www.wikidata.uk-ua.nina.az

Алевіти Алеві ти тур Aleviler курд Elewî субетнічна релігійна і культурна громада у Туреччині та Албанії у кількості 15

Алевіти

Алеві́ти (тур. Aleviler, курд. Elewî) — субетнічна, релігійна і культурна громада у Туреччині та Албанії у кількості 15-20 мільйонів (точне число невідомо).

Алевіти

Загальна характеристика Редагувати

Алевіти мають окремі місця поклоніння — джемеві (cemevi). До мечетей алевіти не ходять, оскільки пророка Алі, якого вони шанують найбільше, вбили саме в мечеті під час намазу. Церемонія джем (âyîn-i cem або просто cem) складається з музики і танців (семах), які символізують очищення себе і єднання з Богом. У алевітів чоловіки і жінки рівноцінні, оскільки моляться поряд.

Кредо алевітів включає:

  • Любов і повага до всіх людей («Важлива річ — не релігія, а людське існування»)
  • Повага до інших релігій і етнічних груп («Якщо ви робите боляче іншій особі, молитва ваша нічого не варта»)
  • Повага до робочих людей («Найбільша шана — праця»)

Дехто вважає алевізм різновидом ісламу, особливо, шиїти-двонадесятники з Заїді. Подібно до шиїтів алевіти шанують Алі і дванадцять імамів. Багато алевітів, проте, не вважають себе шиїтами, особливо після ісламської революції в Ірані.

Алевізм також близько пов'язаний з Бекташі суфійського походження, в тому сенсі, що обидва шанують Хаджу Бекташі (Hacibektaş Veli), святого ХІІІ-го сторіччя. Багато алевітів посилаються на традицію «Алевіти-Бекташі», але ця єдність загально не прийнята, об'єднане ім'я не використовується не-турецькими бекташами (наприклад, на Балканському півострові).

На додаток до його релігійного аспекту, алевізм також тісно пов'язаний з народною культурою Анатолії. Курдська і турецька мови (не арабська) загалом використовуються в ритуалах алевітів.

На теологію сучасних алевітів глибоко вплинули гуманізм і універсалізм. Протягом 1960-х, багато молодих алевітів замислювали алевізм в не релігійних термінах, з чимось навіть, зв'язуючи його з марксизмом. 1990-ті навіяли алевізму нового акценту як етнічна або культурна єдність. Громади алевітів загалом підтримують атеїзм у вигляді кемалізму.

Алевіти Хорасану, Вірменії і Азербайджану розмовляють діалектами курманджі або зазакі. Різні групи з подібною вірою існують в північно-західному Ірані і північному Іраку, зокрема ібрагімі, сарлійя, какаї, шабаки і аль-е Хакк. Об'єднує перш за все населення меншини курдів, такі групи часто групуються разом під спірним терміном «гулат» («екстремізм») посилаючись на їх намагання, привернути людей до шани Алі.

Ім'я Редагувати

Зульфікар, стилізованне уявлення меча Алі

Основна версія пов'язує назву з Алі — кузеном, зятем, і останнім з 4 обраних наступників Мухаммеда. У турецькій мові, афікс -evi «засіб» або «маючи відношення»; і загалом має сенс, «послідовники Алі». У цьому сенсі ім'я одне з арабськими алавітами علوي. Проте, турецькомовних і курдськомовних алевітів не варто плутати з сирійськими, вони мають мало спільного окрім шанування Алі.

Альтернативне (і менш обґрунтоване) пояснення для імені «Алевіти» є, що воно походить від турецького слова alev — «ватра». Алевітів іноді звуть «Кизилбаші». Іноді використовують як лайливе слово (припускаючи їх відданості Ірану замість Туреччини). Інші імена існують (часто для підугрупувань), серед них: Tahtacı(«Дроворуби»); Abdal («Барди»), Çepni.

Історія Редагувати

Будьте дитиною вашого часу!

— Алі

Намагання визначити походження алевізму завжди спірні. Багато алевітів простежують початок своєї традиції з часів витоку ісламу і дванадцяти імамів. Інші бачать алевізм як доісламський субстрат, який набув вигляду шиїтської теології, і поділяється в думках чи описанні як народна культура. Ще інші вбачають християнський вплив корінного дотурецького населення Анатолії й вірмен. Можливо, що не одна, а декілька з цих точок зору можуть бути вірними одночасно.

