www.wikidata.uk-ua.nina.az

Єврейські землеробські колонії в Бессарабії У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Колонія значення Протяг

Єврейські землеробські колонії в Бессарабії

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Колонія (значення).

Протягом декількох десятиліть у XIX столітті з метою залучення єврейського населення до землеробства та сільськогосподарського освоєння степів та нових земель царський уряд дозволив створення єврейських землеробських колоній в південних районах колишньої Російської імперії, і в першу чергу, в приєднаному внаслідок російсько-турецьких війн Бессарабському краї.

Мапа Бессарабської губернії

До 1914 року в єврейських землеробських колоніях півдня Російської імперії проживало 42 тис. осіб.

Початком єврейської колонізації в Бессарабській губернії став виданий указ імператором Миколою I «Положення про євреїв» від 13 квітня 1835 року. Цей указ дозволяв євреям отримувати казенні землі в безстрокове користування, купувати і орендувати земельні ділянки в шести губерніях, а також передбачав тимчасові рекрутські та податкові пільги для колоністів.

Переважну більшість єврейських сільськогосподарських колоній в наступних роках організовано в Бессарабії, Катеринославській та Херсонській губерніях. В результаті, за короткий період часу в Російській імперії з'явився новий прошарок євреїв-землеробів, який до середини XIX століття становив уже 3 % від всього єврейського населення країни, а в Бессарабії ця цифра досягала 16 %.

Колонії ред.

Сороцький повіт ред.

  • Бричево (тепер Брічева Дондушенського району Молдови) — заснована в 1836 році 35 сім'ями на 289 десятинах землі (ще 66 сімей були безземельними); у 1878 році — 36 господарств, всього у 1899 році — 301 сім'я; у 1897 році — 1664 жителі, серед яких 1598 (96 %) були євреями; у 1930 році проживало 2431 єврей (88,9 % від усього населення).
  • Вертюжани (Вертюжени, у 1918—1940 — Штяп, теперь Вертюжень Флорештського району Молдови) — заснована у 1838 році 42 сім'ями на 390 десятинах землі в Воскоуцькій волості, у 1885 році — 36 сімей, у 1897 році — із загальної кількості в 1057 душ 1047 (99 %) становили євреї; у 1930 році проживало 1843 євреї (91 % від усього населення), четверта частина яких була зайнята землеробством та виноградарством.
  • Думбравени (тепер у складі комуни Вадень Сороцького району Молдови) — перша та найбільша в економічному відношенні сільськогосподарська колонія краю. Заснована у 1836 році 24 сім'ями на 1179 десятинах землі. У 1888 році — 63 сім'ї, у 1899 році — 37 сімей (1874 особи).
  • Згуриця (тепер Дрокійський район Молдови) — остання єврейська колонія в Бессарабії, заснована в 1853 році на 400 десятинах землі, втратила статус колонії в 1878 році після зміни орендодавця, у 1899 році — 36 єврейських сімей (1802 особи, 85 % від усього населення); у 1930 році проживало 2541 єврей (83,9 % від усього населення).
  • Капрешти (тепер Флорештський район Молдови) — заснована у 1851 році на 470 десятинах землі; в 1858 році — 33 сім'ї, у 1899 році — 135 сімей, серед яких в сільському господарстві — 36 (211 душ); у 1930 році проживало 1815 євреїв (90,8 % від усього населення).
  • Маркулешти (Старовка, Кот-Маркулешти; тепер Флорештський район Молдави) — заснована в 1837 році на 504 десятинах землі; у 1897 році — 1339 мешканців, серед яких 1336 (99,8 %) євреїв; у 1930 році проживало 2337 євреїв (87,4 % від усього населення).
  • Нова Мерешівка (також Туманівка) — колонія розташовувалась ліворуч поштового тракту з Атак в Хотин неподалік від села Ґирбова. У 1859 році нараховувалось 84 двори і 681 житель (346 чоловіків, 335 жінок). Був один єврейський молитовний дім. В довіднику «Волости и важнейшие селения Европейской России» за 1886 рік згадується Мерешівка-Туманівка — колонія євреїв в Атакській волості при урочищі Ґирбова. Було 59 дворів з 836 жителями, єврейський молитовний дім, 4 постоялих двори. В наш час населений пункт не існує. Можливо також, що колонія розташовувалась на місці теперішнього міста Фрунзе, що заснований у 1966 році.
  • Нові Теленешти — колонія розташовувалась поблизу села Слов'янка (Молдова) при ставку Глодінор. В наш час населений пункт не існує.

Оргіївський повіт ред.

Кишинівський повіт ред.

Ясський (Белецький, Бельцький) повіт ред.

Хотинський повіт ред.

Бендерський повіт ред.

  • Романівка (згодом у складі села Бессарабка, тепер райцентр Бессарабського району Молдови) — заснована у 1846 році, у 1859 році — 86 сімей; у 1897 — 1625 мешканців, серед яких 1150 (71 %) євреїв; у 1930 році проживало 2026 євреїв (близько 65 % від усього населення), значна частина яких займалась виноробством (в тому числі виробництвом кошерного вина).

Багато сімей в цьому повіті займались землеробством і поза єврейськими колоніями; так за даними 1853 року в Каушанах і Чимішлії землеробством займались 119 єврейських сімей (т. зв. «державні селяни»). Євреї-землероби становили значну частину населення сіл Нові Каушани (зараз частина Каушан) та Манзир (зараз село Лісне Тарутинського району Одеської області). З 1918 року по 1940 рік, тобто при румунській владі, в Манзирі діяла єврейська землеробська колонія при Товаристві ремісництва та землеробства. До 1940 року в різних районах Бессарабії також діяли навчальні землеробські колонії при сіоністських організаціях Гордонія і Брит Трумпельдор, де проходила практику єврейська молодь, що готувалась до переселення у Палестину.

Література ред.

  • Бессарабская губерния // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — СПб., 1906—1913.
  • Аренда в еврейских земледельческих колониях в России // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — СПб., 1906—1913.
  • Князь С. Д. Урусов. Записки губернатора. Кишинёв. 1903—1904 г. // Очерки прошлого. Т. 1. — М.: Изд-во В. М. Саблина, 1907. — 377 с. (Переиздание: Berlin: J. Ladyschnikow, 1907. — 377 с. Второе, дополненное издание: 1908. — 245 с. Переиздание: Лейпциг: Б. и., 191?. — 215 с.)
  • Князь С. Д. Урусов. В тисках законов. Очерк о положении евреев в России. — М.: Изд-во В. М. Саблина, 1907. — 33 с.
  • Боровой С. Я. Еврейские сельскохозяйственные колонии в царской России: политика, идеология, экономика, быт (по архивным документам). — М.: Изд-во Сабашникова, 1928.
  • Фельдман Д. З. Страницы истории евреев России XVIII—XIX веков. Опыт архивного исследования. — М.: «Древлехранилище», 2005. — 422 с.
  • Никитина В. Н. Евреи земледельцы: историческое, законодательное, административное и бытовое положение колоний со времён их возникновения до наших дней, 1887
  • Берг Л. С. Население Бессарабии. Этнографический состав и численность. 1923
  • Чебанова Н. Н. Страницы истории города Басарабяска
  • Хахам, Д. Потерянный мир — История бессарабских местечек.
  • Ш.-Л. Бланк, Й. Мазур.חקלאים יהודים בגולה: התיישבות החקלאית היהודית בבסרביה (1941—1837) והשתקפותה בכתבי ש"ל בלנק / יוסף מזור Еврейская сельскохозяйственная колонизация в Бессарабии (1837—1941). Иерусалим: Karmel, 2006.

Примітки ред.

