www.wikidata.uk-ua.nina.az

Радівці У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Редеуць рум Rădăuţi місто на півдні Буковини над р

Радівці

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Радівці (значення).

Радівці́ (Редеуць, рум. Rădăuţi) — місто на півдні Буковини над р. Теплиця у Сучавському повіті Румунії; 23,8 тис. мешканців (2011).

Радівці
рум. Rădăuţi
герб
Радівці
Основні дані
47°50′ пн. ш. 25°56′ сх. д. / 47.833° пн. ш. 25.933° сх. д. / 47.833; 25.933Координати: 47°50′ пн. ш. 25°56′ сх. д. / 47.833° пн. ш. 25.933° сх. д. / 47.833; 25.933
Країна  Румунія
Регіон Сучава
Адмінцентр Rădăuțid
Столиця для Радівецький повіт (адміністративно-територіальна одиниця, повіт)
Засновано 1393
Площа 32,3 ± 0,01 км²
Населення 23 822 тис. осіб (2011)
Висота НРМ 374 м
Міста-побратими Понто-Комбо, Івреа, Бричани, Дрокія, Рагуза
Телефонний код (402) 230
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
Номери автомобілів SV
GeoNames 669287
OSM ↑2077868 ·R (Сучава, Радівецький повіт)
Поштові індекси 725400
Міська влада
mayor of Rădăuțid Aurel Olarean
Вебсайт primariaradauti.ro
Мапа
 Радівці у Вікісховищі

Історія Редагувати

Українська греко-католицька церква Непорочного Зачаття в Радівцях.
Етнографічна карта Буковини за даними перепису 1910 року
Румунський православний собор

Радівці — одне з найстаріших міст Буковини, відоме з XIV ст. Перша писемна згадка, що стосується міста, припадає на 1393 рік, час правління Романа І. Проте ще у ХІІ — XIV ст. навколишні території входили до складу Галицько-Волинської держави. Русини тут жили здавна, ще до приходу волохів (молдован). За молдовськими історичними джерелами, ця місцевість належала русину Радомиру. Як похідне від його імені, місто стало називатися Радівці, в пізнішій румунській вимові Редеуць (Rădăuți). Вплив русинів підтверджується й тим, що на могилах перших молдовських князів у монастирі Богдана в Радівцях всі написи зроблені староруською мовою.
Під час правління Александру І чел Бун, з 1401 року Радівці стають центром Радівецької православної єпархії, і перебувають в цьому статусі до 1782 року. Богослужбовою та діловою мовою єпархії була церковнослов'янська. 1514-го року Радівці разом з усім Молдовським князівством потрапили у васальну залежність від Османської імперії і зобов'язувалися платити щорічну данину султанові. Тільки з перенесенням кафедри молдовських митрополитів до Ясс почали впроваджувати церковнорумунську мову. Розпочалася тотальна румунізація православної церкви, яку проводили, призначені Османською імперією, фанаріоти.
Оскільки містечко не було центром торгівлі чи ремесел, на 1774 рік в ньому нараховується лише 140 будинків, в яких мешкало 132 сім'ї.
Розвиток міста активізується з 1775 року, коли Радівці стали повітовим центром Дистрикту Буковина Габсбурзької монархії (Австрії).

За переписом 1900 року в місті були 2345 будинків, проживали 14403 мешканці: 494 українці, 3876 румунів, 4628 німців, 4894 євреї, 284 поляки, 12 угорців та 45 осіб інших національностей.

Український слід Редагувати

Населення Молдовського князівства кінця XIV—XVI століть переважно складали волохи та русини. Якщо загалом у державі рутенів було близько 30 %, то в межах Верхньої Молдови, куди входили і Радівці, вони становили більшість — близько 60 %. Наприкінці XVI століття князівство було перетворено на звичайну провінцію Османської імперії. Тоді ж розпочалось активне оволощення буковинських земель, яке особливо посилилось після перенесення 1564 року столиці князівства з Сучави до Ясс.

Західна частина колишнього Радівецького повіту належить до української національної території; тут жило 1930 р. понад 26 000 українців (16 % населення всього повіту). У місті Радівці у 1880 році мешкав 441 українець.
Нині в Радівцях розміщений центр Вікаріату греко-католиків українців в Румунії. Радівці входять до Буковинського деканату, який об'єднує 11 парафій. Радівецька міська парафія існує принаймні з 1885 року. В місті в 1935 році збудована українська греко-католицька церква Непорочного Зачаття. Після 1948 року церкву перевели на православ'я і, лише після революції 1989 року, греко-католики відновили діяльність вікаріату. Велика частина богослужінь відбувається українською мовою.

