www.wikidata.uk-ua.nina.az

Амбелау острів Амбелау також Амбалау індонез Ambelau Ambalau острів у Малайському архіпелазі у групі Молуккських острові

Амбелау (острів)

Амбелау, також Амбалау (індонез. Ambelau, Ambalau) — острів у Малайському архіпелазі, у групі Молуккських островів (індонез. Kepulauan Maluku), Індонезія. Площа — 306 км², максимальна висота над рівнем моря — 608 м. Населення (станом на 2009 рік) — близько 9600 осіб, більшість з яких становлять корінні жителі — амбелауанці.

Амбелау
індонез. Ambelau, Ambalau
Розташування острова Амбелау на мапі південної частини Молуккських островів
Карта
Карта острова
Географія
3°51′16″ пд. ш. 127°11′35″ сх. д. / 3.854719400028° пд. ш. 127.19305560002777611° сх. д. / -3.854719400028; 127.19305560002777611Координати: 3°51′16″ пд. ш. 127°11′35″ сх. д. / 3.854719400028° пд. ш. 127.19305560002777611° сх. д. / -3.854719400028; 127.19305560002777611
Місцерозташування Південно-Східна Азія
Акваторія Банда
Група островів Великі Зондські острови
Країна
 Індонезія
Адм. одиниця South Buru Regencyd
Населення

Списки
list of islands of Indonesiad
Амбелау
Амбелау (Індонезія)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Амбелау.

Лежить приблизно за 20 км на південний схід від більшого острова Буру. Адміністративно належить до провінції Малуку (індонез. Provinsi Maluku), округ (кабупатену) Південний Буру (індонез. Kabupaten Buru Selatan). Територія острова виділена в окремий однойменний район (кечаматан). Адміністративний центр району — Ваілуа (індонез. Wailua), найбільший населений пункт острова.

Основний вид господарської діяльності острів'ян — землеробство: вирощують кукурудзу, овочі, прянощі. Деякого розвитку набуло рибальство.

Варіативність написання назви ред.

Фонетична особливість місцевих мов обумовлює редукцію і, відповідно, нечітке звучання голосної у другому складі назви острова (а також у назвах однойменної народності, що проживає на острові та її мови). В українській і західній картографії прийняте її написання через букву «е» — «Амбелау», тоді як у сучасних індонезійських джерелах поступово утверджується написання через «а» — «Амбалау». Саме цей варіант вживається, зокрема, в службових документах і на офіційному сайті округів Буру і Південний Буру.

Фізико-географічна характеристика ред.

Фізична карта острова Амбелау

Географічне положення ред.

Острів належить до групи Молуккських островів. Розташований у морі Банда біля південного входу в протоку Маніпа на відстані близько 20 км на південний схід від більшого острова Буру. Площа — 306 км².

Має близьку до овальної форму (діаметр — близько 10 км), з невеликим виступом у південно-східній частині. Берегова лінія порізана не дуже значно, є близько десяти невеликих заток.

Природні умови ред.

Острів має вулканічне походження. У його геологічній структурі переважають кайнозойські осадові породи. Рельєф переважно пагорбистий, рівнинними є лише піщані ділянки узбережжя на півночі, півдні і південному сході острова. Найзначніші височини, пагорби Баула (індонез. Gunung Baula, 608 м над рівнем моря — найвища точка Амбелау) і Нона (індонез. unung Nona — 559 м) розташовані в західній частині.

Значна частина території, особливо в гірських районах, покрита вологими тропічними лісами. Флора і фауна острова й акваторії, що його оточує, вирізняються різноманіттям видів. Біля узбережжя наявні коралові рифи.

Перебуває в сейсмічно активній зоні. Періодично бувають землетруси — останній раз у серпні 2006 року.

Історія ред.

Відомо, що в доколоніальний період острів був досить щільно заселений представниками австронезійської народності — амбелауанцями, які станом на початок XXI століття становлять більшість тутешніх мешканців. У XVI—XVII століттях про свою владу над цією частиною Молукки заявляли правителі султанату Тернате, проте мова, очевидно, йшла лише про символічний васалітет. Португальські колонізатори, які дістались до цього району архіпелагу наприкінці XVI століття уклали договір з Тернате про його спільне освоєння, однак і їх влада над місцевим населенням була номінальною.

