Ако́п Мнаца́канович Акопя́н (вірм. Հակոբ Հակոբյան Մնացականի; нар. 29 травня 1866, Гянджа — пом. 13 листопада 1937) — вірменський радянський письменник, основоположник вірменської пролетарської літератури. Народний поет Вірменської РСР та Грузинської РСР (з 1923).
| Акоп Акопян | |
|---|---|
| Հակոբ Հակոբյան | |
| | |
| Народився | 17 (29) травня 1866 Гянджа, Тифліська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія |
| Помер | 13 листопада 1937[…] (71 рік) Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР |
| Поховання | Пантеон Ходживанка |
| Громадянство | Російська імперія, СРСР |
| Національність | вірмен |
| Діяльність | письменник |
| Мова творів | вірменська |
| Напрямок | революційний романтизм |
| Жанр | поема |
| Партія | Російська соціал-демократична робітнича партія (більшовиків) |
| | |
| Акопян Акоп Мнацаканович у Вікісховищі |
Біографія ред.
Народився в сім'ї ремісника в м. Гянджі (Кіровабад). Виключений з гімназії за вільнодумство; працював на нафтових промислах, був службовцем Тифліського банку.
Громадська діяльність ред.
Громадська і літературна діяльність тісно пов'язана з революційною боротьбою пролетаріату. Акопян — один з перших пропагандистів марксизму у Вірменії. Член РСДРП з 1904.
Творча діяльність ред.
Писати почав 1893. Вірші Акопяна (збірки «Пісні праці», 1906; «Революційні пісні», 1907) знаменували народження вірменської пролетарської поезії. Поеми «Новий ранок» (1909), «Червоні хвилі» (1911) присвячені революційному рухові на Закавказзі; «Рівність» — твір про майбутнє соціалістичне суспільство — є зразком революційного романтизму у вірменській літературі. В 1914, за прикладом Горького, об'єднав революційних письменників, видавав перші вірменські альманахи: «Альбом робітника», «Червоні гвоздики». Соціалістичне перетворення Вірменії малює в поемах: «Боги заговорили» (1922), «Ширканал — більшовик» (1924), «Волховбуд» (1928), «Астхік» (1934) та ін. Широко відомі його літературні спогади та «Спогади агітатора».
Перекладач Пушкіна, Горького, Бєдного та ін. Вірші Акопяна перекладено українською, російською, грузинською, азербайджанською мовами.
Твори ред.
- Українські переклади — В кн.: Тичина П. Г. Вибрані твори, т. 3. К., 1947;
- В кн.: Радянська література народів СРСР. К., 1952;
- Російські переклади — Сочинения. М., 1956.
Література ред.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Луначарсний А. В. Акоп Акопян. В його кн.: Статьи о советской литературе. М., 1958;
- Саркисян Г. А. Акоп Акопян. Ереван, 1956.
Посилання ред.
- Акопян, Акоп [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Акопян Акоп [ 10 березня 2007 у Wayback Machine.]
- ↑ Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — 1974. — Т. 6. — С. 72.
- ↑ Вірменська коротка енциклопедія — 1990. — Т. 3.
- Prabook — 2018.
- Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.