Маріє Края (алб. Marie Kraja; 24 вересня 1911, Задар — 21 листопада 1999, Тирана) — албанська оперна співачка.
Маріє Края | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 24 вересня 1911 |
Місце народження | Задар |
Дата смерті | 21 листопада 1999 (88 років) |
Місце смерті | Тирана, Албанія |
Роки активності | з 1934 |
Громадянство | Албанія |
Професії | оперна співачка |
Освіта | University of Music and Performing Arts Grazd |
Співацький голос | сопрано |
Інструменти | вокал[d] |
Жанри | опера |
Файли у Вікісховищі |
Біографія ред.
Народилася в 1911 році в Задарі в Королівстві Далмація, яке пізніше увійшло до складу Австро-Угорщини в католицькій родині, яка проживала в невеликому албанському районі в межах міста. Була родичкою Матері Терези. У віці шести років разом із родиною переїхала на етнічну батьківщину в Албанію в місто Шкодер. В Албанії в процесі дорослішання познайомилася з національними традиціями та албанської культурою.
У 1930 році стала займатися співом. Музичну освіту отримала в Граці, Австрія у філії Віденського університету музики та виконавського мистецтва, закінчила освіту в 1934 році. Після навчання займалася викладанням в середній школі в Шкодері, потім в Педагогічному інституті в Тирані. У Тирані стала виступати в якості співачки з піаністом Тоніно Гуразіу. Края представляла Албанію на «Вечорі Націй» у Відні.
Спів Маріє був своєрідним, що зумовлювалося невеликим німецьким діалектом албанської, що давало точність формулювання текстів, які вона співала. У репертуарі співачки були традиційні міські албанські пісні, які зазвучали по-новому у виконанні професійної співачки. Гастролювала разом з албанською піаністкою Лолою Гьока, разом вони записали понад 300 пісень. Не дивлячись на невисоку якість запису того часу, фонограми затребувані до теперішнього часу.
У 1937 році Маріє дала концерт у Барі, Італія, а в наступному році вона виступила в Мюнхені, Німеччина. В 1938 році вона разом з Лолою Гьока і Тефтой Ташко-Коко організували серію благодійних концертів з метою збору коштів на навчання в Мілані угорського музиканта Кріста Коко. У 1939 році дала концерт у Флоренції.
Після закінчення Другої світової війни Края викладала у музичній академії Йорданії Міша, паралельно продовжуючи виступати на оперній сцені. А в 1959 році стала солісткою першої албанської опери Mrika, композитора Пренке Якова і лібретиста Ллазара Силіки.
Серед найбільш відомих виступів співачки можна виділити її виконання в операх Іоланта композитора Петра Чайковського і Продана наречена композитора Бедржиха Сметани поставлених у Національному театрі опери та балету Албанії.
Померла в Тирані в 1999 році. Удостоєна найвищого визнання для діячів мистецтв Албанії — звання Народного артиста Албанії.
Примітки ред.
- ↑ https://pantheon.world/profile/person/Marie_Kraja
- . Foreign Broadcast Information Service. 1989. с. 1. OCLC 16394067. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 26 квітня 2018. «This morning, she paid a visit at the home of Artiste of the People Marije Kraja, a relative, as well as to the house where her mother and sister had lived for a long time. Mother Teresa then visited the No 40 Kindergarten in Tirana ...»
- Gëzim Alpion (2007). . Routledge. с. 317. ISBN 9780203087510. Архів оригіналу за 30 квітня 2016. Процитовано 26 квітня 2018. «Albanian Catholic opera singer Marije Kraja, who is also known to have organized their funerals ...»
- Eno Koço (2004). . Scarecrow Press. с. 58–61. ISBN 978-0-8108-4890-0. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 26 квітня 2018.
- Robert Elsie (24 грудня 2012). A Biographical Dictionary of Albanian History. I.B. Tauris. с. 256. ISBN 978-1-78076-431-3.
- Besarta (2015). . Gazeta Vatra. Архів оригіналу за 9 травня 2018. Процитовано 2015.
Посилання ред.
- Sopranoja brilante Marie Kraja [ 9 травня 2018 у Wayback Machine.] (алб.)
Література ред.
- M. Lalaj, Instituti Femnor «Nana Mbretneshë», Tiranë: Qendra Kombëtare e Artit dhe e Kulturës, 2013. fq. 54. ISBN 9789994351909
- David Cooper, Kevin Dawe: The Mediterranean in music: critical perspectives, common concerns, cultural differences. Scarecrow Press, 2005. ISBN 978-0-8108-5407-9
- Flori Slatina: Portrete artistesh. Tirana: Gazeta 55, 1999. (алб.)