Потрапляння Амбелау в зону впливу Голландської Ост-Індійської компанія (ГОІК) відбулося до середини XVII століття. Відомо, що в 1660-тих роках на острів здійснювали набіги папуаські пірати, які захоплювали місцевих жителів для продажу в рабство. Саме їх систематичні напади на Амбелау спонукали ГОІК направити проти папуасів кілька каральних експедицій.

Основний інтерес для колонізаторів становили прянощі, які зростали тут. Однак вони визнали активну господарську експлуатацію маленького важкодоступного острова нерентабельною: керівництво ГОІК вирішило локалізувати виробництво прянощів на мінімальній, добре освоєній і захищеній території декількох більших островів Молуккського архіпелагу. В результаті ще до кінця XVII століття голландці вивезли значну частину місцевих жителів на сусідній острів Буру, де експлуатували на плантаціях гвоздики. Адміністративно Амбелау увійшов до складу амбонського губернаторства, керівник якого був на острові Амбон і підпорядковувався безпосередньо генерал-губернатору Нідерландської Ост-Індії.

Суттєвого господарського значення острів не набув і на пізнішому етапі голландської колонізації, після того, як наприкінці XVIII століття влада над сучасною територією Індонезії перейшла від збанкрутілої ГОІК безпосередньо до уряду Нідерландів. Після захоплення Нідерландської Ост-Індії Японією під час Другої світової війни в 1942 році Амбелау, разом з рештою Молукк, був віднесений до зони окупації 2-го флоту Імперії. Окупація формально завершилася в серпні 1945 року практично одночасно з проголошенням незалежності Республіки Індонезії. Однак уряд Республіки був не в змозі встановити свою владу в настільки віддаленому регіоні, і на початку 1946 року Нідерланди без опору відновили свій контроль над островом. Через кілька місяців територія Амбелау разом з усіма Молукками, Сулавесі і Малими Зондськими островами увійшла до складу квазі-незалежної держави Східна Індонезія, створеної за ініціативи Нідерландів, що розраховували перетворити свої колишні колоніальні володіння в Ост-Індії в залежне федеративне утворення.

У грудні 1949 року Східна Індонезія увійшла до складу Сполучених Штатів Індонезії (СШІ), заснованих за рішенням індонезійсько-нідерландської Гаазької конференції круглого столу. У квітні 1950 року, напередодні входження більшої частини Східної Індонезії до складу Республіки Індонезії та припинення існування СШІ, місцева влада південної частини Молукк проголосила створення незалежної від Індонезії Республіки Південно-Молуккських островів (РПМО), що включила територію Амбелау. Після невдалих спроб домогтися приєднання РПМО шляхом переговорів Республіка Індонезія розгорнула в липні 1950 проти неї військові дії. До кінця року всю територію цієї невизнаної держави, включаючи Амбелау, повністю взяли під свій контроль збройні сили Індонезії і проголосили частиною Республіки Індонезії.

Населення ред.

Чисельність, розселення ред.

Населення Амбалау становить близько 9600 осіб (на 2009 рік), при цьому більша його частина проживає в прибережних рівнинних районах. Розподіл населення за адміністративно-територіальним одиницям такий:

  • Кампунгбару — 1442 особи
  • Лумой — 950 осіб (приблизна оцінка)
  • Масавой — 838 осіб
  • Селасі — 1174 особи
  • Сівар — 1172 особи
  • Уліма — 1407 осіб
  • Елара — 2610 осіб.

Національний склад, мови ред.

Основну частину населення становлять корінні жителі — амбелауанці. Крім того, на острові проживають вихідці з інших Молуккських островів, острова Сулавесі (переважно — Буги), а також яванці (останні переселялися на острів здебільшого в рамках масштабних трансміграційних програм, що здійснювалися як голландської колоніальної адміністрацією в 1900-х роках, так і владою незалежної Індонезії в 1950 — 90-х). Засобом міжнаціонального спілкування слугує державна мова країни — індонезійська, нею на розмовному рівні володіє значна частина дорослого населення острова, при тому, що в побуті в широкому вжитку місцеві мови і діалекти, насамперед — мова амбелау.

Релігійний склад ред.

