www.wikidata.uk-ua.nina.az

Газі Мухаммад син Шаміля Газі Мухаммад Газі Мухаммед Газі Магомет 1 Казі Мухаммед 2 Казі Магома 3 Казі Магом 4 1833 Гімр

Газі-Мухаммад (син Шаміля)

Газі-Мухаммад (Газі-Мухаммед, Газі-Магомет, Казі-Мухаммед, Казі-Магома, Казі-Магом; 1833, Гімри, Дагестан — 1902, Медина, Османська імперія) — син імама Дагестану та Чечні Шаміля, до 1859 каратинський наїб, помер у званні мушира (маршала) турецької армії.

Газі-Мухаммад
Народився 1833
Гімри, Північно-Кавказький імамат
Помер 1902
Медина, Хиджаз, Османська імперія
Діяльність військовослужбовець
Учасник Кавказька війна, Battle of Ghunibd, Q3655985?, Siege of Bayazetd і Q21635939?
Військове звання Наїб і маршал

Біографія ред.

Газі-Мухаммад був другим сином імама Шаміля від першої його дружини Фатімат. Народився 1833 року в дагестанському гірському селищі Гімри. Ім'я йому дано було на честь першого імама Дагестану Газі-Мухаммада. У малолітньому віці (7-8 років), під час важкої хвороби Шаміля, на випадок його смерті, Газі-Мухаммад був проголошений його спадкоємцем, а регентом останнього був призначений наїб Албаз-Дебір. У січні 1848 року на з'їзді у Ведено Газі-Мухаммад вдруге був затверджений спадкоємцем імама Дагестану і Чечні, а в 1850 він призначений наїбом Карати Під час Кавказької війни Газі-Мухаммад керував гірськими загонами проти російської армії на Кавказі.

Під час Кримської війни (1853—1856) разом зі своїм тестем Даніял-беком відзначився своїм набігом на Кахетію (Грузію) у липні 1854 року. Незважаючи на величезні втрати серед горян, зазнані ними у сутичках з російськими частинами та грузинськими міліційними підрозділами, загалом набіг для горян увінчався успіхом. Мюридами був захоплений велика здобич і безліч заручників, серед яких була родина князя Д. Чавчавадзе (дружина та четверо дітей). Остання, 10 (22) березня 1855 року, була обміняна на першого сина Шаміля Джамалуддіна, відданого ним під час штурму Ахульго генерал-лейтенанту Граббе як аманата (заручника) в заставу його відданості Росії, і вже на той час на російській службі в чині поручика. Тим часом, Газі-Мухаммадом дуже цікавився османський уряд, який уважно стежив за перебігом війни на Кавказі. У травні 1855 султан Абдул-Меджид I надіслав Газі-Мухаммаду зелений прапор пророка і орден з алмазною зіркою і завітав чин паші.

25 серпня (6 вересня) 1859 года, після взяття російськими військами Гуніба, Шаміль зі своїм сином Газі-Мухаммадом, що його захищали, капітулювали. Після цього вони були відправлені до Москви, потім до Санкт-Петербургу, а 10 (22) жовтня того ж року прибули до місця свого постійного заслання до Калуги. Там же 26 серпня (7 вересня) 1866 року він разом з батьком і своїм молодшим братом Мухаммадом-Шапі прийняв російське підданство і дав присягу на вірність Царю і Росії.

В 1869 Олександр II дозволив Шамілю вирушити на паломництво в Мекку, а після того, як останній там важко захворів, в 1871 цар дозволив відправитися туди до свого батька і Газі-Мухаммаду. 4 (16) лютого того ж року у Медіні помер Шаміль. Поховавши батька, Газі-Мухаммад залишив його родину в Таїфі, а сам 17 (29) липня повернувся до Києва. 7 (19) серпня він звернувся до військового міністра Д. Мілютіна з проханням дати йому як старшому в роді одноразову пенсію Шаміля, яку він має намір використати на утримання сім'ї покійного. З тією ж метою Газі-Мухаммад просив дозволити йому тимчасовий від'їзд до Туреччини, де на той час була родина Шаміля. Олександр II розпорядився виплатити йому пенсію на нього та на сім'ю покійного у розмірі 15 тисяч рублів і дав йому додаткову відпустку для поїздки до Туреччини. 4 (16) грудня Газі-Мухаммад відплив на пароплаві з Одеси до Стамбула, де, всупереч обіцянці повернутися до Росії, вступив на службу в турецьку армію.

Під час Російсько-турецької війни (1877—1878) Газі-Мухаммад, в чині генерал-лейтенанта Його Величності Султана Світи, командував 3-ї кавалерійської бригадою, сформованої з горян Північного Кавказу, що іммігрували після Кавказької війни в Османську імперію. У складі Алашкертського загону мушира Ісмаїл-паші діяв проти Еріванського загону генерал-лейтенанта Тергукасова. Брав участь в облозі російського гарнізону в Баязеті, даремно посилаючи йому листи з пропозицією про капітуляцію.

17 (29) квітня 1877 року в Чечні та Дагестані спалахнуло повстання. Його очолював Алібек-Хаджі Алдамов, який раніше, повертаючись з хаджу до Мекки, зустрічався в Стамбулі з Газі-Мухаммадом, де обговорював з ним план дій щодо підняття повстання на Північному Кавказі. Туди від імені останнього було доставлено надруковані золотими літерами прокламації. Також османським урядом горянам було обіцяно військову допомогу, головним чином іммігрантами з Кавказу під проводом «спадкоємця імама» Газі-Мухаммада. Однак турецька армія потерпіла від російської армії поразки, а повстання горян було придушене.

Після війни в результаті палацових інтриг султан усунув Газі-Мухаммада від служби і відправив його в почесне посилання до Медини, надавши йому звання мушира. Там же в 1902 Газі-Мухаммад помер.

Сім'я ред.

Мав дві дружини.

  1. Карімат (Керимат) (з 1851) — дочка абосуйського султана, генерал-майора російської служби, а потім наїба імама Шаміля, Даніял-бека. За спогадами М. Чичагової, Карімат мала привабливу зовнішність, за що отримала прізвисько «Троянда Кавказу», проте в коханні вона не відповідала Газі-Мухаммаду взаємністю. Померла у травні 1862 року в Калузі від сухот. Похована на батьківщині, у місті Нуха.
  2. Хабібат.
  • дочка Нафісат (1864, Калуга — 1873, Стамбул).
  • дочка Еміре Нафісат (1873, Стамбул — ?).

Примітки ред.

  1. ↑ Руновский А.. Записки о Шамиле / Цензор К. Оберт. — СПб. : Тип. Карла Вульфа, 1860. — 204 с. з джерела 22 травня 2014
  2. Чохский Гаджи-Али. Сказание очевидца о Шамиле // Сборник сведений о кавказских горцах. — Тф. : Тип. ГУНК, 1873. — Вип. 7 (20 березня). з джерела 22 травня 2014.Чохский Гаджи-Али. Сказание очевидца о Шамиле // Сборник сведений о кавказских горцах. — Тф. : Тип. ГУНК, 1873. — Вип. 7 (20 березня). з джерела 22 травня 2014.
  3. Захарьин (Якунин) И. Н. Генерал Шамиль — и его рассказы об отце // Встречи и воспоминания. Из литературного и военного мира. — Изд. М. В. Пирожова. — СПб. : Тип. М. Стасюлевича, 1903. — С. 231—266. — ISBN 978-5-4241-5916-9.
  4. ↑ . Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 21 травня 2014. 
  5. ↑ Казиев Ш. М. Имам Шамиль. — М. : Молодая гвардия, 2001. — 416 с. — (ЖЗЛ) — ISBN 5-235-02677-2.
  6. ↑ Анисимов Е. В. Конец Кавказской войны // Императорская Россия / Под ред. Е. Цветковой. — СПб. : Питер, 2008. — 640 с. — ISBN 978-5-4237-0168-0. з джерела 22 травня 2014 Архивированная копия. оригіналу за 22 травня 2014. Процитовано 21 травня 2014. 
  7. Хроника Мухаммеда Тахира ал-Карахи о дагестанских войнах в период Шамиля / Отв. ред. И. Ю. Крачковский (перевод с (араб.) А. М. Барабанова). — М., Л. : АН СССР (Институт востоковедения), 1941. — С. 225—226.
  8. АКАК. — 1885. — Т. 10. — С. 560—568, № 511—524.
  9. Чохский Гаджи-Али. Сказание очевидца о Шамиле. — 1873. — Вип. 7 (20 березня). — С. 45—49.
  10. Пожидаев Г. А. Имам Шамиль: «Мой священный долг … внушить детям моим их обязанности пред Россиею …». // Военно-исторический журнал. — 2001. — № 2. — С.78-89.
  11. [Зиссерман А. Л. К запискам Г. И. Филипсона // Русский архив. — М., 1884. — № 3 (20 березня). — С. 219—220.
  12. Ковалевский П. И. Восстание Чечни и Дагестана в 1877—1878 гг. Зелим-хан (Зикризм). — СПб. : Тип. М. И. Акинфиева, 1912. — 92 с. — ISBN 978-5-458-15341-6.
  13. Записки полковника П. Г. Пржецлавского (дневник 1862—1865) // Русская старина. — СПб., 1877. — Т. 18, № 10 (20 березня). — С. 267.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gazi Muhammad Gazi Muhammed Gazi Magomet 1 Kazi Muhammed 2 Kazi Magoma 3 Kazi Magom 4 1833 Gimri Dagestan 1902 Medina Osmanska imperiya sin imama Dagestanu ta Chechni Shamilya do 1859 karatinskij nayib 5 pomer u zvanni mushira marshala tureckoyi armiyi 6 Gazi MuhammadNarodivsya 1833 Gimri Pivnichno Kavkazkij imamatPomer 1902 Medina Hidzhaz Osmanska imperiyaDiyalnist vijskovosluzhbovecUchasnik Kavkazka vijna Battle of Ghunibd Q3655985 Siege of Bayazetd i Q21635939 Vijskove zvannya Nayib i marshal Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Sim ya 3 Primitki 4 PosilannyaBiografiya red Gazi Muhammad buv drugim sinom imama Shamilya vid pershoyi jogo druzhini Fatimat Narodivsya 1833 roku v dagestanskomu girskomu selishi Gimri Im ya jomu dano bulo na chest pershogo imama Dagestanu Gazi Muhammada U malolitnomu vici 7 8 rokiv pid chas vazhkoyi hvorobi Shamilya na vipadok jogo smerti Gazi Muhammad buv progoloshenij jogo spadkoyemcem a regentom ostannogo buv priznachenij nayib Albaz Debir U sichni 1848 roku na z yizdi u Vedeno Gazi Muhammad vdruge buv zatverdzhenij spadkoyemcem imama Dagestanu i Chechni a v 1850 vin priznachenij