www.wikidata.uk-ua.nina.az

Історія королів Британії лат Historia regum Britanniae початково Про подвиги британців De gestis Britonum псевдоісторичн

Історія королів Британії

Історія королів Британії (лат. - Historia regum Britanniae) (початково - Про подвиги британців (De gestis Britonum)) — псевдоісторична праця про історію Великої Британії, написана Джеффрі Монмутським близько 1136 року. У ній викладається хроніка життя королів британців протягом двох тисяч років, з моменту, коли начебто троянці заснували британську націю і до того моменту, коли англосакси взяли під контроль більшу частину Британії приблизно у VII столітті.

Історія королів Британії
Historia regum Britanniae
Жанр Псевдоісторія
Автор Га́льфрід Мо́нмутський
Мова латина
Опубліковано 1136
 Цей твір у Вікісховищі

Незважаючи на те, що праця сприймалася як історична ще у 16 столітті, на сьогодні вважається такою, що не має історичного підґрунтя. Попри те, що дечкі описані події, такі як вторгнення Юлія Цезаря у Британію, можуть бути верефіковані сучасниками, висновки Джеффрі можуть бути дивовижно неточним. Однак «Історія королів Британії» залишається цінним твором середньовічної літератури, який містить найдавнішу відому версію історії короля Ліра та його трьох доньок, а також у свій час сприяла популяризації легенди про короля Артура.

Зміст Редагувати

Присвята Редагувати

Джеффрі починає книгу з викладу своєї мети, з якою він написав «Історію»: «Я взагалі не зміг нічого виявити про царів, які жили тут до Втілення Христа, ані про Артура та всіх інших, хто пішов далі після Втілення. Проте вчинки цих людей були такими, що вони заслуговують на те, щоб їх хвалили на всі часи». Він стверджує, що протодиякон Уолтер Оксфордський подарував йому «певну дуже давню книгу, написану британською мовою», з якої він переклав свою історію. Він також посилається на Гільдаса Мудрого та Беду Преподобного, як на частину джерел. Потім слідує присвята графу Роберту Глостерському та Валерану, графу Мелан, графу Вустера, якому він наказує використовувати його знання та мудрість для вдосконалення своєї розповіді.

Книга перша Редагувати

Основний текст «Історії» починається з подій навколо троянського Енея, який за римською легендою оселився в Італії після Троянської війни. Його правнук Брут Троянський був вигнаний, і після періоду блукань богиня Діана наказала йому поселитися на острові в західному океані. Брут сідає в корабель і називає острів, який до того називався Альбіоном, «Британія» на свою честь. Брут перемагає велетнів, які були єдиними мешканцями острова, і засновує столицю на березі Темзи - Троя Нова, яка пізніше була перейменована у Лондон.

Книга друга Редагувати

Описує як Брут помирає, а його три сини, Локрін, Камбер і Альбанакт, ділять країну між собою. Утворюються три королівства названі Легрією, Камбрією (на північ та захід від Северну до Хамбера) та Олбані (Шотландія). Описуючи часи правління нащадків Локріна, книга стає меньш детальною. Детальніше описують життя Бладуда та його сина — Лейра, який став прототипом шекспирівського Короля Лір.

Книга третя Редагувати

Книга розповідає про стандартне для валійського епосу завоювання Древнього Риму британцями, а також включає численні короткі розповіді про наступних царів. Сюди входить і Люд, який нібито перейменовує Тріновантум «Каер» у «місто Люда», що пізніше трансформувалося у Лондон. Після смерті Люда спадкоємцем стає його брат Кассівелаун, оскільки сини Люда Андрогей і Таскіован ще не досягли повноліття. В якості винагороди Андрогея титулують герцогом Кента і Тринованту (Лондон), а Таскіована — герцогом Корнуоллським.

Книга четверта Редагувати

Розповідає про підкорення Британії Юлієм Цезарем, смерть Касивелауна, подальших королів та нову інтервенцію Римлян за часів імператора Клавдія. Описується ряд британських королів, що продовжується під владою Риму і включає Луція, першого християнського короля Британії та кількох римських діячів, серед яких імператор Костянтин I, узурпатор Аллект та військовий командир Асклепіодот.

Після тривалого періоду панування, римляни залишають Британію, яка опиняється під тиском з боку піктів, шотландців і датчан. Тим більше чисельність римського населеня зменьшилось через інтервенцію Конана та використання Максиміаном британських військ у своїх походах. У відчаї британці надсилають листи генералу римських військ з проханням про допомогу, але відповіді не отримують (цей уривок значною мірою запозичений із відповідного розділу в книзі «Про падіння та завоювання Британії» Гільдаса).

