Аостське герцогство (італ. Ducato di Aosta; фр. Duché d'Aoste) — спочатку графство, а згодом герцогство на півночі Італії під владою Савойського доіму, що існувало з початку XI століття до кінця XVIII, коли його незалежні інститути були об'єднані з інститутами князівства П'ємонтського князівства. Титул «герцог Аоста» продовжував використовуватися синами савойських монархів. Територія герцогства сьогодні є регіоном Валле-д'Аоста в Італії.
Аостське герцогство італ. Ducato di Aosta фр. Duché d'Aoste | |||
| |||
| |||
Герцогство Аоста в 1749 році | |||
Столиця | Аоста | ||
Мови | французька мова | ||
Релігії | Католицтво | ||
Форма правління | Герцогство | ||
Історія | |||
- Засновано | XI століття | ||
- Ліквідовано | 1766 | ||
Сьогодні є частиною | Валле-д'Аоста | ||
Історія ред.
В X та на початку XI століть Аостським графством керували єпископи Аости. Однак після смерті єпископа Ансельма в 1026 році імрератор Конрад II забезпечив, щоб світська влада над важливою альпійською територією перейшла до шурина єпископа, його союзника Гумберта (Умберто) I Білорукого, а не залишалася прив'язаною до єпархії, яку очолив недружній Конраду племінник Ансельма Бурхард. Син Гумберта Оттон (Одо) одружився з Аделаїдою Туринською і отримав владу над Туринською маркою. У середині XIII століття імператор Священної Римської імперії Фрідріх II (з династії Гогенштауфенів) підніс статус графство до герцогства.
В 1561 році герцог Еммануїл Філіберт зробив французьку мову офіційною мовою герцогства, але воно зберегло свої власні традиційні інститути аж до 1766 року. Герцогство отримало свого першого інтенданта в 1773 році, проте мало власну систему оподаткування до 7 жовтня 1783 року. За словами Жана-Батіста де Тільє (помер у 1744 р.):
Герцогство Аоста завжди було державою, утворюючи єдине неподільне тіло. Сімдесят вісім церковних веж, точніше міст, селищ, парафій та окремих громад, які існують у Долині, є членами цієї держави. |
Графи та Герцоги Аостські ред.
Титул графа Аостського був частиною титулатури глави Савойської династії, починаючи з її родоначальника Гумберта I (20-і роки XI століття). У середині XIII століття імператор Священної Римської імперії Фрідріх II (з династії Гогенштауфенів) перетворив Аостську долину в герцогство. Регіон був частиною земель Савойського дому (окрім періоду французької окупації у 1539–1563). Герб Валле д'Аоста знаходився в гербі Савойського дому аж до об'єднання Італії 1870.
Під час Рісорджименто, титул «герцог Аостський» був частиною титулу спадкоємця сардинского престолу. Проте у 1845 титул був наданий синові спадкоємця (тобто, онукові правлячого тоді в П'ємонті короля Карла Альберта) — Амедею, 1-му герцогу Аостському.
Сьогодні Герцог Аостський (італ. Duca d'Aosta, фр. Duc d'Aoste) — титул голови Аостської гілки Савойського дому. Син Аймоне, герцога Аостського (короля Хорватії Томіслава ІІ) та Ірини, принцеси Грецької Амедео ді Савойя-Аостський — 5-й Герцог Аостський з 1948 по 2006 рік, претендент на трон Королівства Італії і герцог Савойський з 1983 року. Був титулярним королем Хорватії під ім'ям Звонимир II, принц Боснії і Герцеговини, воєвода Далмації, Тузли та Темуна з 1943 по 1945 рік.
Див. також ред.
Примітки ред.
- Rule (1883), p. 2–4
- Rule (1883), p. 3–4
- Rule (1883), p. 2
- Street (1998), p. 398.
- Farrell-Vinay (2005), p. 253
- Kain & al. (1992), p. 364
Література ред.
- Farrell-Vinay, Giovanna (2005). Welfare Provision in Piedmont. Health Care and Poor Relief in 18th- and 19th-century Southern Europe. Burlington: Ashgate. с. 250–88..
- Kain, Roger J.P. та ін. (1992). The Cadastral Map in the Service of the State: A History of Property Mapping. Chicago: University of Chicago Press..
- Rule, Martin (1883). . London: Kegan Paul, Trench, & Co. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
- Street, Jack D. (1998). The Independence of Savoy and Autonomy of the Valle D'Aosta. The French Review, Vol. 71, No. 3. с. 396–404..