Гриф (нім. Griff — «рукоятка») — елемент деяких музичних інструментів (щипкових, смичкових і родини ручних гармонік).
- У струнних інструментів — довга вузька частина, вздовж якої натягнуті струни. В традиційній українській музиці гриф має назву — ручка (див. опис Миколи Лисенка кобзи Остапа Вересая).
Конструкція гітари |
Акустична гітара I гриф II корпус |
Електрогітара |
Звукознімачі: сингл, хамбакер тремоло, сустейн |
Інше |
Каподастр | Медіатор |
Файли на вікісховищі |
- У баяна, гармоніки, акордеона — деталь корпусу, до якої прикріплена клавіатура правої руки. У духових музичних інструментів — вузол вентильного механізму. В електромузичних інструментів — контактна планка, на яку виконавець натискає під час гри.
Примітки Редагувати
- Гриф // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Боян. Народні музичні струменти на Вкраїнї // Зоря : часопис. — Львів : Наукове Товариство ім. Шевченка, 1894. — № 1. — С. 17-19.
- Український тлумачний словник