www.wikidata.uk-ua.nina.az

Максимович Євген Олександрович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Максимович Євген Олександрович Максимов

Максимович Євген Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Максимович.

Євген Олександрович Максимович (* 10 лютого 1857, м. Вашківці, Герцогство Буковина, Австрійська імперія (тепер — Чернівецька область, Україна) — † 27 квітня 1928, м. Чернівці, Румунія (тепер — Україна) — український художник, педагог.

Максимович Євген Олександрович
Картина Євгена Максимовича «Два румуни» (1907).
Народження 10 лютого 1857(1857-02-10)
Вашківці
Смерть 27 квітня 1928(1928-04-27) (71 рік)
  Чернівці, Румунське королівство
Національність українець
Країна Австро-Угорська імперія, Румунія
Жанр пейзаж, натюрморт, портрет, релігійний живопис
Навчання Віденська академія мистецтв
Діяльність художник
Напрямок імпресіонізм, модерн
Роки творчості 1882 -1928
Покровитель Епамінандос Бучевський

Біографія ред.

Народився в родині православного священика. Батько — українець, мати — румунка.

У 1868 році Євген вступив на платне навчання до німецькомовної вищої гімназії (нині середня загальноосвітня школа № 1 ім. М. Емінеску) в Чернівцях, де на той час в другому класі навчався його старший брат Костянтин.

Отримавши середню освіту і склавши іспит з живопису, Євген Максимович у 1876 році став студентом Віденської академії мистецтв(навчання у професорів Вурцінгера, Айзенменгера, Леопольда Міллера).

Під час перебування у Відні Максимович познайомився з земляком Епамінондою Бучевським, що пізніше позитивно позначилось на його працевлаштуванні художником при будівництві резиденції митрополитів у Чернівцях.

Закінчивши навчання у Відні (1881), Євген планував удосконалювати свою майстерність художника у Мюнхені чи Парижі. Проте тяжко захворів дідусь, який давав необхідні для навчання кошти, і йому прийшлось повернутися на Буковину, де в 1883 році він став викладачем вищої гімназії в Радівцях (нині Сучавський повіт Румунії).

За протекцією Епамінонди Бучевського, який познайомився з молодим Євгеном під час свого проживання у Відні (1882), який справив на нього тоді дуже добре враження і де він передав йому багато таємниць техніки живопису, Евгена Максимовича запрошують працювати над оздобленням Резиденції буковинських митрополитів (нині — Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича). Євген працює поруч з відомими спеціалістами Каролем Свободою, Карлом Йобстом та Епамінондою Бучевським, що підтверджує його високу професійну майстерність.

Коли Епамінонда Бучевський захворів, він рекомендував митрополиту Сильвестру Мораріу Євгена Максимовича як продовжувача своєї справи. В 1891 році після смерті Е. Бучевського Євгена Олександровича було призначено на посаду єпархіального маляра у Буковинській православній консисторії. Авторитет цієї посади дало змогу одержувати замовлення на створення парадних портретів митрополиті, іконостасів буковинських церков, інших офіційних замовлень і, як результат, можливість здійснити подорож до Італії в 1893 році.

Євген Максимович автор композицій з життя Буковини, портретів селян, краєвидів, фресок, оформлення інтер'єрів громадських закладів (кав'ярня «Габсбург», жіноча перукарня «Damensalon»), ескізів ілюстрацій та орнаментів для видавництва «Акафіст»).

Одночасно з роботою в митрополії Максимович продовжував працювати викладачем малювання в Радівцях до 1895 року, а з 1895 року — в чернівецькій вищій православній реальній школі (сьогодні Чернівецька ЗОШ № 2 імені Ю. Федьковича).

Євген Олександрович Максимович став також дослідником унікальної буковинської храмової архітектури та мистецтва, займався питаннями історії формування іконографії візантійського живопису.

Мистець мав і великий інтерес до музейної справи, працював у Чернівецькому церковному музеї православної митрополії та був у різні роки членом правлінь Крайового музею резиденції митрополита і Буковинського музею ремесел.

Євген Максимович учасник багатьох колективних чернівецьких виставок. Персональні виставки: у Чернівцях (прижиттєві — 1905—1906, 1913, 1919, посмертна — 1931), Бухаресті (1906).

Живописні роботи Євгена Олександровича Максимовича зберігаються в чернівецьких краєзнавчому та художньому музеях.

Через важку недугу Євген Максимович помер 27 квітня 1928 року в чернівецькій загальій лікарні. Похований на т.зв. Руському цвинтарі у Чернівцях (тепер – Історико-культурний заповідник «Кладовища на вул. Зелена») поряд з могилою свого брата Олександра, професора Чернівецької православної вищої реальної школи, який покинчив своє життя самогубством, скочивши у криницю біля будинку, де він мешкав.

Твори ред.

  • «Дівчина»;
  • «Митрополит Сильвестр»;
  • «Архієпископ Мораріу Андрієвич»;
  • «Митрополит Чуперкевич»;
  • «Колядки»;
  • «Біля перелазу»;
  • «Парубок грає на сопілці»;
  • «Дівчина з куфою»;
  • «Селянин»;
  • «Двоє старих із Дорни»;
  • «Штефан Великий»;
  • «Два румуни» .

