www.wikidata.uk-ua.nina.az

Імперська палата культури нім Reichskulturkammer RKK створена за ініціативою Міністерства народної освіти та пропаганди

Імперська палата культури

Імперська палата культури (нім. Reichskulturkammer: RKK) — створена за ініціативою Міністерства народної освіти та пропаганди професійна організація творчих працівників Третього Рейху. Використовувалася як інструмент державного контролю усіх працівників сфери мистецтва, оскільки творчою діяльністю могли займатися лише особи, що були членами відповідної палати Імперської палати культури.

Членський значок Імперської палати культури

Закон про створення імперської палати культури ред.

22 вересня 1933 року німецький уряд затвердив «Закон про створення імперської палати культури», в основу якої ліг принцип організаційної будови «тимчасової кінопалати». Згідно з цим законом усі діячі культури були «охоплені» сімома окремими імперськими палатами — кіно, літератури, преси, радіо, музики, театру, образотворчих мистецтв. У §3 вказувалося, що для нових палат діють умови, визначені Законом про створення тимчасової кінопалати. Проведення подібних організаційних заходів у першу чергу в кінематографі націонал-соціалісти обґрунтовували тим, що «реорганізація в цій важливій сфері уявлялася особливо наполегливою». Певну роль тут зіграла й та обставина, що в кіно без помітного опору була досягнута угода між економічними, творчими і політичними колами, а позиції Йозефа Геббельса всередині партії зміцнилися, після того, як Альфред Розенберг, Роберт Лей та деякі інші партійні працівники весною 1933 року відмовилися від своїх претензій на вирішення питань культури.

Структура Імперської палати культури (1937)

У обґрунтуванні закону зазначалося: «За рахунок створення Імперського міністерства народної освіти та пропаганди Рейх виразив свою волю взяти у свої руки завдання духовного керівництва народом. (…) Завданням держави є боротьба проти шкідливих і підтримка цінних сил в культурі, причому в дусі відповідальності за національну спільноту. У цьому сенсі культура залишається індивідуальною та вільною. Проте для того, щоб займатися політикою в царині німецької культури, необхідно охопити творчих працівників усіх областей під керівництвом Рейху для єдиного формування волі». Сім параграфів були новим «Законом про надання надзвичайних повноважень» міністрові пропаганди у сфері культури.

12 лютого 1934 року Імперська палата культури стала корпоративним членом Німецького робітничого фронту. Роль «Інформаційного бюлетеня Імперської палати культури» з 20 червня 1934 року виконувала головна партійна газета «Völkischer Beobachter».

Наприкінці 1936 року в палатах культури в цілому налічувалося близько 140 000 членів.

Управління палатою ред.

Президентом Палати культури був міністр пропаганди і народної освіти, доктор філософії з 1922 року Йозеф Геббельс. Віце-президентами, відповідно статс-секретарями Міністерства пропаганди, були:

Структурні підрозділи ред.

  • Імперська палата кінематографії — в різний час президентами були Шоєйрман, Освальд Леніх, Карл Фройліх
  • Імперська палата преси — президенти Макс Аман (1933-1938), Отто Дітріх
  • Імперська палата радіомовлення (скасована у жовтні 1939) — президент Хорст Дресслер-Андресс
  • Імперська палата театру — президент Отто Лавбрінґер
  • Імперська палата літератури — президенти Ганс Блунк (1934-1935), Ганс Йост (1935-1945)
  • Імперська палата музики — президенти Ріхард Штраус (1933-1935), Петер Раабле (1935-1945)
  • Імперська палата образотворчого мистецтва — президенти Генінг (1933-1936), Адольф Циглер (1936—1943)

Примітки ред.

  1. Reichsgesetzblatt I 1933, S. 661
  2. Gerhard Menz: Der Aufbau des Kulturstandes. München und Berlin, 1938, S. 58
  3. Reichsanzeiger, 26.09.1933
  4. И. З. Бестужев «Культура Германии 1933‒45 годов». Журнал «Золотой Лев» № 205‒206 [ 1 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Künstler in der NS-Zeit [ 13 вересня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Treffpunkt-Kunst.net. Дата доступу 29.12.2016

Література ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Імперська палата культури
  • Steinweis, Alan E. (1996). . Chapel Hill, NC: University of North Carolina Press. ISBN 9780807846070. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 29 грудня 2016. 
  • Volker Dahm: Anfänge und Ideologie der Reichskulturkammer. Die „Berufsgemeinschaft“ als Instrument kulturpolitischer Steuerung und sozialer Reglementierung. In: Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte (VfZ). 34, 1, 1986, S. 53–84 (Vierteljahrshefte für ZeitgeschichtePDF (1,97 MB) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]).


Це незавершена стаття з історії Третього Рейху.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Imperska palata kulturi nim Reichskulturkammer RKK stvorena za iniciativoyu Ministerstva narodnoyi osviti ta propagandi profesijna organizaciya tvorchih pracivnikiv Tretogo Rejhu Vikoristovuvalasya yak instrument derzhavnogo kontrolyu usih pracivnikiv sferi mistectva oskilki tvorchoyu diyalnistyu mogli zajmatisya lishe osobi sho buli chlenami vidpovidnoyi palati Imperskoyi palati kulturi Chlenskij znachok Imperskoyi palati kulturi Zmist 1 Zakon pro stvorennya imperskoyi palati kulturi 2 Upravlinnya palatoyu 3 Strukturni pidrozdili 4 Primitki 5 LiteraturaZakon pro stvorennya imperskoyi palati kulturi red 22 veresnya 1933 roku nimeckij uryad zatverdiv Zakon pro stvorennya imperskoyi palati kulturi v osnovu yakoyi lig princip organizacijnoyi budovi timchasovoyi kinopalati Zgidno z cim zakonom usi diyachi kulturi buli ohopleni simoma okremimi imperskimi palatami kino literaturi presi radio muziki teatru obrazotvorchih mistectv U 3 vkazuvalosya sho dlya novih palat diyut umovi viznacheni Zakonom pro stvorennya timchasovoyi kinopalati 1 Provedennya podibnih organizacijnih zahodiv u pershu chergu v kinematografi nacional socialisti obgruntovuvali tim sho reorganizaciya v cij vazhlivij sferi uyavlyalasya osoblivo napoleglivoyu 2 Pevnu rol tut zigrala j ta obstavina sho v kino bez pomitnogo oporu bula dosyagnuta ugoda mizh ekonomichnimi tvorchimi i politichnimi kolami a poziciyi Jozefa Gebbelsa vseredini partiyi zmicnilisya pislya togo yak Alfred Rozenberg Robert Lej ta deyaki inshi partijni pracivniki vesnoyu 1933 roku vidmovilisya vid svoyih pretenzij na virishennya pitan kulturi nbsp Struktura Imperskoyi palati kulturi 1937 U obgruntuvanni zakonu zaznachalosya Za rahunok stvorennya Imperskogo ministerstva narodnoyi osviti ta propagandi Rejh viraziv svoyu volyu vzyati u svoyi ruki zavdannya duhovnogo kerivnictva narodom Zavdannyam derzhavi ye borotba proti shkidlivih i pidtrimka cinnih sil v kulturi prichomu v dusi vidpovidalnosti za nacionalnu spilnotu U comu sensi kultura zalishayetsya individualnoyu ta vilnoyu Prote dlya togo shob zajmatisya politikoyu v carini nimeckoyi kulturi neobhidno ohopiti tvorchih pracivnikiv usih oblastej pid kerivnictvom Rejhu dlya yedinogo formuvannya voli 3 Sim paragrafiv buli novim Zakonom pro nadannya nadzvichajnih povnovazhen ministrovi propagandi u sferi kulturi 12 lyutogo 1934 roku Imperska palata kulturi stala korporativnim chlenom Nimeckogo robitnichogo frontu Rol Informacijnogo byuletenya Imperskoyi palati kulturi z 20 chervnya 1934 roku vikonuvala golovna partijna gazeta Volkischer Beobachter 4 Naprikinci 1936 roku v palatah kulturi v cilomu nalichuvalosya blizko 140 000 chleniv 5 Upravlinnya palatoyu red Prezidentom Palati kulturi buv ministr propagandi i narodnoyi osviti doktor filosofiyi z 1922 roku Jozef Gebbels Vice prezidentami vidpovidno stats sekretaryami Ministerstva propagandi buli Valter Funk 1933 1938 Karl Hanke 1938 1941 Leopold Gutterer 1941 1944 Verner Naumann 1944 1945 Generalnij sekretar Gans Hinkel 1933 1945 Strukturni pidrozdili red Imperska palata kinematografiyi v riznij chas prezidentami buli Shoyejrman Osvald Lenih Karl Frojlih Imperska palata presi prezidenti Maks Aman 1933 1938 Otto Ditrih Imperska palata radiomovlennya skasovana u zhovtni 1939 prezident Horst Dressler Andress Imperska palata teatru prezident Otto Lavbringer Imperska palata literaturi prezidenti Gans Blunk 1934 1935 Gans Jost 1935 1945 Imperska palata muziki prezidenti Rihard Shtraus 1933 1935 Peter Raable 1935 1945 Imperska palata obrazotvorchogo mistectva prezidenti Gening 1933 1936 Adolf Cigler 1936 1943 Primitki red Reichsgesetzblatt I 1933 S 661 Gerhard Menz Der Aufbau des Kulturstandes Munchen und Berlin 1938 S 58 Reichsanzeiger 26 09 1933 I Z Bestuzhev Kultura Germanii 1933 45 godov Zhurnal Zolotoj Lev 205 206 Arhivovano 1 zhovtnya 2015 u Wayback Machine ros Kunstler in der NS Zeit Arhivovano 13 veresnya 2016 u Wayback Machine na sajti Treffpunkt Kunst net Data dostupu 29 12 2016Literatura red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Imperska palata kulturiSteinweis Alan E 1996 Art ideology amp economics in Nazi Germany the Reich chambers of music theater and the visual arts Chapel Hill NC University of North Carolina Press ISBN 9780807846070 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 29 grudnya 2016 Volker Dahm Anfange und Ideologie der Reichskulturkammer Die Berufsgemeinschaft als Instrument kulturpolitischer Steuerung und sozialer Reglementierung In Vierteljahrshefte fur Zeitgeschichte VfZ 34 1 1986 S 53 84 Vierteljahrshefte fur Zeitgeschichte PDF 1 97 MB Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Tretogo Rejhu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Imperska palata kulturi amp oldid 36461018