Переважна частина населення — мусульмани — суніти, є деяка кількість християн. Частина остров'ян зберігає пережитки традиційних місцевих вірувань.

Адміністративний устрій ред.

Територія острова належить до індонезійської провінції Малуку. До 1999 року вона входила до складу округу (кабупатену) Центральний Малуку (індонез. Kabupaten Maluku Tengah), потім — до складу округу Буру (індонез. Kabupaten Buru), в рамках якого була виділена в окремий однойменний район (кечаматан). 2008 року, після поділу Буру на округи Буру і Південний Буру, увійшла до складу останнього, зберігши статус району.

Ділиться на сім адміністративно-територіальних одиниць нижчої ланки, що мають назву село (деса) або поселення (келурахан): Кампунгбару (індонез. Kampung Baru), Лумой (індонез. Lumoy), Масавой (індонез. Masawoy), Селасіє (індонез. Selasi), Сівар (індонез. Siwar), Уліма (індонез. Ulima) і Елара (індонез. Elara). Їхніми адміністративними центрами є однойменні населені пункти.

Економіка ред.

Бабірусса — головний шкідник сільського господарства Амбелау

Основою місцевої економіки є сільське господарство, при тому, що в більшості районів розвиток землеробства — зокрема, традиційне для сусідніх островів рисівництво — істотно ускладнений через гористий рельєф і кам'янисті ґрунти. Значущим несприятливим фактором є і достаток диких свиней — бабірусс, які розоряють посіви. На порівняно невеликих ділянках родючого ґрунту — переважно на узбережжі — вирощують кукурудзу, саго, батат, какао, кокосові пальми, а також прянощі — гвоздику і мускатний горіх.

Рибальство розвинене переважно в селах Масавой і Уліма, основний промисловий вид — тунець.

Частину сільськогосподарської і продукції та риби поставляють на сусідній Буру, головним чином на ринки міста Намлеа.

Примітки ред.

  1. ↑ Indonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050-145 of 2022
    d:Track:Q112136164
  2. ↑ Pemekaran BURSEL (індонез.). Pemerintah Kabupaten Buru. 29 ноября 2007 года. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 27 марта 2010. 
  3. ↑ Sailing Directions, 2004, с. 46.
  4. Local Knowledge, 2009, с. 66.
  5. Tremor jolts Banda Sea (англ.). Antara. 15 августа 2006. Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 14 апреля 2010. 
  6. Sharing the Earth, 2006, с. 135.
  7. Pirates, 2010, с. 150-151.
  8. Robert Cribb. (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 ноября 2014 года. 
  9. (англ.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2004. Процитовано 5 ноября 2014 года. 
  10. ↑ South Moluccas, Indonesia (англ.). 16 февраля 2008 года. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 5 ноября 2014 года. 
  11. Бандиленко и др., 1992—1993, с. 90—92, ч. 2.
  12. ↑ Karen Parker, J.D. (March 1996). Republik Maluku: The Case for Self-determination (англ.). Association of Humanitarian Lawyers. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 5 ноября 2014 года. 
  13. Indonesian States 1946-1950 (англ.). Ben Cahoon. Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 5 ноября 2014 года. 
  14. ↑ Бандиленко и др., 1992—1993, с. 93, ч. 2.
  15. Local Knowledge, 2009, с. 24-25.
  16. НРМ, 1998, с. 41.
  17. Local Knowledge, 2009, с. iv.
  18. Local Knowledge, 2009, с. 25.
  19. (PDF) (індонез.). LL Sekretariat Negara. Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 7 ноября 2014 года. 
  20. Undang-Undang Republik Indonesia Nomor 32 Tahun 2008 tentang Pembentukan Pembentukan Kabupaten Buru Selatan di Provinsi Maluku (PDF) (індонез.). LL Sekretariat Negara. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 6 ноября 2014 года. 
  21. Local Knowledge, 2009, с. 23.
  22. ↑ Local Knowledge, 2009, с. 24.

Література ред.

