www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кавказькі мови Ця стаття містить посилання на джерела що можуть не відповідати вимогам Вікіпедії до авторитетних джерел

Кавказькі мови

Ця стаття містить посилання на джерела, що можуть не відповідати вимогам Вікіпедії до авторитетних джерел. Будь ласка, перевірте, чи відповідають вказаним критеріям джерела, використані в цій статті. (серпень 2015)

Кавказькі мови — умовна назва сукупності близько 40 місцевих (тубільних) мов Кавказу, який ще в античності називали «горою мов». Усього цими мовами говорить близько 11 млн мовців.

Етно-лінгвістичні групи кавказького регіону

Класифікація Редагувати

Традиційно виділяють три групи кавказьких мов:

Найчисленніші мовні колективи з-поміж абхазо-адизьких — кабардино-черкеська мова (560 тис.): з-поміж картвельських мов — грузинська (4,7 млн) лазька мова (від 500 тис. до 1,5 млн) і мегрельська (600 тис.): з-поміж нахсько-дагестанських — чеченська (1,3 млн), аварська (560 тис.) і лезгинська (430 тис.) В долині річки Андійська Койсу уздовж її 80-кілометрової течії зосереджені 13 малих мов — своєрідний дорогоцінний для науки мовний заповідник у гірському Дагестані. Найменші з них — годоберннська і бежитинська мають по 2,5 тис. мовців, хваршинська і арчинська — по 1 тис., гунзибська — 600 осіб, гінухська — 200 осіб.

Судячи з зібраних досі даних, до кавказьких мов могли належати також давно згаслі доіндоєвропейські «азіанійські» мови Середземномор'я та Закавказзя: урарту, хурритська, хатська (Hattic), етруська, пелазгійська, можливо — мова шардана на о. Сардинія, лігурійська та іберійська на Піренейському півострові. За даними сучасної генеалогії мовних філ, кавказькі мови разом з баскійською, буриською, кетською виявляються спорідненими з китайською (!) та канадсько-індіанськими мовами на-дене, утворюючи разом з ними дене-кавказьку мовну філу (Дж. Грінберг), або інакше — еу-кав-кет-сіна-денську… У плані контенсивної типології баскійська, кавказькі та кетська належать до ергативних мов, історичних попередниць номінативних.

З точки зору формальної типології кавказькі мови мають чимало спільних рис. Так, в цілому інвентар їхніх голосних обмежений (за винятком окремих мов нахсько-дагестанської групи, які мають до 24 голосних). Натомість розгалужені й багаті системи приголосних. Всі без винятку кавказькі мови мають характерні абруптивні приголосні p'. t', k', часом g', x'. У словозміні й словотворі вживані афіксальні засоби. Переважає аглютинативний морфологічний тип (при наявності окремих флективних рис). Порядок слів — SOP, тобто, дієслівний присудок тяжіє до кінця речення, прямий додаток стоїть переважно перед присудком, а означення перед своїм означеним.

У напрямі з заходу на схід — через картвельську (грузинську) мовну область — спостерігається ступеневе зростання рис флективності, ускладнення системи відмін імен і навпаки, спрощення дієвідміни, скорочення словотвірних типів тощо. Майже в усіх кавказьких мовах поширена характерна двадцяткова система лічби. Система вказівних займенників — часто тричленна.

Структурні відмінності усіх трьох груп істотні. Так, для абхазо-адизьких мов властиве багатство приголосних (до 80 в системі нещодавно згаслої в Туреччині мови убихської або соачі — з околиць міста Сочі) і бідність голосних (усього 2). У граматиці — багатоособовість дієвідміни (з морфемним позначенням до 4 учасників дії) при нерозвиненості відміни. Для нахсько-дагестанських мов типова система іменних класів (від 2 до 8), морфологічні показники яких з'являються в усіх супровідних до імен частинах мови (дієсловах, прикметниках), а також найбільша кількість відмінків (до 40!), чого немає в жодній іншій мові світу. Специфічні риси мов картвельської групи: звичайна двоприголосна структура дієслівного кореня, різноманітність граматичної категорії стану перехідних дієслів та особливо висока насиченість слова приголосними, напр.: Мткварі — «р. Кура», брцхінвале — «блискучий», вгрдзнобт — «ми відчуваємо». Грузинська — єдина давньописемна мова з-поміж кавказьких (грузинське письмо).

Мови індоєвропейських народів Кавказького регіону (вірменська, осетинська) зазнали помітного кавказького впливу в фонетиці, граматиці, лексиці.

Примітки Редагувати

  1. . Pidruchniki. Архів оригіналу за 13 березня 2017. Процитовано 21 квітня 2020. 

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit posilannya na dzherela sho mozhut ne vidpovidati vimogam Vikipediyi do avtoritetnih dzherel Bud laska perevirte chi vidpovidayut vkazanim kriteriyam dzherela vikoristani v cij statti serpen 2015 Kavkazki movi umovna nazva sukupnosti blizko 40 miscevih tubilnih mov Kavkazu yakij she v antichnosti nazivali goroyu mov Usogo cimi movami govorit blizko 11 mln movciv Etno lingvistichni grupi kavkazkogo regionu Zmist 1 Klasifikaciya 2 Primitki 3 Div takozh 4 DzherelaKlasifikaciya RedaguvatiTradicijno vidilyayut tri grupi kavkazkih mov abhazko adigejsku 1 900 tis movciv kartvelsku 7 mln nahsko dagestansku 3 mln Najchislennishi movni kolektivi z pomizh abhazo adizkih kabardino cherkeska mova 560 tis z pomizh kartvelskih mov gruzinska 4 7 mln lazka mova vid 500 tis do 1 5 mln i megrelska 600 tis z pomizh nahsko dagestanskih chechenska 1 3 mln avarska 560 tis i lezginska 430 tis V dolini richki Andijska Kojsu uzdovzh yiyi 80 kilometrovoyi techiyi zoseredzheni 13 malih mov svoyeridnij dorogocinnij dlya nauki movnij zapovidnik u girskomu Dagestani Najmenshi z nih godobernnska i bezhitinska mayut po 2 5 tis movciv hvarshinska i archinska po 1 tis gunzibska 600 osib ginuhska 200 osib Sudyachi z zibranih dosi danih do kavkazkih mov mogli nalezhati takozh davno zgasli doindoyevropejski azianijski movi Seredzemnomor ya ta Zakavkazzya urartu hurritska hatska Hattic etruska pelazgijska mozhlivo mova shardana na o Sardiniya ligurijska ta iberijska na Pirenejskomu pivostrovi Za danimi suchasnoyi genealogiyi movnih fil kavkazki movi razom z baskijskoyu buriskoyu ketskoyu viyavlyayutsya sporidnenimi z kitajskoyu ta kanadsko indianskimi movami na dene utvoryuyuchi razom z nimi dene kavkazku movnu filu Dzh Grinberg abo inakshe eu kav ket sina densku U plani kontensivnoyi tipologiyi baskijska kavkazki ta ketska nalezhat do ergativnih mov istorichnih poperednic nominativnih Z tochki zoru formalnoyi tipologiyi kavkazki movi mayut chimalo spilnih ris Tak v cilomu inventar yihnih golosnih obmezhenij za vinyatkom okremih mov nahsko dagestanskoyi grupi yaki mayut do 24 golosnih Natomist rozgaluzheni j bagati sistemi prigolosnih Vsi bez vinyatku kavkazki movi mayut harakterni abruptivni prigolosni p t k chasom g x U slovozmini j slovotvori vzhivani afiksalni zasobi Perevazhaye aglyutinativnij morfologichnij tip pri nayavnosti okremih flektivnih ris Poryadok sliv SOP tobto diyeslivnij prisudok tyazhiye do kincya rechennya pryamij dodatok stoyit perevazhno pered prisudkom a oznachennya pered svoyim oznachenim U napryami z zahodu na shid cherez kartvelsku gruzinsku movnu oblast sposterigayetsya stupeneve zrostannya ris flektivnosti uskladnennya sistemi vidmin imen i navpaki sproshennya diyevidmini skorochennya slovotvirnih tipiv tosho Majzhe v usih kavkazkih movah poshirena harakterna dvadcyatkova sistema lichbi Sistema vkazivnih zajmennikiv chasto trichlenna Strukturni vidminnosti usih troh grup istotni Tak dlya abhazo adizkih mov vlastive bagatstvo prigolosnih do 80 v sistemi neshodavno zgasloyi v Turechchini movi ubihskoyi abo soachi z okolic mista Sochi i bidnist golosnih usogo 2 U gramatici bagatoosobovist diyevidmini z morfemnim poznachennyam do 4 uchasnikiv diyi pri nerozvinenosti vidmini Dlya nahsko dagestanskih mov tipova sistema imennih klasiv vid 2 do 8 morfologichni pokazniki yakih z yavlyayutsya v usih suprovidnih do imen chastinah movi diyeslovah prikmetnikah a takozh najbilsha kilkist vidminkiv do 40 chogo nemaye v zhodnij inshij movi svitu Specifichni risi mov kartvelskoyi grupi zvichajna dvoprigolosna struktura diyeslivnogo korenya riznomanitnist gramatichnoyi kategoriyi stanu perehidnih diyesliv ta osoblivo visoka nasichenist slova prigolosnimi napr Mtkvari r Kura brchinvale bliskuchij vgrdznobt mi vidchuvayemo Gruzinska yedina davnopisemna mova z pomizh kavkazkih gruzinske pismo Movi indoyevropejskih narodiv Kavkazkogo regionu virmenska osetinska zaznali pomitnogo kavkazkogo vplivu v fonetici gramatici leksici Primitki Redaguvati Semito hamitski movi Pidruchniki Arhiv originalu za 13 bereznya 2017 Procitovano 21 kvitnya 2020 Div takozh RedaguvatiPivnichnokavkazkij mifoepichnij alfavitDzherela RedaguvatiKostyantin Tishenko Movi Yevropi Arhivovano 17 travnya 2007 u Wayback Machine Kostyantin Tishenko Istoriya Zapozichennya Sliv do Ukrayinskogo Slovnika Arhivovano 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kavkazki movi amp oldid 40648715