www.wikidata.uk-ua.nina.az

Алфатар Ця стаття про місто Про общину див община містоболг d Кат 1 Країна БолгаріяОбласть Сілістринська областьОбщина К

Алфатар

Ця стаття про місто. Про общину див. Алфатар (община).
місто
Алфатар
болг. Алфатар
Країна  Болгарія
Область Сілістринська область
Община Алфатар
Код ЕКАТТЕ 00415
Поштовий індекс 7570
Телефонний код 08673
43°56′38″ пн. ш. 27°17′13″ сх. д.H G O
Висота 161
Населення 1633 (2011)
Телефонний код +421-08511
Відстань
До обласного центру
 фізична 19 км
До Софії
 фізична 349 км
Розташування
Алфатар
Алфатар (Болгарія)
Мапа
 Алфатар у Вікісховищі

Алфата́р (болг. Алфатар) — місто в Сілістринській області Болгарії. Адміністративний центр общини Алфатар.

Населення ред.

За даними перепису населення 2011 року у місті проживали 1633 особи.

Національний склад населення міста:

Національність Кількість осіб Відсоток
болгари 1587 99,5 %
турки 5 0,3 %
Всього відповіли 1595

Розподіл населення за віком у 2011 році:


Динаміка населення:

Географія ред.

Місто розташоване в 20 км на південь від Сілістри і в 24 км від кордону з Республікою Румунія. Через Алфатар проходить дорога Сілістра — Самуїл і Сілістра — Шумен, що веде до Добрича і Варни. Місто розташоване в Дунайській рівнині, у Добруджі, на висоті 188 м над рівнем моря. Клімат помірно континентальний. Ґрунти — черноземи, переважно ерозовані. Населення міста — 1633 особи (1 лютого 2011 року, НСІ).

Біля міста є лісовий заповідник у місцевості Каракуз.

Історія ред.

Меморіальна плита і вінок Стефану Боздуганову

Алфатар — давнє болгарське поселення, відоме з 1573 року.

У серпні 1773 р. під час російсько-турецької війни 400 сімей з села переїхали до Російської імперії. У наступному році вони заснували поселення Вільшанка на землях Бузького козацького війська. Пізніше багато болгар вирішують повернутися на батьківщину, але вони піддаються репресіям і насильно примушені залишатися у Вільшанці під тиском політики Російської імперії.

Після російсько-турецької війни 1828—1829 рр. поселенці зі Сливенської і Ямболської областей оселилися в Алфатарі. Під час звільнення від турецького панування налічувалося 2039 жителів, і це було одне з найбільших Добруджанських сіл.

На початку Балканської війни 1912 року чоловік з Альфатара був добровольцем в Македонсько-Адріанопольському корпусі — Стефан Боздуганов.

Згідно з Бухарестським мирним договором 1913 року, село залишається на території Румунії. Населення має сильний опір проти спроб роздержавлення, бере участь у Добруджанській революційній організації та в революційному робітничому русі в Румунії. Місто було повернене Болгарії за Крайовським договором 1940 року.

За короткий час Алфатар був перейменований на Генерала Лазарова (1942—1943), після чого його нинішня назва була відновлена. У той час існував паровий млин, шість вітряних млинів, дві чесальні та інші малі підприємства.

У 1974 р. Алфатар був оголошений містом.

Етимологія ред.

Алфатар — унікальна назва в болгарській топоніміці. В історичних джерелах зустрічаються : Алфатар, Ахлатар та Іфлатар. Існує версія протоболгарського походження назви — «jai» — армія і «tora» — місто (фортеця) — перекласти можна як «фортеця з військами». «Іфлатар» називали також південну сторону середньовічної фортеці Драстар (нині Сілістра).

Цікавим є той факт, що майже в 3000 кілометрах в центральній Іспанії є місто з майже однаковою етимологією — Алфафар.

Релігії ред.

Мешканці Алфатар є переважно християнами.

Економіка ред.

У Альфатарі є кілька заводів і підприємств. Розвинуте сільське господарство та виробництво зерна.

Державні установи ред.

  • Початкова школа «Христо Ботев», Алфатар
  • Церква «Св. Трійці», Алфатар, заснована в 1846 році, у якій було створено першу церковну школу. Вона зберігає оригінальні ікони тревненських майстрів Досю Косева і Ангела Досюва. Храм — пам'ятник культури і туристичний об'єкт.
  • «Добруджанський будинок», Алфатар — туристичний об'єкт, у якому представлене добре обладнане добруджанське житло кінця ХІХ — початку ХХ ст. Є експозиція автентичних тканин, меблів, костюмів, домашніх виробів та виноградарських знарядь.
  • Громадський центр «Йордан Йовков»
  • Громадський центр «Ведрина», Алфатар
  • Дитячий садок «Щасливе дитинство»
  • Будинок для людей похилого віку — відкритий у 2004 році Повністю реконструйований будинок, з сучасним інтер'єром, фінансується Фондом соціальних інвестицій. Місткість 40 осіб.

Визначні пам'ятки ред.

У Алфатарі є об'єкти, що розкривають естетику, звичаї та побутї фракійців, римлян, ранньовізантійців та християн 10 століття.

  1. Скельні монастирі 10-го століття в місцевостях «Суха чешма», «Братила».
  2. Фракійські скельні святилища в місцевості «Баджаліята» і «Киринджика» неподалік села Василь Левський, фракійський курганний некрополь в місцевості «Бистренських виноградників».
  3. Доісторичне (енеолітичне) поховання біля села Цар Асен.
  4. Заповідна територія «Липник» в Каракузі.
  5. Частина території заповідної території «Малий Канагол»
  6. Церква Святої Трійці, побудована в 1846 році.
  • Музейна колекція в храмі «Св. Трійця».
  • Музейна колекція у громадському центрі Йордана Йовкова — історія Алфатара в документах, фотографіях та об'єктах.

Регулярні події ред.

  • Традиційний собор збігається з православним святом «Святий дух», який також є святом храму «Св. Трійця»;
  • 22 квітня — День землі, води і повітря;
  • 1 червня — День захисту дітей;
  • 4 вересня — День міста Алфатар; 4 вересня 1974 року село Алфатар було оголошено містом.
  • 12 жовтня — Святкування громади Алфатар у святковому календарі НАМРБ «День болгарської громади»
  • Різдво — християнське свято Різдва Христового.
  • День Лазаря
  • Великдень

Особи ред.

  • Стефан Боздуганов (3 серпня 1892 — 1 липня 1943 р.) — член Внутрішньої добруджанської революційної організації. Верховний воєвода загону ВДРО.
  • Коста Дончев (н.1942) — мер, художник, публіцист
  • Димітар Карамочев (? -1903) — член Внутрішньої македонсько-одрінська революційної організації (ВМОРО). Начальник Розлоги. Він помер у бою 4 вересня 1903 року на піку Кукла в Пиріні.
  • Володимир Мусаков (1887—1916) — письменник

Кухня ред.

Типовою для алфатарської кухні є широке використання макаронних виробів, молока та сирів.

Із напоїв поулярні:

  • Абрикосова ракія
  • Виноградна ракія
  • Крушениця — традиційний безалкогольний напій

Примітки ред.

  1. Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Alfatar", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q21101694/uk. Докладніше: Вікіпедія:Проєкт:Вікідані; Вікіпедія:Категоризація.
  2. ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
  3. Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и самоопределение по етническа принадлежност към 01.02.2011 г. (болгарською). Архів оригіналу за 05.04.2013. Процитовано 18 березня 2012. 
  4. Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и възраст към 01.02.2011 г. (болгарською). Архів оригіналу за 14.08.2013. Процитовано 18 березня 2012. 
  5. Национален статистически институт. Справка за населението на гр. Алфатар, общ. Алфатар, обл. Силистра (болгарською). Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 23 січня 2012. 
  6. Дойнов, Стефан (2005). Българите в Украйна и Молдова през Възраждането (1751 – 1878). София: Академично издателство „Марин Дринов“. с. 57 – 58. ISBN 954-322-019-0. 
  7. "Македонсько-Адріанопольський корпус 1912—1913 рр. Персонал, Головне управління архівів, 2006, с. 96 і 826


Це незавершена стаття з географії Болгарії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya pro misto Pro obshinu div Alfatar obshina mistoAlfatarbolg Alfatar d Kat 1 Krayina BolgariyaOblast Silistrinska oblastObshina AlfatarKod EKATTE 00415Poshtovij indeks 7570Telefonnij kod 0867343 56 38 pn sh 27 17 13 sh d H G OVisota 161Naselennya 1633 2011 Telefonnij kod 421 08511VidstanDo oblasnogo centru fizichna 19 km 2 Do Sofiyi fizichna 349 km 2 RoztashuvannyaAlfatarAlfatar Bolgariya Mapa Alfatar u VikishovishiAlfata r bolg Alfatar misto v Silistrinskij oblasti Bolgariyi Administrativnij centr obshini Alfatar Zmist 1 Naselennya 2 Geografiya 3 Istoriya 4 Etimologiya 5 Religiyi 6 Ekonomika 7 Derzhavni ustanovi 8 Viznachni pam yatki 9 Regulyarni podiyi 10 Osobi 11 Kuhnya 12 PrimitkiNaselennya red Za danimi perepisu naselennya 2011 roku u misti prozhivali 1633 osobi Nacionalnij sklad naselennya mista 3 Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokbolgari 1587 99 5 turki 5 0 3 Vsogo vidpovili 1595Rozpodil naselennya za vikom u 2011 roci 4 Dinamika naselennya 5 Geografiya red Misto roztashovane v 20 km na pivden vid Silistri i v 24 km vid kordonu z Respublikoyu Rumuniya Cherez Alfatar prohodit doroga Silistra Samuyil i Silistra Shumen sho vede do Dobricha i Varni Misto roztashovane v Dunajskij rivnini u Dobrudzhi na visoti 188 m nad rivnem morya Klimat pomirno kontinentalnij Grunti chernozemi perevazhno erozovani Naselennya mista 1633 osobi 1 lyutogo 2011 roku NSI Bilya mista ye lisovij zapovidnik u miscevosti Karakuz Istoriya red nbsp Memorialna plita i vinok Stefanu BozduganovuAlfatar davnye bolgarske poselennya vidome z 1573 roku U serpni 1773 r pid chas rosijsko tureckoyi vijni 400 simej z sela pereyihali do Rosijskoyi imperiyi U nastupnomu roci voni zasnuvali poselennya Vilshanka na zemlyah Buzkogo kozackogo vijska Piznishe bagato bolgar virishuyut povernutisya na batkivshinu ale voni piddayutsya represiyam i nasilno primusheni zalishatisya u Vilshanci pid tiskom politiki Rosijskoyi imperiyi 6 Pislya rosijsko tureckoyi vijni 1828 1829 rr poselenci zi Slivenskoyi i Yambolskoyi oblastej oselilisya v Alfatari Pid chas zvilnennya vid tureckogo panuvannya nalichuvalosya 2039 zhiteliv i ce bulo odne z najbilshih Dobrudzhanskih sil Na pochatku Balkanskoyi vijni 1912 roku cholovik z Alfatara buv dobrovolcem v Makedonsko Adrianopolskomu korpusi 7 Stefan Bozduganov Zgidno z Buharestskim mirnim dogovorom 1913 roku selo zalishayetsya na teritoriyi Rumuniyi Naselennya maye silnij opir proti sprob rozderzhavlennya bere uchast u Dobrudzhanskij revolyucijnij organizaciyi ta v revolyucijnomu robitnichomu rusi v Rumuniyi Misto bulo povernene Bolgariyi za Krajovskim dogovorom 1940 roku Za korotkij chas Alfatar buv perejmenovanij na Generala Lazarova 1942 1943 pislya chogo jogo ninishnya nazva bula vidnovlena U toj chas isnuvav parovij mlin shist vitryanih mliniv dvi chesalni ta inshi mali pidpriyemstva U 1974 r Alfatar buv ogoloshenij mistom Etimologiya red Alfatar unikalna nazva v bolgarskij toponimici V istorichnih dzherelah zustrichayutsya Alfatar Ahlatar ta Iflatar Isnuye versiya protobolgarskogo pohodzhennya nazvi jai armiya i tora misto fortecya pereklasti mozhna yak fortecya z vijskami Iflatar nazivali takozh pivdennu storonu serednovichnoyi forteci Drastar nini Silistra Cikavim ye toj fakt sho majzhe v 3000 kilometrah v centralnij Ispaniyi ye misto z majzhe odnakovoyu etimologiyeyu Alfafar Religiyi red Meshkanci Alfatar ye perevazhno hristiyanami Ekonomika red U Alfatari ye kilka zavodiv i pidpriyemstv Rozvinute silske gospodarstvo ta virobnictvo zerna Derzhavni ustanovi red Pochatkova shkola Hristo Botev Alfatar Cerkva Sv Trijci Alfatar zasnovana v 1846 roci u yakij bulo stvoreno pershu cerkovnu shkolu Vona zberigaye originalni ikoni trevnenskih majstriv Dosyu Koseva i Angela Dosyuva Hram pam yatnik kulturi i turistichnij ob yekt Dobrudzhanskij budinok Alfatar turistichnij ob yekt u yakomu predstavlene dobre obladnane dobrudzhanske zhitlo kincya HIH pochatku HH st Ye ekspoziciya avtentichnih tkanin mebliv kostyumiv domashnih virobiv ta vinogradarskih znaryad Gromadskij centr Jordan Jovkov Gromadskij centr Vedrina Alfatar Dityachij sadok Shaslive ditinstvo Budinok dlya lyudej pohilogo viku vidkritij u 2004 roci Povnistyu rekonstrujovanij budinok z suchasnim inter yerom finansuyetsya Fondom socialnih investicij Mistkist 40 osib Viznachni pam yatki red U Alfatari ye ob yekti sho rozkrivayut estetiku zvichayi ta pobutyi frakijciv rimlyan rannovizantijciv ta hristiyan 10 stolittya Skelni monastiri 10 go stolittya v miscevostyah Suha cheshma Bratila Frakijski skelni svyatilisha v miscevosti Badzhaliyata i Kirindzhika nepodalik sela Vasil Levskij frakijskij kurgannij nekropol v miscevosti Bistrenskih vinogradnikiv Doistorichne eneolitichne pohovannya bilya sela Car Asen Zapovidna teritoriya Lipnik v Karakuzi Chastina teritoriyi zapovidnoyi teritoriyi Malij Kanagol Cerkva Svyatoyi Trijci pobudovana v 1846 roci MuzeyiMuzejna kolekciya v hrami Sv Trijcya Muzejna kolekciya u gromadskomu centri Jordana Jovkova istoriya Alfatara v dokumentah fotografiyah ta ob yektah Regulyarni podiyi red Tradicijnij sobor zbigayetsya z pravoslavnim svyatom Svyatij duh yakij takozh ye svyatom hramu Sv Trijcya 22 kvitnya Den zemli vodi i povitrya 1 chervnya Den zahistu ditej 4 veresnya Den mista Alfatar 4 veresnya 1974 roku selo Alfatar bulo ogolosheno mistom 12 zhovtnya Svyatkuvannya gromadi Alfatar u svyatkovomu kalendari NAMRB Den bolgarskoyi gromadi Rizdvo hristiyanske svyato Rizdva Hristovogo Den Lazarya VelikdenOsobi red Narodilisya v AlfatariStefan Bozduganov 3 serpnya 1892 1 lipnya 1943 r chlen Vnutrishnoyi dobrudzhanskoyi revolyucijnoyi organizaciyi Verhovnij voyevoda zagonu VDRO Kosta Donchev n 1942 mer hudozhnik publicist Dimitar Karamochev 1903 chlen Vnutrishnoyi makedonsko odrinska revolyucijnoyi organizaciyi VMORO Nachalnik Rozlogi Vin pomer u boyu 4 veresnya 1903 roku na piku Kukla v Pirini Pomerli v AlfatariVolodimir Musakov 1887 1916 pismennikKuhnya red Tipovoyu dlya alfatarskoyi kuhni ye shiroke vikoristannya makaronnih virobiv moloka ta siriv Iz napoyiv poulyarni Abrikosova rakiya Vinogradna rakiya Krushenicya tradicijnij bezalkogolnij napijPrimitki red Cya storinka maye Vlastivist Vikidanih P910 kategoriya za temoyu storinki iz znachennyam Category Alfatar ale ne maye nazvi ukrayinskoyu movoyu yaku treba dodati za posilannyam d Special SetLabelDescriptionAliases Q21101694 uk Dokladnishe Vikipediya Proyekt Vikidani Vikipediya Kategorizaciya a b Fizichni vidstani rozrahovani za koordinatami naselenih punktiv Nacionalen statisticheski institut Naselenie po oblasti obshini naseleni mesta i samoopredelenie po etnicheska prinadlezhnost km 01 02 2011 g bolgarskoyu Arhiv originalu za 05 04 2013 Procitovano 18 bereznya 2012 Nacionalen statisticheski institut Naselenie po oblasti obshini naseleni mesta i vzrast km 01 02 2011 g bolgarskoyu Arhiv originalu za 14 08 2013 Procitovano 18 bereznya 2012 Nacionalen statisticheski institut Spravka za naselenieto na gr Alfatar obsh Alfatar obl Silistra bolgarskoyu Arhiv originalu za 25 serpnya 2013 Procitovano 23 sichnya 2012 Dojnov Stefan 2005 Blgarite v Ukrajna i Moldova prez Vzrazhdaneto 1751 1878 Sofiya Akademichno izdatelstvo Marin Drinov s 57 58 ISBN 954 322 019 0 Makedonsko Adrianopolskij korpus 1912 1913 rr Personal Golovne upravlinnya arhiviv 2006 s 96 i 826 nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Bolgariyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Alfatar amp oldid 38850533