  • Бандиленко Г. Г., Гневушева Е. И., Деопик Д. В., Циганов В. А. История Индонезии: В 2 ч. — М. : Моск. ун-та, 1992—1993. — ISBN 5-211-02202-5.
  • Тишков В. А. (главный редактор). Народы и религии мира. — М. : Большая Российская энциклопедия, 1998. — 928 p. — ISBN 5-85270-155-6.
  • John Kleinen, Manon Osseweijer (editors). Pirates, Ports, and Coasts in Asia: Historical and Contemporary Perspectives. — Singapore : Institute of Southeast Asian Studies, 2010. — 289 p. — ISBN 978-981-4279-07-9.
  • Prostar Sailing Directions 2004 New Guinea Enroute (№ 164). — Springfield : National Geospatial-Intelligence Agency, 2004.
  • Thomas Reuter (editor). Sharing the Earth, Dividing the Land: Land and Territory in the Austronesian World. — Canberra : ANU E Press, 2006. — 385 p. — ISBN 9781920942700.
  • Local Knowledge And Fishery Management. — Bogor : Center for Coastal and Marine Resources Studies, Bogor Agricultural University, Indonesia, 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ambelau takozh Ambalau indonez Ambelau Ambalau ostriv u Malajskomu arhipelazi u grupi Molukkskih ostroviv indonez Kepulauan Maluku Indoneziya Plosha 306 km maksimalna visota nad rivnem morya 608 m Naselennya stanom na 2009 rik blizko 9600 osib bilshist z yakih stanovlyat korinni zhiteli ambelauanci Ambelauindonez Ambelau AmbalauRoztashuvannya ostrova Ambelau na mapi pivdennoyi chastini Molukkskih ostrovivKartaKarta ostrovaGeografiya3 51 16 pd sh 127 11 35 sh d 3 854719400028 pd sh 127 19305560002777611 sh d 3 854719400028 127 19305560002777611 Koordinati 3 51 16 pd sh 127 11 35 sh d 3 854719400028 pd sh 127 19305560002777611 sh d 3 854719400028 127 19305560002777611Misceroztashuvannya Pivdenno Shidna AziyaAkvatoriya BandaGrupa ostroviv Veliki Zondski ostroviKrayina Indoneziya 1 Adm odinicya South Buru Regencyd 1 NaselennyaSpiski list of islands of IndonesiadAmbelauAmbelau Indoneziya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ambelau Lezhit priblizno za 20 km na pivdennij shid vid bilshogo ostrova Buru Administrativno nalezhit do provinciyi Maluku indonez Provinsi Maluku okrug kabupatenu Pivdennij Buru indonez Kabupaten Buru Selatan Teritoriya ostrova vidilena v okremij odnojmennij rajon kechamatan Administrativnij centr rajonu Vailua indonez Wailua najbilshij naselenij punkt ostrova Osnovnij vid gospodarskoyi diyalnosti ostriv yan zemlerobstvo viroshuyut kukurudzu ovochi pryanoshi Deyakogo rozvitku nabulo ribalstvo Zmist 1 Variativnist napisannya nazvi 2 Fiziko geografichna harakteristika 2 1 Geografichne polozhennya 2 2 Prirodni umovi 3 Istoriya 4 Naselennya 4 1 Chiselnist rozselennya 4 2 Nacionalnij sklad movi 4 3 Religijnij sklad 5 Administrativnij ustrij 6 Ekonomika 7 Primitki 8 LiteraturaVariativnist napisannya nazvi red Fonetichna osoblivist miscevih mov obumovlyuye redukciyu i vidpovidno nechitke zvuchannya golosnoyi u drugomu skladi nazvi ostrova a takozh u nazvah odnojmennoyi narodnosti sho prozhivaye na ostrovi ta yiyi movi V ukrayinskij i zahidnij kartografiyi prijnyate yiyi napisannya cherez bukvu e Ambelau todi yak u suchasnih indonezijskih dzherelah postupovo utverdzhuyetsya napisannya cherez a Ambalau Same cej variant vzhivayetsya zokrema v sluzhbovih dokumentah i na oficijnomu sajti okrugiv Buru i Pivdennij Buru 2 Fiziko geografichna harakteristika red nbsp Fizichna karta ostrova AmbelauGeografichne polozhennya red Ostriv nalezhit do grupi Molukkskih ostroviv Roztashovanij u mori Banda bilya pivdennogo