Анрі Террас (фр. Henri Terrasse; 8 серпня 1895, Вриньї, Луаре, Франція — 11 жовтня 1971, Гренобль, Франція) — французький історик-сходознавець, археолог, мистецтвознавець, фахівець з історії, архітектури та мистецтва ісламської Північної Африки. Один з авторів «Енциклопедії ісламу». Член-кореспондент Академії образотворчих мистецтв (1933), член-кореспондент Королівської академії історії у Мадриді (1933). Почесний професор Оксфорда (1954). Офіцер ордену Почесного легіону, ордена Христа, Великий офіцер ордену Алауїтського трону та командор ордена Академічних пальм, ордена Альфонсо X Мудрого, ордена Ізабелли Католички.
Анрі Террас | |
---|---|
фр. Henri Terrasse | |
Народився | 8 серпня 1895 Вриньї |
Помер | 11 жовтня 1971 (76 років) Гренобль |
Країна | Франція |
Діяльність | історик, орієнталіст, педагог, археолог |
Членство | Академія надписів та красного письменства |
Біографія ред.
Анрі Террас народився 8 серпня 1895 року у місті Вриньї, департамент Луаре. У 1914 році, після початку Першої світової війни, його призвали до французької армії, де він служив аж до закінчення бойових дій. У 1918 році Анрі прийняли у Вищу нормальну школу. Здобувши освіту, у 1921 році він переїхав до міста Рабат, Французький протекторат Марокко, де вступив на роботу до коледжу імені Мулая Юсуфа[en]. Вже у 1923 році він отримав посаду професора та директора з вивчення археології й ісламського Інституту передових марокканських досліджень[en] все у тому ж Рабаті, де спільно з Анрі Бассе[en] вивчав мусульманську архітектуру Марокко, зокрема мечеті часів династії Альмохадів свої праці друкував в основному у журналі «Hespéris». У 1932 році Анрі у Сорбонні під керівництвом Жоржа Марсе[en] захистив дисертацію «Іспано-мавританське мистецтво від витоків до XIII століття», здобувши ступінь PhD з історії.
У 1935 році Анрі вперше отримав археологічну посаду, бувши призначеним главою Служби історичних пам'яток Марокко (фр. Service des Monuments historiques du Maroc), агентства зі штаб-квартирою у французькому Марокко, яке займалося вивченням монументів й археологічних пам'яток на території протекторату. Тут він пропрацював аж до свого від'їзду у 1957 році. На цій посаді Анрі присвятив себе збереженню та відновленню історичної спадщини Марокко й опублікував кілька важливих монографій про конкретні пам'ятки, як-от Мечеть андалузців[en] у Фесі та Велика мечеть[en] у Тазі. У 1941 році він отримав підвищення на посаді до директора Інституту передових марокканських досліджень. У 1945 році він змінив Жоржа Марсе[en] на посаді голови кафедри ісламської археології в Алжирському університеті, працюючи одночасно і на мистецтвознавчій, і на управлінській, і на історичній посадах. У 1957 році, невдовзі після того, як Марокко набуло незалежності від Франції, Анрі переїхав до Іспанії та став директором Каса де Веласкес[fr], французької школи у Мадриді, а у 1965 році вийшов на пенсію. Його останньою великою публікацією було докладне дослідження історії архітектури мечеті Каравіїн у Фесі. Помер 11 жовтня 1971 року.
Праці ред.
Робота Анрі «Іспано-мавританське мистецтво від зародження до XIII століття» (фр. L'art hispano-mauresque, des origines au XIIIe siècle) є переробленою дисертацією вченого, у якій він оповідає про мистецтво Марокко й іспано-мавританців у цілому від самої його появи з моменту арабського завоювання регіону до закінчення середньовіччя. Іноді він загострює свою увагу на окремих об'єктах і проявах, але здебільшого робота розповідає про все рівномірно.
