www.wikidata.uk-ua.nina.az

Андрій Могила Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Могила У Вікіпедії є статті про інших людей із пріз

Андрій Могила

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Могила.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Могиленко.

Андрі́й Моги́ла (Могиленко, Мигула; бл. 1630 — січень 1689) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Правобережній Україні (1684-1689).

Андрій Могила
Гетьман Правобережної України
Правління 1684-1689
Обрання 30 січня 1684
Попередник Стефан Куницький
Наступник Григорій Гришко
Біографічні дані
Народження бл.1630
Мена
Смерть Січень 1689
Трахтемирів
Поховання Межигірський монастир під Києвом
Дружина Парасковія Мозиря
Діти син
Династія Могили
Батько Андрій Могила

Біографія Редагувати

Андрій Могила народився у козацькій родині, ймовірно, на Полтавщині. За іншою версію родом з Лівобережжя (м. Мена).

У 1670-х — на початку 1680-х років Могила «присяглий товариш» компанійського полку Війська Запорозького на Лівобережній Україні. Певний час перебував на Запорозькій Січі. Наприкінці 1683 року у чині полковника очолив піхотні козацькі відділи (близько 3-4 тис.чоловік) у війську правобережного гетьмана Стефана Куницького під час походу до Молдавії та Північного Причорномор'я. Могила брав участь у битвах під Кіцканами і Рені. У битві поблизу фортеці Табок на річці Прут 30 грудня 1683 року у результаті вдалої операції зумів вивести з оточення татарських військ підлеглі йому частини.

У січні 1684 року Могила очолив заколот проти гетьмана Стефана Куницького і був проголошений гетьманом після вбивства свого попередника у березні 1684 року. За іншою версією у січні 1684 року на козацькій раді, яка відбулася у місті Могилеві на Дністрі, Андрія Могилу обрали гетьманом Війська Запорозького від імені «його королівської милості» короля Речі Посполитої. 30 січня це рішення затвердив король Ян III Собеський.

З 1684 року козацтво Правобережної України розглядалося як важливий чинник у планах антиосманської Священної ліги. Могила проводив переговори зі Святим Престолом щодо участі козаків у цій антиосманській коаліції (лист до папи Інокентія IX від 8 травня 1684 року).

У травні того ж року загін Могили був розбитий татарами коло Кам'янця у бою під Студеницею. Ян III Собеський намагався остаточно перекрити шляхи постачання османам Кам'янецької фортеці. На військовій нараді було вирішено переправитися через Дністер і відвоювати «ключ Поділля» — м. Язловець. Гетьман Могила попрямував до південно-східних рубежів України. Керувати в Немирові він залишив димерського полковника Мирона. Підрозділи Могили з'єдналися з королівськими військами наприкінці серпня й стали табором біля с. Малинів неподалік від Жванця. Згодом козацькі полки вміло обороняли переправу через Дністер. Загальні підсумки кампанії, однак, були невтішними. Після того, як вода знесла невдало побудований поляками міст, козаки повернулися до Немирова.

В подальшому козацьке військо Могили неодноразово брало участь у боях з османами на Поділлі. Гетьман регулярно висилає королеві полонених, у грудні його козаки відзначаються в битві з «ворогом християнства» під Цецорою коли влітку 1686 року Могила допомагав війську Речі Посполитої оволодіти Яссами. Могила очолював козаків під час штурмів 1686 та 1687 років зайнятого османами міста Кам'янця.

Майже всі козацькі літописці відзначали його велику роль у вигнанні османсько-татарських військ з Західного Поділля та Брацлавщини в останній чверті XVII ст.

По градах біля Кам'янця, османів вигнавши, своїми військами козацькими гради обложив

, — так оцінював даний період діяльності правобережного гетьмана літописець Г. Грабянка.

Визнанням видатної ролі козацтва під керівництвом Могили в обороні українських земель Речі Посполитої і всієї Східної Європи від османсько-татарської агресії стала постанова варшавського сейму від 16 листопада 1685 року про відновлення козацтва на Правобережній Україні, де визнавалося, що

всіх козаків низових і українських, як тих, які побажали признати його, мають осідати в Україні, вернути їм їхні прадавні вольності, свободи і привілеї, що даровані були нашими [королівськими] попередниками

.

Могилі було дозволено набирати полковників не з шляхетського стану, як було досі, а серед козацької старшини. Відразу по цьому на Правобережжі відродилося 4 козацьких полки — Білоцерківський (Фастівський), Брацлавський, Вінницький (Кальницький) та Корсунський. Для гетьманської резиденції Могила обрав місто Немирів на Вінниччині. Влітку 1687 року призначив наказним гетьманом полковника М.Булигу. Під час гетьманування Могили у 1686, 1687, 1689 роках за дорученням уряду Речі Посполитої складалися козацькі компути (списки, реєстри).

Могила зустрічався та активно листувався з королем Речі Посполитої Яном ІІІ Собеським, Кримським ханством, Калмицькою ордою, Молдавським та Волоськими князівствами, а також Запорозькою Січчю. Король Речі Посполитої вручив Могилі булаву, хоругву, литаври та печатку «з гербом старожитнім України» — зображенням козака з мушкетом. Проблема титулування Могилу як гетьмана «обох сторін Дніпра», а не тільки правобережного Війська Запорозького була одним з проблемних питань московсько-польських переговорів щодо укладення та впровадження у життя Вічного миру 1686 року.

Андрій Могила вмер власною смертю (за іншою версію вбитий підлеглими йому козаками, незадоволеними розподілом королівської платні) на початку 1689 року та похований в Межигірському Спасо-Преображенському монастирі під Києвом.

У селі Малий Букрин (Київщина) на старовинному кладовищі до цього часу зберігся козацький хрест другої половини XVIII століття з написом «Андрій Андрійович Могила».

Могила мав рідного брата Якима, дружину — лубенську козачку Парасковію Мозирю та сина, який після смерті батька служив при королівському дворі Яна ІІІ Собеського.

В архіві у Кракові зберігся лист Яна ІІІ до А. Могили, в якому король наказував йому вирушити під командуванням коронного гетьмана Яблоновського з Бара до Бучача.

Примітки Редагувати

  1. ↑ . Архів оригіналу за 20 квітня 2009. Процитовано 9 лютого 2009. 
  2. Мельничук Б. Могила Андрій // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 544. — ISBN 966-528-199-2.

Джерела Редагувати

  • Majewski W. Mohyła Andrzej (zm. 1689), hetman Kozaczyzny Prawobrzeznej (nakaźny?) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1976. — T. XXI. — S. 580—582. (пол.)
  • Станіславський В. Військове співробітництво та пошук політичної взаємодії Запорожжя й Речі Посполитої в 1686—1689 рр. // Україна в Центрально-Східній Європі (від найдавніших часів до кінця XVIII ст.). — Вип.3. — К., 2003.
  • Станіславський В. Гетьман Андрій Могила і запорозькі козаки // Київська старовина. — 1999. — № 3.
  • Станіславський В. Гетьман Правобережної України Андрій Могила // Український історичний журнал. — 2002. — № 5.
  • Станіславський В. Поїздка «товмача» гетьмана Андрія Могили до Білогородчини і Криму // Український історичний збірник. — Вип. 2. — К., 2000.
  • Чухліб Т. Гетьман Андрій Могила // Середньовічна Україна. — Вип. 1. — К., 1994.
  • Чухліб Т. Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Європи (1663—1713). — К., 2004.
  • Чухліб Т. Документи про фінансування козацьких полків Річчю Посполитою та Ватиканом у 80 — 90-х рр. XVII ст. // Укр. археограф. щорічник. — Вип. 7. — К., Нью-Йорк, 2002.
  • Чухліб Т. Зимовий похід 1683/1684 рр. українського козацтва проти Османів до причорноморського Степу // Надчорномор'я: студії з історії та археології (з ІХ ст. до н. е. по XIX ст. н. е.). — К., 2008.
  • Чухліб Т. Козаки і монархи. Міжнародні відносини ранньомодерної Української держави. 1648—1721 рр. (3-тє вид., випр. і допов.). — К., 2009.
  • Чухліб Т. Маловідомий гетьман Правобережної України Андрій Могила (1684—1689) // УІЖ. — № 9. — 1993.
  • Чухліб Т. В. Могила (Могиленко, Мигула) Андрій [ 24 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 11. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Mogila U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mogilenko Andri j Mogi la Mogilenko Migula bl 1630 sichen 1689 ukrayinskij vijskovij politichnij i derzhavnij diyach Getman Vijska Zaporozkogo golova kozackoyi derzhavi na Pravoberezhnij Ukrayini 1684 1689 Andrij MogilaGetman Pravoberezhnoyi UkrayiniPravlinnya 1684 1689Obrannya 30 sichnya 1684Poperednik Stefan KunickijNastupnik Grigorij GrishkoBiografichni daniNarodzhennya bl 1630MenaSmert Sichen 1689TrahtemirivPohovannya Mezhigirskij monastir pid KiyevomDruzhina Paraskoviya MoziryaDiti sinDinastiya MogiliBatko Andrij Mogila Zmist 1 Biografiya 2 Primitki 3 Dzherela 4 PosilannyaBiografiya RedaguvatiAndrij Mogila narodivsya u kozackij rodini jmovirno na Poltavshini Za inshoyu versiyu rodom z Livoberezhzhya m Mena U 1670 h na pochatku 1680 h rokiv Mogila prisyaglij tovarish kompanijskogo polku Vijska Zaporozkogo na Livoberezhnij Ukrayini Pevnij chas perebuvav na Zaporozkij Sichi Naprikinci 1683 roku u chini polkovnika ocholiv pihotni kozacki viddili blizko 3 4 tis cholovik u vijsku pravoberezhnogo getmana Stefana Kunickogo pid chas pohodu do Moldaviyi ta Pivnichnogo Prichornomor ya Mogila brav uchast u bitvah pid Kickanami i Reni U bitvi poblizu forteci Tabok na richci Prut 30 grudnya 1683 roku u rezultati vdaloyi operaciyi zumiv vivesti z otochennya tatarskih vijsk pidlegli jomu chastini U sichni 1684 roku Mogila ocholiv zakolot proti getmana Stefana Kunickogo i buv progoloshenij getmanom pislya vbivstva svogo poperednika u berezni 1684 roku Za inshoyu versiyeyu u sichni 1684 roku na kozackij radi yaka vidbulasya u misti Mogilevi na Dnistri Andriya Mogilu obrali getmanom Vijska Zaporozkogo vid imeni jogo korolivskoyi milosti korolya Rechi Pospolitoyi 30 sichnya ce rishennya zatverdiv korol Yan III Sobeskij Z 1684 roku kozactvo Pravoberezhnoyi Ukrayini rozglyadalosya yak vazhlivij chinnik u planah antiosmanskoyi Svyashennoyi ligi Mogila provodiv peregovori zi Svyatim Prestolom shodo uchasti kozakiv u cij antiosmanskij koaliciyi list do papi Inokentiya IX vid 8 travnya 1684 roku U travni togo zh roku zagin Mogili buv rozbitij tatarami kolo Kam yancya u boyu pid Studeniceyu Yan III Sobeskij namagavsya ostatochno perekriti shlyahi postachannya osmanam Kam yaneckoyi forteci Na vijskovij naradi bulo virisheno perepravitisya cherez Dnister i vidvoyuvati klyuch Podillya m Yazlovec Getman Mogila popryamuvav do pivdenno shidnih rubezhiv Ukrayini Keruvati v Nemirovi vin zalishiv dimerskogo polkovnika Mirona Pidrozdili Mogili z yednalisya z korolivskimi vijskami naprikinci serpnya j stali taborom bilya s Maliniv nepodalik vid Zhvancya Zgodom kozacki polki vmilo oboronyali perepravu cherez Dnister Zagalni pidsumki kampaniyi odnak buli nevtishnimi Pislya togo yak voda znesla nevdalo pobudovanij polyakami mist kozaki povernulisya do Nemirova 1 V podalshomu kozacke vijsko Mogili neodnorazovo bralo uchast u boyah z osmanami na Podilli Getman regulyarno visilaye korolevi polonenih u grudni jogo kozaki vidznachayutsya v bitvi z vorogom hristiyanstva pid Cecoroyu koli vlitku 1686 roku Mogila dopomagav vijsku Rechi Pospolitoyi ovoloditi Yassami Mogila ocholyuvav kozakiv pid chas shturmiv 1686 ta 1687 rokiv zajnyatogo osmanami mista Kam yancya Majzhe vsi kozacki litopisci vidznachali jogo veliku rol u vignanni osmansko tatarskih vijsk z Zahidnogo Podillya ta Braclavshini v ostannij chverti XVII st nbsp Po gradah bilya Kam yancya osmaniv vignavshi svoyimi vijskami kozackimi gradi oblozhiv nbsp tak ocinyuvav danij period diyalnosti pravoberezhnogo getmana litopisec G Grabyanka 1 Viznannyam vidatnoyi roli kozactva pid kerivnictvom Mogili v oboroni ukrayinskih zemel Rechi Pospolitoyi i vsiyeyi Shidnoyi Yevropi vid osmansko tatarskoyi agresiyi stala postanova varshavskogo sejmu vid 16 listopada 1685 roku pro vidnovlennya kozactva na Pravoberezhnij Ukrayini de viznavalosya sho nbsp vsih kozakiv nizovih i ukrayinskih yak tih yaki pobazhali priznati jogo mayut osidati v Ukrayini vernuti yim yihni pradavni volnosti svobodi i privileyi sho darovani buli nashimi korolivskimi poperednikami nbsp Mogili bulo dozvoleno nabirati polkovnikiv ne z shlyahetskogo stanu yak bulo dosi a sered kozackoyi starshini Vidrazu po comu na Pravoberezhzhi vidrodilosya 4 kozackih polki Bilocerkivskij Fastivskij Braclavskij Vinnickij Kalnickij ta Korsunskij Dlya getmanskoyi rezidenciyi Mogila obrav misto Nemiriv na Vinnichchini Vlitku 1687 roku priznachiv nakaznim getmanom polkovnika M Buligu Pid chas getmanuvannya Mogili u 1686 1687 1689 rokah za doruchennyam uryadu Rechi Pospolitoyi skladalisya kozacki komputi spiski reyestri Mogila zustrichavsya ta aktivno listuvavsya z korolem Rechi Pospolitoyi Yanom III Sobeskim Krimskim hanstvom Kalmickoyu ordoyu Moldavskim ta Voloskimi knyazivstvami a takozh Zaporozkoyu Sichchyu Korol Rechi Pospolitoyi vruchiv Mogili bulavu horugvu litavri ta pechatku z gerbom starozhitnim Ukrayini zobrazhennyam kozaka z mushketom Problema tituluvannya Mogilu yak getmana oboh storin Dnipra a ne tilki pravoberezhnogo Vijska Zaporozkogo bula odnim z problemnih pitan moskovsko polskih peregovoriv shodo ukladennya ta vprovadzhennya u zhittya Vichnogo miru 1686 roku Andrij Mogila vmer vlasnoyu smertyu za inshoyu versiyu vbitij pidleglimi jomu kozakami nezadovolenimi rozpodilom korolivskoyi platni na pochatku 1689 roku ta pohovanij v Mezhigirskomu Spaso Preobrazhenskomu monastiri pid Kiyevom U seli Malij Bukrin Kiyivshina na starovinnomu kladovishi do cogo chasu zberigsya kozackij hrest drugoyi polovini XVIII stolittya z napisom Andrij Andrijovich Mogila Mogila mav ridnogo brata Yakima druzhinu lubensku kozachku Paraskoviyu Moziryu ta sina yakij pislya smerti batka sluzhiv pri korolivskomu dvori Yana III Sobeskogo V arhivi u Krakovi zberigsya list Yana III do A Mogili v yakomu korol nakazuvav jomu virushiti pid komanduvannyam koronnogo getmana Yablonovskogo z Bara do Buchacha 2 Primitki Redaguvati a b Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 20 kvitnya 2009 Procitovano 9 lyutogo 2009 Melnichuk B Mogila Andrij Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 544 ISBN 966 528 199 2 Dzherela RedaguvatiMajewski W Mohyla Andrzej zm 1689 hetman Kozaczyzny Prawobrzeznej nakazny Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk 1976 T XXI S 580 582 pol Stanislavskij V Vijskove spivrobitnictvo ta poshuk politichnoyi vzayemodiyi Zaporozhzhya j Rechi Pospolitoyi v 1686 1689 rr Ukrayina v Centralno Shidnij Yevropi vid najdavnishih chasiv do kincya XVIII st Vip 3 K 2003 Stanislavskij V Getman Andrij Mogila i zaporozki kozaki Kiyivska starovina 1999 3 Stanislavskij V Getman Pravoberezhnoyi Ukrayini Andrij Mogila Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2002 5 Stanislavskij V Poyizdka tovmacha getmana Andriya Mogili do Bilogorodchini i Krimu Ukrayinskij istorichnij zbirnik Vip 2 K 2000 Chuhlib T Getman Andrij Mogila Serednovichna Ukrayina Vip 1 K 1994 Chuhlib T Getmani Pravoberezhnoyi Ukrayini v istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi 1663 1713 K 2004 Chuhlib T Dokumenti pro finansuvannya kozackih polkiv Richchyu Pospolitoyu ta Vatikanom u 80 90 h rr XVII st Ukr arheograf shorichnik Vip 7 K Nyu Jork 2002 Chuhlib T Zimovij pohid 1683 1684 rr ukrayinskogo kozactva proti Osmaniv do prichornomorskogo Stepu Nadchornomor ya studiyi z istoriyi ta arheologiyi z IH st do n e po XIX st n e K 2008 Chuhlib T Kozaki i monarhi Mizhnarodni vidnosini rannomodernoyi Ukrayinskoyi derzhavi 1648 1721 rr 3 tye vid vipr i dopov K 2009 Chuhlib T Malovidomij getman Pravoberezhnoyi Ukrayini Andrij Mogila 1684 1689 UIZh 9 1993 Chuhlib T V Mogila Mogilenko Migula Andrij Arhivovano 24 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 11 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Posilannya RedaguvatiMogila Mogilenko Migula Andrij Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 S 316 317 Mogila Andrij Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 1022 1000 ekz nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Andrij Mogila amp oldid 38053991