Вігна (Vigna) — рід квіткових рослин родини бобових Fabaceae, поширений у пантропічній зоні. Він включає деякі добре відомі культивовані види, включаючи багато видів квасолі . Деякі з них є колишніми представниками роду Phaseolus . Відповідно до Hortus Third, Vigna відрізняється від Phaseolus біохімією та структурою пилку, а також деталями гінецею та прилистків .
| Вігна | |
|---|---|
| Коров'ячий горох (Vigna unguiculata) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
| Родина: | Бобові (Fabaceae) |
| Підродина: | Метеликові (Faboideae) |
| Триба: | Phaseoleae |
| Підтриба: | Phaseolinae |
| Рід: | Vigna Savi |
| Subgenera | |
| |
| Синоніми | |
| |
| Вікісховище: Vigna |
Vigna також часто плутають з родом Dolichos, але вони відрізняються структурою стигми .
Вігна є травою або зрідка напівчагарником . Листки перисті, розділені на 3 листочки. Суцвіття являє собою китицю жовтих, синіх або фіолетових квіток як у гороха. Плід — стручок бобової культури різної форми, що містить насіння.
Відомі харчові види включають квасолю адзукі ( V. angularis ), чорну квасолю ( V. mungo ), вігну китайську ( V. unguiculata, включаючи сорт, відомий як чорноокий горох), і квасолю маш ( V. radiata ). Кожен вид можна вживати як цілі боби, бобову пасту або бобові паростки .
Рід названий на честь Доменіко Вігна, італійського ботаніка XVII століття та директора Orto botanico di Pisa .
Інше використання ред.
Кореневі бульби сорту Vigna традиційно використовувалися як їжа для аборигенів Північної території Австралії .
Вибрані види ред.
Рід Vigna містить принаймні 90 видів, у тому числі:
Підрід Ceratotropis ред.
- Vigna aconitifolia (Jacq.) Maréchal—moth bean, mat bean, Turkish gram
- Vigna angularis (Willd.) Ohwi & H. Ohashi—квасоля адзукі, квасоля кутаста, квасоля дрібна червона, квасоля промениста.
- Vigna angularis var. angularis (Willd.) Ohwi & H. Ohashi
- Vigna angularis var. nipponensis (Ohwi) Ohwi & H. Ohashi
- Vigna glabrescens Maréchal et al.
- Vigna grandiflora (Prain) Tateishi & Maxted
- Vigna hirtella Ridley
- Vigna minima (Roxb.) Ohwi & H. Ohashi
- Vigna mungo (L.) Hepper—урад, урад-дхал, чорний горошок, чорна сочевиця
- Vigna mungo var. silvestris Lukoki, Maréchal & Otoul
- Vigna nakashimae (Ohwi) Ohwi & H. Ohashi
- Vigna nepalensis Tateishi & Maxted
- Vigna radiata (L.) Wilczek—mung bean, green gram, golden gram, mash bean, green soy, celera-bean, Jerusalem-pea
- Vigna radiata var. radiata (L.) Wilczek
- Vigna radiata var. sublobata (Roxb.) Verdc.
- Vigna reflexopilosa Hayata—Creole-bean
- Vigna reflexopilosa var. reflexopilosa Hayata
- Vigna reflexopilosa var. glabra Tomooka & Maxted
- Vigna riukiuensis (Ohwi) Ohwi & H. Ohashi
- Vigna stipulacea Kuntze
- Vigna subramaniana (Babu ex Raizada) M. Sharma
- Vigna tenuicaulis N. Tomooka & Maxted
- Vigna trilobata (L.) Verdc.—jungle mat bean, jungli-bean, African gram, three-lobe-leaved cowpea
- Vigna trinervia (Heyne ex Wall.) Tateishi & Maxted
- Vigna umbellata (Thunb.) Ohwi & H. Ohashi—ricebean, red bean, climbing mountain-bean, mambi bean, Oriental-bean
Підрід Haydonia ред.
- Vigna monophylla Taub.
- Vigna nigritia Hook. f.