vhodu v protoku Manipa na vidstani blizko 20 km na pivdennij shid vid bilshogo ostrova Buru Plosha 306 km 2 Maye blizku do ovalnoyi formu diametr blizko 10 km z nevelikim vistupom u pivdenno shidnij chastini Beregova liniya porizana ne duzhe znachno ye blizko desyati nevelikih zatok 3 Prirodni umovi red Ostriv maye vulkanichne pohodzhennya U jogo geologichnij strukturi perevazhayut kajnozojski osadovi porodi Relyef perevazhno pagorbistij rivninnimi ye lishe pishani dilyanki uzberezhzhya na pivnochi pivdni i pivdennomu shodi ostrova Najznachnishi visochini pagorbi Baula indonez Gunung Baula 608 m nad rivnem morya najvisha tochka Ambelau i Nona indonez unung Nona 559 m roztashovani v zahidnij chastini 3 Znachna chastina teritoriyi osoblivo v girskih rajonah pokrita vologimi tropichnimi lisami Flora i fauna ostrova j akvatoriyi sho jogo otochuye viriznyayutsya riznomanittyam vidiv Bilya uzberezhzhya nayavni koralovi rifi 3 4 Perebuvaye v sejsmichno aktivnij zoni Periodichno buvayut zemletrusi ostannij raz u serpni 2006 roku 5 Istoriya red Vidomo sho v dokolonialnij period ostriv buv dosit shilno zaselenij predstavnikami avstronezijskoyi narodnosti ambelauancyami yaki stanom na pochatok XXI stolittya stanovlyat bilshist tuteshnih meshkanciv U XVI XVII stolittyah pro svoyu vladu nad ciyeyu chastinoyu Molukki zayavlyali praviteli sultanatu Ternate prote mova ochevidno jshla lishe pro simvolichnij vasalitet Portugalski kolonizatori yaki distalis do cogo rajonu arhipelagu naprikinci XVI stolittya uklali dogovir z Ternate pro jogo spilne osvoyennya odnak i yih vlada nad miscevim naselennyam bula nominalnoyu 6 Potraplyannya Ambelau v zonu vplivu Gollandskoyi Ost Indijskoyi kompaniya GOIK vidbulosya do seredini XVII stolittya Vidomo sho v 1660 tih rokah na ostriv zdijsnyuvali nabigi papuaski pirati yaki zahoplyuvali miscevih zhiteliv dlya prodazhu v rabstvo Same yih sistematichni napadi na Ambelau sponukali GOIK napraviti proti papuasiv kilka karalnih ekspedicij 7 Osnovnij interes dlya kolonizatoriv stanovili pryanoshi yaki zrostali tut Odnak voni viznali aktivnu gospodarsku ekspluataciyu malenkogo vazhkodostupnogo ostrova nerentabelnoyu kerivnictvo GOIK virishilo lokalizuvati virobnictvo pryanoshiv na minimalnij dobre osvoyenij i zahishenij teritoriyi dekilkoh bilshih ostroviv Molukkskogo arhipelagu V rezultati she do kincya XVII stolittya gollandci vivezli znachnu chastinu miscevih zhiteliv na susidnij ostriv Buru de ekspluatuvali na plantaciyah gvozdiki Administrativno Ambelau uvijshov do skladu ambonskogo gubernatorstva kerivnik yakogo buv na ostrovi Ambon i pidporyadkovuvavsya bezposeredno general gubernatoru Niderlandskoyi Ost Indiyi 8 Suttyevogo gospodarskogo znachennya ostriv ne nabuv i na piznishomu etapi gollandskoyi kolonizaciyi pislya togo yak naprikinci XVIII stolittya vlada nad suchasnoyu teritoriyeyu Indoneziyi perejshla vid zbankrutiloyi GOIK bezposeredno do uryadu Niderlandiv Pislya zahoplennya Niderlandskoyi Ost Indiyi Yaponiyeyu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v 1942 roci Ambelau razom z reshtoyu Molukk buv vidnesenij do zoni okupaciyi 2 go flotu Imperiyi 9 Okupaciya formalno zavershilasya v serpni 1945 roku praktichno odnochasno z progoloshennyam nezalezhnosti Respubliki Indoneziyi Odnak uryad Respubliki buv ne v zmozi vstanoviti svoyu vladu v nastilki viddalenomu regioni i na pochatku 1946 roku Niderlandi bez oporu vidnovili svij kontrol nad ostrovom Cherez kilka misyaciv