Кауша́ни (молд./рум. Căuşeni, Кеушень) — місто в Молдові, центр Каушанського району за 22 км на південь від Бендер у долині річки Ботна. На 1970, населення становило — 13 тис. жителів, у 1991 — 21,2 тис. осіб, у 2005 — 17.7 тис. жителів.
| Каушани Căuşeni | ||
|---|---|---|
| ||
| Основні дані | ||
| 46°38′39″ пн. ш. 29°24′50″ сх. д. / 46.64417° пн. ш. 29.41389° сх. д.Координати: 46°38′39″ пн. ш. 29°24′50″ сх. д. / 46.64417° пн. ш. 29.41389° сх. д. | ||
| Країна | Молдова | |
| Регіон | Каушанський район | |
| Столиця для | Каушенський район (район Молдови) | |
| Засновано | XVII століття | |
| Перша згадка | 1470 | |
| Статус міста | 1965 | |
| Населення | 17 700 (2005) | |
| Висота НРМ | 7 м | |
| Міста-побратими | Тирговіште (18 серпня 2016) | |
| Телефонний код | (373) 243 | |
| Номери автомобілів | CS -- --- | |
| GeoNames | 618120 | |
| OSM | ↑65343 ·R (Каушенський район) | |
| Поштові індекси | MD-4300 | |
| Міська влада | ||
| Мер міста | Анатолій Заремба | |
| Вебсайт | causeni.org.md | |
| Мапа | ||
| | ||
| | ||
| Каушани у Вікісховищі |
Населення Редагувати
Національність Редагувати
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2004 року:
Історія Редагувати
Містечко Бендерського повіту Бесарабської губернії, на р. Ботні, в 23 в. від у.м. Бендер. 430 дв.,3752 жит. 2 правосл. црк., 3 євр. молитовн. будинки, школи, крамниці, винні льохи, свічкарня; щотижневі й двотижневі базари. Руїни фортеці Гуші, або Гуссейн, побудованої татарами й розореної наприкінці XVI століття козаками. Згодом татари відновили фортецю і назвали її К.: до останнього часу існування Буджацької орди тут була літня резиденція ханів. Жителі — малороси і євреї; головні їхні заняття — землеробство, скотарство й виноробство. Пам'ятний у військовій історії подвиг полковника М.І. Платова, що у кампанію 1789 р. 13 вересня атакував зведені тут турками окопи, хоча мав при собі тільки козаків і загін кінних єгерів. Відзначився у захопленні К. і генерал-поручик В.А. принц Ангальт-Бернбурзький. Ворог тікав, залишивши нам 3 знаряддя й весь табір. Заняттям К. перервано було сполучення з фортецею Бендери, яку мав намір опанувати кн. Потьомкін, з іншими турец. фортецями. В 1789 році Каушани були окуповані Платовим.
Сучасні Каушани Редагувати
У часи МРСР у Каушанах працювали виноробний і консервний заводи (нині — філія «Orhei-Vit»), а також було розвинене виробництво килимів (зараз не існує), Елеватор АТ «Elevator Kelley-Grains» (найбільший у Молдові Каушанський елеватор має місткість 135 тисяч тонн і є третім за обсягом у світі), ЗОНК (завод по очищенню насінь кукурудзи; зараз — майже не працює), цегельний завод.
У місті є 4 ліцеї (3 молдовських і російський), молдовська школа, будівельний коледж, 6 дитячих садків, автошкола, музична школа. Зараз у Каушанах є телебачення (Studia-L), багато магазинів, барів, кафе, банків, офісів різних служб і організацій. Каушани із супутника з оцінками об'єктів.(http://wikimapia.org/#lat=46.6431314&lon=29.4125462&z=16&l=1&m=a&v=2 [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite])
Визначні пам'ятки Редагувати
У Каушанах перебуває пам'ятник архітектури початку XVIII століття — церква Успіння з розписами роботи місцевих майстрів.
У місті є пам'ятники М. Емінеску, Д. Кантемиру, і іншим, а також загиблим в німецько-радянській війні каушанцям з вічним вогнем і фонтаном (довго не працював). Пам'ятник Леніну було демонтовано після проголошення Молдовою незалежності.
Відомі каушанці Редагувати
- Лев Беринский — єврейський поет
- Сергій Беринський — російський композитор
- Грігоре Грігоріу (1941—2003) — молдовський кіноактор. Фільми «Мій ласкавий і ніжний звір», «Табір іде в небо» і ін.
- Яків Копанський — молдовський історик
Примітки Редагувати
- Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: îndreptar bibliografic. Volumul 1: A-L — Chișinău: Universitas, 1991. — 508 с. — ISBN 5-362-00841-2
- http://www.pmtgv.ro/infratiri.html
- https://statistica.gov.md/ro/caracteristici-demografice-nationale-lingvistice-culturale-52_3669.html
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Каушани |
- Районна Рада Каушан [ 4 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Неофіційний сайт міста [ 25 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Неофіційний сайт міста [ 27 грудня 2021 у Wayback Machine.]