. Основним носієм є полярна лисиця.

Належить до родини Rhabdoviridae та роду Lyssavirus. Представляє один із чотирьох генотипів вірусу сказу, кожен з яких адаптується до різних хазяїв, у тому числі травоїдних і комахоїдних кажанів та полярних лисиць.

На території Фінляндії завдяки вакцинації розповсюдження арктичного вірусу сказу було зупинено.

Характеристика ред.

Розповсюджений в арктичних регіонах, філогенетично споріднений з вірусом сказу, що поширений в Індії. Індійський вірус сказу відноситься до арктичної гілки, що сформувалася протягом останніх двохсот років; протягом цього ж періоду відбувалося заселення арктичного регіону спорідненими мікроорганізмами з території Канади.

Історія відкриття ред.

Вперше прояви захворювання, подібного до сказу, на території Арктики були зафіксовані у 1859 в Гренландії. У 1867 прояви захворювання були зафіксовані в арктичних регіонах Канади, у 1886 — у Швеції, у 1887 — на Алясці. У 1916 було встановлено, що симптоми захворювання, які спостерігалися серед їздових собак, є аналогічними симптомам, виявленим у полярних лисиць. У 1945—47 було вперше виявлено вірус, який є збудником цього захворювання. У 1954—56 вірус було виявлено в СРСР — на території Ямало-Ненецького автономного округу. У 1959 вірус виявлений у Гренландії.

Значно пізніше, у 1980-х вірус зафіксували в Норвегії — на території островів Шпіцберген — та на Кольському півострові Росії.

Патогенез ред.

Інкубаційний період, згідно з лабораторними даними, триває від восьми днів до півроку. Під час клінічних проявів кардинально змінюється поведінка тварин — вони втрачають почуття страху та стають агресивними, спостерігаються також кардинальні порушення діяльності мозку. Кінцевими стадіями захворювання є параліч та смерть — нею закінчуються всі прояви сказу. Клінічно встановлено, що смерть настає через день або два після початку прояву симптомів.

Серед людей також мали місце випадки зараження та ризику зараження арктичним вірусом сказу. Однак люди здебільшого контактували не з лисицями, а із зараженими собаками, внаслідок чого ризик передачі вірусу людині знижувався. Тому існувала думка, згідно з якою людина менш вразлива по відношенню до арктичного вірусу сказу. Ще одним поясненням цього слугує природний імунітет до сказу в інуїтів.

Епідеміологія ред.

Зручними для вірусу носіями є полярні лисиці — серед них спостерігаються міграції на довгі дистанції, що є одним із факторів розповсюдження вірусу сказу. При цьому, однак, вони мають низьку густоту популяції. Найсприятливіший період для розповсюдження вірусу — осінь, коли полярні лисиці починають мігрувати, до того ж перед початком осені серед полярних лисиць спостерігаються найбільші показники густоти популяції. Сприятливими для розповсюдження вірусу є також періоди спарювання у полярних лисиць. Серед дослідників не до кінця вирішеним залишається питання розповсюдження вірусу в періоди низької густоти популяцій полярних лисиць. Серед можливих причин вказуються довготривалі інкубаційний та період екскреції вірусу, а також властивості морозного повітря, що дають можливість вірусу «консервуватися» в ньому та, як наслідок, дистанційно передаватися представникам тієї чи іншої популяції полярних лисиць.

Іншими переносниками захворювання виступають північний олень, нерпа, сірий тюлень, білий ведмідь, вовк, єнот уссурійський та лисиця звичайна; на відміну від двох останніх, вірус вражає їх лише періодично. Єнот уссурійський і лисиця звичайна разом з полярними лисицями є активними переносниками арктичного вірусу сказу.

Контроль ред.

Контролювання рівня захворюваності на сказ полягає в максимальному зменшенні рівня захворюваності на окремих територіях та зупиненні процесу розповсюдження вірусу. В арктичних широтах здійснення таких заходів ускладнюється багатьма чинниками, серед яких значні обсяги території та відсутність інфраструктури.

Сучасні вакцини, які застосовуються для боротьби з вірусом сказу, не надто ефективні в умовах Арктики. Для боротьби з розповсюдженням захворювання застосовується метод орального вакцинування. Він полягає в тому, що вакцину непомітно дають тваринам разом з їжею, яку використовують як приманку. Такий метод, незважаючи на малу ефективність загалом, добре зарекомендував себе у Фінляндії, Канаді та на Алясці.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Torill Mørk1* and Pål Prestrud. Arctic Rabies — A Review. Acta Veterinaria Scandinavica 2004, 45:1-9
  2. Cherkasskiy BL: The epidemiological surveillance on Arctic fox rabies. WHO/NVI Workshop on Arctic fox rabies, Uppsala, Sweden. Background papers 1990, 25-28
  3. Degaard ØA, Krogsrud J: Rabies in Svalbard: Infection diagnosed in Arctic fox, reindeer and seal.Vet Rec 1981, 109:141-42.
  4. Susan A. Nadin-Davis, Mary Sheen, Alexander I. Wandeler. Recent Emergence of the Arctic Rabies Virus Lineage. Virus Research. Volume 163, Issue 1, January 2012, pages 352—362.
  5. ↑ Holck SN. Rabiesforekomst i Grønland før og nu. (Occurrence of rabies in Greenland, before and now) Dan Vet Tidsskr. 1989;72:22–30
  6. ↑ Rabies in Greenland. LASSEN HC Ugeskr Laeger. 1962 Mar 2; 124():269-72
  7. ↑ Elton C. Epidemics among sledge dogs in the Canadian Arctic and their relation to disease in the arctic fox. Can J Res. 1931;58:673–92
  8. Wierup M, Engvall A. Rabies — Sweden. WHO/NVI Workshop on arctic rabies, Uppsala, Sweden. Background papers. 1990. pp. 83–85.
  9. ↑ Rabies in Alaska. Williams RB Can J Comp Med Vet Sci. 1949 Jun; 13(6):136-43
  10. ↑ NATURAL FOCI OF A RABIES-LIKE INFECTION IN THE FAR NORTH. KANTOROVICH RA J Hyg Epidemiol Microbiol Immunol. 1964; 8():100-10
  11. Westerling B. Rabiessläget i Finland. (The Rabies battle in Finland) Svensk Vet Tidn. 1989;41:315–17
  12. Selimov MA, Botvinkin AD, Khozinskii VV, Klyueva EV, King A, Petrenko LG, et al. Lyssavirus characterization with monoclonal antibodies on strains of certain regions of the USSR. Rabies Bulletin Europe. 1990;14:8–9
  13. EXPERIMENTAL INVESTIGATIONS INTO RAGE AND RABIES IN POLAR FOXES, NATURAL HOSTS OF THE INFECTION. II. AN EXPERIMENTAL MORPHOLOGICAL STUDY OF RABIES IN POLAR FOXES. KONOVALOV GV, KANTOROVICH RA, BUZINOV IA, RIUTOVA VP Acta Virol. 1965 May; 9():235-9
  14. ↑ Observations on some natural-focal zoonoses in Alaska. Rausch RL Arch Environ Health. 1972 Oct; 25(4):246-52
  15. Crandell RA. Arctic fox rabies. In: Baer GM, editor. The Natural History of Rabies. second. CRC Press, New York; 1991. pp. 291—306
  16. Johnston DH, Fong DW. Epidemiology of Artic fox rabies. Wildlife rabies control. Proceedings of the international WHO symposium on Wildlife Rabies Control, Geneva, 1990 and report of the WHO Seminar on Wildlife Rabies Control, Geneva 1990. Wells Wells Medical cop. 1992. pp. 45–49
  17. Survey of fox trappers in northern Alaska for rabies antibody. Follmann EH, Ritter DG, Beller M Epidemiol Infect. 1994 Aug; 113(1):137-41
  18. Naturally acquired serum rabies neutralizing antibody in a Canadian Inuit population. Orr PH, Rubin MR, Aoki FY Arctic Med Res. 1988; 47 Suppl 1():699-700
  19. Eberhardt LE, Hanson WC. Long-distance movements of arctic foxes tagged in northern Alaska. Can Field-Nat. 1978;92:386–89
  20. History and epizootiology of rabies in Canada. Tabel H, Corner AH, Webster WA, Casey CA Can Vet J. 1974 Oct; 15(10):271-81
  21. Cherkasskiy BL. The epidemiological surveillance on Arctic fox rabies. WHO/NVI Workshop on arctic fox rabies, Uppsala, Sweden. Background papers. 1990. pp. 25–28
  22. Rabies in Svalbard: infection diagnosed in arctic fox, reindeer and seal. Odegaard OA, Krogsrud J Vet Rec. 1981 Aug 15; 109(7):141-2
  23. Westerling B, Stenman O. Hälsotilståndet hos säl i Östersjön. (The health condition of seals in the Baltic Sea) I veterinären och den yttre miljön, Nordisk komiteé för veterinärvitenskapeligt samarbete (7:e symposiet), Wik, Uppsala, Sverige. 1992. pp. 77–83
  24. Observation of a polar bear with rabies. Taylor M, Elkin B, Maier N, Bradley M J Wildl Dis. 1991 Apr; 27(2):337-9
  25. Occurrence of rabies in a wolf population in northeastern Alaska. Weiler GJ, Garner GW, Ritter DG J Wildl Dis. 1995 Jan; 31(1):79-82
  26. Major antigenic groups of rabies virus in Canada determined by anti-nucleocapsid monoclonal antibodies. Webster WA, Casey GA, Charlton KM Comp Immunol Microbiol Infect Dis. 1986; 9(1):59-69
  27. ↑ An epidemic of sylvatic rabies in Finland--descriptive epidemiology and results of oral vaccination. Nyberg M, Kulonen K, Neuvonen E, Ek-Kommonen C, Nuorgam M, Westerling B Acta Vet Scand. 1992; 33(1):43-57
  28. Anonymous . World Health Organization. Report of a WHO/NVI workshop on arctic rabies, WHO/Rab. Res./90.35. Uppsala, Sweden; 1990
  29. Elimination of rabies from red foxes in eastern Ontario. MacInnes CD, Smith SM, Tinline RR, Ayers NR, Bachmann P, Ball DG, Calder LA, Crosgrey SJ, Fielding C, Hauschildt P, Honig JM, Johnston DH, Lawson KF, Nunan CP, Pedde MA, Pond B, Stewart RB, Voigt DR J Wildl Dis. 2001 Jan; 37(1):119-32
  30. Immunization of arctic foxes (Alopex lagopus) with oral rabies vaccine. Follmann EH, Ritter DG, Baer GM J Wildl Dis. 1988 Jul; 24(3):477-83
  31. Oral rabies vaccination of arctic foxes (Alopex lagopus) with an attenuated vaccine. Follmann EH, Ritter DG, Baer GM Vaccine. 1992; 10(5):305-8

