| Ємцев Михайло Тихонович | |
|---|---|
| рос. Емцев Михаил Тихонович | |
| | |
| Ім'я при народженні | Михаил Тихонович Емцев |
| Народився | 3 червня 1930 Херсон |
| Помер | 25 серпня 2003 (73 роки) Москва |
| Поховання | Востряковський цвинтар |
| Громадянство | СРСР Росія |
| Діяльність | прозаїк |
| Alma mater | Московський технологічний університетd |
| Мова творів | російська |
| Роки активності | 1961–2003 |
| Напрямок | проза |
| Жанр | фантастична повість, роман, оповідання |
| Magnum opus | «Бог після шести» |
| |
Михайло Тихонович Ємцев (рос. Михаил Тихонович Емцев, 3 червня 1930, Херсон — пом.25 серпня 2003, Москва) — радянський та російський письменник-фантаст, дисидент.
Біографія ред.
Михайло Ємцев народився у 1930 році в Херсоні в сім'ї вчителів. Батько майбутнього письменника репресований у 30-х роках ХХ століття і розстріляний у херсонській в'язниці у 1937 році. У 1953 році Михайло Ємцев закінчив Московський інститут тонкої хімічної технології, після закінчення якого працював у Інституті паливних копалин. Під час роботи він познайомився із Єремієм Парновим, з яким вони спочатку стали лекторами всесоюзного товариства «Знання», пізніше разом писали науково-популярні статті, а з 1961 року разом розпочали літературну творчість. У 60-х роках ХХ століття Ємцев входив до неформального московського гуртка письменників-фантастів, організованого за ініціативою Сергія Жемайтіса, який збирався у редакції фантастики видавництва «Молода гвардія» (до цього гуртка входили також Аркадій Стругацький, Север Гансовський, Анатолій Дніпров, Роман Подольний, Єремій Парнов, Дмитро Біленкін, Аріадна Громова, Олександр Мірер). У 1966 році Ємцев взяв участь у написанні фантастичної повісті-буріме «Ті, що летять крізь мить». У 1967 році Михайло Ємцев став членом Спілки письменників СРСР. Проте на початку 70-х років ХХ століття творчий дует Ємцева і Парнова розпався, частково з ідейних причин. На той час Єремій Парнов став одним із керівників Ради з пригодницької та науково-фантастичної літератури Спілки Письменників СРСР, а Ємцев став близьким до кола радянських дисидентів. Він дружив із Юрієм Домбровським, написав звернення до Юрія Андропова на захист Свєтова і Крахмальнікової, та до Михайла Горбачова на захист академіка Сахарова. На початку 80-х років ХХ століття Ємцев був членом редколегії підпільного самвидатівського журналу «Поиски» разом із Олександром Подрабінеком і Глібом Павловським.
Помер Михайло Ємцев у Москві 25 серпня 2003 року. Похований письменник на Востряковському кладовищі.
Літературна творчість ред.
Літературну творчість Михайло Ємцев розпочав у 1961 році публікацією разом із своїм співавтором Єремій Парнов оповідання «Секрет безсмертя». Більшість творів 60-х років ХХ століття Ємцев написав у співавторстві з Парновим, найвідомішими серед них у Радянському Союзі були «Рівняння з блідого Нептуна», «Море Дірака», «Остання подорож полковника Фосетта». Проте у Західній Європі та США найвідомішим твором цього дуету письменників вважається роман «Душа світу», який перекладений англійською мовою та виданий у 1978 році із передмовою Теодора Стерджона, який вважав цей роман незвичайним.
У 70-х роках творчий дует Парнова і Ємцева розпався. Після цього Михайло Ємцев самостійно писав як фантастичні твори. так і документальні книги. Найвідомішими самостійними творами Ємцева є «Бог після шести» і «Чиста планета», проте вони не стали такими ж відомими, як твори письменника у співавторстві з Парновим. Єремій Парнов написав також кілька документальних творів («Потенціал надійності», «Нариси про Херсон»), есе, а також кіносценарій до фільму за оповіданням Рея Бредбері «Гуркіт грому».
Переклади ред.
Твори Михайла Ємцева перекладені багатьма мовами світу, зокрема англійською, латиською, польською, литовською, французькою, угорською та багатьма іншими. Українською мовою перекладено ряд оповідань письменника, які написані у співавторстві з Єремієм Парновим.
Примітки ред.
- ↑ Умер писатель-фантаст Еремей Парнов [ 8 вересня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Сергій Жемайтіс на сайті fantlab.ru [ 6 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Олександр Мірер на сайті fantlab.ru [ 24 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Межавторский цикл «Летящие сквозь мгновенье» [ 8 вересня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Могила М. Т. Емцева [ 27 лютого 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Mikhail Emtsev, Eremei Parnov «World Soul» [ 9 вересня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- World Soul в базі даних isfdb [ 9 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- . Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 14 вересня 2017.
Посилання ред.
- Михайло Ємцев на LiveLib [ 14 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Михайло Ємцев на сайті fantlab.ru [ 30 вересня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Михайло Ємцев на peoples.ru [ 22 червня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)