  1. Бессарабская область. Список населённых мест по сведениям 1859 года.— с.43
  2. . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 2 травня 2015. 
  3. Бессарабская область. Список населённых мест по сведениям 1859 года. — с.33
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Koloniya znachennya Protyagom dekilkoh desyatilit u XIX stolitti z metoyu zaluchennya yevrejskogo naselennya do zemlerobstva ta silskogospodarskogo osvoyennya stepiv ta novih zemel carskij uryad dozvoliv stvorennya yevrejskih zemlerobskih kolonij v pivdennih rajonah kolishnoyi Rosijskoyi imperiyi i v pershu chergu v priyednanomu vnaslidok rosijsko tureckih vijn Bessarabskomu krayi Mapa Bessarabskoyi guberniyiDo 1914 roku v yevrejskih zemlerobskih koloniyah pivdnya Rosijskoyi imperiyi prozhivalo 42 tis osib Pochatkom yevrejskoyi kolonizaciyi v Bessarabskij guberniyi stav vidanij ukaz imperatorom Mikoloyu I Polozhennya pro yevreyiv vid 13 kvitnya 1835 roku Cej ukaz dozvolyav yevreyam otrimuvati kazenni zemli v bezstrokove koristuvannya kupuvati i orenduvati zemelni dilyanki v shesti guberniyah a takozh peredbachav timchasovi rekrutski ta podatkovi pilgi dlya kolonistiv Perevazhnu bilshist yevrejskih silskogospodarskih kolonij v nastupnih rokah organizovano v Bessarabiyi Katerinoslavskij ta Hersonskij guberniyah V rezultati za korotkij period chasu v Rosijskij imperiyi z yavivsya novij prosharok yevreyiv zemlerobiv yakij do seredini XIX stolittya stanoviv uzhe 3 vid vsogo yevrejskogo naselennya krayini a v Bessarabiyi cya cifra dosyagala 16 Zmist 1 Koloniyi 1 1 Sorockij povit 1 2 Orgiyivskij povit 1 3 Kishinivskij povit 1 4 Yasskij Beleckij Belckij povit 1 5 Hotinskij povit 1 6 Benderskij povit 2 Literatura 3 PrimitkiKoloniyi red Sorockij povit red Brichevo teper Bricheva Dondushenskogo rajonu Moldovi zasnovana v 1836 roci 35 sim yami na 289 desyatinah zemli she 66 simej buli bezzemelnimi u 1878 roci 36 gospodarstv vsogo u 1899 roci 301 sim ya u 1897 roci 1664 zhiteli sered yakih 1598 96 buli yevreyami u 1930 roci prozhivalo 2431 yevrej 88 9 vid usogo naselennya Vertyuzhani Vertyuzheni u 1918 1940 Shtyap teper Vertyuzhen Floreshtskogo rajonu Moldovi zasnovana u 1838 roci 42 sim yami na 390 desyatinah zemli v Voskouckij volosti u 1885 roci 36 simej u 1897 roci iz zagalnoyi kilkosti v 1057 dush 1047 99 stanovili yevreyi u 1930 roci prozhivalo 1843 yevreyi 91 vid usogo naselennya chetverta chastina yakih bula zajnyata zemlerobstvom ta vinogradarstvom Dumbraveni teper u skladi komuni Vaden Sorockogo rajonu Moldovi persha ta najbilsha v ekonomichnomu vidnoshenni silskogospodarska koloniya krayu Zasnovana u 1836 roci 24 sim yami na 1179 desyatinah zemli U 1888 roci 63 sim yi u 1899 roci 37 simej 1874 osobi Zguricya teper Drokijskij rajon Moldovi ostannya yevrejska koloniya v Bessarabiyi zasnovana v 1853 roci na 400 desyatinah zemli vtratila status koloniyi v 1878 roci pislya zmini orendodavcya u 1899 roci 36 yevrejskih simej 1802 osobi 85 vid usogo naselennya u 1930 roci prozhivalo 2541 yevrej 83 9 vid usogo naselennya Kapreshti teper Floreshtskij rajon Moldovi zasnovana u 1851 roci na 470 desyatinah zemli v 1858 roci 33 sim yi u 1899 roci 135 simej sered yakih v silskomu gospodarstvi 36 211 dush u 1930 roci prozhivalo 1815 yevreyiv 90 8 vid usogo naselennya Kostyantinivka teper Yedineckij rajon Moldovi Maramonovka teper Drokijskij rajon Moldovi Markuleshti Starovka Kot Markuleshti teper Floreshtskij rajon Moldavi zasnovana v 1837 roci na 504 desyatinah zemli u 1897 roci 1339 meshkanciv sered yakih 1336 99 8 yevreyiv u 1930 roci prozhivalo 2337 yevreyiv 87 4 vid usogo naselennya Lyublin Nemirivka Nimereuka Sorockogo rajonu Moldovi zasnovana u 1842 roci na 528 desyatinah zemli u 1856 roci 45 simej u 1866 roci 75 simej Nova Mereshivka takozh Tumanivka koloniya roztashovuvalas livoruch poshtovogo traktu z Atak v Hotin nepodalik vid sela Girbova U 1859 roci narahovuvalos 84 dvori i 681 zhitel 346 cholovikiv 335 zhinok 1 Buv odin yevrejskij molitovnij dim V dovidniku Volosti i vazhnejshie