Епіто́ма (грец. ἐπιτομή, epitomé — уривок, витяг) — скорочений виклад великого наукового чи літературного твору. Значні витяги дають змогу швидко орієнтуватися, особливо в наукових працях.
| Епітома | |
| Культура | Стародавня Греція |
|---|
Багато творів часів Давніх Греції та Риму дійшли до наших часів у вигляді епітом, висліду творчості пізніших авторів-епітоматерів.
Приклади:
- Твір Помпея Трога «Філіпова історія» («Historiae Philippicae»), створений в часи римського імператора Августа, не дійшов до наших часів у повному обсязі, проте його зміст зберігся у вигляді досить розлогої епітоми, що її створив у II чи III ст. н. е. Марк Юніан Юстин.
- «Епітоми Тита Лівія», що їх склав у ІІ ст. н. е. Луцій Анней Флор, дають змогу відтворити суть втрачених книг «Історії від заснування міста» («Ab urbe condita») Тита Лівія (107 книг із 142).
- Епітоми втраченої IV книги «Бібліотеки» Псевдо-Аполлодора.
Література Редагувати
- Лісовий І. А. Античний світ у термінах, іменах і назвах. Довідник з історії та культури Стародавньої Греції і Риму. Львів: В-во при Львівському держ. університеті видавничого об'єднання «Вища школа», 1988.
- Lexikon der Antike. VEB Bibliographishes Institut Leipzig — 1987. Рос. переклад: Словарь античности. М: СП «Внешсигма», 1992.
Посилання Редагувати
- Епітома // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 342.
- Епітоме // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 184. — 634 с.