Герш Бенціонович (Григорій Борисович) Інгер (22 січня 1910, с. Сарни, Липовецький повіт, Київська губернія, Російська імперія — 11 лютого 1995, м. Москва, Російська Федерація) — радянський художник, відомий своїми ілюстраціями творів Шолом-Алейхема. Член Спілки художників СРСР.
| Інгер Герш Бенціонович | |
|---|---|
| Народився | 22 січня 1910 Сарни, Липовецький повіт, Київська губернія, Російська імперія |
| Помер | 11 лютого 1995 (85 років) |
| Поховання | Востряковський цвинтар |
| Країна | Російська імперія СРСР Росія |
| Діяльність | художник |
| Вчителі | Епштейн Марко Ісайович |
| Знання мов | російська |
Біографія ред.
Походження ред.
Герш Інгер народився в селі Сарни Липовецького повіту Київської губернії (нині Уманський район Черкаської області).
Дитинство провів в Умані, де відвідував єврейську початкову релігійну школу (хедер), а також брав уроки гри на скрипці.
У 1925 році переїхав до Києва, де з 1926 по 1930 рік навчався в Київській єврейської художньо-промисловій школі у Марка Епштейна, під впливом якого сприйняв художню ідеологію єврейського модернізму Культур-Ліги.
До початку 1930-х Інгер працював в основному в кубістичній манері.
Життя в евакуації ред.
У роки Радянсько-німецької війни в евакуації з дружиною і дочкою жив в селі Нове Климово Чуваської АРСР (на фронт не потрапив в зв'язку з втратою слуху), де починає антифашистські цикли, що розтягнулися на багато років — «Бабин Яр», «Камені Треблінки», «Останній шлях».
У своєму щоденнику в 1943 році Інгер пише: «При світлі каганця копіював малюнки Мікеланджело, ледве рухав пальцями … Я працював з насолодою». У пошуках роботи Інгер ходить по сусідніх селах (з щоденникової записи від 23 грудня 1943 року: «Останні два дні ходив по селах, шукав роботу …»). Інгер відгукується про сільських жителів округи: "Вони врівноважені, спокійні. Такими можуть бути тільки великі філософи — або діти. Може, це найвища людська мудрість? ". В цей час Інгер працює над ілюстраціями до роману Шолом-Алейхема, малює з натури сусідських дітлахів, ходить в ліс за дровами (з щоденникової записи від 25 лютого 1944 року: «Сьогодні закінчив ілюстрації до роману Шолом-Алейхема» Йоселе-Соловей «, тепер працюю над ілюстрацією до» Тев'є-молочаря ". В роботі шукаю порятунку від важких дум. Збираємося з дружиною в село Кільцівка — дванадцять кілометрів в холоднечу, але йти треба. Ми залишилися без хліба. Може бути, за роботу вдасться отримати борошном ").
Навесні 1944 року Інгер працює над ілюстраціями до «Гамлета».
Після війни ред.
У 1944 році повернувся в Москву.
Місце поховання: Москва, Востряковське кладовище (квадрат 36-3, ряд 10, огорожа / ділянку 391).
Спадщина ред.
Роботи Григорія Інгера знаходяться в Державній Третьяковській галереї, Державному музеї образотворчих мистецтв ім. Пушкіна, Центральному музеї музичної культури ім. М. І. Глінки, Музеї кіно, Чуваському художньому музеї (м. Чебоксари), Бєлгородському державному художньому музеї, Єврейському музеї в Парижі, а також у приватних збірках в Росії, США, Ізраїлі, Англії.
Література ред.
- Козівський Гиллель. Художники Культур-Ліги. Пам'яті Герша Бенціоновича Інгера. Сучасні дослідження. Альбом. М. — Єрусалим: Мости культури-Гешарим, 2003 р 344 с., Іл
- Шолом-Алейхем. Розповіді для дітей. Ілюстратор: Герш Інгер. ISBN 5-93273-190-7 ; 2005 р
- Шолом-Алейхем. Хлопчик Мотл. Ілюстратор: Герш Інгер. ISBN 5-250-06025-7 , 978-5-901599-72-3; 2007 р
- Шолом-Алейхем. Тевье-молочник. Ілюстратор: Герш Інгер. 1946 р
- Фільцер А. М. І порветься срібний шнур (Про художника Герш Інгер). // Міст-Гешер, Москва, № 3, 1995.
- Фільцер А. М. "Єврейські художники в Радянському Союзі: 1939—1991. Із зібрання Музею сучасного єврейського мистецтва в Москві ", Єрусалим, 2008. Перша книга про єврейське національне мистецтво в повоєнній Радянському Союзі. Мова видання — російська та англійська. У книзі вміщено 32 ілюстрації робіт Г. Інгера і стаття про художника.
- Фільцер А. М. «Сучасне єврейське мистецтво: галут — алія — Ерец Ісраель», Єрусалим, 2011. Мова видання — російська та англійська. У книзі вміщено робота Г. Інгера «Хазан», 1962. Єврейська релігійна тематика вкрай рідко зустрічалася в творах художників в радянський період.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 11 листопада 2019.
- Трагедия жизни и посмертное признание [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // evreimir.com
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 18 травня 2022.
Посилання ред.
- Автор [ 20 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Галерея [ 28 жовтня 2016 у Wayback Machine.]