nayibom Karati 1 Pid chas Kavkazkoyi vijni Gazi Muhammad keruvav girskimi zagonami proti rosijskoyi armiyi na Kavkazi 7 Pid chas Krimskoyi vijni 1853 1856 razom zi svoyim testem Daniyal bekom vidznachivsya svoyim nabigom na Kahetiyu Gruziyu u lipni 1854 roku Nezvazhayuchi na velichezni vtrati sered goryan zaznani nimi u sutichkah z rosijskimi chastinami ta gruzinskimi milicijnimi pidrozdilami zagalom nabig dlya goryan uvinchavsya uspihom Myuridami buv zahoplenij velika zdobich i bezlich zaruchnikiv sered yakih bula rodina knyazya D Chavchavadze druzhina ta chetvero ditej 8 Ostannya 10 22 bereznya 1855 roku bula obminyana na pershogo sina Shamilya Dzhamaluddina viddanogo nim pid chas shturmu Ahulgo general lejtenantu Grabbe yak amanata zaruchnika v zastavu jogo viddanosti Rosiyi i vzhe na toj chas na rosijskij sluzhbi v chini poruchika 9 Tim chasom Gazi Muhammadom duzhe cikavivsya osmanskij uryad yakij uvazhno stezhiv za perebigom vijni na Kavkazi U travni 1855 sultan Abdul Medzhid I nadislav Gazi Muhammadu zelenij prapor proroka i orden z almaznoyu zirkoyu i zavitav chin pashi 25 serpnya 6 veresnya 1859 goda pislya vzyattya rosijskimi vijskami Guniba Shamil zi svoyim sinom Gazi Muhammadom sho jogo zahishali kapitulyuvali Pislya cogo voni buli vidpravleni do Moskvi potim do Sankt Peterburgu a 10 22 zhovtnya togo zh roku pribuli do miscya svogo postijnogo zaslannya do Kalugi Tam zhe 26 serpnya 7 veresnya 1866 roku vin razom z batkom i svoyim molodshim bratom Muhammadom Shapi prijnyav rosijske piddanstvo i dav prisyagu na virnist Caryu i Rosiyi 10 V 1869 Oleksandr II dozvoliv Shamilyu virushiti na palomnictvo v Mekku a pislya togo yak ostannij tam vazhko zahvoriv v 1871 car dozvoliv vidpravitisya tudi do svogo batka i Gazi Muhammadu 4 16 lyutogo togo zh roku u Medini pomer Shamil Pohovavshi batka Gazi Muhammad zalishiv jogo rodinu v Tayifi a sam 17 29 lipnya povernuvsya do Kiyeva 7 19 serpnya vin zvernuvsya do vijskovogo ministra D Milyutina z prohannyam dati jomu yak starshomu v rodi odnorazovu pensiyu Shamilya yaku vin maye namir vikoristati na utrimannya sim yi pokijnogo Z tiyeyu zh metoyu Gazi Muhammad prosiv dozvoliti jomu timchasovij vid yizd do Turechchini de na toj chas bula rodina Shamilya Oleksandr II rozporyadivsya viplatiti jomu pensiyu na nogo ta na sim yu pokijnogo u rozmiri 15 tisyach rubliv i dav jomu dodatkovu vidpustku dlya poyizdki do Turechchini 4 16 grudnya Gazi Muhammad vidpliv na paroplavi z Odesi do Stambula de vsuperech obicyanci povernutisya do Rosiyi vstupiv na sluzhbu v turecku armiyu 4 Pid chas Rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 Gazi Muhammad v chini general lejtenanta Jogo Velichnosti Sultana Sviti komanduvav 3 yi kavalerijskoyi brigadoyu sformovanoyi z goryan Pivnichnogo Kavkazu sho immigruvali pislya Kavkazkoyi vijni v Osmansku imperiyu U skladi Alashkertskogo zagonu mushira Ismayil pashi diyav proti Erivanskogo zagonu general lejtenanta Tergukasova Brav uchast v oblozi rosijskogo garnizonu v Bayazeti daremno posilayuchi jomu listi z propoziciyeyu pro kapitulyaciyu 11 17 29 kvitnya 1877 roku v Chechni ta Dagestani spalahnulo povstannya Jogo ocholyuvav Alibek Hadzhi Aldamov yakij ranishe povertayuchis z hadzhu do Mekki zustrichavsya v Stambuli z Gazi Muhammadom de obgovoryuvav z nim plan dij shodo pidnyattya povstannya na Pivnichnomu Kavkazi Tudi vid imeni ostannogo bulo dostavleno nadrukovani zolotimi literami proklamaciyi Takozh osmanskim uryadom goryanam bulo obicyano vijskovu dopomogu golovnim chinom immigrantami z Kavkazu pid provodom spadkoyemcya imama Gazi Muhammada Odnak turecka armiya poterpila vid rosijskoyi armiyi porazki a povstannya goryan bulo pridushene 12 Pislya vijni v rezultati palacovih intrig sultan usunuv Gazi Muhammada vid sluzhbi i vidpraviv jogo v pochesne posilannya do Medini nadavshi jomu zvannya mushira Tam zhe v 1902 Gazi Muhammad pomer 6 Sim ya red Mav dvi druzhini Druzhini Karimat Kerimat 1 z 1851 dochka abosujskogo sultana general majora rosijskoyi sluzhbi a potim nayiba imama Shamilya Daniyal beka Za spogadami M Chichagovoyi Karimat mala privablivu zovnishnist za sho otrimala prizvisko Troyanda Kavkazu 5 prote v kohanni vona ne vidpovidala Gazi Muhammadu vzayemnistyu 4 Pomerla u travni 1862 roku v Kaluzi vid suhot Pohovana na batkivshini u misti Nuha 13 Habibat Diti vid 2 go shlyubu dochka Nafisat 1864 Kaluga 1873 Stambul dochka Emire Nafisat 1873 Stambul Primitki red a b v Runovskij A Zapiski o Shamile Cenzor K Obert SPb Tip Karla Vulfa 1860 204 s Arhivovano z dzherela 22 travnya 2014 Chohskij Gadzhi Ali Skazanie ochevidca o Shamile Sbornik svedenij o kavkazskih gorcah Tf Tip GUNK 1873 Vip 7 20 bereznya Arhivovano z dzherela 22 travnya 2014 Chohskij Gadzhi Ali Skazanie ochevidca o Shamile Sbornik svedenij o kavkazskih gorcah Tf Tip GUNK 1873 Vip 7 20 bereznya Arhivovano z dzherela 22 travnya 2014 Zaharin Yakunin I N General Shamil i ego rasskazy ob otce Vstrechi i vospominaniya Iz literaturnogo i voennogo mira Izd M V Pirozhova SPb Tip M Stasyulevicha 1903 S 231 266 ISBN 978 5 4241 5916 9 a b v Arhivirovannaya kopiya Arhiv originalu za 2 sichnya 2014 Procitovano 21 travnya 2014 a b Kaziev Sh M Imam Shamil M Molodaya gvardiya 2001 416 s ZhZL ISBN 5 235 02677 2 a b Anisimov E V Konec Kavkazskoj vojny Imperatorskaya Rossiya Pod red E Cvetkovoj SPb Piter 2008 640 s ISBN 978 5 4237 0168 0 Arhivovano z dzherela 22 travnya 2014 Arhivirovannaya kopiya Arhiv originalu za 22 travnya 2014 Procitovano 21 travnya 2014 Hronika Muhammeda Tahira al Karahi o dagestanskih vojnah v period Shamilya Otv red I Yu Krachkovskij perevod s arab A M Barabanova M L AN SSSR Institut vostokovedeniya 1941 S 225 226 AKAK 1885 T 10 S 560 568 511 524 Chohskij Gadzhi Ali Skazanie ochevidca o Shamile 1873 Vip 7 20 bereznya S 45 49 Pozhidaev G A Imam Shamil Moj svyashennyj dolg vnushit detyam moim ih obyazannosti pred Rossieyu Voenno istoricheskij zhurnal 2001 2 S 78 89 Zisserman A L K zapiskam G I Filipsona Russkij arhiv M 1884 3 20 bereznya S 219 220 Kovalevskij P I Vosstanie Chechni i Dagestana v 1877 1878 gg Zelim han Zikrizm SPb Tip M I Akinfieva 1912 92 s ISBN 978 5 458 15341 6 Zapiski polkovnika P G Przheclavskogo dnevnik 1862 1865 Russkaya starina SPb 1877 T 18 10 20 bereznya S 267 Posilannya red mr Abdulmajidov 5 lyutogo 2011 Gazi Magomed Karata rf ros Krechetnikov A 12 zhovtnya 2005 Raj pod senyu sabel BBC Russian ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gazi Muhammad sin Shamilya amp oldid 39536812