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Arktichnij virus skazuPoshirennya arktichnogo virusu skazuKlasifikaciya virusivGrupa VRyad MononegaviralesRodina RhabdoviridaeRid LyssavirusVid Virus skazuArktichnij virus skazu riznovid virusiv sho provokuyut skaz Ohoplyuye arktichni regioni SShA Alyaska Kanadi Grenlandiyi Islandiyi Finlyandiyi Shveciyi Norvegiyi ta Rosiyi Osnovnim nosiyem ye polyarna lisicya 1 2 Nalezhit do rodini Rhabdoviridae ta rodu Lyssavirus Predstavlyaye odin iz chotiroh genotipiv virusu skazu kozhen z yakih adaptuyetsya do riznih hazyayiv u tomu chisli travoyidnih i komahoyidnih kazhaniv ta polyarnih lisic 3 Na teritoriyi Finlyandiyi zavdyaki vakcinaciyi rozpovsyudzhennya arktichnogo virusu skazu bulo zupineno Zmist 1 Harakteristika 2 Istoriya vidkrittya 3 Patogenez 4 Epidemiologiya 5 Kontrol 6 Div takozh 7 Primitki 8 PosilannyaHarakteristika red Rozpovsyudzhenij v arktichnih regionah filogenetichno sporidnenij z virusom skazu sho poshirenij v Indiyi Indijskij virus skazu vidnositsya do arktichnoyi gilki sho sformuvalasya protyagom ostannih dvohsot rokiv protyagom cogo zh periodu vidbuvalosya zaselennya arktichnogo regionu sporidnenimi mikroorganizmami z teritoriyi Kanadi 4 Istoriya vidkrittya red Vpershe proyavi zahvoryuvannya podibnogo do skazu na teritoriyi Arktiki buli zafiksovani u 1859 v Grenlandiyi 5 6 U 1867 proyavi zahvoryuvannya buli zafiksovani v arktichnih regionah Kanadi 7 u 1886 u Shveciyi 8 u 1887 na Alyasci 9 U 1916 bulo vstanovleno sho simptomi zahvoryuvannya yaki sposterigalisya sered yizdovih sobak ye analogichnimi simptomam viyavlenim u polyarnih lisic 7 U 1945 47 bulo vpershe viyavleno virus yakij ye zbudnikom cogo zahvoryuvannya 9 U 1954 56 virus bulo viyavleno v SRSR na teritoriyi Yamalo Neneckogo avtonomnogo okrugu 10 U 1959 virus viyavlenij u Grenlandiyi 5 6 Znachno piznishe u 1980 h virus zafiksuvali v Norvegiyi na teritoriyi ostroviv Shpicbergen ta na Kolskomu pivostrovi Rosiyi 11 12 Patogenez red Inkubacijnij period zgidno z laboratornimi danimi trivaye vid vosmi dniv do pivroku 13 14 Pid chas klinichnih proyaviv kardinalno zminyuyetsya povedinka tvarin voni vtrachayut pochuttya strahu ta stayut agresivnimi sposterigayutsya takozh kardinalni porushennya diyalnosti mozku Kincevimi stadiyami zahvoryuvannya ye paralich ta smert neyu zakinchuyutsya vsi proyavi skazu Klinichno vstanovleno sho smert nastaye cherez den abo dva pislya pochatku proyavu simptomiv 10 15 Sered lyudej takozh mali misce vipadki zarazhennya ta riziku zarazhennya arktichnim virusom skazu Odnak lyudi zdebilshogo kontaktuvali ne z lisicyami a iz zarazhenimi sobakami vnaslidok chogo rizik peredachi virusu lyudini znizhuvavsya Tomu isnuvala dumka zgidno z yakoyu lyudina mensh vrazliva po vidnoshennyu do arktichnogo virusu skazu She odnim poyasnennyam cogo sluguye prirodnij imunitet do skazu v inuyitiv 5 10 16 17 18 Epidemiologiya red Zruchnimi dlya virusu nosiyami ye polyarni lisici sered nih sposterigayutsya migraciyi na dovgi distanciyi 19 sho ye odnim iz faktoriv rozpovsyudzhennya virusu skazu Pri comu odnak voni mayut nizku gustotu populyaciyi Najspriyatlivishij period dlya rozpovsyudzhennya virusu osin koli polyarni lisici pochinayut migruvati do togo zh pered