Відомі люди Редагувати

Народились Редагувати

Єпископом Радівецьким був рідний брат Єремії Могили Юрій.

Поховані Редагувати

Були поховані господарі Молдови:

Пам'ятки, об'єкти туризму Редагувати

  • Монастир Богдана з похованнями князів Молдови (XIV—XVIII cт).
  • Собор П'ятидесятниці (ХХ ст).
  • Синагога (ХІХ ст).
  • Українська церква Непорочного Зачаття (ХХ ст).
  • Гончарна майстерня Колібаби.
  • Традиційний п'ятничний базар в Радівцях.

Примітки Редагувати

  1. Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XIII. Bukowina. Wien (online).
  2. Mohiła (Moghiła, Moviła) Jeremijasz h. własnego (ok. 1555—1606) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976.— Tom XXI/3. — Zeszyt 90. — S. 564

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Радівці


Це незавершена стаття з географії Румунії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Radivci znachennya Radivci Redeuc rum Rădăuţi misto na pivdni Bukovini nad r Teplicya u Suchavskomu poviti Rumuniyi 23 8 tis meshkanciv 2011 Radivcirum RădăuţigerbRadivciOsnovni dani47 50 pn sh 25 56 sh d 47 833 pn sh 25 933 sh d 47 833 25 933 Koordinati 47 50 pn sh 25 56 sh d 47 833 pn sh 25 933 sh d 47 833 25 933Krayina RumuniyaRegion SuchavaAdmincentr RădăuțidStolicya dlya Radiveckij povit administrativno teritorialna odinicya povit Zasnovano 1393Plosha 32 3 0 01 km Naselennya 23 822 tis osib 2011 Visota NRM 374 mMista pobratimi Ponto Kombo Ivrea Brichani Drokiya RaguzaTelefonnij kod 402 230Chasovij poyas UTC 2 i UTC 3Nomeri avtomobiliv SVGeoNames 669287OSM 2077868 R Suchava Radiveckij povit Poshtovi indeksi 725400Miska vladamayor of Rădăuțid Aurel OlareanVebsajt primariaradauti roMapa Radivci u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Ukrayinskij slid 3 Vidomi lyudi 3 1 Narodilis 3 2 Pohovani 4 Pam yatki ob yekti turizmu 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaIstoriya Redaguvati nbsp Ukrayinska greko katolicka cerkva Neporochnogo Zachattya v Radivcyah nbsp Etnografichna karta Bukovini za danimi perepisu 1910 roku nbsp Rumunskij pravoslavnij soborRadivci odne z najstarishih mist Bukovini vidome z XIV st Persha pisemna zgadka sho stosuyetsya mista pripadaye na 1393 rik chas pravlinnya Romana I Prote she u HII XIV st navkolishni teritoriyi vhodili do skladu Galicko Volinskoyi derzhavi Rusini tut zhili zdavna she do prihodu volohiv moldovan Za moldovskimi istorichnimi dzherelami cya miscevist nalezhala rusinu Radomiru Yak pohidne vid jogo imeni misto stalo nazivatisya Radivci v piznishij rumunskij vimovi Redeuc Rădăuți Vpliv rusiniv pidtverdzhuyetsya j tim sho na mogilah pershih moldovskih knyaziv u monastiri Bogdana v Radivcyah vsi napisi zrobleni staroruskoyu movoyu Pid chas pravlinnya Aleksandru I chel Bun z 1401 roku Radivci stayut centrom Radiveckoyi pravoslavnoyi yeparhiyi i perebuvayut v comu statusi do 1782 roku Bogosluzhbovoyu ta dilovoyu movoyu yeparhiyi bula cerkovnoslov yanska 1514 go roku Radivci razom z usim Moldovskim knyazivstvom potrapili u vasalnu zalezhnist vid Osmanskoyi imperiyi i zobov yazuvalisya platiti shorichnu daninu sultanovi Tilki z perenesennyam kafedri moldovskih mitropolitiv do Yass pochali vprovadzhuvati cerkovnorumunsku movu Rozpochalasya totalna rumunizaciya pravoslavnoyi cerkvi yaku provodili priznacheni Osmanskoyu imperiyeyu fanarioti Oskilki mistechko ne bulo centrom torgivli chi remesel na 1774 rik v nomu narahovuyetsya lishe 140 budinkiv v yakih meshkalo 132 sim yi Rozvitok mista aktivizuyetsya z 1775 roku koli Radivci stali povitovim centrom Distriktu Bukovina