Книги п'ята та шоста Редагувати

Описує як британці звертаються за допомогою до короля Арморіки Алдроена, однак той ніби посилає свого брата Костянтина правити британцями. Після смерті Костянтина, Вортігерн допомагає своєму старшому синові Констансу захопити владу, а синів Костянтина — Аврелія Амвросія та Утера вивозять з країни заради їхньої безпеки. Вортігерн запрошує саксів під проводом Хенгіста і Горси в якості найманців, але ті повстають і Вортігерн втрачає контроль над більшою частиною своєї землі. Також у цій книзі Вортігерн зустрічається з Мерліном.

Книга сьома: Пророцтва Мерліна Редагувати

У сьомій книзі Джеффрі в основному описує перелік пророцтв, що приписують Мерліну. Деякі з цих пророцтв є втіленням майбутніх розділів «Історії», тоді як інші — завуальовані натяки на історичних людей та події нормандського світу XI—XII століть. Решта нез'ясовані.

Книга восьма Редагувати

Розповідає як Аврелій Амвросій перемагає Вортігерна і править королівством. Також описано історію правління Утера Пендрагона та народження Артура.

Книги дев'ята і десята Редагувати

У дев'ятій і десятій книгах син Утера — Артур займає трон і перемагає саксів так жорстоко, що вони перестають становити загрозу аж до його смерті, завойовує більшу частину північної Європи і досягає періоду миру та процвітання в країні, який триватиме до тих пір, поки римляни на чолі з Луцієм Іберієм не вимагатимуть від нього ще раз віддати належне Риму. Артур перемагає Луція, маючи намір стати імператором, але за відсутності короля його племінник Мордред одружується на Гвіневірі і захоплює трон.

Книги одинадцята та дванадцята Редагувати

Артур повертається і вбиває Мордреда в битві при Камланні, але, смертельно поранений, відбуває на острів Авалон і передає королівство своєму двоюрідному братові Костянтину, сину Кадора і герцогу Корнуольському.

Сакси повертаються після смерті Артура, але не переривають лінію британських королів до смерті Кадвалладера, який змушений тікати з Британії і просить допомоги у короля арморіканців Алана. Однак голос ангела говорить йому, що британці більше не будуть правити, і він йде до Риму, де помирає. Решта британців загнані у Вельс, і саксонець Ательстан стає королем Легрії.

Джерела інформації Редагувати

Джеффрі стверджував, що переклав «Історію» на латинську з «дуже стародавньої книги англійською мовою», яку йому дав Вальтер, архідиякон Оксфордський. Однак жоден сучасний вчений не сприймає цього твердження серйозно. Більша частина роботи, як передбачається, походить з «Падіння Британії» Гілдаса Мудрого (VI століття), «Церковної історії англійського народу» Беди Преподобного VIII століття, «Історії бритів» XIX століття, що приписується Ненію, «Анналів Камбрії», середньовічних валлійських генеалогій (такі як родословні Гарлея) та царські списки, вірші Талієсіна, валлійська казка «Кулхч та Олвен», а також деяких біографій середньовічних валлійських святих, що розширились і перетворились на суцільну розповідь за власною уявою Джеффрі.

Вплив Редагувати

В обмін на власну історію Роберт Торіньї передав Генріху з Хантінгтона копію «Історії королів Британії», яку Роберт і Генрі використовували некритично як справжню історію і згодом почали посилатись на неї у своїх власних працях , тому деякі вигадки Джеффрі Монмутського увійшли в популярну історію. Історія Джеффрі складає основу для багатьох британських наукових та літературних праць, а також є багатим джерелом матеріалів для валлійських бардів. Праця стала надзвичайно популярною в епоху Високого Середньовіччя, революціонізуючи погляди на британську історію до і під час англосаксонського періоду, незважаючи на критику таких письменників, як Вільям з Ньюбурга та Джеральда Уельського. Пророцтва Мерліна, зокрема, часто використовувались у пізніші періоди, наприклад, обома сторонами у претензіях Англії на Шотландію при Едуарді I та його наступниках. 

У 1155 році Вейс (Роман про Брута) швидко переклав «Історію» на нормандські вірші. Версія Вейса була перетворена на середньоанглійські вірші Лайамоном на початку 13 століття. У другій чверті 13 століття Вільям з Ренна випустив версію у латинських віршах — «Діяння Королів Британії». Матеріали Джеффрі були включені до великої кількості англо-нормандських та середньоанглійських прозових історичних збірок, починаючи з XIII століття.

До кінця XIII століття твори Джеффрі Монмутського були перекладені у ряд різних валлійських прозових версій спільно відомих як «Brut y Brenhinedd». Один із варіантів, так званий «Brut Tysilio», був запропонований у 1917 році археологом Вільямом Фліндерсом Петрі як давню британську книгу, яку переклав Джеффрі Монмутський, хоча сам "Брут" стверджує, що його переклав з латинської Вальтер Оксфордський, ґрунтуючись на своєму власному попередньому перекладі з валлійської на латинську мову.

Робота Джеффрі дуже важлива, оскільки вона внесла валлійську культуру в британське суспільство і зробила її прийнятною. Це також перший запис про велику фігуру короля Ліра та основа міфу про короля Артура.

Протягом століть «Історія королів Британії» приймалась за основу історичної науки, і велика частина її матеріалів була включена в «Хроніки» Холіншеда XVI століття. Сучасні історики розглядають «Історію» як твір художньої літератури з вкрапленням фактичної інформації. Джон Морріс у «Епосі Артура» називає цю містифікацію «навмисною підміною», хоча сам засновує своє твердження на помилковому визначенні Уолтера, архідиякона Оксфорда, як Вальтера Мапи, письменника-сатирика, який жив на століття пізніше.

«Історія королів Британії» продовжує впливати на популярну культуру. Прикладом є «Трилогія Мерліна» Мері Стюарт та телевізійний міні-серіал «Мерлін», які містять великі елементи, взяті з «Історії».

Традиційний рукопис та історія тексту Редагувати

Збереглося двісті п'ятнадцять середньовічних рукописів «Історії королів Британії», десятки з яких скопійовані до кінця XII століття. Навіть серед найдавніших рукописів можна помітити велику кількість текстових варіантів, таких як так званий «Перший варіант». Вони знайшли своє відображення у трьох можливих передмовах до твору та наявності чи відсутності певних епізодів та фраз. Певні варіанти можуть бути обумовлені «авторськими» доповненнями до різних ранніх копій, але, швидше за все, відображають ранні спроби змінити, додати або відредагувати текст. На жаль, завдання розплутати ці варіанти та встановити оригінальний текст Джеффрі є довгим та складним, а ступінь труднощів роботи над текстом встановлена лише нещодавно. 

Варіант назви «Історія королів Британії» був введений в середні віки, і це стало найпоширенішою формою в сучасний період. Критичне видання твору, опубліковане у 2007 році, проте продемонструвало, що найбільш точні рукописи посилаються на твір як «Діяння Британців»(De gestis Britonum), і що саме таку назву твору дав сам автор .

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Polydore Vergil's skeptical reading of Geoffrey of Monmouth provoked at first a reaction of denial in England, «yet the seeds of doubt once sown» eventually replaced Geoffrey's romances with a new Renaissance historical approach, according to Hans Baron, «Fifteenth-century civilization and the Renaissance», in The New Cambridge Modern history, vol. 1 1957:56.
  2. Thorpe, Lewis G. M. (1966). Dedication. The history of the Kings of Britain. New York: Penguin Books. с. 51–52. ISBN 0-14-044170-0. 
  3. Thorpe (1966: 14–19)
  4. Wright, Neil (1984). The Historia Regum Britannie of Geoffrey of Monmouth. Woodbridge, England: Boydell and Brewer. с. xvii. ISBN 978-0-85991-641-7. 
  5. Lang, Andrew. History Of English Literature: From Beowulf to Swinburne. Vincent Press. с. 45. OCLC 220536211. «He says that he has had the advantage of using a book in the Breton tongue which Walter, Archdeacon of Oxford, brought out of Brittany; this book he translates into Latin.»  
  6. Wright, Neil (1984). The Historia Regum Britannie of Geoffrey of Monmouth. Woodbridge, England: Boydell and Brewer. с. xvii–xviii. ISBN 978-0-85991-641-7. «This fusion of heterogeneous sources, which is apparent almost everywhere in the Historia, completely dispels the fiction that the work is no more than a translation of a single Breton (or Welsh) book»  
  7. «…the Historia does not bear scrutiny as an authentic history and no scholar today would regard it as such.»: Wright (1984: xxviii)
  8. C. Warren Hollister, Henry I (Yale English Monarchs), 2001:11 note44.
  9. A. O. H. Jarman, Geoffrey of Monmouth, University of Wales Press, 1965, p. 17.
  10. Sir William Flinders Petrie, Neglected British History, 1917
  11. William R. Cooper, Chronicle of the Early Britons [ 4 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (pdf), 2002, p. 68
  12. John Morris. The Age of Arthur: A History of the British Isles from 350 to 650. Barnes & Noble Books: New York. 1996 (originally 1973). ISBN 0-7607-0243-8
  13. Reeve, 2007, с. lix.

Бібліографія Редагувати

  • Geoffrey of Monmouth. The history of the kings of Britain: an edition and translation of De gestis Britonum (Historia regum Britanniae). Arthurian studies 69. Woodbridge, Suffolk: Boydell Press. 2007. ISBN 978-1-84383-206-5. 
  • Джон Джей Паррі та Роберт Колдуелл. Джеффрі Монмутський в артурівській літературі в середні віки, Роджер С. Луміс (ред.)). Clarendon Press: Оксфордський університет. 1959 рік.ISBN 0-19-811588-1
  • Брінлі Ф. Робертс, Джеффрі Монмутський та Уельська історична традиція, Ноттінгемські середньовічні дослідження, 20 (1976), 29–40.
  • JSP Tatlock . Легендарна історія Британії: Джеффрі Монмутський Historia regum Britanniae та його ранні версії . Університет Каліфорнії, преса. Берклі. 1950 рік.
  • Майкл А. Фалетра, ред., Історія королів Великої Британії (Broadview Press, 2008)
  • Н. Райт, вид., Historia regum Britannie of Geoffrey of Monmouth. 1, Берн, Burgerbibliothek, MS. 568 (Кембридж, 1984)
  • Н. Райт, видання, The historia regum Britannie of Geoffrey of Monmouth. 2, версія першого варіанту: критичне видання (Кембридж, 1988)
  • JC Crick, The historia regum Britannie of Geoffrey of Monmouth. 3, Зведений каталог рукописів (Кембридж, 1989)
  • JC Crick, The historia regum Britannie of Geoffrey of Monmouth. 4, Поширення та прийом у пізніші середньовіччі (Кембридж, 1991)
  • Дж. Хаммер, вид., Historia regum Britanniae. Варіант версія, відредагована з рукописів (Cambridge, MA, 1951)
  • А. Гриском та Дж. Р. Елліс, вид., Historia regum Britanniæ Джеффрі Монмутського, внесок у вивчення його місця в ранній історії Великої Британії (Лондон, 1929)
  • М. Д. Рів, "Передача Historia regum Britanniae ", у Журналі середньовічної латини 1 (1991), 73—117
  • Едмонд Фараль, La légende Arthurienne: етюди та документи, 3 т. (Париж, 1929)
  • Р. В. Лекі, Проходження панування: Джеффрі Монмутський і періодизація островної історії в ХІІ столітті (Торонто, 1981)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Istoriya koroliv Britaniyi lat Historia regum Britanniae pochatkovo Pro podvigi britanciv De gestis Britonum psevdoistorichna pracya pro istoriyu Velikoyi Britaniyi napisana Dzheffri Monmutskim blizko 1136 roku U nij vikladayetsya hronika zhittya koroliv britanciv protyagom dvoh tisyach rokiv z momentu koli nachebto troyanci zasnuvali britansku naciyu i do togo momentu koli anglosaksi vzyali pid kontrol bilshu chastinu Britaniyi priblizno u VII stolitti Istoriya koroliv BritaniyiHistoria regum BritanniaeZhanr PsevdoistoriyaAvtor Ga lfrid Mo nmutskijMova latinaOpublikovano 1136 Cej tvir u VikishovishiNezvazhayuchi na te sho pracya sprijmalasya yak istorichna she u 16 stolitti 1 na sogodni vvazhayetsya takoyu sho ne maye istorichnogo pidgruntya Popri te sho dechki opisani podiyi taki yak vtorgnennya Yuliya Cezarya u Britaniyu mozhut buti verefikovani suchasnikami visnovki Dzheffri mozhut buti divovizhno netochnim Odnak Istoriya koroliv Britaniyi zalishayetsya cinnim tvorom serednovichnoyi literaturi yakij mistit najdavnishu vidomu versiyu istoriyi korolya Lira ta jogo troh donok a takozh u svij chas spriyala populyarizaciyi legendi pro korolya Artura Zmist 1 Zmist 1 1 Prisvyata 1 2 Kniga persha 1 3 Kniga druga 1 4 Kniga tretya 1 5 Kniga chetverta 1 6 Knigi p yata ta shosta 1 7 Kniga soma Proroctva Merlina 1 8 Kniga vosma 1 9 Knigi dev yata i desyata 1 10 Knigi odinadcyata ta dvanadcyata 2 Dzherela informaciyi 3 Vpliv 4 Tradicijnij rukopis ta istoriya tekstu 5 Div takozh 6 Primitki 7 Bibliografiya 8 PosilannyaZmist RedaguvatiPrisvyata Redaguvati Dzheffri pochinaye knigu z vikladu svoyeyi meti z yakoyu vin napisav Istoriyu Ya vzagali ne zmig nichogo viyaviti pro cariv yaki zhili tut do Vtilennya Hrista ani pro Artura ta vsih inshih hto pishov dali pislya Vtilennya Prote vchinki cih lyudej buli takimi sho voni zaslugovuyut na te shob yih hvalili na vsi chasi Vin stverdzhuye sho protodiyakon Uolter Oksfordskij podaruvav jomu pevnu duzhe davnyu knigu napisanu britanskoyu movoyu z yakoyi vin pereklav svoyu istoriyu Vin takozh posilayetsya na Gildasa Mudrogo ta Bedu Prepodobnogo yak na chastinu dzherel Potim sliduye prisvyata grafu Robertu Glosterskomu ta Valeranu grafu Melan grafu Vustera yakomu vin nakazuye vikoristovuvati jogo znannya ta mudrist dlya vdoskonalennya svoyeyi rozpovidi 2 Kniga persha Redaguvati Osnovnij tekst Istoriyi pochinayetsya z podij navkolo troyanskogo Eneya yakij za rimskoyu legendoyu oselivsya v Italiyi pislya Troyanskoyi vijni Jogo pravnuk Brut Troyanskij buv vignanij i pislya periodu blukan boginya Diana nakazala jomu poselitisya na ostrovi v zahidnomu okeani Brut sidaye v korabel i nazivaye ostriv yakij do togo nazivavsya Albionom Britaniya na svoyu chest Brut peremagaye veletniv yaki buli yedinimi meshkancyami ostrova i zasnovuye stolicyu na berezi Temzi Troya Nova yaka piznishe bula perejmenovana u London Kniga druga Redaguvati Opisuye yak Brut pomiraye a jogo tri sini Lokrin Kamber i Albanakt dilyat krayinu mizh soboyu Utvoryuyutsya tri korolivstva nazvani Legriyeyu Kambriyeyu na pivnich ta zahid vid Severnu do Hambera ta Olbani Shotlandiya Opisuyuchi chasi pravlinnya nashadkiv Lokrina kniga staye mensh detalnoyu Detalnishe opisuyut zhittya Bladuda ta jogo sina Lejra yakij stav prototipom shekspirivskogo Korolya Lir Kniga tretya Redaguvati Kniga rozpovidaye pro standartne dlya valijskogo eposu zavoyuvannya Drevnogo Rimu britancyami a takozh vklyuchaye chislenni korotki rozpovidi pro nastupnih cariv Syudi vhodit i Lyud yakij nibito perejmenovuye Trinovantum Kaer u misto Lyuda sho piznishe transformuvalosya u London Pislya smerti Lyuda spadkoyemcem staye jogo brat Kassivelaun oskilki sini Lyuda Androgej i Taskiovan she ne dosyagli povnolittya V yakosti vinagorodi Androgeya tituluyut gercogom Kenta i Trinovantu London a Taskiovana gercogom Kornuollskim Kniga chetverta Redaguvati Rozpovidaye pro pidkorennya Britaniyi Yuliyem Cezarem smert Kasivelauna podalshih koroliv ta novu intervenciyu Rimlyan za chasiv imperatora Klavdiya Opisuyetsya ryad britanskih koroliv sho prodovzhuyetsya pid vladoyu Rimu i vklyuchaye Luciya pershogo hristiyanskogo korolya Britaniyi ta kilkoh rimskih diyachiv sered yakih imperator Kostyantin I uzurpator Allekt ta vijskovij komandir Asklepiodot Pislya trivalogo periodu panuvannya rimlyani zalishayut Britaniyu yaka opinyayetsya pid tiskom z boku piktiv shotlandciv i datchan Tim bilshe chiselnist rimskogo naselenya zmenshilos cherez intervenciyu Konana ta vikoristannya Maksimianom britanskih vijsk u svoyih pohodah U vidchayi britanci nadsilayut listi generalu rimskih vijsk z prohannyam pro dopomogu ale vidpovidi ne otrimuyut cej urivok znachnoyu miroyu zapozichenij iz vidpovidnogo rozdilu v knizi Pro padinnya ta zavoyuvannya Britaniyi Gildasa Knigi p yata ta shosta Redaguvati Opisuye yak britanci zvertayutsya za dopomogoyu do korolya Armoriki Aldroena odnak toj nibi posilaye svogo brata Kostyantina praviti britancyami Pislya smerti Kostyantina Vortigern dopomagaye svoyemu starshomu sinovi Konstansu zahopiti vladu a siniv Kostyantina Avreliya Amvrosiya ta Utera vivozyat z krayini zaradi yihnoyi bezpeki Vortigern zaproshuye saksiv pid provodom Hengista i Gorsi v