Найбільш об'ємна робота Терраса — двотомна «Історія Марокко з найдавніших часів до французького протекторату» (фр. L’Histoire du Maroc depuis les origines jusqu’au protectorat français) — результат його двадцятип'ятирічної роботи, в якому об'єднані його власні напрацювання та дослідження, які проводилися інститутом після закінчення Першої світової війни. Під час свого дослідження Террас ввів у науковий обіг нову концепцію — «існування трьох різних марокканців». Протягом тривалого періоду історії на території цієї країни існували різні державні утворення, кожне з яких прагнуло до Середземномор'я або в Атлантику. Анрі Террас у своїй роботі ділить Марокко на три основні частини — гірське Марокко, яке традиційно виділялося ще до нього у науці, що складається з ер-Ріфа, місця проживання народу джебала[en], Середнього та Високого Атласу, і виділені вченим внутрішнє і зовнішнє Марокко. Якщо перше з них — багата країна, яка процвітає у різні історичні періоди, у центрі регіону, то друге — пасовища та пустелі на кордонах, де жили бідні та дикі племена, які періодично намагалися захопити регіон. Вчений приходить до висновку, що всю історію у країні спостерігається явне переселення населення з одних районів до інших, але без спроб змішатися. Під час розповіді про марокканську історію Террас приділяє увагу історії Іспанії, яка завжди була тісно пов'язана — нерідко династії, як-от Альморавіди й Альмохади, правили обома регіонами. Звідси приходить новий і широко прийнятий у науці висновок про існування іспано-мавританської цивілізації у середньовічному Марокко. На думку історика Роберта Рикара[fr], ця праця випереджає свій час, проривна та безумовно «задає новий вектор вивчення історії країни». Сходознавець Жорж Марсе[fr] назвав працю Анрі максимально об'єктивним і логічним дослідженням, яке проливає світло на багато раніше слабовисвітлені аспекти культури й історії Марокко. У роботі 2014 року історик Едмунд Берк назвав роботу Анрі класичною.
Нагороди ред.
Офіцер ордену Почесного легіону, Військового хреста 1914—1918 та ордену Христа (Португалія), Великий офіцер ордену Алауїтського трону. Командор ордена Академічних пальм, ордена Альфонсо X Мудрого, ордена Ізабелли Католички}}.
Книга Тераса «L'Art hispano-mauresque des origines au XIIIe siècle» отримала Премію імені Луї Беньє від Академії образотворчих мистецтв і премію імені Рауля Дюсеньйора від Академії надписів та красного письменства. Книга «La Mosquée des Andalous a Fès» отримала премію від Академії надписів та красного письменства, яка фінансувалася фондом Луї Фульда[fr]. Наступна робота «La Grande Mosquée de Taza» отримала Премія Катеначчі[fr] від тієї ж академії. Робота «L'Histoire du Maroc depuis les origines jusqu'au protectorat français» у двох томах нагороджена Гран-прі премії Брокет-Гонен[fr], однієї з головних нагород Французької академії, і другої для Анрі премії імені Рауля Дюсеньйора від Академії надписів та красного письменства. За книгу «Nouvelles recherches archéologiques à Marrakech» Террас був нагороджений премією Кар'є від тієї самої академії, а наступна праця «Islam d'Espagne. Une rencontre de l'Orient et de l'Occident» — премією Жана Рейно від Академії моральних і політичних наук.
Член-кореспондент Академії вишуканих мистецтв (1933), член-кореспондент Королівської академії історії у Мадриді (1933). Почесний професор Оксфорда (1954).
Бібліографія ред.
- Hainaut Jean; Terrasse Henri. Les arts décoratifs au Maroc. — P. : H. Laurens, 1925. — XII, 120, 64 p.
- Basset Henri; Terrasse Henri. Sanctuaires et forteresses almohades. — P. : Larose, 1935. — LXII, 475 p. — (Hespéris, vol. IV)
- L’Art hispano–mauresque des origines au XIIIe siècle. — P. : Van Ouest, 1932. — X, 506 p. — (Publ. de l'Institut des Hautes-Études Marocaines, t. XXV)
- Villes impériales du Maroc / illustrations de Théophile-Jean Delaye. — P. : D. Arthaud, 1937. — 167 p. — (Etudes d'historie urbaine)
- Kasbahs Berbères de l'Atlas et des oasis / dessins de Théophile-Jean Delaye ; préface de Salima Naji. — Nue ed. — Arles ; Rabat : Actes Sud ; Centre Jacques-Berque, 2010 [1937]. — ISBN 978-2-742-79336-5.
- La Mosquée des Andalous a Fès. — P. : Éditions d'art et d'histoire, 1942. — 64, 96 p.
- La Grande Mosquée de Taza. — P. : Éditions d'art et d'histoire, 1943. — 64, 96 p.
- L’Histoire du Maroc depuis les origines jusqu’au protectorat français (2 vol.). — Casablanca : Éditions Atlantides, 1949—1950. — 401+509 p.
- Historie du Maroc. — Casablanca : Éditions Atlantides, 1952. — 239 p.
- Meunié Jacques; Terrasse Henri. Recherches archéologiques à Marrakech. — P. : Arts et métiers graphiques, 1952. — 75 + 113 p. — (Publications de l'Institut des Hautes-Etudes Marocaines, vol. LIV)
- Meunié Jacques; Terrasse Henri; Deberdun Gaston. Nouvelles recherches archéologiques à Marrakech. — P. : Arts et métiers graphiques, 1957. — 131 p. — (Publications de l'Institut des Hautes-Etudes Marocaines, vol. LXII)
- Islam d'Espagne. Une rencontre de l'Orient et de l'Occident. — P. : Plon, 1957. — III, 299 p. — (Civilisations d'hier et d'aujourd'hui)
- L'Espagne du Moyen âge : civilisations et arts. — P. : Fayard, 1966. — 205, 82 p.
- La Mosquée al-Qaraouiyin à Fès. — P. : C. Klincksieck, 1968. — 125 p. — (Archéologie méditerranéenne (Paris), vol. 3) — ISBN 978-2-252-00248-3.
Примітки ред.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Erzini N. Terrasse, Henri // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — ISBN 978-1-884446-05-4 — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T083942
- https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
- ↑ Terrasse, Henri / edited by: Jonathan M. Bloom[en] and Sheila S. Blair[en] // The Grove Encyclopedia of Islamic Art and Architecture. — 2009. — 23 March. — P. 290—291. — ISBN 978-0-195-37304-2. — DOI: .
- Naji Salima. Préface / dessins de Théophile-Jean Delaye ; préface de Salima Naji // Kasbahs Berbères de l'Atlas et des oasis. — Arles ; Rabat : Actes Sud ; Centre Jacques-Berque, 2010. — 23 mars. — ISBN 978-2-742-79336-5.
- ↑ Bloom Jonathan M. Architecture of the Islamic West: North Africa and the Iberian Peninsula, 700-1800. — New Haven : Yale University Press, 2020. — P. 278—279. — ISBN 978-0-300-21870-1.
- Gaillard Georges. Henri Terrasse,L'art hispano-mauresque, des origines au XIIIe siècle // Bulletin hispanique. — Bordeaux : Université Michel de Montaigne Bordeaux, 1934. — Vol. 36, no 2 (23 mars). — ISSN 0007-4640. з джерела 13 травня 2022.
- Sauvaget Jean. H. Terrasse. — L'art hispano-mauresque des origines au XIIIe siècle(Publ. de l'Institut des Hautes-Études Marocaines, t. XXV) : 4° // Syria. Archéologie, Art et histoire. — Damas : Institut français du Proche-Orient, 1934. — Vol. 15, no 1 (23 mars). — P. 91—95. — ISSN 0039-7946. з джерела 13 травня 2022.
- Ricard Robert. Henri Terrasse, Histoire du Maroc des origines à l'établissement du Protectorat français // Bulletin hispanique. — Bordeaux : Université Michel de Montaigne Bordeaux, 1951. — Vol. 53, no 3 (23 mars). — P. 329—331. — ISSN 0007-4640. з джерела 13 травня 2022.
- Marçais Georges. Une histoire du Maroc: Henri Terrasse, Histoire du Maroc des origines à l'établissement du Protectorat français // Journal des savants. — P. : Editions Klincksieck, 1952. — No 2 (23 mars). — P. 56—62. — ISSN 1775-383X. з джерела 13 травня 2022.
- Burke Edmund. The Ethnographic State: France and the Invention of Moroccan Islam. — 2nd illustrated and reprinted ed. — Berkley : University of California Press, 2014. — С. 81. — (Fletcher Jones Foundation Humanities Imprint) — ISBN 9780520273818. — DOI:
- Golvin Lucien. Henri Terrasse (1895—1971) — Publications d'Henri Terrasse // Revue de l'Occident musulman et de la Méditerranée. — Aix-en-Provence : Editions Edisud, 1972. — No 12. — P. 7—21. — ISSN 0035-1474. — DOI: . з джерела 29 березня 2022.