teritoriya Ambelau razom z usima Molukkami Sulavesi i Malimi Zondskimi ostrovami uvijshla do skladu kvazi nezalezhnoyi derzhavi Shidna Indoneziya stvorenoyi za iniciativi Niderlandiv sho rozrahovuvali peretvoriti svoyi kolishni kolonialni volodinnya v Ost Indiyi v zalezhne federativne utvorennya 10 11 U grudni 1949 roku Shidna Indoneziya uvijshla do skladu Spoluchenih Shtativ Indoneziyi SShI zasnovanih za rishennyam indonezijsko niderlandskoyi Gaazkoyi konferenciyi kruglogo stolu 10 12 13 U kvitni 1950 roku naperedodni vhodzhennya bilshoyi chastini Shidnoyi Indoneziyi do skladu Respubliki Indoneziyi ta pripinennya isnuvannya SShI misceva vlada pivdennoyi chastini Molukk progolosila stvorennya nezalezhnoyi vid Indoneziyi Respubliki Pivdenno Molukkskih ostroviv RPMO sho vklyuchila teritoriyu Ambelau 12 14 Pislya nevdalih sprob domogtisya priyednannya RPMO shlyahom peregovoriv Respublika Indoneziya rozgornula v lipni 1950 proti neyi vijskovi diyi Do kincya roku vsyu teritoriyu ciyeyi neviznanoyi derzhavi vklyuchayuchi Ambelau povnistyu vzyali pid svij kontrol zbrojni sili Indoneziyi i progolosili chastinoyu Respubliki Indoneziyi 12 14 Naselennya red Chiselnist rozselennya red Naselennya Ambalau stanovit blizko 9600 osib na 2009 rik pri comu bilsha jogo chastina prozhivaye v priberezhnih rivninnih rajonah Rozpodil naselennya za administrativno teritorialnim odinicyam takij 15 Kampungbaru 1442 osobi Lumoj 950 osib priblizna ocinka Masavoj 838 osib Selasi 1174 osobi Sivar 1172 osobi Ulima 1407 osib Elara 2610 osib Nacionalnij sklad movi red Osnovnu chastinu naselennya stanovlyat korinni zhiteli ambelauanci Krim togo na ostrovi prozhivayut vihidci z inshih Molukkskih ostroviv ostrova Sulavesi perevazhno Bugi a takozh yavanci ostanni pereselyalisya na ostriv zdebilshogo v ramkah masshtabnih transmigracijnih program sho zdijsnyuvalisya yak gollandskoyi kolonialnoyi administraciyeyu v 1900 h rokah tak i vladoyu nezalezhnoyi Indoneziyi v 1950 90 h 16 Zasobom mizhnacionalnogo spilkuvannya sluguye derzhavna mova krayini indonezijska neyu na rozmovnomu rivni volodiye znachna chastina doroslogo naselennya ostrova pri tomu sho v pobuti v shirokomu vzhitku miscevi movi i dialekti nasampered mova ambelau 17 Religijnij sklad red Perevazhna chastina naselennya musulmani suniti ye deyaka kilkist hristiyan Chastina ostrov yan zberigaye perezhitki tradicijnih miscevih viruvan 18 Administrativnij ustrij red Teritoriya ostrova nalezhit do indonezijskoyi provinciyi Maluku Do 1999 roku vona vhodila do skladu okrugu kabupatenu Centralnij Maluku indonez Kabupaten Maluku Tengah potim do skladu okrugu Buru indonez Kabupaten Buru v ramkah yakogo bula vidilena v okremij odnojmennij rajon kechamatan 19 2008 roku pislya podilu Buru na okrugi Buru i Pivdennij Buru uvijshla do skladu ostannogo zberigshi status rajonu 20 Dilitsya na sim administrativno teritorialnih odinic nizhchoyi lanki sho mayut nazvu selo desa abo poselennya kelurahan Kampungbaru indonez Kampung Baru Lumoj indonez Lumoy Masavoj indonez Masawoy Selasiye indonez Selasi Sivar indonez Siwar Ulima indonez Ulima i Elara indonez Elara 21 Yihnimi administrativnimi centrami ye odnojmenni naseleni punkti 2 Ekonomika red nbsp Babirussa golovnij shkidnik silskogo gospodarstva AmbelauOsnovoyu miscevoyi ekonomiki ye silske gospodarstvo pri tomu sho v bilshosti rajoniv rozvitok zemlerobstva zokrema tradicijne dlya susidnih ostroviv risivnictvo istotno uskladnenij cherez goristij relyef i kam yanisti grunti Znachushim nespriyatlivim faktorom ye i dostatok dikih svinej babiruss yaki rozoryayut posivi Na porivnyano nevelikih dilyankah rodyuchogo gruntu perevazhno na uzberezhzhi viroshuyut kukurudzu sago batat kakao kokosovi palmi a takozh pryanoshi gvozdiku i muskatnij gorih 22 Ribalstvo rozvinene perevazhno v selah Masavoj i Ulima osnovnij promislovij vid tunec 22 Chastinu silskogospodarskoyi i produkciyi ta ribi postavlyayut na susidnij Buru golovnim chinom na rinki mista Namlea 22 Primitki red a b Indonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050 145 of 2022 d Track Q112136164 a b v Pemekaran BURSEL indonez Pemerintah Kabupaten Buru 29 noyabrya 2007 goda Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 27 marta 2010 a b v Sailing Directions 2004 s 46 Local Knowledge 2009 s 66 Tremor jolts Banda Sea angl Antara 15 avgusta 2006 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2012 Procitovano 14 aprelya 2010 Sharing the Earth 2006 s 135 Pirates 2010 s 150 151 Robert Cribb Digital Atlas of Indonesian History VOC civil administration in Indonesia 1792 angl Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 5 noyabrya 2014 goda Indonesia World War Ii And The Struggle For Independence 1942 50 angl Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2004 Procitovano 5 noyabrya 2014 goda a b South Moluccas Indonesia angl 16 fevralya 2008 goda Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 5 noyabrya 2014 goda Bandilenko i dr 1992 1993 s 90 92 ch 2 a b v Karen Parker J D March 1996 Republik Maluku The Case for Self determination angl Association of Humanitarian Lawyers Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 5 noyabrya 2014 goda Indonesian States 1946 1950 angl Ben Cahoon Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 5 noyabrya 2014 goda a b Bandilenko i dr 1992 1993 s 93 ch 2 Local Knowledge 2009 s 24 25 NRM 1998 s 41 Local Knowledge 2009 s iv Local Knowledge 2009 s 25 Undang Undang Republik Indonesia UU Nomor 46 tahun 1999 46 1999 tentang Pembentukan Propinsi Maluku Utara Kabupaten Buru dan Kabupaten Maluku Tenggara Barat PDF indonez LL Sekretariat Negara Arhiv originalu za 6 listopada 2014 Procitovano 7 noyabrya 2014 goda Undang Undang Republik Indonesia Nomor 32 Tahun 2008 tentang Pembentukan Pembentukan Kabupaten Buru Selatan di Provinsi Maluku PDF indonez LL Sekretariat Negara Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 6 noyabrya 2014 goda Local Knowledge 2009 s 23 a b v Local Knowledge 2009 s 24 Literatura red Bandilenko G G Gnevusheva E I Deopik D V Ciganov V A Istoriya Indonezii V 2 ch M Mosk un ta 1992 1993 ISBN 5 211 02202 5 Tishkov V A glavnyj redaktor Narody i religii mira M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 1998 928 p ISBN 5 85270 155 6 John Kleinen Manon Osseweijer editors Pirates Ports and Coasts in Asia Historical and Contemporary Perspectives Singapore Institute of Southeast Asian Studies 2010 289 p ISBN 978 981 4279 07 9 Prostar Sailing Directions 2004 New Guinea Enroute 164 Springfield National Geospatial Intelligence Agency 2004 Thomas Reuter editor Sharing the Earth Dividing the Land Land and Territory in the Austronesian World Canberra ANU E Press 2006 385 p ISBN 9781920942700 Local Knowledge And Fishery Management Bogor Center for Coastal and Marine Resources Studies Bogor Agricultural University Indonesia 2009 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ambelau ostriv amp oldid 37590229