yakosti najmanciv ale ti povstayut i Vortigern vtrachaye kontrol nad bilshoyu chastinoyu svoyeyi zemli Takozh u cij knizi Vortigern zustrichayetsya z Merlinom Kniga soma Proroctva Merlina Redaguvati U somij knizi Dzheffri v osnovnomu opisuye perelik proroctv sho pripisuyut Merlinu Deyaki z cih proroctv ye vtilennyam majbutnih rozdiliv Istoriyi todi yak inshi zavualovani natyaki na istorichnih lyudej ta podiyi normandskogo svitu XI XII stolit Reshta nez yasovani Kniga vosma Redaguvati Rozpovidaye yak Avrelij Amvrosij peremagaye Vortigerna i pravit korolivstvom Takozh opisano istoriyu pravlinnya Utera Pendragona ta narodzhennya Artura Knigi dev yata i desyata Redaguvati U dev yatij i desyatij knigah sin Utera Artur zajmaye tron i peremagaye saksiv tak zhorstoko sho voni perestayut stanoviti zagrozu azh do jogo smerti zavojovuye bilshu chastinu pivnichnoyi Yevropi i dosyagaye periodu miru ta procvitannya v krayini yakij trivatime do tih pir poki rimlyani na choli z Luciyem Iberiyem ne vimagatimut vid nogo she raz viddati nalezhne Rimu Artur peremagaye Luciya mayuchi namir stati imperatorom ale za vidsutnosti korolya jogo pleminnik Mordred odruzhuyetsya na Gvineviri i zahoplyuye tron Knigi odinadcyata ta dvanadcyata Redaguvati Artur povertayetsya i vbivaye Mordreda v bitvi pri Kamlanni ale smertelno poranenij vidbuvaye na ostriv Avalon i peredaye korolivstvo svoyemu dvoyuridnomu bratovi Kostyantinu sinu Kadora i gercogu Kornuolskomu Saksi povertayutsya pislya smerti Artura ale ne pererivayut liniyu britanskih koroliv do smerti Kadvalladera yakij zmushenij tikati z Britaniyi i prosit dopomogi u korolya armorikanciv Alana Odnak golos angela govorit jomu sho britanci bilshe ne budut praviti i vin jde do Rimu de pomiraye Reshta britanciv zagnani u Vels i saksonec Atelstan staye korolem Legriyi Dzherela informaciyi RedaguvatiDzheffri stverdzhuvav sho pereklav Istoriyu na latinsku z duzhe starodavnoyi knigi anglijskoyu movoyu yaku jomu dav Valter arhidiyakon Oksfordskij 3 4 5 Odnak zhoden suchasnij vchenij ne sprijmaye cogo tverdzhennya serjozno 6 7 Bilsha chastina roboti yak peredbachayetsya pohodit z Padinnya Britaniyi Gildasa Mudrogo VI stolittya Cerkovnoyi istoriyi anglijskogo narodu Bedi Prepodobnogo VIII stolittya Istoriyi britiv XIX stolittya sho pripisuyetsya Neniyu Annaliv Kambriyi serednovichnih vallijskih genealogij taki yak rodoslovni Garleya ta carski spiski virshi Taliyesina vallijska kazka Kulhch ta Olven a takozh deyakih biografij serednovichnih vallijskih svyatih sho rozshirilis i peretvorilis na sucilnu rozpovid za vlasnoyu uyavoyu Dzheffri Vpliv RedaguvatiV obmin na vlasnu istoriyu Robert Torinyi peredav Genrihu z Hantingtona kopiyu Istoriyi koroliv Britaniyi yaku Robert i Genri vikoristovuvali nekritichno yak spravzhnyu istoriyu i zgodom pochali posilatis na neyi u svoyih vlasnih pracyah 8 tomu deyaki vigadki Dzheffri Monmutskogo uvijshli v populyarnu istoriyu Istoriya Dzheffri skladaye osnovu dlya bagatoh britanskih naukovih ta literaturnih prac a takozh ye bagatim dzherelom materialiv dlya vallijskih bardiv Pracya stala nadzvichajno populyarnoyu v epohu Visokogo Serednovichchya revolyucionizuyuchi poglyadi na britansku istoriyu do i pid chas anglosaksonskogo periodu nezvazhayuchi na kritiku takih pismennikiv yak Vilyam z Nyuburga ta Dzheralda Uelskogo Proroctva Merlina zokrema chasto vikoristovuvalis u piznishi periodi napriklad oboma storonami u pretenziyah Angliyi na Shotlandiyu pri Eduardi I ta jogo nastupnikah U 1155 roci Vejs Roman pro Bruta shvidko pereklav Istoriyu na normandski virshi Versiya Vejsa bula