pochatkom oseni sered polyarnih lisic sposterigayutsya najbilshi pokazniki gustoti populyaciyi Spriyatlivimi dlya rozpovsyudzhennya virusu ye takozh periodi sparyuvannya u polyarnih lisic 14 Sered doslidnikiv ne do kincya virishenim zalishayetsya pitannya rozpovsyudzhennya virusu v periodi nizkoyi gustoti populyacij polyarnih lisic Sered mozhlivih prichin vkazuyutsya dovgotrivali inkubacijnij ta period ekskreciyi virusu a takozh vlastivosti moroznogo povitrya sho dayut mozhlivist virusu konservuvatisya v nomu ta yak naslidok distancijno peredavatisya predstavnikam tiyeyi chi inshoyi populyaciyi polyarnih lisic 20 21 Inshimi perenosnikami zahvoryuvannya vistupayut pivnichnij olen nerpa 22 sirij tyulen 23 bilij vedmid 24 vovk 25 yenot ussurijskij ta lisicya zvichajna na vidminu vid dvoh ostannih virus vrazhaye yih lishe periodichno Yenot ussurijskij i lisicya zvichajna razom z polyarnimi lisicyami ye aktivnimi perenosnikami arktichnogo virusu skazu 26 27 Kontrol red Kontrolyuvannya rivnya zahvoryuvanosti na skaz polyagaye v maksimalnomu zmenshenni rivnya zahvoryuvanosti na okremih teritoriyah ta zupinenni procesu rozpovsyudzhennya virusu V arktichnih shirotah zdijsnennya takih zahodiv uskladnyuyetsya bagatma chinnikami sered yakih znachni obsyagi teritoriyi ta vidsutnist infrastrukturi Suchasni vakcini yaki zastosovuyutsya dlya borotbi z virusom skazu ne nadto efektivni v umovah Arktiki Dlya borotbi z rozpovsyudzhennyam zahvoryuvannya zastosovuyetsya metod oralnogo vakcinuvannya Vin polyagaye v tomu sho vakcinu nepomitno dayut tvarinam razom z yizheyu yaku vikoristovuyut yak primanku 28 Takij metod nezvazhayuchi na malu efektivnist zagalom dobre zarekomenduvav sebe u Finlyandiyi Kanadi ta na Alyasci 27 29 30 31 Div takozh red Virus skazuPrimitki red Torill Mork1 and Pal Prestrud Arctic Rabies A Review Acta Veterinaria Scandinavica 2004 45 1 9 Cherkasskiy BL The epidemiological surveillance on Arctic fox rabies WHO NVI Workshop on Arctic fox rabies Uppsala Sweden Background papers 1990 25 28 Degaard OA Krogsrud J Rabies in Svalbard Infection diagnosed in Arctic fox reindeer and seal Vet Rec 1981 109 141 42 Susan A Nadin Davis Mary Sheen Alexander I Wandeler Recent Emergence of the Arctic Rabies Virus Lineage Virus Research Volume 163 Issue 1 January 2012 pages 352 362 a b v Holck SN Rabiesforekomst i Gronland for og nu Occurrence of rabies in Greenland before and now Dan Vet Tidsskr 1989 72 22 30 a b Rabies in Greenland LASSEN HC Ugeskr Laeger 1962 Mar 2 124 269 72 a b Elton C Epidemics among sledge dogs in the Canadian Arctic and their relation to disease in the arctic fox Can J Res 1931 58 673 92 Wierup M Engvall A Rabies Sweden WHO NVI Workshop on arctic rabies Uppsala Sweden Background papers 1990 pp 83 85 a b Rabies in Alaska Williams RB Can J Comp Med Vet Sci 1949 Jun 13 6 136 43 a b v NATURAL FOCI OF A RABIES LIKE INFECTION IN THE FAR NORTH KANTOROVICH RA J Hyg Epidemiol Microbiol Immunol 1964 8 100 10 Westerling B Rabiesslaget i Finland The Rabies battle in Finland Svensk Vet Tidn 1989 41 315 17 Selimov MA Botvinkin AD Khozinskii VV Klyueva EV King A Petrenko LG et al Lyssavirus characterization with monoclonal antibodies on strains of certain regions of the USSR Rabies Bulletin Europe 