www.wikidata.uk-ua.nina.az

Орв єто італ Orvieto муніципалітет в Італії у регіоні Умбрія провінція Терні у давнину самостійне місто держава OrvietoК

Орв'єто

Орв'єто (італ. Orvieto) — муніципалітет в Італії, у регіоні Умбрія, провінція Терні, у давнину — самостійне місто-держава.

Орв'єто
Orvieto
Комуна
Країна  Італія
Регіон Умбрія
Провінція Терні
Код ISTAT 055023
Поштові індекси 05018
Телефонний код 0763
Координати 42°43′00″ пн. ш. 12°06′00″ сх. д. / 42.71667° пн. ш. 12.10000° сх. д. / 42.71667; 12.10000Координати: 42°43′00″ пн. ш. 12°06′00″ сх. д. / 42.71667° пн. ш. 12.10000° сх. д. / 42.71667; 12.10000
Висота 325 м.н.р.м.
Площа 281,16 км²
Населення 20 735 (31-12-2014)
Густота 73,75 ос./км²
Розміщення
 
Мапа
Влада
Мер Roberta Tardani (9-6-2019)
Офіційна сторінка

Орв'єто розташований на відстані близько 100 км на північ від Рима, 50 км на південний захід від Перуджі, 50 км на захід від Терні.

Населення — 20 735 осіб (2014). Щорічний фестиваль відбувається 19 березня. Покровитель — Святий Йосип.

Історія Редагувати

Поселення на високій туфовій скелі, що панує над усією навколишньою долиною, виникло не пізніше VII ст. до н. е.. Його мешканцями були етруски, що дали місту назву Велцна.

Велцна грала провідну роль у союзі дваднадцяти етруських міст-держав. Тут знаходився храм Вольтумна, у якому на свята і наради збиралися представники усіх етруських громад. Ще одне святилище — богині Нортії було відоме тим, що в його мур кожного року забивався цвях. Етруски вважали, що коли для нових цвяхів не залишиться місця — їхній народ зникне. Велцна мала потужні мури, які частково збереглися і досі. Етруський некрополь відомий зараз під назвою Туфове розп'яття (італ. Crocefisso di Tufo). Воду до міста постачали з глибокого колодязя (італ. Pozzo della Cava) глибиною 36 метрів.

У 392 р. до н. е. мешканці Велцни вперше зіткнулися з римлянами, зазнали від них поразки і змушені були сплачувати данину. Після придушення етруського повстання на початку III ст. до н. е. Велцна залишалася єдиним незалежним містом Етрурії. Її мури вважалися нездоланними. Але спалахнули заворушення в самому місті. Врешті решт владу у Велцні у 265 р. до н. е. захопили раби. Вцілілі громадяни змушені були звернутися до римлян по допомогу. Вояки консула Марка Флувія Флакка здобули місто, але владу колишнім громадянам не повернули. Поселення було вщент зруйноване, а його мешканців поселили в іншому місці — на рівніні, біля озера. Оскільки римляни називали Велцну Вольсиніями, то й нове місто отримало ім'я Вольсинії Нові або ж просто Вольсинії.

Життя на місці колишньої Велцни відновилося наприкінці античності, коли жити на відкритій рівнині знову стало небезпечно. Пагорб из етруськими руїнами іменувалі «старим містом» (лат. Urbs Vetus), тож і поселення отримало врешті трохи переінакшену назву Орв'єто. Роль міста зросла після того, як до нього з менш захищеної Больсени була перенесена резиденція єпископа. У V ст. римлян змінили готи, потім Італію відвоювали візантійці, а їм на зміну прийшли лангобарди.

Собор Орв'єто

Лангобардські герцоги контролювали Орв'єто до X ст., коли місто здобуло самоврядування. Наприкінці сторіччя Орв'єто відвідав папа Бенедикт VII разом з небожем Філіппо Альберічі. Останній згодом оселися у місті і в 1016 р. став його консулом. З 1201 р. міцеве самоврядування очолив подеста. За наказом Адріана IV місто було оточене мурами. Водночас саме за в цей час в Орв'єто особливого поширення набуває вчення патаренів, симпатики яких навіть очолили місцеве самоврядування. Це викликало невдоволення Іннокентія III, який у 1199 р. спрямував до міста Петра Паренцо. Паренцо був вбитий, і після цього рух патаренів в Орв'єто був придушений з надзвичайною жорстокістю — тож надалі жодного опору владі пап міські мешканці чинити не наважувалися. Григорій IX навіть заснував у місті богословську школу.

Колодязь Святого Патрика в Орвієто

Папа Урбан IV обрав Орв'єто для церемонії свого сходження на престол і почав будівництво у місті папського палацу. Щоправда будівництво завершилося вже після його смерті, тож першим мешканцем палацу став Григорій X. У 1290 р. за розпорядженням папи Мартина IV в Орв'єто почали зводити собор. Миколай IV перевіз до міста усю курію і був обраний мешанцями Орв'єто подеста та народним капітаном. Подеста став і народжений в Орв'єто Боніфацій VIII, який подарував рідному місту… власну статую для встановлення на міських воротах. Після його смерті, щоправда, розпочався «авіньйонський полон пап» і Орв'єто почало занепадати.

У 1527 р. в Орв'єто переховувався Климент VII. Щоб місто могло витримати облогу, за проектом Антоніо де Сангалло Молодшого був збудований грандіозний Колодязь Святого Патрика глибиною 53 метри із подвійними сходами і 72 віконцями.

Демографія Редагувати

Населення за роками:


Станом на 31 грудня 2014 року в муніципалітеті офіційно проживали 2004 іноземці з 69 країн, серед них 700 громадян країн Євросоюзу та 199 громадян України.

Сусідні муніципалітети Редагувати

Особи, пов'язані з містом Редагувати

Галерея зображень Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
  2. . ISTAT. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 25 грудня 2014. (італ.)
  3. Наведено за італійською вікіпедією (28.12.2015).
  4. Cittadini Stranieri [іноземні громадяни] (італ.). ISTAT. Процитовано 12 серпня 2016. 