Родина ред.

  • Дід (по материній лінії) — Костянтин Луческул, протопресвітер і референт у Чернівецькій консисторії;
  • Батько — православний священик (служив у Чорториї, Вашківцях);
  • Брат — Костянтин, відомий чернівецький архітектор.

Примітки ред.

  1. Буковинець Епаміндос Бучевський навчався у Віденській академії мистецтв у 1868-1872 роках. Після закінчення академії мав тривалу творчу поїздку по Франції та Італії, повернувся і жив у Відні. У 1888 році був запрошений, як надзвичайно здібний митець, в Чернівці на посаду художника Буковинської митрополії.
  2. В 1893 році мистець виборов право на створення монументальної роботи у митрополії Буковини, приуроченої ювілею митрополита Силвестра Мораріу — мецената, художника, засновника митрополичої друкарні.
  3. Результати досліджень викладені в статтях «Наші храми», «Тип Христа у візантійському мистецтві» в «Щорічнику Буковинського крайового музею».
  4. «Два румуни» (1907), «Портрет молодої дівчини», «Штефан Великий» (1905

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Maksimovich Yevgen Oleksandrovich Maksimovich 10 lyutogo 1857 m Vashkivci Gercogstvo Bukovina Avstrijska imperiya teper Chernivecka oblast Ukrayina 27 kvitnya 1928 m Chernivci Rumuniya teper Ukrayina ukrayinskij hudozhnik pedagog Maksimovich Yevgen OleksandrovichKartina Yevgena Maksimovicha Dva rumuni 1907 Narodzhennya 10 lyutogo 1857 1857 02 10 VashkivciSmert 27 kvitnya 1928 1928 04 27 71 rik Chernivci Rumunske korolivstvoNacionalnist ukrayinecKrayina Avstro Ugorska imperiya RumuniyaZhanr pejzazh natyurmort portret religijnij zhivopisNavchannya Videnska akademiya mistectvDiyalnist hudozhnikNapryamok impresionizm modernRoki tvorchosti 1882 1928Pokrovitel Epaminandos Buchevskij Zmist 1 Biografiya 2 Tvori 3 Rodina 4 Primitki 5 DzherelaBiografiya red Narodivsya v rodini pravoslavnogo svyashenika Batko ukrayinec mati rumunka U 1868 roci Yevgen vstupiv na platne navchannya do nimeckomovnoyi vishoyi gimnaziyi nini serednya zagalnoosvitnya shkola 1 im M Eminesku v Chernivcyah de na toj chas v drugomu klasi navchavsya jogo starshij brat Kostyantin Otrimavshi serednyu osvitu i sklavshi ispit z zhivopisu Yevgen Maksimovich u 1876 roci stav studentom Videnskoyi akademiyi mistectv navchannya u profesoriv Vurcingera Ajzenmengera Leopolda Millera Pid chas perebuvannya u Vidni Maksimovich poznajomivsya z zemlyakom Epaminondoyu Buchevskim 1 sho piznishe pozitivno poznachilos na jogo pracevlashtuvanni hudozhnikom pri budivnictvi rezidenciyi mitropolitiv u Chernivcyah Zakinchivshi navchannya u Vidni 1881 Yevgen planuvav udoskonalyuvati svoyu majsternist hudozhnika u Myunheni chi Parizhi Prote tyazhko zahvoriv didus yakij davav neobhidni dlya navchannya koshti i jomu prijshlos povernutisya na Bukovinu de v 1883 roci vin stav vikladachem vishoyi gimnaziyi v Radivcyah nini Suchavskij povit Rumuniyi Za protekciyeyu Epaminondi Buchevskogo yakij poznajomivsya z molodim Yevgenom pid chas svogo prozhivannya u Vidni 1882 yakij spraviv na nogo todi duzhe dobre vrazhennya i de vin peredav jomu bagato tayemnic tehniki zhivopisu Evgena Maksimovicha zaproshuyut pracyuvati nad ozdoblennyam Rezidenciyi bukovinskih mitropolitiv nini Cherniveckij nacionalnij universitet imeni Yuriya Fedkovicha Yevgen pracyuye poruch z vidomimi specialistami Karolem Svobodoyu Karlom Jobstom ta Epaminondoyu Buchevskim sho pidtverdzhuye jogo visoku profesijnu majsternist Koli Epaminonda Buchevskij zahvoriv vin rekomenduvav mitropolitu Silvestru Morariu Yevgena Maksimovicha yak prodovzhuvacha svoyeyi spravi V 1891 roci pislya smerti E Buchevskogo Yevgena Oleksandrovicha bulo priznacheno na posadu yeparhialnogo malyara u Bukovinskij pravoslavnij konsistoriyi Avtoritet ciyeyi posadi dalo zmogu oderzhuvati zamovlennya na stvorennya paradnih portretiv mitropoliti ikonostasiv bukovinskih cerkov inshih oficijnih zamovlen 2 i yak rezultat mozhlivist zdijsniti podorozh