1990 14 8 9 EXPERIMENTAL INVESTIGATIONS INTO RAGE AND RABIES IN POLAR FOXES NATURAL HOSTS OF THE INFECTION II AN EXPERIMENTAL MORPHOLOGICAL STUDY OF RABIES IN POLAR FOXES KONOVALOV GV KANTOROVICH RA BUZINOV IA RIUTOVA VP Acta Virol 1965 May 9 235 9 a b Observations on some natural focal zoonoses in Alaska Rausch RL Arch Environ Health 1972 Oct 25 4 246 52 Crandell RA Arctic fox rabies In Baer GM editor The Natural History of Rabies second CRC Press New York 1991 pp 291 306 Johnston DH Fong DW Epidemiology of Artic fox rabies Wildlife rabies control Proceedings of the international WHO symposium on Wildlife Rabies Control Geneva 1990 and report of the WHO Seminar on Wildlife Rabies Control Geneva 1990 Wells Wells Medical cop 1992 pp 45 49 Survey of fox trappers in northern Alaska for rabies antibody Follmann EH Ritter DG Beller M Epidemiol Infect 1994 Aug 113 1 137 41 Naturally acquired serum rabies neutralizing antibody in a Canadian Inuit population Orr PH Rubin MR Aoki FY Arctic Med Res 1988 47 Suppl 1 699 700 Eberhardt LE Hanson WC Long distance movements of arctic foxes tagged in northern Alaska Can Field Nat 1978 92 386 89 History and epizootiology of rabies in Canada Tabel H Corner AH Webster WA Casey CA Can Vet J 1974 Oct 15 10 271 81 Cherkasskiy BL The epidemiological surveillance on Arctic fox rabies WHO NVI Workshop on arctic fox rabies Uppsala Sweden Background papers 1990 pp 25 28 Rabies in Svalbard infection diagnosed in arctic fox reindeer and seal Odegaard OA Krogsrud J Vet Rec 1981 Aug 15 109 7 141 2 Westerling B Stenman O Halsotilstandet hos sal i Ostersjon The health condition of seals in the Baltic Sea I veterinaren och den yttre miljon Nordisk komitee for veterinarvitenskapeligt samarbete 7 e symposiet Wik Uppsala Sverige 1992 pp 77 83 Observation of a polar bear with rabies Taylor M Elkin B Maier N Bradley M J Wildl Dis 1991 Apr 27 2 337 9 Occurrence of rabies in a wolf population in northeastern Alaska Weiler GJ Garner GW Ritter DG J Wildl Dis 1995 Jan 31 1 79 82 Major antigenic groups of rabies virus in Canada determined by anti nucleocapsid monoclonal antibodies Webster WA Casey GA Charlton KM Comp Immunol Microbiol Infect Dis 1986 9 1 59 69 a b An epidemic of sylvatic rabies in Finland descriptive epidemiology and results of oral vaccination Nyberg M Kulonen K Neuvonen E Ek Kommonen C Nuorgam M Westerling B Acta Vet Scand 1992 33 1 43 57 Anonymous World Health Organization Report of a WHO NVI workshop on arctic rabies WHO Rab Res 90 35 Uppsala Sweden 1990 Elimination of rabies from red foxes in eastern Ontario MacInnes CD Smith SM Tinline RR Ayers NR Bachmann P Ball DG Calder LA Crosgrey SJ Fielding C Hauschildt P Honig JM Johnston DH Lawson KF Nunan CP Pedde MA Pond B Stewart RB Voigt DR J Wildl Dis 2001 Jan 37 1 119 32 Immunization of arctic foxes Alopex lagopus with oral rabies vaccine Follmann EH Ritter DG Baer GM J Wildl Dis 1988 Jul 24 3 477 83 Oral rabies vaccination of arctic foxes Alopex lagopus with an attenuated vaccine Follmann EH Ritter DG Baer GM Vaccine 1992 10 5 305 8Posilannya red Sajt Nacionalnoyi medichnoyi biblioteki SShA angl Arhivovano 11 listopada 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Arktichnij virus skazu amp oldid 39954776