- Vigna schimperi Baker
- Vigna triphylla (R. Wilczek) Verdc.
Підрід Lasiospron ред.
- Vigna diffusa (Scott-Elliot) A. Delgado & Verdc.
- Vigna juruana (Harms) Verdc.
- Vigna lasiocarpa (Mart. ex Benth.) Verdc.
- Vigna longifolia (Benth.) Verdc.
- Vigna schottii (Bentham) A. Delgado & Verdc.
- Vigna trichocarpa (C. Wright ex Sauvalle) A. Delgado
- Vigna vexillata (L.) A. Rich.—zombi pea, wild cowpea
- Vigna vexillata var. angustifolia
- Vigna vexillata var. youngiana
Підрід Vigna ред.
- Vigna ambacensis Welw. ex Bak.
- Vigna angivensis Baker
- Vigna filicaulis Hepper
- Vigna friesiorum Harms
- Vigna gazensis Baker f.
- Vigna hosei (Craib) Backer—Sarowak/sarawak bean
- Vigna luteola (Jacq.) Benth.—Dalrymple vigna
- Vigna membranacea A. Rich.
- Vigna membranacea subsp. caesia (Chiov.) Verdc.
- Vigna membranacea subsp. membranacea A. Rich.
- Vigna monantha Thulin
- Vigna racemosa (G. Don) Hutch. & Dalziel
- Vigna subterranea (L.) Verdc.—Земляний горіх бамбара, горіх бамбара, біб бамбара, губер Конго, земляний горох, земляний біб, або арахіс свинячий, njugumawe (Swahili) (sometimes separated in Voandzeia)
- Vigna unguiculata (L.) Walp.—вігна китайська, маш китайський, також коров'ячий горох, довгі боби
- Vigna unguiculata subsp. cylindrica—catjang
- Vigna unguiculata subsp. dekindtiana—wild cowpea, African cowpea, Ethiopian cowpea
- Vigna unguiculata subsp. sesquipedalis—yardlong bean, long-podded cowpea, asparagus bean, Chinese long bean, pea-bean
- Vigna unguiculata subsp. unguiculata—black-eyed pea, black-eyed bean
Incertae sedis ред.
- Vigna comosa
- Vigna dalzelliana
- Vigna debilis Fourc.
- Vigna decipiens
- Vigna dinteri Harms
- Vigna dolichoides Baker in Hooker f.
- Vigna frutescens
- Vigna gracilis
- Vigna kirkii
- Vigna lanceolata—pencil yam, Maloga-bean, parsnip-bean, merne arlatyeye (Arrernte)
- Vigna lobata (Willd.) Endl.
- Vigna lobatifolia
- Vigna marina (Burm.f.) Merr.—dune-bean, notched cowpea, sea-bean, mohihihi, nanea (Hawaiian)
- Vigna multiflora
- Vigna nervosa
- Vigna oblongifolia
- Vigna owahuensis Vogel—Oahu cowpea
- Vigna parkeri—creeping vigna
- Vigna pilosa
Примітки ред.
- ↑ Aitawade, M. M., et al. (2012). Section Ceratotropis of subgenus Ceratotropis of Vigna (Leguminosae–Papilionoideae) in India with a new species from northern Western Ghats. [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] Rheedea 22(1), 20-27.
- Charles Vancouver Piper (1912). Agricultural Varieties of the Cowpea and Immediately Related Species. Bulletin (United States. Bureau of Plant Industry). U.S. Government Printing Office. с. 7.
- ↑ Vigna. Flora of China.
- Charters, M. Plant Names T-Z. The Eponym Dictionary of Southern African Plants.
- NTFlora Northern Territory Flora online: Flora of the Darwin Region: Fabaceae. Retrieved 10 June 2018
- Vigna (Leguminosae) sensu lato: the names and identities of the American segregate genera. Am J Bot 98 (10): 1694–715. 2011. PMID 21980163. doi:10.3732/ajb.1100069.
{{cite journal}}: Проігноровано невідомий параметр|vauthors=(довідка)