Ліскі́вці — село в Україні, у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області. Входить до складу (Кам'янець-Подільської міської територіальної громади).
село Лісківці | |
---|---|
Дмитрівська церква | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський |
Рада | (Рихтівська сільська рада) |
Код КАТОТТГ | UA68020110070015105 |
Основні дані | |
Населення | 463 |
Площа | 1,503 км² |
Густота населення | 308,05 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32346 |
Телефонний код | +380 3849 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°40′35″ пн. ш. 26°24′11″ сх. д. / 48.67639° пн. ш. 26.40306° сх. д.Координати: 48°40′35″ пн. ш. 26°24′11″ сх. д. / 48.67639° пн. ш. 26.40306° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32346, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с. Рихта |
Карта | |
Лісківці | |
Мапа | |
Лісківці у Вікісховищі |
Назва
Історично фіксується назва «Лясківців», за однією з гіпотез походить від пана Лясковського. За іншою версією село знаходилось у лісі, тому і назва Лісківці.
Географія
Подільське село Лісківці розташоване в південно-західній частині України, за 18.5 кілометрів автодорогами від Кам’янця-Подільського вздовж річки (Жванчик).
Клімат
Лісківці знаходяться в межах (вологого континентального клімату) із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до (екоциду), (поганих змін) та (глобального потепління). Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити (ревайлдинг), відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Історія
У 1494 році Лісківці, які належали замку в (Смотричу), були настільки спустошені (татарами), що в селі залишилося лише два жителі.
У 1530 році на село нападають вже (волохи) (предки молдаван). Станом на (1542) рік у селі нараховувалося чотири плуги. 1565 році: Лісківці вже королівщина, яку польські монархи здали в оренду Міляновському.
Відомо, що церква у Лісківцях була вже у XVI столітті.
У XVIII ст. поселення переходить до (Гумецьких), у яких його купив полковник (пол. August Trzecieski).
У 1810 році Лісківці стають власністю Катерини Островської. Відомо, що у 1820 році вона володіла тут 288 кріпаками-чоловіками («душами»). Новий власник у 1840 р. — Хорбковський. Цей вже надовго: у 1895 році селом володіла його, певно, дочка Клементина Хорбковська. У власності її і дітей було 507 десятин (з них лісу — 132 десятини, та ще 11 десятин «неудобной» землі — в ярах. напевно). Ще 156 десятин належали Петрівській, а 339 десятин було у місцевого священика А. І. Шманкевича. В той самий час сама лісковецька церква теж мала свій наділ — 35 десятин. Селянам залишилося 632 десятини.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні (фігури), такі збереглись в селах: (Нігин), (Черче). Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — (Валуєвський циркуляр), що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено (Емським указом).
Внаслідок поразки (визвольних змагань) на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
(Радянська окупація) принесла (колективізацію) та (розкуркулення), мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили (сталінський геноцид).
Роки (Великого терору) 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило (голодомор).
З 1991 року в складі незалежної України.
В середині 2000 років до села проклав асфальт бізнесмен Адам Яхієв, з Лісковець була його дружина.
У 2020 році шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу (Кам'янець-Подільської міської територіальної громади). Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення
Населення становить 463 осіб.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до (подільського говору), який належить до (південно-західного наріччя).
Відомі люди
Народились
Охорона природи
Село лежить у межах національного природного парку («Подільські Товтри»).
Архітектура
Дмитрівська церква (ХІХ ст.)
Відомо, що церква у Лісківцях була вже у XVI ст. У першій половині XVIII ст. тут стояла святиня, теж присвячена св. Дмитру — була вона з дерева, а тому легко запалала у 1754 р. Віруючим довелося ходити на служби до тісної дзвіниці, аж поки у 1759 р. сільський декан Іван Мединський взявся зводити новий храм — теж дерев'яний. Освятили його 8 грудня 1762 р. Дерев'яна святиня простояла майже вік — терпіла неодноразові спроби звести замість неї муровану церкву. Спроби ці почалися ще у 1830-х. Тогочасний архієпископ Кирило дав грамоту-дозвіл на зведення храму 28 квітня 1837 р. Будувати взялися відразу — та закінчити роботи вдалося лише у 1858 р. (певно, весь час не вистачало грошей: казна виділила лише 3500 карбованців. Все інше збирали по парафіянах). Ось звідки ці класицистичні обертони: починали ще тоді, коли у провінційному Поділлі цей стиль був поширений.
Панський будинок з колонадою (кінець ХІХ — початок ХХ ст., центр, зараз сільська школа
Світлини
- Школа (колишній панський маєток)
- Дмитрівська церква (ХІХ ст.)
- Будинок культури
- Водяний млин
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- (Подоляни) — етнографічна група українців, населення Поділля.
- (Подільський говір) — різновид говорів української мови.
- (Децентралізація) — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки
- Август Тржецеський — таку транскрипцію подав (Юхим Сіцинський)
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет