Федір Фердинандович Андерс (2 червня 1868, Київ — 31 травня 1926, Київ) — український інженер, конструктор першого в Україні дирижабля.
| Андерс Федір Фердинандович | |
|---|---|
| Народився | 2 червня 1868 Київ, Російська імперія |
| Помер | 31 травня 1926 (57 років) Київ, Українська СРР, СРСР |
| Поховання | |
| Діяльність | інженер |
| Alma mater | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського |
Біографія Редагувати
Народився 2 червня 1868 року в Києві. Навчався в реальному, потім — у землемірному училищах. Імовірно, в 1918 році заочно закінчив Київський політехнічний інститут.
У 1911 році збудував один з перших в Російській імперії дирижаблів — дирижабль м'якої конструкції «Київ». 9 жовтня 1911 року Андерс здійснив перший публічний політ на дирижаблі власної конструкції над Києвом, в Купецькому саду (тепер Хрещатий парк). Газети того часу писали про технічні характеристики аеростата так:
| Дирижабль має об'єм 890 м³. На ньому встановлено мотор „Анзані“ на 25 кінських сил із водяним охолодженням. Довжина балона 51 аршин, а човна, підвішеного до балона, - 25 аршинів. З одного боку човна встановлено двигун та інші механічні пристрої, а з іншого — невеликий металевий кошик для пасажирів. Оригінальний текст (рос.) Дирижабль имеет объём 890 м³. На нëм установлен мотор „Анзани“ в 25 лошадиных сил с водяным охлаждением. Длина баллона 51 аршин, а ладьи, подвешенной к баллону, — 25 аршин. На одной стороне лодки установлены мотор и другие механические приспособления, а на другой — небольшая металлическая корзина для пассажиров. |
Дирижабль «Київ», сконструйований Федором Андерсом, перевіз близько 200 пасажирів. Це було перше організоване перевезення пасажирів повітряним транспортом в Росії. Оболонка дирижабля мала 36,5 м у довжину, 7 метрів у діаметрі, робочий газ — водень, ємність оболонки — 1 000 м³. Гондола була обладнана мотором «НАГ» у 60 кінських сил.
29 серпня 1912 року трапилася катастрофа. Дирижабль вирушив з Києва в напрямку Чернігова і за 12 верст від Остра згорів. Причина загоряння невідома, однак припускається, що нею стала несправність системи подачі палива до двигуна. Згодом інженер сконструював інший дирижабль — «Київ-2», гондола якого мала форму човна й могла триматися на воді у випадку приводнення. За деякими даними, Федір Андерс близько року працював у Німеччині на заводах Цеппеліна.
Протягом 1913—1926 років мешкав у Києві в будинку № 50 на вулиці Фундуклеївській/Леніна. Помер 31 травня 1926 року. Похований у Києві на старій частині Байкового цвинтаря (ділянка № 5). 1961 року на могилі встановлений надгробний пам'ятник у вигляді прямокутної стели на постаменті, на якій висічений напис:
«Андерс Фёдор Фердинандович. Русский советский инженер-конструктор, дирижаблестроитель».
Стела і постамент виготовлені із лабрадориту.
Вшанування Редагувати
На честь Федора Андерса в Києві було названо вулицю на Чоколівці та Совках (тепер тупик без назви; незважаючи на офіційну ліквідацію назви вулиці, зупинка тролейбусів № 9 і 22, а також автобуса № 78, і досі має назву «вулиця Федора Андерса»). У 2019 року таку ж назву отримала нова вулиця в Солом'янському районі міста Києва, в місцевості Совках.
На будинку № 50 на вулиці Богдана Хмельницькогоу Києві, де жив Федір Андерс, у 1970 році встановили меморіальну дошку (граніт; архітектор В. Л. Лоботинський).
Примітки Редагувати
- П. М. Калугин. Памятники российским деятелям истории и культуры в Украине. Каталог-справочник. Киев. 2008. С. 17. ISBN 978-966-8325-87-8
- . Архів оригіналу за 20 серпня 2013. Процитовано 9 серпня 2009.
- Андерсу Ф. Ф. меморіальна дошка // Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл., С. 40.
Посилання Редагувати
- Тетяна Никитюк «Злет і забуття. Портрет Федора Андерса в інтер'єрі історії повітроплавання» // Дзеркало тижня. № 30(709), 15 серпня 2008.
- Тетяна Никитюк «Мифы и правда о конструкторе дирижаблей Ф. Ф. Андерсе [ 5 червня 2020 у Wayback Machine.]»
- Патенти SU 2643 [ 2 лютого 2020 у Wayback Machine.], SU 2644 [ 28 січня 2020 у Wayback Machine.], SU 2645 [ 28 січня 2020 у Wayback Machine.].