Акія́ма Санею́кі (яп. 秋山真之, あきやまさねゆき, МФА: [akʲijama sanejukʲi̥]; 12 квітня 1868 — 4 лютого 1918) — японський військовик, офіцер Імперського флоту Японії (1890—1917), віце-адмірал. Учасник японсько-цінської (1894–1895) і японсько-російської (1904–1905) воєн. Розробник японської стратегії бою в Цусімській битві. Молодший брат Акіями Йосіфуру.
| Акіяма Санеюкі | |
|---|---|
| яп. 秋山真之 | |
| | |
| Народився | 12 квітня 1868 Мацуяма, Японська Держава |
| Помер | 4 лютого 1918 (49 років) Одавара, Префектура Канаґава, Японська Держава ·перитоніт |
| Поховання | Aoyama Cemeteryd |
| Громадянство | Японія |
| Національність | японець |
| Діяльність | військовик |
| Відомий завдяки | розробник японської тактики Цусімської битви |
| Alma mater | Військова академія флоту Японії і Kaisei Acameyd |
| Знання мов | японська |
| Заклад | Naval War College[d] |
| Учасник | Японсько-цінська війна і Російсько-японська війна |
| Військове звання | віце-адмірал |
| Нагороди | |
|
Короткі відомості ред.
Народився 12 квітня 1868 року в містечку Мацуяма, в Мацуяма-хані провінції Ійо. Походив з самурайського роду, який у середньовіччі займався піратством у Внутрішньому японському морі.
1890 року закінчив Академію Імперського флоту Японії. Через два роки отримав звання молодшого лейтенанта. Під час японсько-китайської війни 1894—1895 років командував канонерським човном «Цукусі».
1897 року поїхав до США, де проходив стажування у місцевих військово-морських силах. Був воєнним спостерігачем японського посольства, детально вивчав досвід іспансько-американська війни та теорію воєнного мистецтва. Після повернення до Японії став викладачем Академії Імперського флоту Японії. Здобув визнання провідного спеціаліста в галузі стратегії, тактики і методів ведення бойових дій на морі. Заклав основи військової науки японських військово-морських сил.
Під час російсько-японської війни 1904–1905 років був головою штабу японського флоту під командуванням Тоґо Хейхатіро, відповідав за планування операцій. Залучивши тактичні прийоми японських середньовічних піратів, розробив план дій японського флоту в Цусімській битві, яка принесла Японії перемогу у війні.
З 1914 року працював головою Військового відділу Міністерства Імператорського флоту Японії. 1916 року отримав звання віце-адмірала. Нагороджений Орденом священного скарбу 4 ступеня, Орденом Вранішнього Сонця 2 і 3 ступеня.
Помер 4 лютого 1918 року. Похований на цвинтарі Аояма в Токіо.
Див. також ред.
Примітки ред.
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- яп. 連合艦隊作戦参謀.
Джерела та література ред.
Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9. Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
- Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007. — 560 с. — ISBN 966-06-0459-9
Посилання ред.
- (яп.) Акіяма Санеюкі. Японські новітні портрети // Національна парламентська бібліотека Японії [ 16 березня 2010 у Wayback Machine.]