seleniya Evropejskoj Rossii za 1886 rik zgaduyetsya Mereshivka Tumanivka koloniya yevreyiv v Atakskij volosti pri urochishi Girbova Bulo 59 dvoriv z 836 zhitelyami yevrejskij molitovnij dim 4 postoyalih dvori 2 V nash chas naselenij punkt ne isnuye Mozhlivo takozh sho koloniya roztashovuvalas na misci teperishnogo mista Frunze sho zasnovanij u 1966 roci Novi Teleneshti koloniya roztashovuvalas poblizu sela Slov yanka Moldova pri stavku Glodinor V nash chas naselenij punkt ne isnuye 3 Orgiyivskij povit red Shibka teper Shipka Sholdaneshtskogo rajonu Moldovi Mikolayivka Blagodat teper Nekuleyeuka Orgiyivskogo rajonu Moldovi Kishinivskij povit red Gratiyeshti ta Gulboaka obidvi teper u skladi komuni Gretyesht municipiyu Kishiniv pid spilnim upravlinnyam Yasskij Beleckij Belckij povit red Valyaluj Vlad teper selo Valya luj Vlad u skladi komuni Dumbrevica v Sinzherejskomu rajoni Moldovi zasnovana u 1836 roci 70 sim yami na 346 desyatinah zemli u 1839 roci 80 simej u 1886 roci 38 simej Aleksandreni teper u Sinzherejskomu rajoni Moldovi zasnovana u 1837 roci na 900 desyatinah zemli Hotinskij povit red Lomachinci teper Sokiryanskij rajon Cherniveckoyi oblasti Ukrayini Benderskij povit red Romanivka zgodom u skladi sela Bessarabka teper rajcentr Bessarabskogo rajonu Moldovi zasnovana u 1846 roci u 1859 roci 86 simej u 1897 1625 meshkanciv sered yakih 1150 71 yevreyiv u 1930 roci prozhivalo 2026 yevreyiv blizko 65 vid usogo naselennya znachna chastina yakih zajmalas vinorobstvom v tomu chisli virobnictvom koshernogo vina Bagato simej v comu poviti zajmalis zemlerobstvom i poza yevrejskimi koloniyami tak za danimi 1853 roku v Kaushanah i Chimishliyi zemlerobstvom zajmalis 119 yevrejskih simej t zv derzhavni selyani Yevreyi zemlerobi stanovili znachnu chastinu naselennya sil Novi Kaushani zaraz chastina Kaushan ta Manzir zaraz selo Lisne Tarutinskogo rajonu Odeskoyi oblasti Z 1918 roku po 1940 rik tobto pri rumunskij vladi v Manziri diyala yevrejska zemlerobska koloniya pri Tovaristvi remisnictva ta zemlerobstva Do 1940 roku v riznih rajonah Bessarabiyi takozh diyali navchalni zemlerobski koloniyi pri sionistskih organizaciyah Gordoniya i Brit Trumpeldor de prohodila praktiku yevrejska molod sho gotuvalas do pereselennya u Palestinu Literatura red Bessarabskaya guberniya Evrejskaya enciklopediya Brokgauza i Efrona SPb 1906 1913 Arenda v evrejskih zemledelcheskih koloniyah v Rossii Evrejskaya enciklopediya Brokgauza i Efrona SPb 1906 1913 Knyaz S D Urusov Zapiski gubernatora Kishinyov 1903 1904 g Ocherki proshlogo T 1 M Izd vo V M Sablina 1907 377 s Pereizdanie Berlin J Ladyschnikow 1907 377 s Vtoroe dopolnennoe izdanie 1908 245 s Pereizdanie Lejpcig B i 191 215 s Knyaz S D Urusov V tiskah zakonov Ocherk o polozhenii evreev v Rossii M Izd vo V M Sablina 1907 33 s Borovoj S Ya Evrejskie selskohozyajstvennye kolonii v carskoj Rossii politika ideologiya ekonomika byt po arhivnym dokumentam M Izd vo Sabashnikova 1928 Feldman D Z Stranicy istorii evreev Rossii XVIII XIX vekov Opyt arhivnogo issledovaniya M Drevlehranilishe 2005 422 s Nikitina V N Evrei zemledelcy istoricheskoe zakonodatelnoe administrativnoe i bytovoe polozhenie kolonij so vremyon ih vozniknoveniya do nashih dnej 1887 Berg L S Naselenie Bessarabii Etnograficheskij sostav i chislennost 1923 Chebanova N N Stranicy istorii goroda Basarabyaska Haham D Poteryannyj mir Istoriya bessarabskih mestechek Sh L Blank J Mazur חקלאים יהודים בגולה התיישבות החקלאית היהודית בבסרביה 1941 1837 והשתקפותה בכתבי ש ל בלנק יוסף מזור Evrejskaya selskohozyajstvennaya kolonizaciya v Bessarabii 1837 1941 Ierusalim Karmel 2006 Primitki red Bessarabskaya oblast Spisok naselyonnyh mest po svedeniyam 1859 goda s 43 Volosti i vazhnejshie seleniya Evropejskoj Rossii chast 8 1886 god Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 2 travnya 2015 Bessarabskaya oblast Spisok naselyonnyh mest po svedeniyam 1859 goda s 33 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yevrejski zemlerobski koloniyi v Bessarabiyi amp oldid 40116639