Себастьяно Лучані (італ. Sebastiano Luciani; 1485, (Венеція) — 21 червня (1547), Рим), відоміший як Себастьяно дель Пйомбо (італ. Sebastiano del Piombo — «свинцевий Себастьяно») — італійський живописець, представник (венеційської школи). Чиновник канцелярії (папи римського), охоронець його печатки — пьйомбо. У своєму живописі йому вдалося поєднувати багатство венеційського колориту з скульптурністю і монументальністю форм, властивих творам майстрів римської школи.
Себастьяно дель Пйомбо | ||||
---|---|---|---|---|
Sebastiano Luciani | ||||
При народженні | Себастьяно Лучані | |||
Народження | 1485 (Венеція) | |||
Смерть | 21 червня (1547) | |||
Флоренція | ||||
Національність | італієць | |||
Країна | Італія | |||
Жанр | портрет[1], d[1], (історичний живопис)[1] і d[1] | |||
Навчання | (Джованні Белліні) | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | Відродження, (маньєризм) | |||
Роки творчості | 1505-1446 | |||
Покровитель | папа римський | |||
Вплив | (Джорджоне) | |||
Вплив на | (Педро Мачука), (Мікеланджело) | |||
Твори | вівтарі, міфологічні картини, портрети, фрески вілли Фарнезіна | |||
Роботи в колекції | (Музей Бойманса - ван Бенінгена), (Штедель), d, (Музей Прадо), (Художній інститут Чикаго), d, (Музей Тіссен-Борнемісса), (Музей Ґетті), (Національна галерея мистецтв), (Музей мистецтв Філадельфії), (Музей мистецтва Метрополітен)[2], (Національна галерея), (Галерея Уффіці), (Галерея Академії (Венеція)), (Берлінська картинна галерея), (Національна галерея), d, (Детройтський інститут мистецтв), (Галерея Доріа-Памфілі), (Музей образотворчих мистецтв), (Кінгстон-Лейсі), (Державний музей мистецтв), Ермітаж, (Національний музей мистецтва Каталонії), (Музей історії мистецтв), (Музей образотворчих мистецтв), d, (Музей Фіцвільяма), (Замок Алнік), (Музей Каподімонте), (Національна галерея Ірландії), (Рінглінг музей), (Національна галерея), Королівські музеї витончених мистецтв[3], (Палаццо Пітті), d, d, (Музей фюрера), d, Вілла Фарнезіна, d, d, (Музей красних мистецтв), (Музей Гране), (Музей Фабра), (Палац Вайсенштайн), (Палаццо Колонна) і d | |||
| ||||
Себастьяно дель Пйомбо у Вікісховищі |
Життя та творчість
Народився у Венеції приблизно в 1485 році. Був учнем (Джованні Белліні). У ранніх творах Пьомбо відчувається вплив (Джорджоне) і (Тиціана). Роботи цього періоду пройняті просвітлено-ліричним настроєм.
У (1511) році художник переїздить до Риму. Займав посаду охоронця печатки (piombo) в папській Канцелярії. В Римі зближується з Рафаелем.
Його роботи набувають строгості, стають врівноваженішими, але при цьому не втрачають венеційський колорит. Разом з Рафаелем і його учнями брав участь в створенні (фресок) на віллі Фарнезіна за замовленням сієнського банкіра (Агостіно Киджі).
У 1515 Себастьяно познайомився з (Мікеланджело) і став його учнем і помічником. Картини Себастьяно дель Пьомбо набувають драматичного забарвлення, це пов'язано з впливом Мікеланджело, який той справив на венеційця. Відтоді він починає наслідувати стилю свого вчителя, і його пізні роботи набувають все більше маньєристичних рис. Як ілюстрацію можна вказати картину «Воскресіння Лазаря», написану в 1517—1519 роки.
Роботи художника, створені в період (контрреформації), відрізняються похмурою суворістю образного ладу (наприклад, картина «Несення хреста»), що свідчить про кризу художніх принципів Високого Відродження та перехід на позиції похмурого (маньєризму).
Себастьяну дель Пьйомбо належать портрети багатьох його відомих сучасників ((Христофор Колумб), папа (Климент VII), , (П'єтро Аретіно), (Андреа Доріа) та інших.) Його біографію написав (Джорджо Вазарі).
Портрети
Був відомим портретистом. Особливо ці здібності розкрилися в Римі. Близькість до двору римських пап зумовила і коло його замовників — кардинал Бандінелло Саулі, папа римський Климент VII, кардинал Реджинал Пол, адмірал Андреа Доріа, гуманіст Маркантоніо Фламініо. Близькість до Мікеланджело, який категорично відмовлявся робити портрети, і релігійно-моралістичного гуртка (Вітторії Колонна) могла зумовити створення портрету Вітторії. Хоча кожен з жіночих портретів Себастьяно грішив компліментами і надмірною ідеалізацією моделей.
Вибрані твори
- «Вівтар Йоанна Златоуста», (Венеція)
- «Жіноча голова», (тондо), Кембел Арт Мьюзеум
- «Адмірал Андреа Доріа»
- «Христос і вірні», (Прадо), Мадрид
- «Святе сімейство зі святими Катериною і Себастьяном і донатором», (Лувр), Париж
- «Воскресіння Лазаря», (Національна галерея), Лондон
- «Портрет гуманіста» ((Лев Африканський))
- «Доротея», Берлін
- «Папа римський Климент VII», (Музей Каподімонте), Неаполь
- «Мадонна з віалью», (Національна галерея), Прага
- «Іродіада з головою Івана Хрестителя», (Національна галерея), Лондон
- так званий « Христофор Колумб»
- «Мучеництво Св. Агати», (Палаццо Пітті), Флоренція
- «Несіння хреста», Ермітаж, Санкт-Петербург
- «Кардинал Реджинал Пол», Ермітаж, Санкт-Петербург
- «П'єта», Ермітаж, Санкт-Петербург
- «Антон Франческо дельї Альбіцці»
- «Римська пані в хутрі», (Національна галерея), Лондон
- «Портрет Мікеланджело»
- «Портрет невідомого», Будапешт
- «Вітторія Колонна», Барселона
- «Кардинал Бандінелло Саулі»
- «Портрет невідомого», (Музей образотворчих мистецтв), Будапешт
- «Кардинал Реджинал Пол англієць»
- «Кардинал Бандінелло Саулі»
- «Вітторія Колонна»
Література
- Pallucchini R. Sebastiano del Piombo. Milano: Fratelli Fabbri, 1966
- Volpe C., Lucco M. L'opera completa di Sebastiano del Piombo. Milano: Rizzoli, 1980
- Hirst M. Sebastiano del Piombo. Oxford: Oxford UP, 1981
Посилання
Див. також
- (Маньєризм)
- (Венеційська школа)
- (Джорджоне)
- (Римська школа)
- (Мікеланджело Буонарротті)
- (Педро Мачука)
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет