Сита́ра, сита́р (гінді: सितार्, урду ṣītār, англ. sitar) — індійський струнний щипковий інструмент з родини лютневих, що має корпус із гарбуза, 7 основних і 13 резонансних струн. На ситарі грають сидячи, наспівний звук видобувають плектром (мізрабом). Застосовують як сольний та ансамблевий інструмент.
З'явилися ситари в Індії в 13 столітті в період посилення мусульманського впливу й виглядав спочатку приблизно так, як його близький родич — таджицький сетор, що, однак триструнний (се означає три). Однак в Індії інструмент зазнав перетворень: середніх розмірів дерев'яний резонатор замінили на величезний гарбузовий, але на цьому не зупинилися й додали ще один гарбузовий резонатор, прикріпивши його до верхівки пустотілого грифа, деку багато прикрасили рожевим деревом і слоновою кісткою, а нав'язані жильні лади замінили металевими дугоподібними.
До появи ситари індуси грали на древньому струнному щипковому інструменті, зображення якого збереглися на давніх барельєфах 2-3 століття нашої ери.
Відомі ситаристи Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Sitars |
Джерела Редагувати
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — С. 206.
- Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)
Посилання Редагувати
- Ситар // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Це незавершена стаття про музичні інструменти. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |