Славомир Генріхович Адамович (біл. Славамір Генрыхавіч Адамовіч; нар. 8 березня 1962, с. Унежма, Архангельська область, РРФСР) — білоруський поет, громадський діяч, один із засновників Товариства молодих літераторів «Тутэйшыя», лідер організації «Правы рэванш», член «Таварыства вольных літаратараў», активіст Руху солідарності «Разам».
| Славомир Генріхович Адамович | |
|---|---|
| біл. Славамір Генрыхавіч Адамовіч | |
| | |
| Народився | 8 березня 1962 (61 рік) Унежма, Онезький район, Архангельська область, РРФСР, СРСР |
| Громадянство | СРСР Білорусь Норвегія |
| Національність | білорус |
| Діяльність | поет, журналіст, політик, перекладач |
| Alma mater | філологічний факультет БДУ (1992) |
| Заклад | Білоруська залізниця і Наша Ніва |
| Мова творів | білоруська |
| Жанр | поезія |
| Членство | Союз білоруських письменників, Таварыства Тутэйшыя і Таварыства Вольных Літаратараў |
| Партія | Білоруський народний фронт «Відродження» (Партія БНФ) |
| Конфесія | католицька церква |
| Батько | Генріх Адамович |
| Мати | Юзефа Чантарицька |
| Нагороди | Глиняний Велесd |
| Сайт: berserk5.livejournal.com | |
| | |
| Адамович Славомир Генріхович у Вікісховищі |
Біографія ред.
Батьки — Генріх Адамович та Юзефа Чантарицька. Закінчив 8 класів Будславської школи (1977), Свірське СПТВ-17 (1979). Працював у Казахстані, потім у радгоспі «Будславський». У 1980 — 1982 роках служив у Радянській Армії. Працював на Білоруській залізниці, на Кіровському верстатобудівному заводі в Мінську. У 1986 — 1992 роках навчався на філологічному факультеті БДУ; у 1991 — 1995 роках працював в «Учительській газеті». Член Спілки білоруських письменників (з 1999).
Славомир Адамович є одним із засновників Товариства молодих літераторів «Тутэйшыя».
У середині 1990-х років він був лідером праворадикальної організації «Правы рэванш», яка об'єднувала переважно творчих людей, шанувальників білоруської історії та епатажного сучасного білоруського мистецтва.
У 1996 році він отримав літературну премію «Глиняний Велес», засновану в 1993 році. «Таварыства Вольных Літаратараў», за збірку віршів «Кохання під окупацією».
У листопаді 1995 року він написав поему «Вбий президента!», За що був заарештований 6 квітня 1996 року. У в’язниці КДБ він оголосив сухе голодування. Він тримав у в’язниці щоденник, який згодом був опублікований окремою книгою «Тюремний щоденник». Через десять місяців, 7 лютого 1997 року, він був звільнений під заставу. Вирок Славомиру Адамовичу фактично обмежувався терміном, який він вже відбув у в'язниці.
У серпні 1997 року на мітингу опозиції він публічно зашив рот на знак протесту проти тиску уряду на незалежні ЗМІ та незалежних журналістів.
У 2000 році він був у США, працював на будівельних майданчиках у Нью-Йорку. Він був членом Центральної ради Білоруської партії свободи. З 2002 по 2009 рік жив у Норвегії в місті Буда (Bodø). У Норвегії отримав політичний притулок. У липні 2009 року повернувся до Білорусі.
Він брав участь у мітингу проти результатів президентських виборів 19 грудня 2010 року в Мінську. Його затримали та засудили до 15 діб адміністративного арешту за ст. 23.34 ч.1 КоАП Республіки Білорусь — «порушення порядку організації та проведення масових заходів».
Політична позиція щодо Росії та України ред.
Славомир Адамович має праві, націоналістичні погляди. Він є противником політики Олександра Лукашенка. Вважає Російську Федерацію потенційною країною-агресором і загрозою незалежності Білорусі. Підтримує Україну у російсько-українській війні.
Бібліографія ред.
- «Кальварыйскія клёны» (Мінськ, 1990)
- «Зямля Ханаан» (Полоцьк, 1993)
- «Зваротныя правакацыі» (Полоцьк, 1994)
- «Каханне пад акупацыяй» (Мінськ, 1996)
- «Спіраль Бруна» (Мінськ, 1997)
- «Плавільшчыкі расы» (Вільнюс, 1999)
- «Турэмны дзённік» (Мінськ, 2001)
- «Рым» (Мінськ, 2011)
- «Цана Еўропы, альбо Гісторыі Вільмана» (2016)
Примітки ред.
- ↑ Кто есть кто в Республике Беларусь — Białystok: Podlaski Instytut Wydawniczy, 2000. — С. 7. — 313 с. — ISBN 978-83-913780-0-7
- alesarkush (7 березня 2013). . alesarkush (біл.). Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
- . Радіо «Рація» (біл.). 11 грудня 2016. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
- . budzma.by (біл.). Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
- (біл.). Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 6 серпня 2021.
- (біл.). Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
- . Правозахисний центр «Вясна» (біл.). Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
- ↑ (рос.). Slounik.org. 1999. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
- (біл.). Белорусская служба «Радио Свобода». 12 травня 2014. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
- ↑ Скобла, Міхась (17 березня 2014). (біл.). Белорусская служба «Радио Свобода». Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
Література ред.
Посилання ред.
- http://berserk5.livejournal.com/ [ 14 липня 2021 у Wayback Machine.] — блог С. Адамовича у ЖЖ
- http://community.livejournal.com/by_slavamir/ — спілка аматорів творчості С. Адамовича у ЖЖ
- Турэмны дзённік[недоступне посилання] (біл.)
- Славамір Адамовіч у даведніку «Хто ёсць хто ў Рэспубліцы Беларусь» [ 17 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Славамір Адамовіч на сайце «Родныя вобразы»[недоступне посилання]
- http://aljans.by/2011/10/byelaruskaya-partyya-svabody/[недоступне посилання]
- http://kamunikat.org/Adamovicz_Slavamir.html [ 29 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- http://www.racyja.com/hramadstva/paeta-slavamira-adamovicha-zatrymali/ [ 6 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- http://belsat.eu/ru/news/slavomir-adamovich-horosho-chto-hotya-by-vypustili-bez-volchego-bileta/ [ 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- http://www.radyjo.net/4/91/Artykul/235652 [ 19 травня 2017 у Wayback Machine.]
- http://pdf.kamunikat.org/27539-1.pdf [ 6 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- https://docs.rferl.org/be-BY/2010/03/22/adzin_dzen_palitviaznia.pdf [ 21 липня 2021 у Wayback Machine.]