Частина інформації в цій статті застаріла. |
Александр Вучич (серб. Александр Вучић, Aleksandar Vucić; нар. 5 березня 1970, Белград, Югославія) сербський проросійський політик, державний діяч, Президент Сербії з 31 травня 2017. До цього був двічі прем'єр-міністром Сербії (2014—2016, 2016—2017), першим віцепрем'єром (2012—2014), міністром оборони (2012—2013) та міністром інформації (1998—2000). Колишній голова Сербської прогресивної партії (до травня 2023).
Александр Вучич | |
---|---|
серб. Александар Вучић | |
Президент Сербії | |
Нині на посаді | |
На посаді з | 1 червня 2017 |
Попередник | Томислав Николич |
Прем'єр-міністр Сербії | |
27 квітня 2014 — 31 травня 2017 | |
Президент | Томіслав Николич |
Наступник | Ана Брнабич |
Народився | 5 березня 1970 (53 роки) Белград |
Відомий як | політик, адвокат, державний діяч, учасник міжнародних форумів |
Громадянство | Сербія |
Національність | сербин |
Alma mater | юридичний факультет Белградського університетуd (16 листопада 1994) і Земунська гімназіяd |
Політична партія | Сербська радикальна партія, Сербська прогресивна партія |
У шлюбі з | Тамара Вучичd |
Брати | Андрей Вучич |
Релігія | Сербська православна церква |
Нагороди | Орден Сербської Республіки (12 лютого 2018) |
vucic.rs | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія Редагувати
Народився 5 березня 1970 року в Белграді, в сім'ї Ангелини та Анджелка Вучич. Мати – Ангеліна Вучич – працювала журналістом на Радіо-телебаченні Сербії.
Закінчив юридичний факультет Белградського університету. Працював телевізійним репортером. У 1993 році він приєднався до Сербської радикальної партії, незабаром був уперше обраний до Народних зборів Республіки Сербії. У 1995 обраний на посаду генерального секретаря партії. З 1996 по 1998 очолював спортивно-бізнесовий центр.
Під час протестів проти президента Слободана Мілошевича був співавтором положень, що вводили штрафи на антиурядових журналістів, та ініціатором блокування закордонного телебачення. Він був тоді у списку небажаних осіб у Європейському Союзі. У 2014 році Вучич, який виступає за проєвропейську політику, публічно вибачився за свої минулі діяння.
Двічі (у 2004 і 2008) невдало балотувався в мери Белграда.
Після дострокових парламентських виборів у 2014 сформував коаліційний уряд.
2 квітня 2017 року переміг на виборах президента Сербії в першому турі, набравши 55 %. Із 3 квітня по 31 травня 2017 у Сербії проходили масові протести проти його обрання президентом.
9 травня 2020 року їздив на військовий парад в Москву. 15 травня Вучич провів півгодинну розмову із Путіним у якій пожалівся йому на гоніння православних сербів у Чорногорії.
23 червня 2020 в Кремлі президент РФ Володимир Путін заявив під час зустрічі з Александаром Вучичем, що між Росією і Сербією складаються дуже прагматичні, але водночас «особливі за своїм характером, дуже добрі союзницькі відносини».
7 жовтня 2020 Вучич привітав Путіна з Днем народження.
У травні 2023 року залишив посаду керівника керівної Сербської прогресивної партії.
Посилання Редагувати
Примітки Редагувати
- Президент Вучич знову присягнув Путіну [ 18 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Главком. — 2022. — 18 квітня.
- Проросійський президент Вучич переобраний на другий термін. Європейська правда (укр.). Процитовано 7 липня 2023.
- . Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
- . Балканист (ru-RU). 15 травня 2020. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
- . Духовний фронт (укр.). 14 травня 2020. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
- . Газета.Ru (рос.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
- . aif.ru. 7 жовтня 2020. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
- Вучич пішов з посади очільника правлячої партії Сербії. РБК-Украина (укр.). Процитовано 29 травня 2023.
- . Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 5 травня 2014.