Іван Зайц (Ivan Zajc; *3 серпня 1832, Рієка — 16 грудня 1914, Загреб, Австро-Угорщина) — хорватський композитор, диригент і педагог.
| Іван Зайц Ivan Zajc | |
|---|---|
| | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 3 серпня 1832 |
| Місце народження | Рієка |
| Дата смерті | 16 грудня 1914 (82 роки) |
| Місце смерті | Загреб, Австро-Угорщина |
| Поховання | Мирогойське кладовище |
| Громадянство | Австрійська імперія |
| Національність | хорват |
| Професія | композитор і диригент |
| Освіта | Міланська консерваторія |
| Жанр | класична музика: опери, п'єси, кантати, романси і оперети |
| Файли у Вікісховищі |
Біографія ред.
Іван Зайц закінчив Міланську консерваторію (1855, учень Лауро Россі) з першою премією за оперу «Тіролезка» (італ. La Tirolese), яка в тому ж році була поставлена на сцені. Перед Зайцем відкривалася італійська кар'єра, але смерть батьків змусила його повернутися в Рієку, де він посів пост концертмейстера міського театру і викладача струнних у міському Філармонійному інституті. До цього періоду відноситься його опера «Амелія» (1860, за драмою Ф. Шіллера «Розбійники»), що мала значний успіх у публіки.
У 1862—70 роках Зайц жив і працював у Відні, де писав переважно оперети.
У 1870 році Іван Зайц повернувся до Хорватії і зайняв відразу 2 посади: директора і головного диригента Загребської опери (до 1889 р.) і директора Хорватського музичного інституту (до 1908 року). Власне діяльність Зайца на цих постах вважається підвалиною так званого «відродження» хорватської музики початку XX століття.
У творчості композитора цього періоду, зокрема, яскраво виділяються опери «Нікола Шубич Зрінськи» (хорв. Nikola Šubić Zrinski, 1876) і «Лізонька» (хорв. Lizinka, 1878, за повістю російського класика О. С. Пушкіна «Панянка-селянка»); у доробку Івана Зайца також багато мес, інструментальних п'єс, кантат, хорів, пісень, романсів тощо.
Перелік головних творів ред.
- La tirolese, прем'єра відбулася у Мілані 4 травня 1855 року;
- Amelia ossia Il bandito, Рієка, 24 квітня 1860 року;
- Mannschaft an Bord, Відень, 15 грудня 1863 року;
- Fitzliputzli, Відень, 5 листопада 1864 року;
- Die lazzaroni vom Stanzel, Відень, 4 травня 1865 року;
- Die Hexe von Boissy, Відень, 24 квітня 1866 року;
- Nachtschwärmer, Відень, 10 листопада 1866 року;
- Das Rendezvous in der Schweiz, Відень, 3 квітня 1867;
- Das Gaugericht, Відень, 14 вересня 1867 року;
- Nach Mekka, Відень, 11 січня 1868 року;
- Somnambula, Відень, 21 січня 1868 року;
- Schützen von einst und jetzt, Відень, 25 липня 1868 року;
- Meister Puff, Відень, 22 травня 1869 року;
- Mislav, Загреб, 2 лютого 1870 року;
- Ban Leget, Загреб, 16 липня 1872 року;
- Der gefangene Amor, Відень, 21 вересня 1874 року;
- Nikola Šubić Zrinski, Загреб, 4 листопада 1876 року;
- Lizinka, Загреб, 12 листопада 1878 року;
- Der Wildling, Загреб, 23 вересня 1905 року;
- Prvi grijeh, Загреб, 25 квітня 1907 року; 18 грудня 1912 року;
- Oče naš, Загреб, 16 грудня 1911 року.
Джерела, посилання та література ред.
- на сайті Хорватського національного театру імені Івана Зайца (м. Рієка) (хор.)
- Josip Andreis: Ivan Zajc, Encyclopedia of Music, No. 3, Мирослав Крлежа Lexicographic Institute, Zagreb. Translated to English by Tomislav Pisk for the Nikola Šubić Zrinski libretto book published by Croatia Records. (англ.)
- Hubert Pettan, Popis skladbi Ivana Zajca [List of compositions by Ivan Zajc]. Zagreb: Jugoslavenska akademija znanosti i umjetnosti, 1956. (хор.)
- Zdravko Blažeković, Ivan Zajc u ogledalu svoje korespondencije [Ivan Zajc reflected in his correspondence], Arti musices X/1 (1979), 43-77. (хор.)
- Marija Božić, ur., Tragovima glazbene baštine: Ivan Zajc, u povodu 150. obljetnice rođenja [On the path of music heritage: Ivan Zajc, on the 150th anniversary of his birth], Zagreb: Zagreb: Muzički informativni centar Koncertne direkcije Zagreb, 1982. (хор.)
- Lovro Županović, ur., Zbornik radova sa znanstvnog skupa održanog u povodu 150. obljetnice rođenja Ivana Zajca [Proceedings of the conference held on the 150th anniversary of Ivan Zajc's birth]. Zagreb, Jugoslavenska akademija znanosti i umjetnosti, 1982. (хор.)
- Hubert Pettan, Hrvatska opera: Ivan Zajc. II [Croatian opera: Ivan Zajc. II. Zagreb: Muzički informativni centar Koncertne direkcije Zagreb, 1983. (хор.)
- Stanislav Tuksar, ur., Rani Zajc, Rijeka-Milano-Rijeka (1832.-1862.) [Early Zajc, Rijeka-Milan-Rijeka (1982—1862)]. Rijeka: Hrvatsko narodno kazalište Ivaa pl. Zajca, 1998. (хор.)
- Zdravko Blažeković, Glazba osjenjena politikom: Studije o hrvatskoj glazbi između 17. i 19. stoljeća. Zagreb: Matica hrvatska, 2002. (хор.)
- Vjera Katalinić/Stanislav Tuksar, ur., Mladi Zajc, Beč = Young Zajc, Vienna, 1862.-1870. Rijeka: Izdavački centar Rijeka, 2003. (хор.)