Іллі́нська це́рква — чинна мурована церква ХІІ—XVIII століть, що входить до ансамблю Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові. Церква розташована на схилі Болдиних гір.
| Іллінська церква та дзвіниця | |
|---|---|
| дзвіниця (ліворуч) та Іллінська церква (праворуч) | |
| 51°28′40″ пн. ш. 31°17′03″ сх. д. / 51.47780400002777412° пн. ш. 31.284228000027777483° сх. д.Координати: 51°28′40″ пн. ш. 31°17′03″ сх. д. / 51.47780400002777412° пн. ш. 31.284228000027777483° сх. д. | |
| Тип споруди | церква дзвіниця і музей |
| Розташування | Україна, Чернігів |
| Початок будівництва | кінець ХІ — початок ХІІ ст. |
| Будівельна система | цегла |
| Стиль | українське бароко |
| Належність | УПЦ МП |
| Єпархія | Чернігівська єпархія УПЦ МП |
| Адреса | вул. Іллінська |
| Епонім | Ілля |
| Іллінська церква (Чернігів) (Чернігівська область) | |
| Іллінська церква у Вікісховищі |
Історія церкви Редагувати
Церкву було збудовано в ХІІ столітті (хоча літописні джерела не згадують часу зведення храму) біля південного входу до Антонієвих печер, разом з якими вона поклала початок Іллінському монастирю.
Спершу вона виконувала функції хрещальні і належала до рідкісного типу для придніпровської архітектури — була тридільною (започаткувала розвиток тридільного типу храму в українській мурованій архітектурі ХІІІ—XVIII століть), однобанною, мініатюрних розмірів, складалася з прямокутних у плані бабинця, нефу та напівкруглої апсиди. З заходу до бабинця прилягав невеликий притвор.
Під час Татарської навали в ХІІІ столітті Іллінська церква зазнала значних пошкоджень, лише в XVI ст. її було відновлено і добудовано — церковні стіни були увінчані карнизом, над апсидою і бабинцем спорудили невеликі бані і церква перетворилася на трибанну, а з південного боку храму до апсиди прибудували ризницю.
Сучасний вигляд Іллінської церкви — результат перебудов XVII—XVIII століть. Зокрема, 1649 року коштом чернігівського полковника С.Подобайла розібрано притвор і замість нього зведено великий гранчастий об´єм, розширено бабинець, після чого церква одержала трибанне багатоярусне завершення, розібрано баню над старим бабинцем і зведено нову над прибудовою. Унаслідок цих перебудов пам'ятка набула рис українського бароко.
У 1908—1910 роках на північний захід від Іллінської церкви спорудили триярусну дзвіницю (за типом восьмерик на четверику). Нижній двоярусний четверик мурований, верхній восьмерик — дерев'яний. Вінчає дзвіницю двоярусна баня барокових обрисів.
З 1967 року Іллінська церква входить до складу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» і є його музеєм.
У 1969—1982 роках здійснено реставрацію церкви за проектом архітектора М. М. Говденко.
На сьогоднішній день Іллінська церква є єдиним вцілілим на теренах України однонефним храмом доби Київської Русі.
Інтер'єр Редагувати
В інтер'єрі церкви домінує висотний принцип розкриття внутрішнього простору. Головною особливістю архітектури інтер'єру є використання елементів візантійської хрестовокупольної системи з безстовпною композицією храму, що характерна для дерев'янного зодчества. Стародавній декор інтер'єру втрачений. Не збереглася ані фреска, ані підлога з полив'яних керамічних плиток.
Зберігся лише іконостас 1774 року в стилі рококо, в якому інтерпретовано коринфський ордер.
В Іллінській церкві знаходився видатний витвір українського малярства — ікона «Іллінська Богоматір», створена 1658 року Г. Дубенським. З нею пов'язаний переказ, що наводиться в літописі Самійла Величка.
Охоронний статус Редагувати
Іллінська церква - пам'ятка архітектури національного значення Чернігівської області.
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
- 3D-модель Іллінської церкви (Google Earth) [ 1 липня 2013 у Wayback Machine.]
Джерела Редагувати
- Чернігівщина:Енциклопедичний довідник, за ред. А.В. Кудрицького, К.: УРЕ, 1990, стор. 280
- Офіційний сайт управління культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації [ 2 лютого 2011 у Wayback Machine.]