www.wikidata.uk-ua.nina.az

Антун Вранчич Кардинал Антал Веранчіч Веранцио хорв Antun Vrančić італ Antonio Veranzio угор Verancsics Antal лат Antoni

Антун Вранчич

Кардинал Антун Вранчич, Антал Веранчіч, Веранцио (хорв. Antun Vrančić, італ. Antonio Veranzio, угор. Verancsics Antal, лат. Antonius Verantius) (29 травня 1504 року — 15 червня 1573 року) — угорський єпископ, письменник, історик і дипломат хорватського походження. У 1569—1573 роках був архієпископом Естергома. Дядько вченого і гуманіста Фауста Вранчича.

Його Високоповажність
Антун Вранчич
архієпископ Естергома
Примас Угорщини
Antun Vrančić
Гравюра з зображенням Вранчича Мартіно Рота
Народився 1504(1504)
Шебеніко, Венеційська республіка
(сьогодні Шибеник, Хорватія)
Помер 1573(1573)
Еперіш, Королівство Угорщина
(сьогодні Пряшів, Словаччина)
Поховання Saint Nicolas' Church, Trnavad
Громадянство Королівство Угорщина
Національність Хорват
Діяльність Письменник, дипломат і архієпископ Естергома
Галузь література, історія і дипломатія
Знання мов латина і угорська
Посада католицький архієпископd, Кардинал, дієцезійний єпископd, дієцезійний єпископd, lord-lieutenant of a countyd і єпископ
Конфесія католицька церква

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вранчич.

Біографія ред.

Антун Вранчич народився в далмаційському Шибенику, який в XVI столітті входив до складу Венеційської республіки. За деякими даними сім'я Вранчича переїхала в Шибеник з території сучасної Боснії і Герцеговини, рятуючись від турецького нашестя. Вранчичі були у родинних стосунках з деякими знатними хорватськими будинками, зокрема їх родичем був Петар Беріславіч, бан Хорватії в 1513—1520 роках, важлива особа в житті юного Антуна, зокрема його освіті. Після навчання в Падуї, Відні і Кракові Вранчич в 26-річному віці вступив на дипломатичну службу до короля Угорщини Яноша Запольє, після його смерті служив королеві-регентші Ізабеллі Ягеллонці. З дипломатичними дорученнями відвідував Польщу, Італію, Францію, Англію; за дорученнями імператорів Фердинанда I і Максиміліана II двічі їздив до Стамбула в 1553 та 1567 роках. Метою обох поїздок була підготовка мирного договору між державою Габсбургів і Османською імперією.

Паралельно розвивалася і церковна кар'єра Вранчича, в 1554 він був висвячений в єпископи і став єпископом міста Печ, в 1560 році зайняв Егерську кафедру, а в 1569 році досяг вищого поста в угорській церковної ієрархії, ставши архієпископом Естергома і примасом Угорщини. Також очолив Раду Угорського королівства. Був ініціатором появи на прапорах земель угорської корони також їх гербів, що стало вперше в історії Угорського королівства. Це факт стався під час церемонії коронації ерцгерцога Рудольфа в Пожоні 1572 року.

У 1573 році папа Григорій XIII призначив Вранчича кардиналом, але той помер буквально через кілька днів після призначення. Похований у церкві Святого Миколая в Трнаві.

Спадщина ред.

Вранчич був одним з найосвіченіших людей свого часу, володів безліччю мов, включаючи турецьку, листувався з Еразмом Роттердамським і Філіпом Меланхтоном. Він переклав з турецької на латинь анонімну турецьку хроніку часів Баязида II. Власні історичні праці Вранчича присвячені угорсько-турецьким відносинам і боротьбі Яноша Запольї з Фердинандом Габсбургом. Збереглося близько 4000 його листів, які служать важливим джерелом з історії XVI століття. Вранчич — автор ряду ліричних віршів і філософських трактатів. Писав латинською мовою. Повне зібрання його творів у 12 томах було видано угорською Академією.

Примітки ред.

  1. Setton, Kenneth Meyer (1984). The Papacy and the Levant, 1204–1571: The Sixteenth Century IV. Philadelphia: The American Philosophical Society. с. 921. ISBN 0-87169-162-0. 
  2. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/135015267
  4. ↑ Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
    d:Track:Q1264934d:Track:Q429032d:Track:Q18446d:Track:Q1789619
  5. ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
    d:Track:Q30d:Track:Q3892772
  6. Morić, Živana (12 червня 2004). . Vjesnik (Croatian). Архів оригіналу за 26 листопада 2004. Процитовано 20 вересня 2009. 

Література ред.

  • А. Плюшар. Енциклопедичний лексикон, том 9. — Друкарня А. Плюшара; З.-П., 1837 — с. 438 (Веранціо, Антоніо).

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kardinal Antun Vranchich Antal Veranchich Verancio horv Antun Vrancic ital Antonio Veranzio ugor Verancsics Antal lat Antonius Verantius 29 travnya 1504 roku 15 chervnya 1573 roku ugorskij yepiskop pismennik istorik i diplomat horvatskogo pohodzhennya U 1569 1573 rokah buv arhiyepiskopom Estergoma Dyadko vchenogo i gumanista Fausta Vranchicha Jogo Visokopovazhnist Antun Vranchicharhiyepiskop EstergomaPrimas UgorshiniAntun VrancicGravyura z zobrazhennyam Vranchicha Martino RotaNarodivsya 1504 1504 Shebeniko Venecijska respublika sogodni Shibenik Horvatiya Pomer 1573 1573 Eperish Korolivstvo Ugorshina sogodni Pryashiv Slovachchina Pohovannya Saint Nicolas Church TrnavadGromadyanstvo Korolivstvo UgorshinaNacionalnist Horvat 1 Diyalnist Pismennik diplomat i arhiyepiskop EstergomaGaluz literatura 2 istoriya 2 i diplomatiya 2 Znannya mov latina 3 i ugorska 2 Posada katolickij arhiyepiskopd 4 Kardinal 5 diyecezijnij yepiskopd 4 diyecezijnij yepiskopd lord lieutenant of a countyd 4 i yepiskop 2 4 Konfesiya katolicka cerkva 5 Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vranchich Zmist 1 Biografiya 2 Spadshina 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaBiografiya red Antun Vranchich narodivsya v dalmacijskomu Shibeniku yakij v XVI stolitti vhodiv do skladu Venecijskoyi respubliki Za deyakimi danimi sim ya Vranchicha pereyihala v Shibenik z teritoriyi suchasnoyi Bosniyi i Gercegovini ryatuyuchis vid tureckogo nashestya 6 Vranchichi buli u rodinnih stosunkah z deyakimi znatnimi horvatskimi budinkami zokrema yih rodichem buv Petar Berislavich ban Horvatiyi v 1513 1520 rokah vazhliva osoba v zhitti yunogo Antuna zokrema jogo osviti Pislya navchannya v Paduyi Vidni i Krakovi Vranchich v 26 richnomu vici vstupiv na diplomatichnu sluzhbu do korolya Ugorshini Yanosha Zapolye pislya jogo smerti sluzhiv korolevi regentshi Izabelli Yagellonci Z diplomatichnimi doruchennyami vidviduvav Polshu Italiyu Franciyu Angliyu za doruchennyami imperatoriv Ferdinanda I i Maksimiliana II dvichi yizdiv do Stambula v 1553 ta 1567 rokah Metoyu oboh poyizdok bula pidgotovka mirnogo dogovoru mizh derzhavoyu Gabsburgiv i Osmanskoyu imperiyeyu Paralelno rozvivalasya i cerkovna kar yera Vranchicha v 1554 vin buv visvyachenij v yepiskopi i stav yepiskopom mista Pech v 1560 roci zajnyav Egersku kafedru a v 1569 roci dosyag vishogo posta v ugorskij cerkovnoyi iyerarhiyi stavshi arhiyepiskopom Estergoma i primasom Ugorshini Takozh ocholiv Radu Ugorskogo korolivstva Buv iniciatorom poyavi na praporah zemel ugorskoyi koroni takozh yih gerbiv sho stalo vpershe v istoriyi Ugorskogo korolivstva Ce fakt stavsya pid chas ceremoniyi koronaciyi ercgercoga Rudolfa v Pozhoni 1572 roku U 1573 roci papa Grigorij XIII priznachiv Vranchicha kardinalom ale toj pomer bukvalno cherez kilka dniv pislya priznachennya Pohovanij u cerkvi Svyatogo Mikolaya v Trnavi Spadshina red Vranchich buv odnim z najosvichenishih lyudej svogo chasu volodiv bezlichchyu mov vklyuchayuchi turecku listuvavsya z Erazmom Rotterdamskim i Filipom Melanhtonom Vin pereklav z tureckoyi na latin anonimnu turecku hroniku chasiv Bayazida II Vlasni istorichni praci Vranchicha prisvyacheni ugorsko tureckim vidnosinam i borotbi Yanosha Zapolyi z Ferdinandom Gabsburgom Zbereglosya blizko 4000 jogo listiv yaki sluzhat vazhlivim dzherelom z istoriyi XVI stolittya Vranchich avtor ryadu lirichnih virshiv i filosofskih traktativ Pisav latinskoyu movoyu Povne zibrannya jogo tvoriv u 12 tomah bulo vidano ugorskoyu Akademiyeyu Primitki red Setton Kenneth Meyer 1984 The Papacy and the Levant 1204 1571 The Sixteenth Century IV Philadelphia The American Philosophical Society s 921 ISBN 0 87169 162 0 a b v g d Czech National Authority Database d Track Q13550863 https plus si cobiss net opac7 conor 135015267 a b v g Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s ISBN 978 953 6036 31 8 d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 a b Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772 Moric Zivana 12 chervnya 2004 Europski obzori hrvatskoga humanista Vjesnik Croatian Arhiv originalu za 26 listopada 2004 Procitovano 20 veresnya 2009 Literatura red A Plyushar Enciklopedichnij leksikon tom 9 Drukarnya A Plyushara Z P 1837 s 438 Verancio Antonio Posilannya red Veranchich Radyanska istorichna enciklopediya M Vidavnictvo Radyanska enciklopediya 1973 1982 Arhivovano 2 sichnya 2014 u Wayback Machine ros The Classification of the Letters of Antun Vrancic Arhivovano 1 sichnya 2014 u Wayback Machine angl Croatian Humanists Ecumenists Latinists and Encyclopaedists Arhivovano 18 sichnya 2014 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Antun Vranchich amp oldid 40666191