Краківське передмістя (пол. Krakowskie Przedmieście) — одна з найпрестижніших вулиць у Варшаві, проспект для прогулянок. Складає північну частину Королівської дороги, яка тягнеться від Королівського замку на південь у напрямку, так званих, Лазень (Łazienek). Відправною точкою вулиці є встановлений пам'ятник Миколаю Копернику. Розташоване в адміністративному центрі міста. Пов'язує розміщене на березі Вісли історичне Старе місто з сучасним центром столиці Польщі.
| Краківське передмістя Польща | |
|---|---|
| пол. Krakowskie Przedmieście | |
| Населений пункт | Варшава |
| Район | Середмістя |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1 ± 1 км |
| Координати | 52°14′30″ пн. ш. 21°00′57″ сх. д. / 52.24167° пн. ш. 21.01583° сх. д. |
| Зовнішні посилання | |
| Мапа | |
| Краківське передмістя у Вікісховищі |
Починається на Замковій площі, де знаходилися зруйновані в XIX столітті Краківські ворота — важливий елемент укріплень Старого міста. Дорога вела на південь у бік Кракова, уздовж берега Вісли над стрімким схилом. Уздовж дороги знаходилися найкрасивіші палаци і костели Варшави. У XIX столітті були побудовані будівлі варшавського університету та Академії витончених мистецтв. Перпендикулярно Краківському передмістю в епоху бароко була створена Саксонська вісь — містобудівний комплекс площ, палаців і парків.
Вся вулиця та інші пам'ятки, розміщені на ній були внесені до реєстру пам'яток (рег. № 205 від 1 червня 1965). У 1994 році тракт королівської Варшави поряд з історичним містом і прилеглими вулицями, був оголошений історичним пам'ятником. [1]
У 2006–2008 роках Краківське передмістя було значно модернізовано. З'явились широкі тротуари і нова вузька бруківка з китайського граніту. Відтоді дозволений рух лише автобусів і таксі. Вулиця Краківське передмістя разом з вулицею Новий Світ і Уяздовськими алеями є частинами Королівського тракту Варшави.
Вулиця Краківське передмістя має з'єднання або перехрестя з вулицями:
- вулиця Миколи Коперника
- вулиця Обозна
- вулиця Траугутта
- вулиця Королівська
- вулиця Токоржевського-Карашевича
- вулиця Карова
- вулиця Оссолінських
- вулиця Тренбацька
- вулиця Козья
- вулиця Беднарська
- вулиця Медова
- площа Замкова
Джерела Редагувати
- Zarządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 8 września 1994 r. w sprawie uznania za pomnik historii. sejm.gov.pl (пол.). Сейм Республіки Польща. оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 18 червня 2021.
- Handke K. Dzieje Warszawy nazwami pisane. — Warszawa: Muzeum Historyczne m.st. Warszawy, 2011. — S. 174. — ISBN 978-83-62189-08-3. (пол.)
- Kamienica Macieja Kurowskiego (Krakowskie Przedmieście 81; Senatorska 9). warszawa1939.pl (пол.). Fundacja «Warszawa1939.pl». оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 18 червня 2021.
- Tadeusz Prus-Faszczewski Symbol chwały wojennej Polski wstaje z ruin [ 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Tygodnik Ilustrowany. — nr. 1. — 1939. — 8 stycznia. — S. 31—32. (пол.)
- Zbigniew Skrok Opowieść o kaplicy zwanej Moskiewską // Spotkania z Zabytkami. — nr. 12 (142). — 1998. — grudzień. — ISSN 0137-222X. (пол.)
- Stefan Świetliczko Kaplica Moskiewska, ul. Świętokrzyska 1 // Focus Historia. — nr. 7—8. — 2010. — ISSN 1234-9992. (пол.)
| Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (березень 2014) |