do Italiyi v 1893 roci Yevgen Maksimovich avtor kompozicij z zhittya Bukovini portretiv selyan krayevidiv fresok oformlennya inter yeriv gromadskih zakladiv kav yarnya Gabsburg zhinocha perukarnya Damensalon eskiziv ilyustracij ta ornamentiv dlya vidavnictva Akafist Odnochasno z robotoyu v mitropoliyi Maksimovich prodovzhuvav pracyuvati vikladachem malyuvannya v Radivcyah do 1895 roku a z 1895 roku v cherniveckij vishij pravoslavnij realnij shkoli sogodni Chernivecka ZOSh 2 imeni Yu Fedkovicha Yevgen Oleksandrovich Maksimovich stav takozh doslidnikom unikalnoyi bukovinskoyi hramovoyi arhitekturi ta mistectva zajmavsya pitannyami istoriyi formuvannya ikonografiyi vizantijskogo zhivopisu 3 Mistec mav i velikij interes do muzejnoyi spravi pracyuvav u Cherniveckomu cerkovnomu muzeyi pravoslavnoyi mitropoliyi ta buv u rizni roki chlenom pravlin Krajovogo muzeyu rezidenciyi mitropolita i Bukovinskogo muzeyu remesel Yevgen Maksimovich uchasnik bagatoh kolektivnih cherniveckih vistavok Personalni vistavki u Chernivcyah prizhittyevi 1905 1906 1913 1919 posmertna 1931 Buharesti 1906 Zhivopisni roboti Yevgena Oleksandrovicha Maksimovicha zberigayutsya v cherniveckih krayeznavchomu 4 ta hudozhnomu muzeyah Cherez vazhku nedugu Yevgen Maksimovich pomer 27 kvitnya 1928 roku v cherniveckij zagalij likarni Pohovanij na t zv Ruskomu cvintari u Chernivcyah teper Istoriko kulturnij zapovidnik Kladovisha na vul Zelena poryad z mogiloyu svogo brata Oleksandra profesora Cherniveckoyi pravoslavnoyi vishoyi realnoyi shkoli yakij pokinchiv svoye zhittya samogubstvom skochivshi u krinicyu bilya budinku de vin meshkav Tvori red Divchina Mitropolit Silvestr Arhiyepiskop Morariu Andriyevich Mitropolit Chuperkevich Kolyadki Bilya perelazu Parubok graye na sopilci Divchina z kufoyu Selyanin Dvoye starih iz Dorni Shtefan Velikij Dva rumuni Rodina red Did po materinij liniyi Kostyantin Lucheskul protopresviter i referent u Cherniveckij konsistoriyi Batko pravoslavnij svyashenik sluzhiv u Chortoriyi Vashkivcyah Brat Kostyantin vidomij cherniveckij arhitektor Primitki red Bukovinec Epamindos Buchevskij navchavsya u Videnskij akademiyi mistectv u 1868 1872 rokah Pislya zakinchennya akademiyi mav trivalu tvorchu poyizdku po Franciyi ta Italiyi povernuvsya i zhiv u Vidni U 1888 roci buv zaproshenij yak nadzvichajno zdibnij mitec v Chernivci na posadu hudozhnika Bukovinskoyi mitropoliyi V 1893 roci mistec viborov pravo na stvorennya monumentalnoyi roboti u mitropoliyi Bukovini priurochenoyi yuvileyu mitropolita Silvestra Morariu mecenata hudozhnika zasnovnika mitropolichoyi drukarni Rezultati doslidzhen vikladeni v stattyah Nashi hrami Tip Hrista u vizantijskomu mistectvi v Shorichniku Bukovinskogo krajovogo muzeyu Dva rumuni 1907 Portret molodoyi divchini Shtefan Velikij 1905Dzherela red Zhittya karpatskogo narodu Vidomi osobistosti Arhivovano 14 lyutogo 2017 u Wayback Machine M V Sagajdak O F Guzhva Maksimovich Yevgen Oleksandrovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Vsesvitnya sluzhba radio Rumuniya Bukovinec Yevgen Maksimovich Arhivovano 15 veresnya 2017 u Wayback Machine Oblasnij hudozhnij muzej Chernivci Yevgen Oleksandrovich Maksimovich Portret selyanina Arhivovano 2 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Chernivecka zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 2 im Yu Fedkovicha Arhivovano 22 sichnya 2017 u Wayback Machine Poglyad Cerkva Sv Paraskevi Chernivci Arhivovano 3 sichnya 2017 u Wayback Machine Kolishnya nimecka visha gimnaziya licej Arhivovano 29 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Oksana Dragomirecka Maksimovichevi hrami nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 Gusar Yu Rozpisuvav freski Marmurovogo zalu pro Yevgena Maksimovicha Yuhim Gusar Bukovinske viche 2012 3 lyutogo 5 S 4 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Maksimovich Yevgen Oleksandrovich amp oldid 39373841