peretvorena na serednoanglijski virshi Lajamonom na pochatku 13 stolittya U drugij chverti 13 stolittya Vilyam z Renna vipustiv versiyu u latinskih virshah Diyannya Koroliv Britaniyi Materiali Dzheffri buli vklyucheni do velikoyi kilkosti anglo normandskih ta serednoanglijskih prozovih istorichnih zbirok pochinayuchi z XIII stolittya Do kincya XIII stolittya tvori Dzheffri Monmutskogo buli perekladeni u ryad riznih vallijskih prozovih versij 9 spilno vidomih yak Brut y Brenhinedd Odin iz variantiv tak zvanij Brut Tysilio buv zaproponovanij u 1917 roci arheologom Vilyamom Flindersom Petri yak davnyu britansku knigu yaku pereklav Dzheffri Monmutskij 10 hocha sam Brut stverdzhuye sho jogo pereklav z latinskoyi Valter Oksfordskij gruntuyuchis na svoyemu vlasnomu poperednomu perekladi z vallijskoyi na latinsku movu 11 Robota Dzheffri duzhe vazhliva oskilki vona vnesla vallijsku kulturu v britanske suspilstvo i zrobila yiyi prijnyatnoyu Ce takozh pershij zapis pro veliku figuru korolya Lira ta osnova mifu pro korolya Artura Protyagom stolit Istoriya koroliv Britaniyi prijmalas za osnovu istorichnoyi nauki i velika chastina yiyi materialiv bula vklyuchena v Hroniki Holinsheda XVI stolittya Suchasni istoriki rozglyadayut Istoriyu yak tvir hudozhnoyi literaturi z vkraplennyam faktichnoyi informaciyi Dzhon Morris u Eposi Artura nazivaye cyu mistifikaciyu navmisnoyu pidminoyu hocha sam zasnovuye svoye tverdzhennya na pomilkovomu viznachenni Uoltera arhidiyakona Oksforda yak Valtera Mapi pismennika satirika yakij zhiv na stolittya piznishe 12 Istoriya koroliv Britaniyi prodovzhuye vplivati na populyarnu kulturu Prikladom ye Trilogiya Merlina Meri Styuart ta televizijnij mini serial Merlin yaki mistyat veliki elementi vzyati z Istoriyi Tradicijnij rukopis ta istoriya tekstu RedaguvatiZbereglosya dvisti p yatnadcyat serednovichnih rukopisiv Istoriyi koroliv Britaniyi desyatki z yakih skopijovani do kincya XII stolittya Navit sered najdavnishih rukopisiv mozhna pomititi veliku kilkist tekstovih variantiv takih yak tak zvanij Pershij variant Voni znajshli svoye vidobrazhennya u troh mozhlivih peredmovah do tvoru ta nayavnosti chi vidsutnosti pevnih epizodiv ta fraz Pevni varianti mozhut buti obumovleni avtorskimi dopovnennyami do riznih rannih kopij ale shvidshe za vse vidobrazhayut ranni sprobi zminiti dodati abo vidredaguvati tekst Na zhal zavdannya rozplutati ci varianti ta vstanoviti originalnij tekst Dzheffri ye dovgim ta skladnim a stupin trudnoshiv roboti nad tekstom vstanovlena lishe neshodavno Variant nazvi Istoriya koroliv Britaniyi buv vvedenij v seredni viki i ce stalo najposhirenishoyu formoyu v suchasnij period Kritichne vidannya tvoru opublikovane u 2007 roci prote prodemonstruvalo sho najbilsh tochni rukopisi posilayutsya na tvir yak Diyannya Britanciv De gestis Britonum i sho same taku nazvu tvoru dav sam avtor 13 Div takozh RedaguvatiDiyannya koroliv AngliyiPrimitki Redaguvati Polydore Vergil s skeptical reading of Geoffrey of Monmouth provoked at first a reaction of denial in England yet the seeds of doubt once sown eventually replaced Geoffrey s romances with a new Renaissance historical approach according to Hans Baron Fifteenth century civilization and the Renaissance in The New Cambridge Modern history vol 1 1957 56 Thorpe Lewis G M 1966 Dedication The history of the Kings of Britain New York Penguin Books s 51 52 ISBN 0 14 044170 0 Thorpe 1966 14 19 Wright Neil 1984 The Historia Regum Britannie of Geoffrey of Monmouth Woodbridge England Boydell and Brewer s xvii ISBN 978 0 85991 641 7 Lang Andrew History Of English Literature