Протягом сельджуцького періоду (XI і XII сторіччя) північний Іран і північно-східна Анатолія потрапили під владу кочових тюркських племен, що мігрували з Центральної Азії. Їхній перехід до шиїтського ісламу відбувався за часів монгольського періоду за допомогою харизматичних суфійських місіонерів. Поет Юнус Емре і чудодійний святий Хаджа Бекташ Валі, чиї імена пізніше стали пов'язаними з алевітами, жили протягом цього періоду (або незабаром після).

Форми шиїзму, які були сприйняті в таких групах, зазвичай були далекі від традиційного шиїзму (як наприклад щоденна молитва). На відміну від «типових» мусульман, вживання вина алевіти за гріх не вважають. Пережитки християнства в алевітів у визнанні Трійці проявляються, а елементи шаманізму, який був характерний для доісламської кочової тюркської минувшини, також вижили в пізнішому алевізмі. Наприклад, шаманський вплив був виявлений в алевітському «Журавлиному танку».

Інша теорія (особливо популярна серед курдських алевітів) — оскільки тюркські племена мігрували через іранську культурну сферу, вони прийняли різні елементи до-ісламських іранських релігій. Як свідоцтво, вони указують на схожість між алевізмом і курдським релігійним рухом, як наприклад, вчення Аль-е Хакк і єзидизм.

Так чи інакше, ці кочові тюркські й курдські групи зайняли прикордонні смуги між двома великими осілими суспільствами, Османською імперією і Сефевідською Персією.

Тим часом, правителі Османської імперії поступово віддалили себе від їхньої кочової тюркської минувшини, врешті-решт (протягом XIII сторіччя) остаточно прийняли суннізм. У XV-му і XVI-му сторіччі продовжувалась боротьба з тюркськими племенами кизилбашів-сефевідів за контроль над Анатолійським плоскогір'ям, і призводила до повстання проти Османів. У 1555 був підписаний Амасійський мир про кордон Османської і Перської імперій. Незважаючи на мир, різанина кизилбашів продовжувалася.

Під Османським пануванням алевіти з'явилися, як ендогамна етнічна група, перш за все, турецькомовні (але і, зокрема. курдські) громади концентрувались в сільській Анатолії. (Один автор вважає, що Дерсимські курди перейшли до алевізму від іншої гулатської секти). Вважають себе нащадками дедес, або дервішів — бектешів, що практикували такія («лицемірство», або секретність).

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Martin van Bruinessen, «Aslini Inkar Eden Haramzadedir! The Debate on the Kurdish Ethnic Identity of the Kurdish Alevis.» in K. Kehl-Bodrogi, B. Kellner-Heinkele, & A. Otter-Beaujean (eds), Syncretistic Religious Communities in the Near East (Leiden: Brill, 1997). Note p. 7.)

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Alevi ti tur Aleviler kurd Elewi subetnichna religijna i kulturna gromada u Turechchini ta Albaniyi u kilkosti 15 20 miljoniv tochne chislo nevidomo Aleviti Zmist 1 Zagalna harakteristika 2 Im ya 3 Istoriya 4 Div takozh 5 Primitki 6 DzherelaZagalna harakteristika RedaguvatiAleviti mayut okremi miscya pokloninnya dzhemevi cemevi Do mechetej aleviti ne hodyat oskilki proroka Ali yakogo voni shanuyut najbilshe vbili same v mecheti pid chas namazu Ceremoniya dzhem ayin i cem abo prosto cem skladayetsya z muziki i tanciv semah yaki simvolizuyut ochishennya sebe i yednannya z Bogom U alevitiv choloviki i zhinki rivnocinni oskilki molyatsya poryad Kredo alevitiv vklyuchaye Lyubov i povaga do vsih lyudej Vazhliva rich ne religiya a lyudske isnuvannya Povaga do inshih religij i etnichnih grup Yaksho vi robite bolyache inshij osobi molitva vasha nichogo ne varta Povaga do robochih lyudej Najbilsha shana pracya Dehto vvazhaye alevizm riznovidom islamu osoblivo shiyiti dvonadesyatniki z Zayidi Podibno do shiyitiv aleviti shanuyut Ali i dvanadcyat imamiv Bagato alevitiv prote ne vvazhayut sebe shiyitami osoblivo pislya islamskoyi revolyuciyi v Irani Alevizm takozh blizko pov yazanij z Bektashi sufijskogo pohodzhennya v tomu sensi sho obidva shanuyut Hadzhu Bektashi Hacibektas Veli svyatogo HIII go storichchya Bagato alevitiv posilayutsya na tradiciyu Aleviti Bektashi ale cya yednist zagalno ne prijnyata ob yednane im ya ne vikoristovuyetsya ne tureckimi bektashami napriklad na Balkanskomu pivostrovi Na dodatok do jogo religijnogo aspektu alevizm takozh tisno pov yazanij z narodnoyu kulturoyu Anatoliyi Kurdska i turecka movi ne arabska zagalom vikoristovuyutsya v ritualah alevitiv Na teologiyu suchasnih alevitiv gliboko vplinuli gumanizm i universalizm Protyagom 1960 h bagato molodih alevitiv zamislyuvali alevizm v ne religijnih terminah z chimos navit zv yazuyuchi jogo z marksizmom 1990 ti naviyali alevizmu novogo akcentu yak etnichna abo kulturna yednist Gromadi alevitiv zagalom pidtrimuyut ateyizm u viglyadi kemalizmu Aleviti Horasanu Virmeniyi i Azerbajdzhanu rozmovlyayut dialektami kurmandzhi abo zazaki Rizni grupi z podibnoyu viroyu isnuyut v pivnichno zahidnomu Irani i pivnichnomu Iraku zokrema ibragimi sarlijya kakayi shabaki i al e Hakk Ob yednuye persh za vse naselennya menshini kurdiv taki grupi chasto grupuyutsya razom pid spirnim terminom gulat ekstremizm posilayuchis na yih namagannya privernuti lyudej do shani Ali Im ya Redaguvati nbsp Zulfikar stilizovanne uyavlennya mecha AliOsnovna versiya pov yazuye nazvu z Ali kuzenom zyatem i ostannim z 4 obranih nastupnikiv Muhammeda U tureckij movi afiks evi zasib abo mayuchi vidnoshennya i zagalom maye sens poslidovniki Ali U comu sensi im ya odne z arabskimi alavitami علوي Prote tureckomovnih i kurdskomovnih alevitiv ne varto plutati z sirijskimi voni mayut malo spilnogo okrim shanuvannya Ali Alternativne i mensh obgruntovane poyasnennya dlya imeni Aleviti ye sho vono pohodit vid tureckogo slova alev vatra Alevitiv inodi zvut Kizilbashi Inodi vikoristovuyut yak lajlive slovo pripuskayuchi yih viddanosti Iranu zamist Turechchini Inshi imena isnuyut chasto dlya pidugrupuvan sered nih Tahtaci Drovorubi Abdal Bardi Cepni Istoriya RedaguvatiDokladnishe Alevitska istoriya nbsp Budte ditinoyu vashogo chasu nbsp AliNamagannya viznachiti pohodzhennya alevizmu zavzhdi spirni Bagato alevitiv prostezhuyut pochatok svoyeyi tradiciyi z chasiv vitoku islamu i dvanadcyati imamiv Inshi bachat alevizm yak doislamskij substrat yakij nabuv viglyadu shiyitskoyi teologiyi i podilyayetsya v dumkah chi opisanni yak narodna kultura She inshi vbachayut hristiyanskij vpliv korinnogo dotureckogo naselennya Anatoliyi j virmen Mozhlivo sho ne odna a dekilka z cih tochok zoru mozhut buti virnimi odnochasno Protyagom seldzhuckogo periodu XI i XII storichchya pivnichnij Iran i pivnichno shidna Anatoliya potrapili pid vladu kochovih tyurkskih plemen sho migruvali z Centralnoyi Aziyi Yihnij perehid do shiyitskogo islamu vidbuvavsya za chasiv mongolskogo periodu za dopomogoyu harizmatichnih sufijskih misioneriv Poet Yunus Emre i chudodijnij svyatij Hadzha Bektash Vali chiyi imena piznishe stali pov yazanimi z alevitami zhili protyagom cogo periodu abo nezabarom pislya Formi shiyizmu yaki buli sprijnyati v takih grupah zazvichaj buli daleki vid tradicijnogo shiyizmu yak napriklad shodenna molitva Na vidminu vid tipovih musulman vzhivannya vina aleviti za grih ne vvazhayut Perezhitki hristiyanstva v alevitiv u viznanni Trijci proyavlyayutsya a elementi shamanizmu yakij buv harakternij dlya doislamskoyi kochovoyi tyurkskoyi minuvshini takozh vizhili v piznishomu alevizmi Napriklad shamanskij vpliv buv viyavlenij v alevitskomu Zhuravlinomu tanku Insha teoriya osoblivo populyarna sered kurdskih alevitiv oskilki tyurkski plemena migruvali cherez iransku kulturnu sferu voni prijnyali rizni elementi do islamskih iranskih religij Yak svidoctvo voni ukazuyut na shozhist mizh alevizmom i kurdskim religijnim ruhom yak napriklad vchennya Al e Hakk i yezidizm Tak chi inakshe ci kochovi tyurkski j kurdski grupi zajnyali prikordonni smugi mizh dvoma velikimi osilimi suspilstvami Osmanskoyu imperiyeyu i Sefevidskoyu Persiyeyu Tim chasom praviteli Osmanskoyi imperiyi postupovo viddalili sebe vid yihnoyi kochovoyi tyurkskoyi minuvshini vreshti resht protyagom XIII storichchya ostatochno prijnyali sunnizm U XV mu i XVI mu storichchi prodovzhuvalas borotba z tyurkskimi plemenami kizilbashiv sefevidiv za kontrol nad Anatolijskim ploskogir yam i prizvodila do povstannya proti Osmaniv U 1555 buv pidpisanij Amasijskij mir pro kordon Osmanskoyi i Perskoyi imperij Nezvazhayuchi na mir rizanina kizilbashiv prodovzhuvalasya Pid Osmanskim panuvannyam aleviti z yavilisya yak endogamna etnichna grupa persh za vse tureckomovni ale i zokrema kurdski gromadi koncentruvalis v silskij Anatoliyi Odin avtor vvazhaye sho Dersimski kurdi perejshli do alevizmu vid inshoyi gulatskoyi sekti 1 Vvazhayut sebe nashadkami dedes abo dervishiv bekteshiv sho praktikuvali takiya licemirstvo abo sekretnist Div takozh RedaguvatiDersimska rizaninaPrimitki Redaguvati Martin van Bruinessen Aslini Inkar Eden Haramzadedir The Debate on the Kurdish Ethnic Identity of the Kurdish Alevis in K Kehl Bodrogi B Kellner Heinkele amp A Otter Beaujean eds Syncretistic Religious Communities in the Near East Leiden Brill 1997 Note p 7 Dzherela RedaguvatiAlevitisme startpagina nl Dutch Turkish Alevi Yolu Internet Gazetesi Turkish only Alevi Bektasi Turkish English Site edited by Alevi scholar Ali Yaman and others Much reference material available here Aleviweb Turkish only Turkish Cem Vakfi Turkish only Turkish Aleviyol Gazate Turkish only Devoted to Taktaci subgroup Alevi Bektasi Research Site Turkish English Haci Bektas Veli Arastirma Sitesi Turkish only Site from Gazi Universitesi University Focuses on Hajji Bektash some Alevi discussion Karaca Ahmet Turkish only A well known Alevi center in Istanbul Tahtacilar Turkmenler Devoted to a subgroup within Alevism the Tahtaci or Woodcutters Alevi Linkleri Alevilerin Sesi Turkish only European amp German Alevi Federation German Turkish Alevi Org Alevi Portal ve Forum Turkish only Biggest Alevi and Alevism Board Turkish only Americans Alevi and Alevism Board English Turkish A radio station for alevi music Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Aleviti amp oldid 39597470