Це незавершена стаття з географії Італії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Orv yeto ital Orvieto municipalitet v Italiyi u regioni Umbriya provinciya Terni u davninu samostijne misto derzhava Orv yetoOrvietoKomunaKrayina ItaliyaRegion UmbriyaProvinciya TerniKod ISTAT 055023Poshtovi indeksi 05018Telefonnij kod 0763Koordinati 42 43 00 pn sh 12 06 00 sh d 42 71667 pn sh 12 10000 sh d 42 71667 12 10000 Koordinati 42 43 00 pn sh 12 06 00 sh d 42 71667 pn sh 12 10000 sh d 42 71667 12 10000Visota 325 m n r m Plosha 281 16 km Naselennya 20 735 31 12 2014 Gustota 73 75 os km Rozmishennya MapaVladaMer Roberta Tardani 9 6 2019 Oficijna storinkaOrv yeto roztashovanij na vidstani 1 blizko 100 km na pivnich vid Rima 50 km na pivdennij zahid vid Perudzhi 50 km na zahid vid Terni Naselennya 20 735 osib 2014 2 Shorichnij festival vidbuvayetsya 19 bereznya Pokrovitel Svyatij Josip Zmist 1 Istoriya 2 Demografiya 3 Susidni municipaliteti 4 Osobi pov yazani z mistom 5 Galereya zobrazhen 6 Div takozh 7 PrimitkiIstoriya RedaguvatiPoselennya na visokij tufovij skeli sho panuye nad usiyeyu navkolishnoyu dolinoyu viniklo ne piznishe VII st do n e Jogo meshkancyami buli etruski sho dali mistu nazvu Velcna Velcna grala providnu rol u soyuzi dvadnadcyati etruskih mist derzhav Tut znahodivsya hram Voltumna u yakomu na svyata i naradi zbiralisya predstavniki usih etruskih gromad She odne svyatilishe bogini Nortiyi bulo vidome tim sho v jogo mur kozhnogo roku zabivavsya cvyah Etruski vvazhali sho koli dlya novih cvyahiv ne zalishitsya miscya yihnij narod znikne Velcna mala potuzhni muri yaki chastkovo zbereglisya i dosi Etruskij nekropol vidomij zaraz pid nazvoyu Tufove rozp yattya ital Crocefisso di Tufo Vodu do mista postachali z glibokogo kolodyazya ital Pozzo della Cava glibinoyu 36 metriv U 392 r do n e meshkanci Velcni vpershe zitknulisya z rimlyanami zaznali vid nih porazki i zmusheni buli splachuvati daninu Pislya pridushennya etruskogo povstannya na pochatku III st do n e Velcna zalishalasya yedinim nezalezhnim mistom Etruriyi Yiyi muri vvazhalisya nezdolannimi Ale spalahnuli zavorushennya v samomu misti Vreshti resht vladu u Velcni u 265 r do n e zahopili rabi Vcilili gromadyani zmusheni buli zvernutisya do rimlyan po dopomogu Voyaki konsula Marka Fluviya Flakka zdobuli misto ale vladu kolishnim gromadyanam ne povernuli Poselennya bulo vshent zrujnovane a jogo meshkanciv poselili v inshomu misci na rivnini bilya ozera Oskilki rimlyani nazivali Velcnu Volsiniyami to j nove misto otrimalo im ya Volsiniyi Novi abo zh prosto Volsiniyi Zhittya na misci kolishnoyi Velcni vidnovilosya naprikinci antichnosti koli zhiti na vidkritij rivnini znovu stalo nebezpechno Pagorb iz etruskimi ruyinami imenuvali starim mistom lat Urbs Vetus tozh i poselennya otrimalo vreshti trohi pereinakshenu nazvu Orv yeto Rol mista zrosla pislya togo yak do nogo z mensh zahishenoyi Bolseni bula perenesena rezidenciya yepiskopa U V st rimlyan zminili goti potim Italiyu vidvoyuvali vizantijci a yim na zminu prijshli langobardi nbsp Sobor Orv yetoLangobardski gercogi kontrolyuvali Orv yeto do X st koli misto zdobulo samovryaduvannya Naprikinci storichchya Orv yeto vidvidav papa Benedikt VII razom z nebozhem Filippo Alberichi Ostannij zgodom oselisya u misti i v 1016 r stav jogo konsulom Z 1201 r miceve samovryaduvannya ocholiv podesta Za nakazom Adriana IV misto bulo otochene murami Vodnochas same za v cej chas v Orv yeto osoblivogo poshirennya nabuvaye vchennya patareniv simpatiki yakih navit ocholili misceve samovryaduvannya Ce viklikalo nevdovolennya Innokentiya III yakij u 1199 r spryamuvav do mista Petra Parenco Parenco buv vbitij i pislya cogo ruh patareniv v Orv yeto buv pridushenij z nadzvichajnoyu zhorstokistyu tozh nadali zhodnogo oporu vladi pap miski meshkanci chiniti ne navazhuvalisya Grigorij IX navit zasnuvav u misti bogoslovsku shkolu nbsp Kolodyaz Svyatogo Patrika v OrviyetoPapa Urban IV obrav Orv yeto dlya ceremoniyi svogo shodzhennya na prestol i pochav budivnictvo u misti papskogo palacu Shopravda budivnictvo zavershilosya vzhe pislya jogo smerti tozh pershim meshkancem palacu stav Grigorij X U 1290 r za rozporyadzhennyam papi Martina IV v Orv yeto pochali zvoditi sobor Mikolaj IV pereviz do mista usyu kuriyu i buv obranij meshancyami Orv yeto podesta ta narodnim kapitanom Podesta stav i narodzhenij v Orv yeto Bonifacij VIII yakij podaruvav ridnomu mistu vlasnu statuyu dlya vstanovlennya na miskih vorotah Pislya jogo smerti shopravda rozpochavsya avinjonskij polon pap i Orv yeto pochalo zanepadati U 1527 r v Orv yeto perehovuvavsya Kliment VII Shob misto moglo vitrimati oblogu za proektom Antonio de Sangallo Molodshogo buv zbudovanij grandioznij Kolodyaz Svyatogo Patrika glibinoyu 53 metri iz podvijnimi shodami i 72 vikoncyami Demografiya RedaguvatiNaselennya za rokami 3 Stanom na 31 grudnya 2014 roku v municipaliteti oficijno prozhivali 2004 inozemci z 69 krayin sered nih 700 gromadyan krayin Yevrosoyuzu ta 199 gromadyan Ukrayini 4 Susidni municipaliteti RedaguvatiAllerona Banoredzho Baski Bolsena Kastel Dzhordzho Kastel Viskardo Kastiljone in Teverina Chivitella d Alyano Fikulle Lubriano Montekko Porano San Venanco TodiOsobi pov yazani z mistom RedaguvatiMikele Sanmikeli 1484 1559 fortifikator i arhitektor dobi vidrodzhennyaGalereya zobrazhen Redaguvati nbsp Plosha Respubliki nbsp Starodavnij rajon Cava nbsp Katedralnij sobor Duomo fasad nbsp Zagalnij viglyad soboru nbsp V sobori nbsp Kolodyaz Svyatogo Patrika nbsp Hram Belveder nbsp Muzej Klaudio Fayina nbsp Krayevid bilya Orv yeto nbsp Orv yetoDiv takozh RedaguvatiSpisok municipalitetiv provinciyi TerniPrimitki Redaguvati Fizichni vidstani ta napryamki rozrahovani za koordinatami municipalitetiv Demografichnij balans 2014 roku ta naselennya na 31 grudnya ISTAT Arhiv originalu za 26 chervnya 2015 Procitovano 25 grudnya 2014 ital Navedeno za italijskoyu vikipediyeyu 28 12 2015 Cittadini Stranieri inozemni gromadyani ital ISTAT Procitovano 12 serpnya 2016 nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Italiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Orv 27yeto amp oldid 38567369