From Beowulf to Swinburne Vincent Press s 45 OCLC 220536211 He says that he has had the advantage of using a book in the Breton tongue which Walter Archdeacon of Oxford brought out of Brittany this book he translates into Latin Wright Neil 1984 The Historia Regum Britannie of Geoffrey of Monmouth Woodbridge England Boydell and Brewer s xvii xviii ISBN 978 0 85991 641 7 This fusion of heterogeneous sources which is apparent almost everywhere in the Historia completely dispels the fiction that the work is no more than a translation of a single Breton or Welsh book the Historia does not bear scrutiny as an authentic history and no scholar today would regard it as such Wright 1984 xxviii C Warren Hollister Henry I Yale English Monarchs 2001 11 note44 A O H Jarman Geoffrey of Monmouth University of Wales Press 1965 p 17 Sir William Flinders Petrie Neglected British History 1917 William R Cooper Chronicle of the Early Britons Arhivovano 4 zhovtnya 2018 u Wayback Machine pdf 2002 p 68 John Morris The Age of Arthur A History of the British Isles from 350 to 650 Barnes amp Noble Books New York 1996 originally 1973 ISBN 0 7607 0243 8 Reeve 2007 s lix Bibliografiya RedaguvatiGeoffrey of Monmouth The history of the kings of Britain an edition and translation ofDe gestis Britonum Historia regum Britanniae Arthurian studies 69 Woodbridge Suffolk Boydell Press 2007 ISBN 978 1 84383 206 5 Dzhon Dzhej Parri ta Robert Kolduell Dzheffri Monmutskij v arturivskij literaturi v seredni viki Rodzher S Lumis red Clarendon Press Oksfordskij universitet 1959 rik ISBN 0 19 811588 1 Brinli F Roberts Dzheffri Monmutskij ta Uelska istorichna tradiciya Nottingemski serednovichni doslidzhennya 20 1976 29 40 JSP Tatlock Legendarna istoriya Britaniyi Dzheffri Monmutskij Historia regum Britanniae ta jogo ranni versiyi Universitet Kaliforniyi presa Berkli 1950 rik Majkl A Faletra red Istoriya koroliv Velikoyi Britaniyi Broadview Press 2008 N Rajt vid Historia regum Britannie of Geoffrey of Monmouth 1 Bern Burgerbibliothek MS 568 Kembridzh 1984 N Rajt vidannya The historia regum Britannie of Geoffrey of Monmouth 2 versiya pershogo variantu kritichne vidannya Kembridzh 1988 JC Crick The historia regum Britannie of Geoffrey of Monmouth 3 Zvedenij katalog rukopisiv Kembridzh 1989 JC Crick The historia regum Britannie of Geoffrey of Monmouth 4 Poshirennya ta prijom u piznishi serednovichchi Kembridzh 1991 Dzh Hammer vid Historia regum Britanniae Variant versiya vidredagovana z rukopisiv Cambridge MA 1951 A Griskom ta Dzh R Ellis vid Historia regum Britanniae Dzheffri Monmutskogo vnesok u vivchennya jogo miscya v rannij istoriyi Velikoyi Britaniyi London 1929 M D Riv Peredacha Historia regum Britanniae u Zhurnali serednovichnoyi latini 1 1991 73 117 Edmond Faral La legende Arthurienne etyudi ta dokumenti 3 t Parizh 1929 R V Leki Prohodzhennya panuvannya Dzheffri Monmutskij i periodizaciya ostrovnoyi istoriyi v HII stolitti Toronto 1981 Posilannya Redaguvati nbsp Teksti za temoyu History of the Kings of Britain u Vikidzherelah nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Historia Regum Britanniae Internet tekst Arhivovano 3 zhovtnya 2020 u Wayback Machine u Google Books Internet tekst latinoyu Arhivovano 22 zhovtnya 2020 u Wayback Machine v Google Books Historia regum Britanniae Arhivovano 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Drugij variant u Kembridzhskij cifrovij biblioteci Audiokniga u vilnomu dostupi na librivox org Arhivovano 28 chervnya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Istoriya koroliv Britaniyi amp oldid 40756967