Аба́т Сюж́ер , часом Сугерій (лат. Sugerus фр. Suger; бл. 1081—1151) — духовна особа, абат Сен-Дені, впливовий радник королів Франції Людовика VI та Луї VII, регент Франції в часи відсутності короля.
| Абат Сюже́р | |
|---|---|
| фр. Suger | |
| зображення на середньовічному вітражі | |
| Народився | 1080[…] Шеннв'єр-ле-Лувр |
| Помер | 13 січня 1151 Сен-Дені ·малярія |
| Поховання | Абатство Сен-Дені |
| Громадянство | Іль-де-Франс |
| Національність | француз |
| Діяльність | громадський діяч, духовна особа, меценат |
| Знання мов | середньовічна латина |
| Magnum opus | Абатство Сен-Дені |
| Посада | абат |
| Конфесія | католицька церква |
|
Життєпис Редагувати
Сюжер походив з селянської родини, землі якої належали до королівського домену. З дитинства виділявся здібностями. З 1091 року Сюжер потрапив в монастир Сен-Дені, де також виховували французького принца, майбутнього короля Людовика VI. Знайомство з принцом і спільне перебування в монастирі сприяло зближенню, що дозволило Сюжеру пізніше увійти в близьке оточення короля. Далі шляхи вихованців розійшлися.
Сюжер відбув до Риму, а після перебування у Ватикані 1122 року став абатом Сен-Дені.
Перебудови в Сен-Дені Редагувати
З перших місяців перебування на посаді абата Сюжер розпочав збори коштів на перебудову монастирської церкви Сен-Дені. Але діяльність Сюжера мала значні розбіжності з вимогами і настановами Бернарда Клервоського, якого пізніше беатифікують як Святого Бернарда. Бернард з монастиря Клерво́ був прихильником аскези, повного підкорення братії, прихильником обмежень братії в їжі і навіть сні, прагнув за всяку ціну досягти суворого ідеала монастирського життя.
Побожний і прихильний до вимог церкви Сюжер був прибічником реформ через освіту, навчання братії дисціпліні, сам не вітав аскетизм, а залишався прихильником естетичної краси в храмі. І через храмову красу — зміцнював віру. Близькість до королівського двору використав як для примирення і дипломатичного вирішення гострих політичних проблем, так і для отримання грошових внесків в абатство. Швидко монастир Сен-Дені став самим багатим, що навіть Бернар з монастиря Клерво́ волав матеріальної допомоги від абата Сюжера.
У своїх записах Сюжер неодноразово вказував, як запрошував з усіх усюд для оздоблення в Сен-Дені найкращих художників, як обирав майстерних скульпторів для створення бронзових дверей, як отримав найкращих на той час вітражних майстрів. Все це — заради зміцнення віри через розширення, а потім і перебудову абатства, що стало головним в Іль-де-Франс. Реальне життя в середньовіччя возглядалося як підготовка до Страшного суду, а потім до перебування в чистилищі чи раю, до вічного життя по смерти. Працю на побудові нового храму почали розглядати як прощу, що скорочувала перебування в чистилищі і була переходом до праведності.
Патрон готичного стилю Франції Редагувати
Звичайно, що абат читав Біблію. Безумовно, що він знав і цікавився «Ареопагітиками», знав Апокаліпсис. За описами Івана Богослова з небес зходив новий Єрусалим, нове місто зі скла, з дванадцятьма брамами, з золотими шляхами, а в центрі міста — вівтар. Думка створити щось схоже на новий Єрусалим на землі, його модель в абатстві Сен-Дені могла надихати впливового абата.
Контрфорси, жмут стовпів, хрещаті склепіння були відомі ще з романської доби. Але з часів життя Сюжера поширення отримують стрілчасті арки і вікна, жмути стовпів, хрещаті склепіння — за новою ідеєю. Відмова від товстих стін призведе до особливої конструкції каркасної архітектури, де вагу великого даху розподіляють на стовпи і аркбутани — заради великих вікон-стін зі скла (як в новому Єрусалимі). Нові, символічні віяння в архітектурі діяльно підтримує абат Сюжер і він же затверджує новий проєкт базиліки Сен-Дені, що сприяв появі готичного стилю у Франції.
В небаченій до цього церкві Сен-Дені абата і поховають по смерті. Лише через шість століть до його поховання прийдуть нові бунтівники 1789–1793 рр., отруєні ідеєю розчавити минуле, відкинути геть історію — і викинуть геть кістки з давніх поховань королів і королев, а заразом і кістки француза-абата, що був патроном готичного стилю в Країні і в Європі. ?
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- RKDartists
- British Museum person-institution thesaurus
- ↑ Structurae — Ratingen: 1998.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118619942 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Babelio — 2007.
- ↑ Documenta Catholica Omnia
Джерела Редагувати
- Panofski E. Abbot Suger on the Abbey Church of Saint-Denis. Princeton 1946, с.56-59
- К. М. Муратова, «Мастера французской готики 12-13 вв», М., «Искусство», 1988, с. 96-98