Шотландці (шотл. гел. Albannaich, англ. Scots скотс) — народ у Північній Європі, основне населення Шотландії у Великій Британії.
Шотландці Albannaich | |
---|---|
Кількість | бл. 8 млн чол. |
Ареал | |
Близькі до: | ірландці |
Мова | англійська, ґельська, шотландська |
Релігія | протестанти—пресвітеріани; католики (переважно гели) |
Чисельність і країни проживання Редагувати
Загальна чисельність шотландців — бл. 8 млн, з них у Шотландії — 4,45 млн.
Найбільші шотландські діаспори — в США бл. 1 млн, Канаді понад 400 тис., в Австралії бл. 300 тис.
Етногенез Редагувати
Складовими шотландського народу стали:
- ірландські колоністи — гели, гойдели, скоти, що переселились на територію майбутньої Шотландії близько 400 року і через деякий час утворили під проводом ірландського вождя Ферґуса Мак Єра (шотл. гел. Fergus Mòr mac Earca) (434–501) державу Дал Ріаду (шотл. гел. Dál Riata) — «уділ гребців» або Аргіл (шотл. гел. Airthir-Ghaidheal) — східні гели.
- пікти, що теж мали державу, завойовану у 845 році Аргілом.
- брити долини річки Клайд — держава Стратклайд, завойована у 944 році.
- англосакси Лотіану (шотл. гел. Lodainn), прилучені до Скотії внаслідок Каргемської битви у 1016 році.
Відбувалось два етногенні процеси: асимиляція піктів гелами і змішання кельтів з англосаксами з перейняттям їхньої мови і утворенням мови скотс — Lallans.
Історія Редагувати
Матеріальна культура Редагувати
Духовна культура Редагувати
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |