Андреа ді Чоне (італ. Andrea di Cione di Arcangelo), званий Орка́нья (італ. Orcagna) (видозмінене Архангел) (1308 - 25 серпня 1368) - флорентійський художник, скульптор, архітектор, золотар, поет доби середньовіччя.
| Андреа ді Чоне | |
|---|---|
| Andrea di Cione, Andrea Orcagna | |
| | |
| Мадонна з немовлям, ангелами, святими. 1345/50. Музей мистецтва. Сент-Луїс | |
| При народженні | Andrea di Cione di Arcangelo |
| Народження | 1308 Флоренція |
| Смерть | 25 серпня 1368 |
| Флоренція | |
| Національність | італієць |
| Країна | Флоренція |
| Діяльність | художник, скульптор, архітектор, поет |
| Напрямок | Готика |
| Роки творчості | 1344 — 1368–1368 |
| Вчитель | Андреа Пізано і Джотто |
| Твори | Вівтарі, сакральний живопис |
| Брати, сестри | Якопо ді Чоне, Нардо ді Чоне і Маттео ді Чоне |
| | |
| Андреа Орканья у Вікісховищі |
Біографія ред.
Основи ремесла здобував у майстерні батька золотаря Чіоне і художній майстерні разом з братами Якопо ді Чоне, Нардо ді Чоне, Маттео ді Чоне. Родинна майстерня ді Чоне вийшла на перші ролі у Флоренції після епідемії чуми 1348 року. Згодом був пов'язаний з майстернями Андреа Пізано та Джо́тто ді Бондо́не. Одним з його визначних творів вважають вівтар-поліптик "Христос на троні з святими" для каплиці Строззі у флорентійському костелі Santa Maria Novella (1357). Був майстром мулярів при будівництві костелу Орсанмікеле у Флоренції, де у бічній наві зберігся табернакль його авторства. Був членом найпрестижнішого з семи цехів Флоренції Arte dei Medici e Speziali, куди належали лікарі, фармацевти і малярі. Ймовірно, задля можливості вести будівельні роботи вступив 1352 до цеху каменярів і столярів.
Андреа брав участь у будівництві флорентійського собору Санта-Марія-дель-Фйоре, два роки майстром мулярів на будівництві катедри в Орв'єто, де виконав мозаїки на фасаді (1359-1360)). Вважають, що він виконав у Флоренції фрески на хорах костелу Santa Maria Novella, розп'яття у базиліці св. Духа (італ. Santo Spirito), частини Тріумфу смерті в базиліці Санта-Кроче.
Лоджію деї Ланці (італ. Loggia della Signoria) часом називають Лоджія Оркагні (італ. Loggia Orcagni), хоча дослідження показали, що будівництво вів його однофамілець Бенчі ді Чоне.
Джерела ред.
- Gert Kreytenberg: Orcagna (Andrea di Cione). Ein universeller Künstler der Gotik in Florenz Philipp von Zabern Verlag, Mainz, München 2000 - ISBN 3-8053-2693-9.
- Luisa Marcucci: ANDREA di Cione Arcagnuolo. In: Alberto M. Ghisalberti (Hrsg.): Dizionario Biografico degli Italiani (DBI). Band 3 (Ammirato–Arcoleo), Istituto della Enciclopedia Italiana, Rom 1961 (italienisch).
- Orcagna. In: Ulrich Thieme, Felix Becker u. a.: Allgemeines Lexikon der Bildenden Künstler von der Antike bis zur Gegenwart. Band 26, E. A. Seemann, Leipzig 1932.
- Giorgio Vasari: Vita di D’Andrea di Cione Orcagna. in Vasari: Le vite dei più eccellenti pittori, scultori e architetti. Newton Compton Editori, Rom 2010, ISBN 978-88-541-1425-8, S. 212 ff.
Посилання ред.
- Orcagna, Andrea di Cione Arcangelo detto l' [ 28 квітня 2014 у Wayback Machine.] (іт.)
- Andrea di Cione Arcangelo detto Orcagna [ 27 квітня 2013 у Wayback Machine.] (іт.)
Примітки ред.
- ↑ RKDartists
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 16 вересня 2014.
- . Архів оригіналу за 18 вересня 2014. Процитовано 16 вересня 2014.
- . Архів оригіналу за 15 лютого 2015. Процитовано 16 вересня 2014.
- . Архів оригіналу за 11 березня 2015. Процитовано 16 вересня 2014.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Andrea Orcagna |