Юрій Михайлович Брайдер (біл. Юрый Міхайлавіч Брайдэр, 1 серпня 1948, Дзержинськ, Мінська область — пом.5 лютого 2007, Мінськ) — білоруський російськомовний письменник-фантаст та автор детективів. Усі свої твори він написав у співавторстві з Миколою Чадовичем.
| Юрій Михайлович Брайдер | |
|---|---|
| біл. Юрый Міхайлавіч Брайдэр | |
| | |
| Ім'я при народженні | Юрый Міхайлавіч Брайдэр |
| Народився | 1 серпня 1948 Дзержинськ |
| Помер | 5 лютого 2007 (58 років) Мінськ ·злоякісна пухлина |
| Громадянство | СРСР Білорусь |
| Діяльність | прозаїк |
| Alma mater | Q93338432? |
| Мова творів | російська |
| Роки активності | 1983–2007 |
| Напрямок | проза |
| Жанр | фантастична повість, роман, оповідання, детективна повість |
| Magnum opus | Цикл «Стежка» |
| Премії | «Зоряний міст» (2000, 2003, 2008), «Мандрівник» (1999, 2003), «Зіланткон» (2007) |
| |
Біографія ред.
Юрій Брайдер народився у місті Дзержинськ Мінської області. З дитинства він любив літературу, особливо фантастику. Після закінчення школи він вступив до Мінського технікуму зв'язку, під час навчання в якому, у 1964 році, він познайомився з Миколою Чадовичем. Після завершення навчання Брайдера призвали до лав Радянської Армії, служив він у місті Улан-Уде. Після повернення з армії Юрій Брайдер працював у міліції, дослужився до звання майора. Оскільки під час навчання в технікумі Юрій Брайдер полюбляв займатися літературною творчістю, то в кінці 70-х років ХХ століття Микола Чадович, який на той час жив у Мінську, переконав його почати писати літературні твори у співавторстві. Одночасно Юрій Брайдер та Микола Чадович були членами мінського клубу шанувальників фантастики «Люстэрка часу». Першою спільною публікацією Брайдера і Чадовича стало оповідання «Порушник», опубліковане в мінській газеті «Знамя юности». Творчість початкуючих письменників помітив відомий на той час білоруський радянський письменник Володимир Шитик, який порекомендував обом співавторам взяти участь у семінарі для молодих письменників-фантастів у Малєєвці. Після прохання про відпустку на період семінару Юрія Брайдера попросили принести свої твори для ознайомлення, після чого його начальство із здивуванням побачило себе у сатиричних героях його книг, проте на семінар Брайдера все-таки відпустили. Пізніше він разом із Чадовичем, іноді самостійно, брав участь у семінарах Всесоюзного творчого об'єднання молодих письменників-фантастів при видавництві «Молода гвардія» у Малєєвці та Дубултах. Після цього тривалий час Брайдер працював у міліції, та паралельно разом із Миколою Чадовичем займався літературною творчістю. У 1994 році Юрій Брайдер пішов на пенсію, та став професійним літератором.
У останні роки свого життя письменник важко хворів. У 2002 році в Юрія Брайдера виявили рак нирки, який лікували оперативно. Пізніше, у 2006 році, після метастазування пухлини, письменнику зробили ще дві операції. Окрім того, Юрій Брайдер важко пережив смерть сина, який закінчив життя самогубством у 2005 році. Помер письменник від раку 5 лютого 2007 року в Мінську.
Літературна творчість ред.
Перші спроби літературної творчості Юрій Брайдер робив ще під час навчання у Мінському технікумі зв'язку. Пізніше, на пропозицію свого товариша по навчанню Миколи Чадовича, розпочав писати у співавторстві з Чадовичем фантастичні твори. Перша публікація — оповідання «Порушник», опубліковане в мінській газеті «Знамя юности» в 1983 році. Зі слів дружини Юрія Брайдера, саме він був автором тексту всіх спільних творів обох письменників, а Чадович переважно займався просуванням творів у видавництвах, хоча інші особи наводять зовсім протилежні думки щодо авторства творів. Більшість творів авторів надруковані в московському видавництві «ЭКСМО» російською мовою, переважно завдяки приятельським відносинам із головним редактором видавництва Леонідом Шкуровичем. Початково фантастичні твори авторів переважно написані у стилі гумористичної та сатиричної фантастики, навіть з елементами абсурду. Пізніше письменники розпочали писати серії романів, ближчих до твердої наукової фантастики, проте в них можна побачити елементи героїчної фентезі, а пізніше також і фантастичного детективу. Найвідомішим циклом творів письменників є цикл «Стежка» про подорожі в паралельних світах, інший цикл «Особливий відділ», який написаний у жанрі фантастичного детективу, залишився незавершеним через передчасну смерть Брайдера.
В останні роки життя спостерігався деякий конфлікт у відносинах Брайдера і Чадовича, спричинений розбіжностями у їх характерах, що побіжно підтверджував у інтерв'ю і Брайдер.
Переклади ред.
Твори Юрія Брайдера і Миколи Чадовича перекладені 14 мовами.
Особисте життя ред.
Юрій Брайдер був одружений та мав двох синів.
Премії ред.
У 1999 та 2003 році разом із Миколою Чадовичем Юрій Брайдер отримав премію «Мандрівник» у номінації «Меч Румати». У 2000 та 2003 роках письменники стали лауреатами премії «Зоряний міст», у 2008 році цю премію Юрій Брайдер отримав посмертно. У 2007 році Юрій Брайдер і Микола Чадович стали лауреатами премії «Зіланткон».
Бібліографія (у співавторстві з Миколою Чадовичем) ред.
Збірки ред.
- 1989 — Личный контакт
- 1989 — Поселок на краю Галактики
- 1991 — Ад на Венере
- 1992 — Патруль из мезозоя
- 1994 — Телепатическое ружье
- 1994 — Евангелие от Тимофея
- 1996 — Клинки максаров
- 1996 — Бастионы Дита
Романи ред.
- Цикл «Тропа»:
- 1991 — Евангелие от Тимофея
- 1994 — Клинки максаров
- 1996 — Бастионы Дита
- Цикл в циклі «Миры под лезвием секиры»:
- 1997 — Миры под лезвием секиры
- 1998 — Между плахой и секирой
- 1999 — Щепки плахи, осколки секиры
- 2000 — Губитель максаров
- 2004 — Первые шаги по Тропе: Злой Котел
- 2004 — Хозяева Острога
- 2000 — Дисбат
- 2001 — Жизнь Кости Жмуркина, или Гений злонравной любви
- 2001 — Гражданин Преисподней
- Трилогія про Олега Намьоткіна «Охота на Минотавра»:
- 2002 — Гвоздь в башке
- 2003 — Враг за Гималаями
- 2004 — За веру, царя и социалистическое отечество
- Цикл «Особый отдел»:
- 2005 — Особый отдел
- 2005 — Особый отдел и тринадцатый опыт
- 2006 — Особый отдел и пепел ковчега
- 2006 — Особый отдел и око дьявола
Повісті ред.
- 1987 — Телепатическое ружьё
- 1988 — Ад на Венере
- 1991 — Каин ещё не родился
- 1991 — Мёртвая вода
- 1994 — Стрелы Перуна с разделяющимися боеголовками
Оповідання ред.
- 1983 — Нарушитель
- 1984 — Последний день практики
- 1984 — Экзамен
- 1984 — Инопланетный сюрприз
- 1984 — Каникулы на Луне
- 1984 — День рождения отца
- 1984 — Огненное небо
- 1984 — Опасное лекарство
- 1984 — Игра в прятки
- 1985 — Лес Ксанфы
- 1985 — Личный контакт
- 1985 — Резидент Земли
- 1986 — Посёлок на краю Галактики
- 1987 — Сигнал тревоги
- 1987 — Рукопись, затерявшаяся в архиве
- 1988 — Против течения
- 1989 — Администрация леса
- 1989 — Порядок регистрации
- 1989 — Следы рептилии
- 1990 — Визит инспектора
- 1990 — Фальшивомонетчик
- 1990 — Ищейка
- 1991 — Планета Энунда
- 1994 — Карательная экспедиция
- 1994 — Учебный полёт
- 1994 — Мир по Эйнштейну
- 1994 — История упадка и разрушения Н-ского завода
- 1994 — Властелины Вселенной
Примітки ред.
- ↑ Юрий Брайдер и Николай Чадович [ 28 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Юрий Брайдер − улица, которой нет [ 28 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ ЮРИЙ БРАЙДЕР: «ГОРЕЧИ В ДУШЕ БОЛЬШЕ, ЧЕМ ВЕСЕЛЬЯ» [ 28 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Дзержинский затворник [ 28 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Умер Юрий Брайдер [ 28 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання ред.
- Брайдер Юрий Михайлович, Чадович Николай Трофимович [ 19 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Юрій Брайдер на сайті fantlab.ru [ 20 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Юрій Брайдер на LiveLib (рос.)
- БРАЙДЕР, Юрий Михайлович и ЧАДОВИЧ, Николай Трофимович [ 29 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Брайдер Ю., Чадович Н. [ 6 лютого 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Брайдер Юрий, Чадович Николай Хорошую историю жалко обрывать (интервью) [ 28 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)