Gabsburzkoyi monarhiyi Avstriyi Za perepisom 1900 roku v misti buli 2345 budinkiv prozhivali 14403 meshkanci 494 ukrayinci 3876 rumuniv 4628 nimciv 4894 yevreyi 284 polyaki 12 ugorciv ta 45 osib inshih nacionalnostej 1 Ukrayinskij slid RedaguvatiNaselennya Moldovskogo knyazivstva kincya XIV XVI stolit perevazhno skladali volohi ta rusini Yaksho zagalom u derzhavi ruteniv bulo blizko 30 to v mezhah Verhnoyi Moldovi kudi vhodili i Radivci voni stanovili bilshist blizko 60 Naprikinci XVI stolittya knyazivstvo bulo peretvoreno na zvichajnu provinciyu Osmanskoyi imperiyi Todi zh rozpochalos aktivne ovoloshennya bukovinskih zemel yake osoblivo posililos pislya perenesennya 1564 roku stolici knyazivstva z Suchavi do Yass Zahidna chastina kolishnogo Radiveckogo povitu nalezhit do ukrayinskoyi nacionalnoyi teritoriyi tut zhilo 1930 r ponad 26 000 ukrayinciv 16 naselennya vsogo povitu U misti Radivci u 1880 roci meshkav 441 ukrayinec Nini v Radivcyah rozmishenij centr Vikariatu greko katolikiv ukrayinciv v Rumuniyi Radivci vhodyat do Bukovinskogo dekanatu yakij ob yednuye 11 parafij Radivecka miska parafiya isnuye prinajmni z 1885 roku V misti v 1935 roci zbudovana ukrayinska greko katolicka cerkva Neporochnogo Zachattya Pislya 1948 roku cerkvu pereveli na pravoslav ya i lishe pislya revolyuciyi 1989 roku greko katoliki vidnovili diyalnist vikariatu Velika chastina bogosluzhin vidbuvayetsya ukrayinskoyu movoyu Vidomi lyudi RedaguvatiNarodilis Redaguvati Kozarishuk Danilo Mihajlovich pom 1900 ukrayinskij bukovinskij i avstro ugorskij zhurnalist redaktor vidavec klerikalnogo zhurnalu Nauka vihodiv u Vidni sho oriyentuvavsya na rosijske pravoslav ya Lavrentij Radiveckij yepiskop Radiveckij Okunevskij Yaroslav vijskovij likar ukrayinskij gromadskij i vijskovij diyach pismennik dijsnij chlen NTSh admiral flotu Avstro Ugorskoyi imperiyi Semaka Nizhankivska Melaniya ukrayinska pismennicya j zhurnalistka Kostyantin Slyusarchuk polkovnik Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi Shtefan Rusu 1956 borec greko rimskogo stilyu dvorazovij chempion sribnij ta bronzovij prizer chempionativ svitu p yatirazovij chempion dvorazovij sribnij ta bronzovij prizer chempionativ Yevropi chempion sribnij ta bronzovij prizer Olimpijskih igor Yepiskopom Radiveckim buv ridnij brat Yeremiyi Mogili Yurij 2 Dokladnishe Radivecka yeparhiya Moldovska mitropoliya Pohovani Redaguvati Buli pohovani gospodari Moldovi Shtefan I Roman I Aleksandru I chel BunPam yatki ob yekti turizmu RedaguvatiMonastir Bogdana z pohovannyami knyaziv Moldovi XIV XVIII ct Sobor P yatidesyatnici HH st Sinagoga HIH st Ukrayinska cerkva Neporochnogo Zachattya HH st Goncharna majsternya Kolibabi Tradicijnij p yatnichnij bazar v Radivcyah Primitki Redaguvati nbsp Portal Rumuniya Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Konigreiche und Lander bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1900 XIII Bukowina Wien online Mohila Moghila Movila Jeremijasz h wlasnego ok 1555 1606 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1976 Tom XXI 3 Zeszyt 90 S 564Literatura RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Francoz K E Ucrainica kulturologichni narisi uporyad per z nim peredmova i komentar Petra Rihla Chernivci Knigi HHI 2010 292 s Radowce Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 444 pol Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu RadivciStari foto Radivciv nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Rumuniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Radivci amp oldid 40535129